Сутність і умови вибору організаційного методу

Тема: “Одиничний і партіонний метод організації

виробництва”

Питання для самостійного вивчення:

1. Сутність і умови вибору організаційного методу

2. Організація непотокового виробництва.

3. Партіонний метод обробки

4. Розрахунок тривалості виробничого циклу при партіонному методі організації виробництва

5. Зарубіжний досвід партіонного виробництва

6. Чим характеризується зарубіжний досвід партіонного виробництва?

7. Які особливості чарункового розташування устаткування?

 

Сутність і умови вибору організаційного методу

 

За конструктивно-технологічними особливостями вся продукція, що виготовляється, може бути поділена на дискретну та неподільну.

До дискретного виду належить продукція, що складається з різних частин (наприклад, машини, верстати, автомобілі, літаки, судна, прилади, комп'ютери, одяг, взуття, меблі та ін.).

Неподільна продукція являє собою однорідну масу, яку не можна поділити на різні частини або складові елементи (компо­ненти) До неї належать усі рідиноподібні продукти (рідинні хіміч­ні речовини, рідинні сплави металів тощо) та деякі види напіврідинних (тістоподібних) (нафта, бензин, мастила, лаки, фарби тощо). Тільки після розподілу на окремі та однакові за своїм складом порції така продукції стає дискретною.

Виробництво неподільної продукції здійснюється тільки з за­стосуванням безперервних технологічних процесів. Дискретна продукція виготовляється із застосуванням перервних (дискрет­них) та напівбезперервних технологічних (виробничих) процесів. В останніх одна операція виконується безперервно, а інша - з перервами (наприклад, під час виготовлення відливок у земляні форми, операції плавлення рідинного металу, заливання форм, їх охолодження мають виконуватись безперервно одна за одною, а решта можуть виконуватись з перервами (токарна, фрезеруваль­на, шліфувальна тощо)). Уся продукція машинобудування нале­жить до дискретної і тому для її виготовлення застосовуються як перервні, так і напів- та безперервні виробничі процеси.

Відомо, що кожен виробничий процес здійснюється в часі і просторі. Тривалість виробничого циклу, особливо при виготов­ленні дискретної продукції, істотно впливає на просторову його організацію, яка передбачає раціональне розміщення робочих місць, їх груп (дільниць, цехів) на певній площі, щоб забезпечити пересування предметів праці по операціях з якнайкоротшими маршрутами. Поєднання цих двох аспектів побудови виробничого процесу здійснюється із застосуванням певного методу організа­ції, який визначається залежно від особливостей виробничих процесів та типу виробництва.

Метод організації виробництва - це спосіб сполучення орга­нізації виробничого процесу в часі і просторі як сукупності засо­бів і прийомів його реалізації.

Основними ознаками методу організації виробництва є: взаємо­зв'язок послідовності виконання технологічних операцій з по­рядком розташування устаткування та ступінь безперервності виробничого процесу.

Організація виробничого процесу в часі визначається ступенем його переривчатості, яка залежить від виду продукції та техноло­гії її виготовлення.

Організація виробничого процесу в просторі визначається роз­ташуванням (плануванням) устаткування (робочих місць), діль­ниць та цехів і залежить від виду продукції, кількості та техноло­гії її виготовлення.

У перервних виробничих процесах устаткування (робочі міс­ця) можуть розташовуватись за однорідними технологічними групами (однорідними технологічними операціями) або за гру­пами для обробки однорідних за конструкцією і розмірами (масою) деталей.

Для здійснення безперервних виробничих процесів при вигото­вленні дискретної продукції устаткування (робочі місця) розта­шовуються за ходом технологічного процесу обробки деталей (складання складальних одиниць та виробів).

Певні особливості здійснення виробничих процесів, також тип виробництва на робочих місцях, дільницях, цехах потребує за­стосування одиничного (одиночно-технологічного), партіонного або потокового методів організації виробництва. На вибір мето­ду організації виробництва впливають такі чинники:

а) номенклатура продукції, що випускається. При незмін­ ній номенклатурі протягом тривалого часу доцільне застосу­вання потокового виробництва, а якщо номенклатура зміню­ється постійно, тоді вибирають партіонний чи одинично-тех­нологічний;

б) кількість виробів, що підлягає випуску за певний період (рік, квартал, місяць, доба). Якщо, наприклад, передбачається ви­ пуск одного виробу на місяць, то економічно недоцільно органі­зовувати потокове виробництво, яке потребує великих капіталь­них витрат;

в) розміри і маса виробу - чим більший виріб і його маса, тим складніше створювати технологічну систему машин та організовувати потокове виробництво;

г) періодичність випуску виробів. За умови регулярного випуску вироби виготовляються ритмічно через певний час (напри­клад, 30 виробів щомісячно або по одному за день). При нерегу­лярному випуску вироби виробляються через невизначені або різні відрізки часу, тому доцільно використовувати одиничний чи партіонний методи;

д) трудомісткість продукції, що випускається. У разі значної частки ручної праці під час виготовлення окремих виробів, де неможливе застосування машин і механізмів, використовується одинично-технологічний метод;

е) точність обробки та шерехатість поверхні виробу. При високій точності обробки та шерехатості поверхні вдаються до непотокового методу організації виробництва;

ж) характер технології виробництва. Технології штучного, серійного та масового виробництв безпосередньо вказують на пріоритети того або іншого методу.