Претензія на високий статус.

План

Питання 1. Суть особистісного простору.

Питання 2. Суверенність як характеристика особистісного протору.

Питання 3. Види особистісного простору.

Література:

Основна

1. Первин Л., Джон О. Психология личности: теория и исследования / Л. Первин, О. Джон / [под ред. Постелова Д.А.]; пер. с англ. М.С. Жамкочьян. – М.: Российская асс

2. Шкуратова И.П. Личность и ее жизненное пространство// Психология личности. Учебн. пособие под ред. П.Н.Ермакова И В.А.Лабунской. −М.: ЭКСМО, 2007. – 232с.

Додаткова:

1. 1.Афтанас Л.И. Эмоциональное пространство человека: психофизиологический анализ - Новосибирск: СО РАМН, 2000. - 126 с.

2. Журавлев А.Л., Купрейченко А.Б. Социально-психологическое пространство самоопределяющегося субъекта: понимание, характеристики, виды // Вестник практической психологии образования. - 2007 - № 2 (11). - С. 7 - 13.

3. Кроник А.А., Хорошилова Е.А. Диагностика взаимопонимания в значимых отношениях // Вопросы психологии. - 1987. - № 1. - С. 128 - 137.

4. Колосов А.Б. Особливості когнітивного стилю кваліфікованих спортсменів та його значення в підвищенні стрес-стійкості // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2005. - № 2 - 3. - С.120 - 123.

5. Колосов А.Б. Когнитивная регуляция личностной стрессустойчивости квалифицированного спортсмена // Спортивный психолог - 2007. - №. 2 (11). - С.46 - 50.

6. Левин К. Теория поля в социальных науках. СПб.: Сенсор, 2000. - 368 с.

7. Ложкін Г.В., Волянюк Н.Ю. Психологічна дистанція як фактор організаційного клімату // Соціальна психологія. - 2003. - № 4 (6). - С.36 - 42.

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Вступ

У кожного з нас є свій особистий простір, де нам комфортно і будь-яке втручання в нього може призвести до дискомфорту і викликає в нас захисні реакції з метою відновити комфорт та безпеку. В цьому проявляється наш психологічний простір.

Особистісний простір людини це всі ті речі і події, які є значущими для нас, це тіло, речі, «територія», відносини з іншими людьми та час, все це наповнюється лише нашим змістом. Наприклад, подарована нам якась річ може бути просто річчю а може бути певним предметом, до якого ви прив'язані і вкладаєте в нього певний сенс.

З особистісним простором людини ототожнюють також поняття: психологічний простір людини, особиста зона.

Питання 1. Особистісний простір та його характеристика

Психологічний простір людини - це територія, куди оточуючі не мають права проникати без запрошення господаря. Це зона комфорту, де ми почуваємо себе впевнено і захищено. Вторгнення на психологічну територію співрозмовника може викликати негативну реакцію з його боку і може стати причиною серйозних розбіжностей чи конфлікту. За відчуттям простору ховається нагальна потреба мати навколо себе хоча б мінімум території, своєрідну захисну "оболонку", яка відокремлює нас від навколишнього світу, за якої ми відчуваємо себе достатньо захищеними і межі якого прагнемо "охороняти" від вторгнення.

Наша особиста зона, особиста територія завжди з нами, ми "носимо" її з собою. Це наш особистий простір ми завжди намагаємося уберегти від непрошених гостей. Ми незатишно відчуваємо себе в громадському транспорті, тому що впускаємо в наш особистий простір сторонніх людей.

В повсякденному житті ми вживаємо терміни "особиста зона", "особистий простір". В кінці 60-х років було введено Стосовно до поведінки людини поняття "особистісний простір" було вперше використано Р. Соммером, основоположником науки проксеміки. Вона вивчає закономірності розміщення і поведінки людей в аспекті переживання ними суб’єктивного конфлікту, досягається завдяки наявності у кожного невидимою просторовою "оболонкою". Соммер розглядав особистісний простір переважно територіально і як стабільний.

Антрополог Едвард Холл (Edward T. Hall) в 1950-х роках, досліджуючи особистісний простір людини в його повсякденній поведінці, позначає цим терміном «аналіз того як людина здійснює спонтанне структурування мікропростору - міжсуб'єктивний простір, організація простору в своєму житлі, планування міського середовища». Він прийшов до нового розуміння взаємовідносин між людьми. Кожна людина має певну територію, вважається їм особистої. Відстань при спілкуванні залежить від багатьох факторів (походження, культура, особисті уподобання). При дуже малому або великому відстані люди можуть переживати незручність і дискомфорт.

Доктор психологічних наук Зоммер, професор психології штату Каліфорнія, описав цікавий експеримент, проведений ним у лікарні. Він одягав білий халаті систематично порушував особистісний простір хворих: сідав поруч з ними на лавках, входив до їх палати, сідав біля ліжка. Ці вторгнення незмінно турбували пацієнтів і змушували їх залишати свої місця. Даний експеримент доводить те, що людині не подобається коли порушують її особистий простір, а оскільки доктор психологічних наук вдягав білий халат люди не наважувались зробити йому зауваження і з ввічливості пересідали самі, показуючи цим свій дискомфорт.

Доведено, що зони особистого простору індивідуальні і залежать від ступеня психологічної близькості та рівня довіри до співрозмовника. Тому, щоб правильно визначити межі особистого простору співрозмовника і не вторгнутися в його психологічний простір, необхідно навчитися відчувати людину, з якою ви спілкуєтеся, помічаючи, як він реагує на ту, чи іншу вашу дію.

Особистісний простір людини - це міждисциплінарне явище, яке неможливо вивчити і охарактеризувати в рамках однієї науки. Спочатку воно вивчалося лише контекстно, як інтегративна частина інших об'єктів досліджень, а не як самостійний феномен особистості. Досить часто поняття особистісного простору зводиться до міжсуб просторової організації, що надає безпосередній вплив на особистість, її почуття і переживання, явищу, визначеному американським антропологом Едвардом Т. Холом як «personal space» (персональний простір). Однак індивідуальну дистанцію, порушення якої сторонніми людьми може викликати у індивіда відчуття дискомфорту, слід називати особистим простором, що є лише непрямим зовнішнім виразом простору особистісного.

Розгляд особистісного простору в рамках педагогічної науки дозволить уточнити його основні характеристики, особливості та фактори впливу, взаємозв'язок і взаємозумовленість з іншими особистісними феноменами, в сукупності визначають екологічну культуру людини, - спілкуванням з іншими людьми, взаємодією з навколишнім світом, відношенням до себе.

З точки зору екологічної педагогіки, особистісний простір як один з компонентів багатогранної структури життєвого простору людини можна визначити як внутрішнє абстрактне інтегроване освіту суб'єктного характеру, що має складну структуру і є результатом розвитку особистості в онтогенезі, а також забезпечує її недоторканність, збереження ідентичності, можливість самопрезентації, самоствердження і самореалізації в певному середовищі. особистісний простір є відображенням психологічної реальності особистості та системою її відносин з навколишнім світом в даний момент часу.

Фактори, від яких залежить особистісний простір:

• Особистісна тривожність.

Чим більше у людини виражена особистісна тривожність, тим більше його дратують (створюють дискомфорт і занепокоєння) люди прямо перед ним і особливо близько за ним, за потилицею. Можна сказати, що обсяг особистого простору - гарна назва обсягу особистих страхів людини. Людині з високо вираженою тривожністю може бути важко формулювати свої думки, через свою занепокоєність.

Претензія на високий статус.

Особистий простір - одна з форм власності, і той, хто хоче мати собі більше, претендує і на більший час на себе, більшу увагу на себе і на більший особистий простір. Тобто така людина постійно буде розширяти свій особистісний простір, буде вільно почувати себе між іншими лююдьми

Характер оточення.

Якщо поруч близький друг або рідні люди, людині зазвичай комфортно і особистісний простір не відзначаться, це пояснюється тим, що ми вже маємо певну довіру до своїх близьких людей і не очікуємо від них загрози.