IV. Осмислення знань учнів

Природознавство 4 клас

Дата:

Тема. Рідний край на території України

Мета: дати відомості про розташування місцевості, де проживають учні, на карті України, особливості її рельєфу; навчити дітей визначати сторони горизонту за місцевими ознаками; розвивати спостережливість; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: карта України; контурні карти; карти області, де про­живають учні.

Тип уроку: комбінований

Очикуванні результати:

 

Методи та прийоми:

 

ХІД уроку

I. Підсумок фенологічних спостережень

II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель

Хай чужина комусь впадає в очі, Нехай про неї навіть мріє хтось. До переміни місць такі охочі Всі ті, кому в житті не повелось. Та що мені та слава галаслива Про всі дива за тридев'ять морів, Коли я досі і малого дива Землі своєї ще не зрозумів?

(Є. Плужник)

• Як ви зрозуміли слова відомого українського поета?
• Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ «Твій рідний край», з якого дізнаємося про розташування нашого краю на карті України; про те, які у нас є особливості погоди; які бувають корисні копалини; який рослинний та тваринний світ поширений у нашій місцевості; яка про­мисловість розвинута; як охороняється природа рідного краю.

Тема сьогоднішнього уроку — «Рідний край на території України».

III. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Загальні відомості

3. Лежить у північно-східній частині України. Поверхня – хвилястя рівнина, з невеликим нахилом на південь, розчленована долинами річок, балками та ярами. Є кучугури (1-5 м заввишки) на терасах Сіверського Дінця і солянокупольні структури. Північна частина області – відроги Середньоруської височини. Із заходу на південь Полтавська рівнина переходить у Придніпровську низовину, а далі на південний схід – у Донецьку височину. Область багата на паливні ресурси: природний газ та нафту (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), кам'яне вугілля. Є кам'яна сіль, фосфорити, охра, нерудна сировина для металургії (вогнетривкі глини, формувальні піски) та сировина для будівельних матеріалів (глина, піски, крейда, вапняки, унікальні піски на виготовлення оптичного скла тощо). Є джерела мінеральних вод. Клімат помірно-континентальний з порівняно м'якою зимою (-6,6°, -8° у січні) та теплим посушливим літом (+19,5°, + 21,5° у липні). Опадів на рік 495-570 мм. Річок завдовжки понад 10 км – 156, головна з них Сіверський Донець з притоками (Уда, Мож, Берека (праві), Вовча, Великий Бурлук, Оскіл (ліві)). Річки Самара, Оріль та притоки Ворскли (Мерло, Коломак) належать басейну Дніпра. На території області 50 водосховищ, близько 1 960 ставків і озер, частина каналу Дніпро-Донбас. Серед типів ґрунтів переважають чорноземи типові середньогумусні і чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні. На правому березі Сіверського Дінця – ясно-сірі під дубовими лісами та сірі лісові ґрунти. На північному заході – темно-сірі опідзолені, на борових терасах дерново-підзолисті та дерново-піщані; на річкових терасах – чорноземи солонцюваті та солонці, у заплавах – лучні та болотні ґрунти. У лісостеповій (північній) частині області характерними є мішані ліси (липа, дуб, клен, ясен) та лучні степи; у степовій частині – типчаково-ковилові степи з байрачними лісами на схилах балок. Є соснові, дубово-соснові та заплавні ліси й ділянки з болотною рослинністю. Тваринний світ налічує 330 видів, у тому числі: ссавців – 61, земноводних – 11, птахів – 211. Несприятливі природні процеси: інтенсивний площинний змив, на крутосхилах – зсуви, вітрова та лінійна водна ерозія; засолення, заболочування та замулювання водойм. Меліорації: регулювання стоку, протиерозійні та лісомеліоративні заходи. На території області 191 територія та об'єкт природно-заповідного фонду, з них державного значення: 3 заказники, ботанічний сад, зоологічний парк, дендрологічний парк, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, 2 регіональні ландшафтні парки, 6 заповідних урочищ.

4.

5.

Історична довідка

7. Харківська земля лежить на межі лісостепової та степової зон. Це наклало відбиток на всю ранню історію краю. За часів Геродота тут жили скіфи-землероби. У середні віки в долині Сіверського Донця панували кочовики. Землеробське населення, у тому числі й слов'яни, що спочатку почали освоювати ці землі, змушені були відступити на північ. Лише в окремі періоди на цей край поширювалася влада переяславських, чернігівських або київських князів. На початку XVI ст. територія сучасної Харківщини являла собою безлюдні простори. Поволі вона підпадає під контроль московських царів, владу яких уособлював бєлгородський воєвода. Знелюднені землі почали заселяти українські селяни й козаки. У 1638-1639 рр. вони заснували Чугуїв та Ізюм, у 1655-1656 рр. – Харків, а до кінця XVII ст. – решту значних міст Харківщини. Край став називатися Слобожанщиною. Козацькі полки, що виникли тут, були підпорядковані бєлгородському воєводі. У 1765 р. полковий устрій було скасовано, натомість утворено Слобідсько-Українську губернію, яку згодом перейменували на Харківську. Наприкінці XIX ст. Харків стає одним з найбільших міст України – більшим за Київ. З перемогою більшовиків у громадянській війні в Україні у 1920 р. Харків стає столицею УСРР і залишається нею до 1934 р. На сьогодні Харків – один з найважливіших промислових і культурних центрів України. Через це й Харківський регіон посідає особливе місце у державі.

8.

1) Робота з фізичною картою України.

Діти працюють за планом, що записаний на дошці.

1. Знайдіть на карті свою область.
2. Покажіть обласний центр.
3. Визначте, в якій частині України знаходиться область.
4. З якими областями межує?
5. Обчисліть відстань від обласного центру до Києва.

2) Усна розповідь про область, в якій живете.

3. Відповіді на запитання підручника (С. 144).

• Які є форми земної поверхні?
• Що таке горб? Яр? Балка?
• Пригадайте будову горба.
• Що таке гори? Якими бувають гори за висотою?
• Які ви знаєте природні водойми?
• Яку водойму називають озером? Болотом? Що таке море?
• Назвіть частини річки.

4. Практична робота № 2 (у групах).

1 група. Підготувати усну розповідь про земну поверхню за картою і планом.

1) Розгляньте територію області на карті.

2) Визначте форми її поверхні.

3) Знайдіть усі водойми.

2 група. Підготувати усну розповідь про рослинний і тваринний світ області за планом.

1) Визначте на карті природних зон України, в якій із них розташована ваша область.

2) Назвіть особливості пір року на території області.

3) Подумайте, які тварини і рослини зустрічаються в області.

5. Розповіді дітей, доповнення відповідей один одного.
Фізкультхвилинка

6. Продовження розповіді вчителя.

• Спостережлива людина ніколи не заблукає серед полів і лісів,високих гір та боліт, якщо в неї є навички орієнтування.

 

1) Можна орієнтуватися за тінями від скель, каменів. Як ми вже вста­новили, тінь від предмета падає на північ. Отже, з північної сторони на скелях, каменях росте більше моху, оскільки там вона — тіньова, воло- гіша.

2) Південний бік дерев краще освітлюється сонцем, тому гілля і листя є густішими з південної сторони, а з північної на стовбурі росте мох.

3) Мурашники здебільшого бувають із південної сторони дерев або пень­ків, бо там тепліше.

4) На південній стороні горбів, ярів сніг розтає швидше.

• Ці ознаки ви повинні знати. А ще обов'язково пам'ятайте, що для того, щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно користува­тися кількома ознаками одночасно.

IV. Осмислення знань учнів

Робота в зошитах із друкованою основою