Грошова маса, що його обслуговує

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1: СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

П л а н

1. Походження грошей. Роль держави у створенні грошей

2. Форми грошей та їх еволюція.

3. Функції грошей.

4. Роль грошей в ринковій економіці.

 

Теми рефератів

1. Натурально-речові форми грошей, причини та механізм їх еволюції.

2. Гроші як особливий товар: мінова і споживча вартість грошей як товару.

Рекомендована література

Основна:

1. Гальчинський А.С. Теорія грошей К. 2000 р., глава І.

2. Гроші та кредит. Підручник (за заг. ред.. М.І. Савлука. Київ, 2002 р., розд.І).

3. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б.С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005 р., тема 1.

Додаткова:

1. Алмазова О.А., Дубоносов Л.А. «Золото и валюта»: прошлое и настоящее» изд. Финансы и статистика 1988 г. стр. 5 - 24.

2. Долон Э.Дж., Кэмпбел К.Д. «Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика» изд. Москва - Ленинград, 1991 г., глава ІІ.

3. Кравцова Г.Н. «Деньги, кредит, банки» - Минск. 1994 г.стр. 5 – 22.

Термінологічний словник

Бартер – обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

Білонна монета – розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного матеріалу.

Готівкові гроші – виготовлені з паперу або іншого малоцінного металу знаки вартості.

Гроші – специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який товар і є загальним еквівалентом.

Депозитні гроші – неповноцінні знаки вартості, які не мають речового виразу й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.

Засіб нагромадження – функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу – функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу – функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних стосунків.

Міра вартості – функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Монета – установленої форми зливка металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.

Паперові гроші – нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом (визначаються обов’язковими до приймання в усі види платежів).

Світові гроші – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті.

Функція грошей – «робота грошей щодо обслуговування руху вартості товарів.

Повноцінні гроші – гроші, вартість яких визначається вартістю мета ріалу, з якого вони виготовлені.

Неповноцінні гроші – гроші (знаки вартості), які виготовлені не з дорогоцінного металу (гроші, в яких номінальна вартість перевищує реальну).

Масштаб цін – вагова кількість дорогоцінного металу, прийнятого за грошову одиницю.

Ціна – це грошовий вираз вартості.

Грошова одиниця – установлений у законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.

Купівельна спроможність – кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Демонетизація золота – процес витіснення золота і срібла з обігу; втрата золотом грошової функції.

Загальний еквівалент – товар, на який можна обміняти будь-який товар.

Споживча вартість – здатність грошей задовольнити будь-які людські потреби внаслідок використання їх як загального засобу обміну.

Мінова вартість – певне кількісне співвідношення, в якому один товар обмінюється на інші.

Монетаризм – школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Монетаризм базується на кількісній теорії грошей, що пов’язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни. Монета риз стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.

ТЕМА 2: ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І

ГРОШОВА МАСА, ЩО ЙОГО ОБСЛУГОВУЄ

П л а н

1. Поняття грошового ринку та його економічна основа.

2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків.

3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова база.

4. Суть закону грошового обігу.

 

Теми рефератів

1. Фактори, що визначають зміну маси грошей в обігу.

2. Швидкість обігу грошей.

Рекомендована література

Основна:

1. Гальчинський А.С. Теорія грошей К. 2001 р.

2. Гроші та кредит. Підручник / за заг. ред. М.І. Савлука. К. КНЕУ 2002 р., розд. 2.

3. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б.С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005 р., тема 4.

 

Додаткова:

1. «Гроші, банки та кредит» за ред.. Б.П. Луціва Тернопіль 2000 р.

2. «Гроші та кредит. Навчальний посібник»/ за ред. Михайлівської І.М., Ларіонової К.Л. Львів. Новий Світ – 2006 р., тема 2.

Термінологічний словник

Грошовий оборот – безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу НД. Здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків.

Грошовий обіг – рух грошей, що обслуговують сферу обміну. Один із секторів грошового обороту.

Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення.

Грошовий агрегат – спеціальний показник, вимірник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

Грошова база – показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку.

Грошова маса – уся сукупність запасів грошей у всіх її формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Швидкість обігу грошей – показник, що характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовуються в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць),тобто переходи від одного суб’єкта грошового обороту до іншого.

Грошово-кредитний мультиплікатор – це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Вільний резерв – це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ними для активних операцій.

 

ТЕМА 3: ГРОШОВИЙ РИНОК

П л а н

1. Сутність грошового ринку. Об’єкти і суб’єкти грошового ринку.

2. Інституційна модель грошового ринку.

3. Структура грошового ринку.

4. Попит на гроші. Фактори, що визначають попит на гроші.

5. Пропозиція грошей. Фактори, що визначають зміну пропозиції грошей.

 

Теми рефератів

1. Особливості формування попиту на гроші в Україні.

2. Механізм балансування попиту та пропозиції на грошовому ринку.

Рекомендована література

Основна:

1. Гальчинський А.С. Теорія грошей К. 2001 р.

2. Гроші та кредит. Підручник / за заг. ред. М.І. Савлука. К. КНЕУ 2002 р., розд. 3.

3. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б.С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005 р., тема 5.

 

Додаткова:

1. «Гроші, банки та кредит» за ред.. Б.П. Луціва Тернопіль 2000 р.

2. «Гроші та кредит. Навчальний посібник»/ за ред. Михайлівської І.М., Ларіонової К.Л. Львів. Новий Світ – 2006 р., тема 3.

Термінологічний словник

Боргові зобов’язання – усі зобов’язання, за якими покупець грошей зобов’язується повернути одержану від нього суму і сплатити дохід (депозитні зобов’язання, позичкові зобов’язання).

Грошовий ринок – сукупність грошових інституцій, що спрямовують потоки грошових коштів від власників (продавців) до позичальників(покупців). Або грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля і продаж грошей як специфічного товару, формується попит і пропозиція на цей товар.

Депозитний процент – ставка процента, який виплачується за вкладами населення та юридичних осіб.

Ефект Фішера – процентні ставки реагують на зміни інфляції у співвідношенні один до одного.

Заощадження – частина доходів, не використана на поточне споживання й виплату податків.

Інвестиції – вкладення коштів у розвиток виробництва, в цінні папери тощо для одержання прибутку.

Інструменти грошового ринку – це певні зобов’язання покупців перед продавцями грошей (боргові або неборгові).

Непряме фінансування – переміщення грошей по ринкових каналах від власників до позичальників через фінансових посередників.

Опосередковане фінансування – переміщення грошей між суб’єктами ринку через фінансових посередників.

Попит на гроші – потреба суб’єктів економіки в певній сумі грошових коштів.

Пропозиція грошей – загальний обсяг монет, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів у економіці.

Пряме фінансування – переміщення грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до позичальників.

Ринок грошей – сектор грошового ринку, де об’єктом операцій є короткострокові фінансові інструменти (до одного року).

Ринок капіталу - сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).

Ціна грошей на грошовому ринку має норму процента на позичені або залучені кошти.

ТЕМА 4

ГРОШОВІ СИСТЕМИ

П л а н

1. Сутність грошової системи, її елементи.

2. Основні типи грошових систем, їх еволюція.

3. Особливості процесу створення грошової системи України.

4. Державне регулювання грошової сфери.

5. Методи прямого і опосередкованого регулювання грошового обороту.

 

Теми рефератів

1. Інструменти грошово-кредитної політики та їх застосування в України.

2. Проблеми монетизації ВВП в Україні.

3. Емісійний дохід і монетизація бюджетного дефіциту.

Рекомендована література

Основна:

1. Гальчинський А.С. Теорія грошей К. 2000 р.

2. Гроші та кредит. Підручник за заг. ред.. М.І. Савлука. Київ, 2002 р., розд. IV.

3. Івасів Б.С. Гроші та кредит Підручник. Тернопіль 2005 р., тема 4.

 

Додаткова:

1. Луців Б.С. «Гроші, банки та кредит» у схемах і коментаріях» с.113 – 128.

2. Савлук М.І. «Нова національна валюта гривня працює на економіку України» Журнал Фінанси України №2, 1997 р.

 

Термінологічний словник

Грошова система – форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавними законами.

Біметалізм – грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали – золото та срібло; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.

Монометалізм – грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал (золото або срібло); обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на грошовий метал.

Монетарна (або грошово-кредитна) політика – комплекс взаємозв’язаних, скоординованих заходів, які проводить держава через центральний банк у монетарній сфері з метою досягнення певних соціально-економічних цілей.

Деструкційна грошово-кредитна політика, або політика дорогих грошей – політика, яка спрямована на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і стримування темпів зростання грошової маси в обороті. Ця політика використовується з метою подолання інфляції, стабілізації грошового обороту, а також для згладжування різких коливань фаз економічного циклу.

Експансіоністська грошово-кредитна політика, або політика дешевих грошей – це політика, яка спрямована на розширення обсягів кредитування, зниження рівня процентних ставок, загальне зростання пропозиції грошей. Дана політика використовується з метою подолання спаду виробництва, пожвавлення інвестиційної активності, збільшення платоспроможного попиту.

Валютний курс – ціна обміну національної валюти на іноземну.

Масштаб цін – величина грошової одиниці даної країни.

Демонетизація золота – процес втрати золотом грошових функцій.

Золотомонетний стандарт – являє собою найбільш стабільну, саморегульовану грошову систему, яка характеризується безпосереднім обігом золотих монет, відкритою чеканкою монети з золота, законодавчою фіксацією вагового вмісту золота в грошовій одиниці.

ТЕМА 5