Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.

Практичне завдання

з кримінального права (зразок вирішення)

Кудрявцев підмовив свою дружину вбити малолітню дитину від першого шлюбу, щоб життя їх було „безхмарним”.

Проведіть остаточну кваліфікацію дій.

Дії Кудрявцева слід остаточно кваліфікувати за ч.4 ст.27, п.2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Практична ситуація

з кримінального права (зразок вирішення)

Задача

Петруня, Чекалін та Щекальов утворили стійку групу, розробили план розбійних нападів на окремих громадян та розподілили між собою функції. Для нападів їм була потрібна зброя. Щоб заволодіти зброєю і боєприпасами до неї, вони напали на працівника приватної охоронної фірми Шумова, який повертався до офісу фірми після вечірнього чергування. Діючи за заздалегідь розробленим планом, Петруня штовхнув Шумова в неосвітлену частину підземного переходу, де вже чекав Щекальов. а той ударив потерпілого уламком труби по голові. Чекалін у цей час спостерігав за обстановкою. Коли Шумов упав, вони обшукали його і забрали пістолет «ТТ» та дві обойми набоїв. Шумов помер па місці події.

Після цього, продовжуючи реалізовувати розроблений раніше план, Петруня, Чекалін та Щекальов вчинили три напади на окремих громадян: демонструючи пістолет і погрожуючи вбивством, вони відбирати у потерпілих гроші, коштовності, верхній одяг. Під час останнього нападу вони, діючи без попередньої змови, зґвалтувати малолітню Зінкевич, а потім на пропозицію Петруні, вбили її, щоб приховати вчинені щодо неї злочини. Розв'язання

Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.

1.1. Нанесення удару трубою по голові та смерть Шумова на місці події (показники локалізації та сили удару) свідчать про наявність у суб'єктів принаймні прямого невизначеного умислу щодо будь-яких суспільно небезпечних наслідків для життя чи здоров'я потерпілого, в тому числі і його смерті.

1.2. Після заволодіння зброєю Шумова і принаймні до вчинення останнього нападу (включно) мав місце певний проміжок часу, протягом якого існувала стійка, озброєна, організована група, а Петруня, Чекалін та Щекальов були її учасниками (членами);

при цьому в умовах задачі не зазначено, хто з них незаконно зберігав та носив вогнепальну зброю і бойові припаси до неї.

1.3. В умовах задачі не зазначена вартість майна, вилученого у потерпілих під час розбійних нападів; будемо вважати, що ця вартість не досягає показників кваліфікуючих ознак «у великих розмірах» та «в особливо великих розмірах».

1 4. В умовах задачі не зазначено, яким чином було здійснено зґвалтування; будемо вважати, що фізичне насильство до потерпілої у процесі зґвалтування не застосовувалось, а мала місце та ж (така ж) погроза вбивством, що й при розбої.

1.5. Під час зґвалтування суб'єкти принаймні могли і повинні були допускати, що вчиняють статевий акт з малолітньою; таке саме ставлення до віку потерпілої було і при вчиненні умисного вбивства.

2. Проміжні висновки щодо видів та особливостей злочинів, ознаки яких вбачаються у діяннях суб'єктів.

2.1. Вчинені суб'єктами дії у поєднанні з іншими фактичними обставинами містять ознаки злочинів, передбачених статтями 115, 129, 152, 187, 257, 262, 263 КК.

2.2. Всі злочини є закінченими; всі злочини, за винятком зґвалтування, вчинені у співучасті «особливого роду» — організованою групою, яка з урахуванням її озброєності набирає характеру банди; за умовами задачі зґвалтування вчинене без попередньої змови (ситуаційно), тобто має місце вчинення злочину «групою осіб».

3. Обгрунтування кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів) з використанням основних правозастосовних аргументів.

3.1. Щодо кваліфікації дій суб'єктів за ст. 257 КК - див. пункти 1, 3-5, абзац 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про бандитизм» від 7 липня 1995 р. № 9.

3.2. Щодо співвідношення бандитизму з іншими злочинами, які вчиняються бандою, - див. п. 7 названої вище постанови від 7 липня 1995 р. № 9.

3.3. Щодо кваліфікації бандитизму за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 262 КК, — див. абзац 2 п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3.

3.4. Щодо кваліфікації умисного вбивства Шумова за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, а також за сукупністю зі злочином, передбаченим ст. 262 КК, — див. абзац 3 п. 10 та абзац 4 п. 1(5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 7 лютого 2003 р. № 2.

3.5. Щодо кваліфікації зґвалтування і наступного умисного вбивства Зінькевич за сукупністю злочинів — див. абзац 3 п. 14 названої вище постанови від 7 лютого 2003 р. № 2.

3.6. Щодо кваліфікації умисного вбивства Зінькевич за пунктами 2, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК, а також щодо остаточної кваліфікації двох умисних вбивств за обтяжуючих обставин — див. відповідно пункти 6, 16, 17 постанови від 7 лютого 2003 № 2.

3.7. Щодо інкримінування суб'єктам кваліфікуючих ознак зґвалтування «групою осіб» та «малолітньої» — див. абзац 1 п. 13 та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» від 27 березня 1992 р. №4.

4. Обгрунтування кримінально-правової кваліфікації з позицій теорії кримінального права.

4.1. Бандитизм — так званий складений злочин, тому співвідношення його юридичного складу з юридичними складами інших злочинів, які вчиняються при створенні банди та під час здійснення нею нападів, вирішується в межах конкуренції частин і цілого. В даному випадку діє, зокрема, таке правило: злочини, за які законом встановлено суворішу відповідальність, ніж за бандитизм, кваліфікуються за сукупністю з ним, а всі інші злочини охоплюються його юридичним складом (такий підхід сформульований у підпункті 3.2 цього розв'язання, хоча з теоретичної точки зору за сукупністю з бандитизмом мають кваліфікуватись і ті злочини, за які законом встановлено таку ж відповідальність, як і за бандитизм). Саме це правило зумовлює кваліфікацію за сукупністю з бандитизмом обох умисних вбивств за обтяжуючих обставин, розбоїв, передбачених ч. 4 ст. 187 КК, розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї за обтяжуючих обставин та зґвалтування малолітньої.

4.2. Конкуренція частин і цілого має місце також при кваліфікації умисного вбивства Шумова в процесі розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та при кваліфікації зґвалтування, що супроводжувалося погрозою вбивством. При цьому в першому випадку така конкуренція «перетворюється» на сукупність злочинів, в другому юридичний склад зґвалтування («ціле») охоплює погрозу вбивством («частину») і вона не дістає самостійної кваліфікації.

4.3. При кваліфікації розбою з метою викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї виникає конкуренція загальної (ч. 4 ст. 187 КК) та спеціальної (ч. 3 ст. 262 КК) кримінально-правових норм. Пріоритет має спеціальна норма.

4.4. При кваліфікації розбоїв має місце так звана конкуренція юридичних складів злочину одного виду з обтяжуючими та особливо обтяжуючими обставинами (конкуренція кваліфікованого (ч. 2 ст. 187 КК) та особливо кваліфікованого (ч. 4 ст. 187 КК) складів злочину. В цьому випадку у формулі кваліфікації злочинів відображається лише особливо кваліфікований склад (ч. 4 ст. 187 КК), а в юридичному формулюванні обвинувачення вказуються всі обтяжуючі та особливо обтяжуючі обставини.

4.5. Як було зазначено в п. 2.2 рішення, всі злочини, що інкримінуються суб'єктам, за винятком зґвалтування, вчинені організованою групою. Ця обставина має своє безпосереднє відображення при кваліфікації бандитизму (де вона є однією з форм банди), розбоїв (ч. 4 ст. 187 КК) та розбою з метою викрадення вогнепальної зброї і боєприпасів до неї (ч. 3 ст. 262 КК) — у двох останніх випадках суб'єктам інкримінується кваліфікуюча ознака — вчинення відповідних злочинів «організованою групою».

Юридичні склади інших злочинів, інкримінованих суб'єктам, не передбачають їх вчинення організованою групою як кваліфікуючу ознаку (обтяжуючу обставину). Тому при кваліфікації обох умисних убивств суб'єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «за попереднім зговором групою осіб».

При кваліфікації зґвалтування — відповідно до умов задачі - суб'єктам інкримінується кваліфікуюча ознака «групою осіб».

4.6. Два вчинені суб'єктами умисні вбивства за обтяжуючих обставин, хоч «набір» цих обтяжуючих обставин у кожного з них різний, утворюють не сукупність, а повторність злочинів. Тому в остаточній кваліфікації умисні вбивства відображені одним юридичним складом злочину, який включає ті пункти ч. 2 ст. 115 КК, які передбачають усі обтяжуючі обставини обох умисних убивств, у тому числі п. 13, який вказує на їх повторність.

5. Формула кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів).

Дії Петруні, Чекаліна та Щекальова необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 262; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 152; пп. 2, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

6. Юридичне формулювання обвинувачення.

Петруня, Чекалін та Щекальов вчинили: організацію озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, участь у такій банді та участь у вчинюваному нею нападі (ст. 257 КК); розбій з метою викрадення вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, вчинений організованою групою (ч. 3 ст. 262 КК); напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, - розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, вчинений організованою групою (ч. 4 ст. 187 КК); статеві зносини з погрозою застосування фізичного насильства - зґвалтування, вчинене групою осіб щодо малолітньої (ч. 4 ст. 152 КК); умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - умисне вбивство малолітньої дитини, з корисливих мотивів, вчинене з метою приховати інший злочин, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (пп. 2, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК).

І варіант

А. Практичне завдання

Визначте остаточну формулу кваліфікації:

 

Кіквідзе підмовив 13-річного Абдулова, хворого на недоумство, вчиняти крадіжки чужого майна. Абдулов тричі залазив через вікна до квартир и передавав Кіквідзе чужі речі. Загальна вартість викраденого становила суму, що відповідає крадіжці у великих розмірах.

 

Б. Тестове завдання

В якіх відповідях правильно названі ознаки банди?

 

1) застосування насильства над особою в ході нападів;

2) конспіративний характер;

3) мета вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;

4) наявність керівника;

5) мета займатись злочинною діяльністю;

6) озброєність банди.

 

В. Практична ситуація

Чиркін, щоб ухилитися від сплати податку, виготовив фальшиве посвідчення, що він інвалід першої групи, і подав його за місцем роботи. Таким чином Чирків уник сплати податку на 3650 грн.

Кваліфікуйте дії Чиркіна.

Методичні поради

А. Дати відповідь на практичне завдання допоможе вивчення теми „Кваліфікація злочинів”, а також ознайомлення зі статтями 19, 22, 28, 185, 304 КК України.

Б. Для обрання вірних відповідей на тестові завдання необхідно ознайомитися зі ст.257 КК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 „Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними обєднаннями”.

В. Правильному вирішенню практичної ситуації сприятимуть методичні вказівки та ретельне ознайомлення зі ст.ст. 212, 358 КК України.

Рекомендована література

Основна

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. - № 30. – Стаття 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. – 29 червня. - № 25. – Стаття 131.

3. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов.станом на 1 січня 2009 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с. – (Кодекси України).

4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг.ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Вид. 2-ге, переробл.та доповн. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл.та доповн. / Відп.ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

6. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін.; За заг.ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид.третє, переробл.та доповн. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006.

7. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перробл.допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

8. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник /М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

9. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. М.І.Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004.

10. Навроцький В.О. Види суб’єкта кримінально-правової кваліфікації // Право України. – 2000. - № 3. – с. 109 – 113.

11. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.

12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. -4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007.

13. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб.та доп.) / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 7 - 12.

15. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16 квітня 2004 р. „Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 186 - 194.

16. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 р. „Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність” // Вісник Верховного Суду України, 2004. - № 4.

 

Додаткова

1. Андрушко П. Коментар до статті 358 Кримінального кодексу України // Юридичний вісник України. – 2001. – (45) 10 – 16 листопада. – с. 33 – 35.

2. Андрушко П.П. Коментар до ст. 212 Кримінального кодексу України // Юридичний вісник України. – 5 (345) 2-8 лютого 2002 р. – с. 17-32.

3. Готін О., Музика О. Право на податкову пільгу, встановлену „неподатковим” законом // Юридичний вісник України. – 2005. - № 32. – 13 – 19 серпня. – с. 9.

4. Гуторова Н.О. Про деякі теоретичні проблеми способу вчинення злочинів проти державних фінансів // Актуал.пробл.держ.управління. – 2001. - № 3. – с. 164 – 169.

5. Гуторова Н.О. Суспільно небезпечні наслідки, як ознака об’єктивної сторони ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів // Вісн.Нац.ун-ту внутр.справ. – 2001. – Вип..15. – с. 17-22.

6. Дудоров О. Діяння у складі злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України: проблеми тлумачення і вдосконалення законодавства // Життя і право. – 2004. - № 3. – с. 66 – 72.

7. Дудоров О. Співвідношення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та шахрайства з фінансовими ресурсами // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 7. – с. 101 – 104; № 8. – с. 103 – 106.

8. Каргатан Н. Визначення суб’єкта злочину // Вісник прокуратури. – 2000. - № 3. – с. 41 – 42.

9. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – Київ: Атіка: 2002. – 640 с.

10. Лопатін С.І. Проблеми кваліфікації бандитизму // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. - № 5. – с. 77 – 84.

11. Марін О. Конкуренція кримінально-правових норм та способи її вирішення: результати соціологічного дослідження // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 10. – с. 67-70.

12. Робак В.А. Бандитизм: сравнительный анализ с иными сходными по составу преступлениями // Право і безпека. – 2002. - № 3. – с. 144 – 147.

13. Устименко В.В. Суб’єкт злочину і особа злочинця // Проблема законності. – 2003. – Вип.. 58. – С. 97 – 102.

14. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х.: Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1989. – 104 с.

15. Тучков С. Кваліфікація підроблення документів // Прокуратура, людина, держава. – 2004. - № 1. – с. 45 – 50.

16. Тучков С. Проблеми кваліфікації використання за відомо підробленого документа підроблювачем // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 5. – с. 98 – 100.

17. Хавронюк М.І. Деякі проблеми визначення суб’єкта злочину за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. - № 9. – С. 134 – 148.

18. Хавронюк М.І. Озброєність і вчинення нападів як специфічні ознаки банди // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – Дніпропетровськ. – 2000. – Вип. 2 (2). – с. 74 – 84.

II варіант

А. Практичне завдання

Визначте остаточну формулу кваліфікації:

16-ти річний Кириленко забрався до кабіни чужої автомашини і вирішив на ній покататися. При керуванні автомобілем він не помітив попереджувального знака про крутий поворот і вчинив аварію, під час якої було тяжко травмовано трьох громадян.

 

Б. Тестове завдання

Визначте загальні ознаки предмета розкрадання:

1) майно, що має вартість

2) майно, що має ціну

3) майно, що перебуває у чужій для винного власності

4) майно, яке нікому не належить

5) майно, на яке може бути встановлена власність

6) речі, що знаходяться у природному середовищі

7) майно (речі) у які вкладена людська праця

8) скарб

9) майно, яким попередній користувач заволодів незаконно.

В. Практична ситуація

Під час сварки п’яний Панченко побив свою дружину, яка мала 7-ми місячну вагітність, завдавши кількох ударів у груди та живіт. Потерпілу було доставлено в лікарню, де вона народила мертву дитину.

Кваліфікуйте дії Панченка.

Методичні поради

А. Дати відповідь на практичне завдання допоможе вивчення теми „Кваліфікація злочинів”, „Злочини проти безпеки руху та експлуатація транспорту”, а також ознайомлення зі ст.ст. 286, 289 КК України.

Б. Для обрання вірних відповідей на тестові завдання необхідно ознайомитися із „Загальними положеннями” до розділу „Злочини проти власності” науково-практичних коментарів до Кримінального кодексу України та ст. 185 – 191, 193 КК України.

В. Правильному вирішенню практичної ситуації сприятимуть методичні вказівки та ретельне ознайомлення зі ст.ст. 115, 119, 121, 122, 123 КК України.

 

Рекомендована література

Основна

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. - № 30. – Стаття 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. – 29 червня. - № 25. – Стаття 131.

3. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов.станом на 1 січня 2009 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с. – (Кодекси України).

4. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – Политиздат Украины, 1983. – 141 с. – (Б-ка нар.заседателя).

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.

6. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг.ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Вид. 2-ге, переробл.та доповн. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152.

7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін.; За заг.ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид.третє, переробл.та доповн. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006.

8. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перробл.допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

9. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник /М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

10. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. М.І.Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004.

11. Кузнєцов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко; За заг.ред.професорів Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи, наук.ред.к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 300 с. (Б-чка студента).

12. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 188 с.

13. Навроцький В.О. Види суб’єкта кримінально-правової кваліфікації // Право України. – 2000. - № 3. – с. 109 – 113.

14. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч.посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

15. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.

16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл.та доповн. / Відп.ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. -4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007.

18. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб.та доп.) / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

19. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 7 - 12.

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 р. „Про судову практику про злочини проти життя та здоров’я особи” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 73 - 83.

 

Додаткова

1. Волобуєв А. Характеристика предмета розкрадання та умов вчинення злочинів у сфері підприємництва // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 1 (12). – с. 168 – 172.

2. Гримайло В. Об’єкт посягань на власність // Юридичний вісник України. - № 26 (314) 30 червня – 6 липня 2001 р. – с. 6 – 7.

3. Іванов Ю.Ф. Незаконне заволодіння транспортним засобом: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти: Практик.посіб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 108 с.

4. Коржанський М.Й., Мисливий В.А. Кваліфікація автотранспортних злочинів. – К.: Юрінком, 1996. – 80 с.

5. Мазуркевич М., Трусова Т. Порушення правил безпеки руху // Прокуратура, людина, держава. – 2004. - № 5. – с. 47 – 50.

6. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком Интер, 1996. – 239 с.

7. Мисливий В.А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту: Монографія. – Д.: Юрид.акад.Мін-ва внутр.справ, 2004. – 380 с.

8. Тельпов О.В. Уголовно-правовая оценка причинной связи при нарушении правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта с учетом психофизиологических возможностей водителя // Науковий Вісник Дніпропетровської академії МВС.- Дніпропетровськ. – 2003. - № 1. – с. 236 – 240.

9. Фесенко Є.В. Відповідальність за незаконне заволодіння транспортними засобами // Закон і бізнес. – 1998. – 11 лютого (№ 6). – с. 7.

10. Чехович Т. Хищение или законы рыночной экономики // Юридическая практика. – 2001. - № 37 (195), 12 сентября.

11. Щупаківський Р.В. Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння чужим транспортним засобом: Монографія. – К.: Атака, 2007. – 160 с.

12. Щупаківський Р. Визначення об’єкта і предмета незаконного заволодіння транспортним засобом // Право України. – 2003. - № 4. – с. 101 – 102.

13. Якимчук М.К. Проблеми встановлення об’єктивних ознак кримінально-караного порушення правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2003. – Вип. 187. – с. 109 – 113.

 

III варіант

А.Практичне завдання

Визначте остаточну формулу кваліфікації:

 

Бондарева повідомила Піскуну, з яким підтримувала інтимні стосунки, що вагітна, і висунула вимогу одружитись. На підтвердження вона пред’явила медичні документи з жіночої консультації. Піскун, щоб уникнути одруження вночі задушив Бондареву. Судово-медична експертиза з’ясувала, що потерпіла не була вагітною.

Б. Тестове завдання

Складами яких злочинів охоплюється умисне позбавлення життя потерпілого?

1) Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

2) Державна зрада

3) Посягання на життя державного чи громадського діяча

4) Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого

5) Катування

6) Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

7) Захоплення заручників

8) Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

В. Практична ситуація

Курінний з метою крадіжки проник у чужу квартиру. Коли він почав складати речі у валізу, то випадково побачив заряджений револьвер. Разом з речами він забрав і той револьвер. Згодом з’ясувалось, що хазяїн квартири зберігав вогнепальну зброю незаконно.

Кваліфікуйте дії Курінного.

Методичні поради

А. Дати відповідь на практичне завдання допоможе вивчення тем „Кваліфікація злочинів”, „Помилка та її кримінально-правове значення”, „Злочини проти життя та здоров’я”, а також ознайомлення зі ст. 15, 115 КК України.

Б. Для обрання вірних відповідей на тестове завдання необхідно ознайомитися із ст.109, 111, 112, 121, 127, 130, 147, 400 КК України.

В. Правильному вирішенню практичної ситуації сприятимуть методичні вказівки та ретельне ознайомлення зі ст.ст. 185, 262, 263 КК України.

Рекомендована література

Основна

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. - № 30. – Стаття 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. – 29 червня. - № 25. – Стаття 131.

3. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов.станом на 1 січня 2009 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с. – (Кодекси України).

4. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – Политиздат Украины, 1983. – 141 с. – (Б-ка нар.заседателя).

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.

6. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг.ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Вид. 2-ге, переробл.та доповн. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152.

7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін.; За заг.ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид.третє, переробл.та доповн. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006.

8. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перробл.допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

9. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник /М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

10. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. М.І.Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004.

11. Кузнєцов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко; За заг.ред.професорів Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи, наук.ред.к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 300 с. (Б-чка студента).

12. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 188 с.

13. Навроцький В.О. Види суб’єкта кримінально-правової кваліфікації // Право України. – 2000. - № 3. – с. 109 – 113.

14. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч.посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

15. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.

16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл.та доповн. / Відп.ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. -4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007.

18. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб.та доп.) / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

19. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 7 - 12.

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 р. „Про судову практику про злочини проти життя та здоров’я особи” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 73 - 83.

 

Додаткова

1. Вапсва Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2000. – Вип. 10. – с. 50 – 55.

2. Вапсва Ю.А. Ошибка в квалифицирующих признаках состава преступления // Право і безпека. – 2003. - № 2”4. – с. 97 – 99.

3. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К.: Атіка, 2005. – 224 с.

4. Воробей П. Загальне поняття кримінально-правового ставлення в вину // Право України. – 1999. - № 6. – с. 113 – 115.

5. Горобець К.М. Визначення і дифернціація фактичних помилок в ознаках об’єкту злочину: теорія та практика // Митна справа. – 2004. - № 6. – с. 81 – 85.

6. Коваленко І. Злочини, пов’язані з незаконним обігом вогнепальної зброї // Прокуратура, людина, держава. – 2004. - № 1. – с. 114 – 117.

7. Миколенко О.М. Наслідки злочину – критерій поділу складів злочину // Правова держава / деський державний університет імені І.І. Мечнікова. – О.: „Астропринт”. – 2000. – Вип.. 2. – с. 61-64.

8. Пінчук М. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами // Право України. – 2004. - № 10. – с. 75.

9. Приймак В. Обманне проникнення у житло громадян з метою вчинення крадіжки // Юридичний вісник України. - № 5 (293) 1 – 7 лютого 2001 р. – с. 7.

10. Тихий В.П. Коментар до статей 262, 263, 264 розділу IX „Злочини проти громадської безпеки” Кримінального кодексу України // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2004. - № 8, с. 51 – 60.

 

IV варіант

А.Практичне завдання

Визначте остаточну формулу кваліфікації:

 

Троє осіб напали на директора банку, коли він підходив до свого будинку. Вони зв’язали його і заштовхнули в мікроавтобус. Під час виїзду з міста автомобіль зі злочинцями був затриманий, а директор звільнений.

Б. Тестове завдання

Одержання неправомірної вигоди вважається закінченим злочином з моменту:

1) коли посадова особа прийняла хоча б частину неправомірної вигоди

2) коли посадова особа отримала повний розмір неправомірну вигоду у повному обсязі, яка передавалася за домовленістю сторін

3) коли досягнуто домовленості того, хто дає чи того, хто одержує неправомірну вигоду з посередником;

4) коли посадова особа одержала всю суму/весь розмір/ неправомірну вигоду, і має реальну можливість нею розпорядитись

5) коли настали суспільно небезпечні наслідки

6) коли посадова особа виконала всі, обумовлені з особою, яка давала неправомірну вигоду, дії

В. Практична ситуація

Повертаючись додому з чергування, Мазур побачив, що Данилець знущається з малолітнього хлопця. На спробу Мазура припинити знущання Данилець висловив погрози на його адресу, супроводжуючи їх лайкою та образами, а потім зі словами „Не втручайся, бо сам отримаєш!” почав ще більше бити малолітнього. Це обурило Мазура і він, захищаючи хлопчика, почав бити Данильця. Чисельні удари призвели до смерті останнього. Суд встановив, що мало місце перевищення меж необхідної оборони. Психолого-психіатрична експертиза встановила, що Мазур під час вчинення злочину був у стані сильного душевного хвилювання.

Кваліфікуйте дії Мазура.

Методичні поради

А. Дати відповідь на практичне завдання допоможе вивчення теми „Кваліфікація злочинів”, „Злочини проти волі, честі та гідності особи”, а також ознайомлення зі ст.ст. 14, 15, 146, 147 КК України.

Б. Для обрання вірних відповідей на тестові завдання необхідно ознайомитися з темою „Злочини в сфері службової діяльності” та ст.ст. 368, 369 КК України.

В. Правильному вирішенню практичної ситуації сприятимуть методичні вказівки та ретельне ознайомлення зі ст.ст. 36, 115, 116, 118 КК України.

 

Рекомендована література

Основна

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. - № 30. – Стаття 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. – 29 червня. - № 25. – Стаття 131.

3. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов.станом на 1 січня 2009 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с. – (Кодекси України).

4. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – Политиздат Украины, 1983. – 141 с. – (Б-ка нар.заседателя).

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.

6. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг.ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Вид. 2-ге, переробл.та доповн. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152.

7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін.; За заг.ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид.третє, переробл.та доповн. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006.

8. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перробл.допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

9. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник /М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

10. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. М.І.Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004.

11. Кузнєцов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко; За заг.ред.професорів Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи, наук.ред.к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 300 с. (Б-чка студента).

12. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 188 с.

13. Навроцький В.О. Види суб’єкта кримінально-правової кваліфікації // Право України. – 2000. - № 3. – с. 109 – 113.

14. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч.посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

15. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.

16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл.та доповн. / Відп.ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. -4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007.

18. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб.та доп.) / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

19. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 7 - 12.

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 р. „Про судову практику у справах про необхідну оборону” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 43 46.

21. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 р. „Про судову практику про злочини проти життя та здоров’я особи” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 73 -83.

Додаткова

1. Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Кримінальна відповідальність за одержання хабара (ст.368 Кримінального Кодексу України) // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - № 7. – с. 22.

2. Байлов А.В. Удосконалення кримінального законодавства щодо відповідальності за злочини проти життя та здоров’я особи, вчинені у стані сильного душевного хвилювання // Право і безпека. – 2002. - № 2. – с. 13 – 16.

3. Володарський В. Необхідна оборона, перевищення її меж: деякі випадки кваліфікації // Право України. – 2000. № 6. – с. 93 – 94.

4. Володіна О.О. Кримінальна відповідальність за викрадення людини. – Х.СПД-ФО Мальцев О.В., 2005. – 221 с.

5. Гусар Л. Поняття меж необхідної оборони // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 11 (53). – с. 73 – 78.

6. Доник О. Злочини у сфері службової діяльності. Сукупність злочинів // Юридичний журнал. – 2004. - № 1.

7. Дудоров О.О. Корупція. Варіації на теми хабарництва // Віче.- 1994. - № 8/29/. – с. 51 – 54.

8. Кундеус В.Г. Поняття викрадення людини // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип.. 24. – с. 72 – 76.

9. Мельник М. Проблемні питання відповідальності за одержання хабара, залежно від його розмірів // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – с. 488 – 496.

10. Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. – К. – Парламентське вид-во. – 2000. – 255 с.

11. Остапенко Л.А. Поняття суспільно небезпечного посягання, яке надає право на необхідну оборону від нього // Держава і право. – 2003. – Вип. 21. – с. 500 – 510.

12. Остапенко Л.А. Проблемні питання кваліфікації умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 6. – с. 67 – 70.

13. Сервецький І.В., Удовик М.С. Проблеми тлумачення поняття хабара у кримінальному законодавстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. - № 3. – с. 74 – 80.

14. Шамлій Н.О. Необхідна оборона та проблеми визначення меж її допустимості в кримінальному праві України // Держава і право. – 2004. – Вип. 22. – с. 534 – 539.

 

 

V варіант

А.Практичне завдання

Визначте остаточну формулу кваліфікації:

Гаврилова, яка була вагітною, вирішила позбутися дитини. Після народження вона викинула її з вікна восьмого поверху гуртожитку, в якому проживала. Судово-медична експертиза встановили, що дитина народилася мертвою.

Б. Тестове завдання

Які з наведених положень не охоплюються складом злочину, передбаченим ст. 175 КК України:

1) безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один місяць

2) безпідставна невиплата стипендії, вчинена умисно керівником підприємства

3) безпідставна невиплата іншої установленої законом виплати більше ніж три місяці

4) безпідставна невиплата пенсії більше ніж два місяці, вчинена через необережність керівником установи або організації

5) безпідставна невиплата стипендії, більше ніж два місяці.

В. Практична ситуація

Нирка, Коломієць та Мазій домовились про вчинення нападів на громадян з метою заволодіння їх майном. Для залякування вони застосовували пістолет ТТ, який був непридатний для стрільби (зламана бойова пружина). Всього вони вчинили п’ять нападів, забираючи у потерпілих цінні речі (коштовності, гроші), які вони мали при собі.

Кваліфікуйте дії Нирки, Коломійця та Мазія.

Методичні поради

А. Дати відповідь на практичне завдання допоможе вивчення теми „Кваліфікація злочинів”, „Замах на злочин та його види”, „Злочини проти життя та здоров’я особи”, а також ознайомлення зі ст.ст. 115, 117 КК України.

Б. Для обрання вірних відповідей на тестові завдання необхідно ознайомитися із темою „Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина”, зокрема зі ст. 175 КК України.

В. Правильному вирішенню практичної ситуації сприятимуть методичні вказівки та ретельне ознайомлення зі ст.ст. 186, 187, 257, 263 КК України.

Рекомендована література

Основна

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. - № 30. – Стаття 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. – 29 червня. - № 25. – Стаття 131.

3. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов.станом на 1 січня 2009 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с. – (Кодекси України).

4. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – Политиздат Украины, 1983. – 141 с. – (Б-ка нар.заседателя).

5. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.

6. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг.ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Вид. 2-ге, переробл.та доповн. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152.

7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін.; За заг.ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид.третє, переробл.та доповн. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006.

8. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перробл.допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

9. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник /М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред.проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

10. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. М.І.Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004.

11. Кузнєцов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник / В.В. Кузнєцов, А.В. Савченко; За заг.ред.професорів Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи, наук.ред.к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 300 с. (Б-чка студента).

12. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 188 с.

13. Навроцький В.О. Види суб’єкта кримінально-правової кваліфікації // Право України. – 2000. - № 3. – с. 109 – 113.

14. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч.посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

15. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.

16. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл.та доповн. / Відп.ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. -4-те вид., переробл.та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007.

18. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб.та доп.) / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

19. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 7 - 12.

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 р. „Про судову практику про злочини проти життя та здоров’я особи” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Верховний Суд України, 2004. – С. 73 - 83.

Додаткова

1. Гуня І.І. Кримінально-правове визначення розбою та деякі питання його кваліфікації // Право і безпеа. – 2004. - № 3”2. – с. 49 – 53.

2. Іванов К.Ш. Теоретические и практические вопросы уголовно-правовой характеристики разбоя // Право і безпека. – 2003. – Т. 2, № 1. – с. 139 – 142.

3. Костенко О.М., Кваша О.О. Актуальне дослідження феномена бандитизму // Часопис Київського університету права. – 2005. - № 2. – с. 164 – 167.

4. Лихова С. Кримінально-правова охорона прав на працю: проблеми вдосконалення // Право України. – 2004. - № 7. – с. 102.

5. Лихова С. Кримінально-правова охорона трудових прав // Прокуратура, людина, держава. – 2004. - № 1. – с. 30 – 38.

6. Лихова С. Невиплата заробітної плати – злочин проти власності (ст. 175 КК України) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 5. – с. 100 – 105.

7. Лихова С.Я., Берзін П.С. Кримінально-правова охорона трудових прав – людини, громадянина, працівника // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. - № 1. – с. 37 – 49.

8. Лобань Д. Механізм та порядок застосування положень ч. 3 ст. 175 КК України // Прокуратура, людина, держава. – 2004. - № 11. – с. 25 – 28.

9. Лопатін С.І. Проблеми кваліфікації бандитизму // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. - № 5. – с. 77 – 84.

10. Остапенко Л.А. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2002. – Вип. 46. – с. 149 – 153.

11. Павликівський В.І. Особистий мотив та його значення для кваліфікації злочинів проти трудових прав людини // Право і безпека. – 003. – Т. 2. - № 4. – С. 147 – 150.

12. Робак В.А. Бандитизм: сравнительный анализ с иными сходными по составу преступлениями // Право і безпека. – 2002. - № 3. – с. 144 – 147.

13. Федоров В.М. Вопросы разграничения бандитизма от смежных составов преступлений // Правовые проблемы противодействия организованной преступности. – Одесса, 2005. – с. 97 – 100.

14. Шестопалов К. Уголовная ответственность работодателей // Юридическая практика. – 2004. - № 16.

Затверджено

на засіданні кафедри кримінального

права та правосуддя

Зав. кафедри ____________ М.Б. Головко

 

ПЕРЕЛІК

питань з кримінального права України (Особлива частина),

що виносяться на екзамен для студентів V курсу заочного відділення (групи 521-526)

 

1. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст.110 КК).
2. Державна зрада (ст.111 КК).
3. Диверсія (ст.113 КК).
4. Шпигунство (ст.114 КК).
5. Умисне вбивство (ст.115 КК).
6. Кримінально-правова характеристика вбивств при пом’якшуючих обставинах (ст.ст. 116-118 КК).
7. Вбивство через необережність (ст.119 КК).
8. Кримінально-правова характеристика тяжких тілесних ушкоджень (ст.ст.121, 123, 124 КК).
9. Відмежування побоїв і мордувань (ст.126 КК) від катування (ст.127 КК).
10. Кримінально-правова характеристика середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ст.ст.122, 128 КК).
11. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст.130 КК).
12. Зараження венеричною хворобою (ст.133 КК).
13. Незаконне проведення аборту (ст.134 КК).
14. Залишення в небезпеці (ст.135 КК).
15. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.136 КК).
16. Порушення прав пацієнта (ст.141 КК).
17. Незаконне проведення дослідів над людиною (ст.142 КК).
18. Захоплення заручників (ст.147 КК).
19. Експлуатація дітей (ст.150 КК).
20. Зґвалтування (ст.152 КК).
21. Розбещення неповнолітніх (ст.156 КК).
22. Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст.157 КК).
23. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 КК).
24. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст.166 КК).
25. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст.171 КК).
26. Грубе порушення законодавства про працю (ст.172).
27. Порушення недоторканності приватного життя (ст.182 КК).
28. Порушення права на отримання освіти (ст.183 КК).
29. Порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст.184 КК).
30. Крадіжка (ст. 185 КК).
31. Грабіж (ст.186 КК).
32. Розбій (ст.187 КК).
33. Вимагання (ст.189 КК).
34. Шахрайство (ст.190 КК).
35. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довіри (ст.192 КК).
36. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст.193 КК).
37. Кримінально-правова характеристика знищення або пошкодження майна (ст.194, 196 КК).
38. Контрабанда (ст.201 КК).
39. Фіктивне підприємництво (ст.205 КК).
40. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинних шляхом (ст.209 КК).
41. Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222 КК).
42. Розголошення комерційної або банківської таємниці (ст.232 КК).
43. Порушення правил екологічної безпеки (ст.236 КК).
44. Порушення правил охорони вод (ст.242 КК).
45. Незаконне полювання (ст.248 КК).
46. Порушення законодавства про захист рослин (ст.247 КК).
47. Безгосподарське використання земель (ст.254 КК).
48. Створення злочинної організації та сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ст.ст.255, 256 КК).
49. Бандитизм (ст.257 КК).
50. Терористичний акт (ст.258 КК).
51. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст.260 КК).
52. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст.262 КК).
53. Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.271 КК).
54. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст.272 КК).
55. Порушення правил безпеки на вибуховонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст.273 КК).
56. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст.276 КК).
57. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст.286 КК).
58. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст.289 КК).
59. Порушення чинних на транспорті правил (ст.291 КК).
60. Масові заворушення (ст.294 КК).
61. Хуліганство (ст.296 КК).
62. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури (ст.298 КК).
63. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст.300 КК).
64. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією (ст.303 КК).
65. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК).
66. Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307,309 КК).
67. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.314 КК).
68. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.315 КК).
69. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст.323 КК) та схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст.324 КК).
70. Розголошення державної таємниці (ст.328 КК).
71. Ухилення від призову на строкову військову службу (ст.335 КК).
72. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст.343 КК).
73. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу та державного чи громадського діяча (ст.ст.345,346 КК).
74. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст.348 КК).
75. Самоправство (ст.356 КК).
76. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст.358 КК).
77. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (ст. 361 – 363 КК).
78. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК).
79. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК).
80. Службове підроблення (ст. 366 КК).
81. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК).
82. Порушення права на захист (ст. 374 КК).
83. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя. (ст. 379 КК).
84. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист. (ст. 380 КК)
85. Невиконання судового рішення (ст. 382 КК)
86. Приховування майна (ст. 388 КК)
87. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст.393 КК).
88. Загальна кримінально-правова характеристика військових злочинів.
89. Дезертирство (ст. 408 КК)
90. Порушення правил поводження зі зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст.414 КК).
91. Мародерство (ст. 432 КК).
92. Пропаганда війни (ст. 436 КК)
93. Екоцид (ст. 441 КК)
94. Геноцид (ст. 442 КК).
95. Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК).
96. Піратство (ст. 446 КК)
97. Найманство (ст. 447 КК).

 

 

Доцент, Л.А. Остапенко