Поетапна реалізація моделі інтенсивного навчання

 

Побудова моделі інтенсивного навчання іншомовного спілкування відбувається згідно з усіма принципами методу активізації, що були розглянуті, а її реалізація здійснюється поетапно.

 

Перший етап - це подача нового навчального матеріалу циклу занять ("мікроциклу" за термінологією Г.О.Китайгородської),

Другий етап - тренування у спілкуванні.

Третій- практика у спілкуванні.

Новий навчальний матеріал подається у тексті-полілозі (ТП).

 

Характерними рисами тексту-полілогу є значний обсяг, включення тих, хто навчається, до дійових осіб тексту-полілогу, емоційність та політемність, побудова тексту за законами усного мовлення, паралельне розташування тексту в підручнику іноземною та рідною мовою учнів.

 

Подача нового навчального матеріалу в тексті-полілозі проходить чотири пред'яв­лення.

 

Мета першого пред'явлення - пояснити учням ситуацію:

 

· місце дії,

· зміну подій,

· їх учасників.

 

Викладач у формі безпосереднього спілкування з учнями розповідає та розігрує ті події, які відбудуться з ними.

 

Основний спосіб семантизації при цьому - пофразовий переклад на рідну мову учнів.

 

Головне завдання другого пред'явлення - максимально забезпечити мимо­вільне запам'ятовування нового навчального матеріалу.

 

Викладач програє всі ситуації тексту-полілогу з пофразовим перекладом на рідну мову та використанням різних засобів, що підсилюють мимовільне запам'ятовування:

 

· частина фраз римується,

· інші проспівуються на популярні, відомі всім учням мотиви,

· ще інші-доцільно ритмічно "простукати" тощо.

 

 

Велике значення тут має використання спеціальних жестів, що також сприяють запам'ятовуванню, та інтонації.

Так, один раз фраза може звучати занепокоєно, другий раз - офіційно, третій - з подивом тощо. Учні спочатку слухають фразу, яку вимовив учитель, а потім її імітативне відтворюють, звертаючись до того члена групи, до якого вона звернена за сюжетомтексту-полілогу, наслідуючи інтонацію, жести й міміку вчителя.

 

Трете пред'явлення має на меті закріпити новий матеріал у пам'яті учнів, доповнюючи мимовільне запам'ятовування, яке мало місце у другому пред'явленні, довільним запам'ятовуванням, а слуховий образ нових мовленнєвих одиниць - їх зоровим образом.

 

Третє пред'явлення проходить при відкритих книжках: учні слухають учителя/диктора, який виразно читає текст з короткими паузами між фразами для внутрішнього приговорювання їх учнями, які одночасно сприймають і друкований варіант тексту.

 

Четверте пред'явлення називають "музичним сеансом", тому що учні знову сприймають на слух увесь текст-полілог (без перекладу на рідну мову!) на фоні спокійної класичної музики.

Перед початком музичного сеансу учнів спрямовують на фізичне розслаблення: вони сідають якомога зручніше, заплющують очі та слухають музику і текст, який уже відомий. В результаті вони одержують закінчене, цільне уявлення про текст-полілог. В учнів виникає почуття впевненості в успішному засвоєнні матеріалу, в той же час досягається ефект відпочинку.

Усі чотири пред'явлення тексту-полілогу мають місце на одному уроці. Всі останні уроки циклу присвячені тренуванню у спілкуванні та практиці у спілкуванні. Якщо суть цих етапів передати в термінах навичок та вмінь, то можна сказати,

· що на етапі тренування формуються та вдосконалюються мовленнєві навички (які, до речі, починають формуватися ще на етапі подачі нового матеріалу),

· а на етапі практики - мовленнєві вміння. Проте чіткого розмежування між цими етапами провести не можна, тому що дії з одними мовленнєвими одиницями можуть виконуватися ще на рівні навички, а з іншими - на рівні вміння.

Відповідно і вправи етапу тренування у спілкуванні можна назвати умовно-комунікативними, а етапу практики - комунікативними.

Система вправ Г.О.Китайгородської тут не розкривається за браком місця, а лише передається її суть у знайомих студенту термінах.

 

Визначальною рисою усіх вправ в інтенсивному навчанні є їх вмотивований характер. По суті це комунікативна або комунікативно-рольова мотивація, тобто учень знає не лише, що він має робити, але й заради чого він щось говорить, слухає, читає, пише.

Некомунікативні вправи використовуються лише у вигляді мовних ігор, де мотивом діяльності учня є сама участь у грі.

Наведемо приклади деяких вправ, що виконуються на етапах тренування і практики у спілкуванні, французькою, німецькою, іспанською та англійською мовами.

 

TEACHER. I've got an exciting piece of news for you. A group of American schoolchildren are coming to our school in a few days. They will stay with your families. So we need some information about your houses or flats.

a) Let's find out if you've got a house or a flat. Example.

TEACHER. Cl: Have you got a house or a flat,...?

p: We've got a house.

TEACHER. Have you got a house or a flat,...?

P: We've got a flat. Etc.