Тема: інститути буржуазного права: передумови формування, тенденції розвитку та особливості їх функціонування

 

Мета заняття: виділити принципову відмінність рис буржуазного права провідних держав світу від попереднього правового розвитку.

Основна проблема: детермінованість кодексів та норм основних галузей права зрушеннями у громадській свідомості та теоретичним вирішенням назрілих соціальних, політичних і економічних проблем.

Ключові терміни і поняття: виборче право, відповідальність кабінету, незмінність суддів, цензові системи, секуляризація, прецендентне право, довірча власність, акціонерні компанії, суд присяжних, змагальний процес, “громадянська смерть”, таврування, виставлення біля ганебного стовпа, “злочинні наміри”, “злочинні думки”, невизначеність санкції, апеляційний суд, суд королівської лави, суд загальних позовів, довічність суддів, присяжні засідателі, адвокатура, прокуратура, презумпція невинуватості.

Питання для обговорення:

1. Характерні риси буржуазного права.

2. Особливості формування англосаксонської і континентальної систем буржуазного права.

3. Розвиток цивільного права.

4. Характеристика принципів кримінального права.

5. Судова організація і процес

 

Теми доповідей (повідомлень):

1. Розвиток буржуазного цивільного права.

2. Соціальне законодавство.

3. Англо-саксонська система права(судова система).

4. Континентальна система права.

 

Завдання для самостійної роботи:

- Які риси законотворчості притаманні революційним періодам буржуазної історії?

- Чому процес прийняття писаних конституцій йшов спочатку повільними темпами?

- Якими ознаками характеризується розвиток парламентаризму наприкінці XIX-поч. XXст.?

- Які закони періоду буржуазних революцій мали найбільше значення?

- З чого склалося прецедентне право?

- Які перетворення здійснила французька революція у сімейних відносинах?

- У чому полягала новизна буржуазних принципів кримінального права?

- Яке джерело має Цивільний кодекс Наполеона? Яка його структура і принципи?

- На які основні відмінності міжконтинентальної англосаксонської системи права можна вказати?

- Яким чином проявився класичний для буржуазного права характер Кримінального кодексу Наполеона 1810?

- З яких соціальних, політичних і кримінологічних причин в останній третині XIX ст. відступила тенденція лібералізації кримінального права? У чому це проявилося?

- Якою складовою була удосконалена Наполеоном судова організація французької революції?

- У чому різняться повноваження французьких і англійських присяжних засідателів і суддів?

- Що таке презумпція невинуватості? Що випливає з цього принципу?

 

Методичні рекомендації: починати вивчення теми слід з того, що утворення романо-германської системи права пов’язано з відродженням, що почалося в XII – XIII ст. на Заході Європи, переважно в юридичній сфері. Нове суспільство зрозуміло необхідність права для порядку та безпеки, яких потребує Божественний замисел. Ідеал суспільства, заснованого на братерстві та милосерді було відкинуто. Церква стала більш чітко розмежовувати світське суспільство і суспільство віруючих; суд сумління і правосуддя, створила в цей період приватне канонічне право. В XIII ст. релігію і мораль вже перестали змішувати з громадянським порядком і правом. За правом знову було визнано його важливу роль і автономію, які віднині стали характерними рисами західної думки і цивілізації. Зародження романо-германської системи права не є результатом утвердження королівської влади чи централізації. В цьому полягає її відмінність від англійського права, де розвиток загального права був пов’язаний з посиленням королівської влади та з існуванням сильно централізованих королівських судів. На Європейському континенті не було нічого подібного. Формування романо-германського права відбувалося в умовах роз’єднаності країн Західної Європи і панування переконання, що таке об`єднання неможливе. Підґрунтям розвитку системи цього права служили переважно спільна культура і традиції, що було обумовлено географічною близькістю цих країн та спільними тенденціями їх історичного розвитку. Романо-германська правова система виникла і продовжувала існувати незалежно від будь-яких політичних цілей, тобто – формувалася стихійно. Англо-американське (загальне) право історично склалося в Англії і пройшло кілька етапів (періодів) у своєму розвитку: пер­ший — період англосаксонського права (передує норманському завоюванню 1066 р.); другий — період становлення загального права, коли воно утверджується на противагу місцевим звичаям (від 1066 р. до встановлення династії Тюдорів 1485 р.); третій — період розвитку загального права, становлення додаткової пра­вової системи — права справедливості (1485 — 1832 рр.); четвер­тий — період широкого розвитку статутного права, джерелом якого є акти представницьких органів, підсилення значення дер­жавної адміністрації у правотворенні (від 1832 р. до нашого часу). До сім'ї загального права, поряд із Англією, входять правові сис­теми США, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Північної Ірлан­дії, країн групи Британсько Співдружності. Майже одна третина країн світу відчула на собі вплив системи загального права. Таким чином, частина функцій щодо здійснення правосуддя зосереджувалася в канцлерському суді. Це призвело до формування паралельної правової системи — «права справедливості», яка за своєю процедурою повністю відрізнялася від загального права. Право справедливості надало нові способи захисту там, де загальному праву їх бракувало. При­рода права справедливості й по сьогоднішній день висловлюється у відомих «максимах справедливості»:право справедливості не може залишити зло безкарним;право справедливості не допоможе особі, що одержує будь-що, не даючи нічого натомість;право справедливості не забезпечує засобами захисту особу, що поводила себе нечесно, бо той, хто шукає справедливості, по­винен мати «чисті руки».

 

Рекомендована література:

1. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001. - с.222-248

2. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999. - с.275-304

3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.353-348

4. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М., 1995. - с.374-419

5. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. - с.137-146, 156-160, 169-170

 

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3 (2 год.)