Методичні вказівки до виконання роботи. Мета заняття: вивчити різноманіття відозмін пагону, встановити взаємозв’язок їх анатомо-морфологічної будови та функцій у зв’язку з метаморфозом; закріпити

Метаморфози пагону

 

Мета заняття: вивчити різноманіття відозмін пагону, встановити взаємозв’язок їх анатомо-морфологічної будови та функцій у зв’язку з метаморфозом; закріпити навички препарування органів рослин.

Матеріали та обладнання: препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі); гербарні зразки вусиків винограду (Vitis), суниць (Fragaria), гороху (Pisum), чини (Lathyrus); живі рослини - зігокактус (Zygocactus), опунція (Opuntia), алое (Aloe), молодило (Sempervivum), колекція кактусів; цибулини цибулі (Allium), бульбоцибулини гладіолуса (Gladiolus), бульби картоплі (Solanum tuberosum), кореневище пирію (Agropyrum), купини (Polygonatum), осоки (Carex), філокладії іглиці (Ruscus), колючки терну (Prunus spinosa), глоду (Crataegus), гледичії (Gleditsia), колючки барбарису (Berberis).

Контрольні питання (конспект).

1. Назвати і охарактеризувати підземні метаморфози пагону, які служать для вегетативного розмноження.

2. Морфологія і внутрішня будова цибулини.

3. Будова бульбоцибулин. Риси спільні і відмінні від цибулини.

4. Будова, типи кореневищ, способи їх утворення.

5. Надземні метаморфози пагонового походження, докази їх пагонової природи.

6. Будова бульби, докази її пагонового походження.

7. Метаморфози листка.

8. Гомологічні і аналогічні органи.

 

Методичні вказівки до виконання роботи.

1. Вивчення будови бульби.

Розглянути бульбу картоплі, знайти верхівкову бруньку, пазушні бруньки (вічка), рудименти листків (брівки), міжвузля, рубці. З’єднати всі вічка умовною лінією, впевнитися в їх спіральному розташуванні. Розрізати картоплину поперек, знайти серцевину, ксилему, флоему, камбій, кору. Замалювати зовнішній вигляд бульби (рис. 20.1а) та її внутрішню будову (рис. 20.1б), зробити позначення. Зробити висновок про пагонове походження бульби картоплі та пристосування до виконуваних функцій.

2. Вивчення будови бульбоцибулини.

Розглянути бульбоцибулину гладіолуса, знайти кору, стебло, чешуйчасті листки. Розрізати бульбоцибулину, звернути увагу на особливості внутрішньої будови. Замалювати бульбоцибулину у розрізі, позначити бульбу, верхівкову бруньку, дітки, втягуючі корені, чешуйчасті листки (рис. 20.2).

3. Вивчення будови цибулини.

Розглянути цибулину цибулі городньої ззовні та в поздовжньому розрізі. Відмітити ознаки загонової будови цибулини: зовнішні захисні сухі луски, внутрішні соковиті запасаючі луски, внутрішню верхівкову бруньку, бічні бруньки, денце з додатковими коренями. Замалювати цибулину у розрізі, зробити позначення (рис. 20.3).

4. Вивчення будови кореневища.

Розглянути декілька видів кореневищ. Відмітити перетворення листків у луски, характер бруньок, ступінь розвину тості міжвузль, галуження. Розрізати кореневище поперек, роздивитися його внутрішню будову. Замалювати зовнішню будову кореневища, позначити метамер пагона, бічні бруньки, додаткові корені, листкові рубці (рис. 20.4). Зробити висновок про особливості пагонової будови кореневища.

 

5. Вивчення будови сукулентів.

Розглянути пагони рослин-сукулентів (алое, молодила, опунції та інших кактусів), звернути увагу на метаморфізовані частини пагона, пристосовані до функції запасання, та на редуковані органи. Замалювати частину стебла опунції, позначити стебло, колючки пагонового та листкового походження (рис. 20.5).

6. Порівняльне вивчення будови філокладіїв та кладодіїв.

Розглянути зовнішню будову філокладіїв іглиці і кладодіїв зігокактуса, зробити висновок про походження та функції цих утворень, знайти спільні та відмінні особливості. Замалювати метамер стебла іглиці (рис. 20.6а) та кладодій зігокактуса (рис. 20.6б).

7. Ідентифікація колючок стеблового та листкового походження.

Розглянути стебла терну, глоду, гледичії, барбарису. Вивчити взаємне розташування колючок, пазушних бруньок, листкових рубців, на основі чого зробити висновок про походження колючок. Замалювати частину стебла глоду (рис. 20.7а) та барбарису (рис. 20.7б).

8. Вивчення будови вусиків стеблового та листкового походження.

Розглянути вусики пагонового походження винограду та суниць, вусики листкового походження горошку або чини, зробити висновок про особливості пристосування їх до виконуваних функцій, відмітити зміну функції. Замалювати частину стебла із вусиками досліджених рослин (рис. 20.8).

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Скласти таблицю „Порівняльна характеристика метаморфозів кореня”.

2. Перерахувати підземні гомологічні органи пагонового походження, записати визначення.

3. Перерахувати надземні метаморфози пагону, записати визначення.

4. Перерахувати гомологічні органи листкового походження, записати визначення.