структура та зміст Індивідуального завдання

Бізнес-план.

Головна мета складання бізнес-плану – оволодіння методами техніко-економічного обґрунтування стратегічних рішень та методикою складання розділів бізнес-плану.

Студент вивчає технологію розробки та обґрунтування бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише дійовим важелем управління фірмою (підприємницькою діяльністю), а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або розширення діючого бізнесу.

Підготовча стадія розробки бізнес-плану.

 

У широкому розумінні стратегія – це генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу пріоритетів і ресурсів фірми для досягнення нею своїх цілей.

Реальний процес розробки стратегії, який називається бізнес-плануванням, охоплює кілька етапів:

- аналіз ситуації (оцінка зовнішнього середовища, визначення переваг і недоліків майбутнього бізнесу),

- постановка цілей (формулювання основних напрямків діяльності і постановка конкретних цілей діяльності),

- вибір способу досягнення мети (розробка кількох варіантів і вибір найліпшого з них),

- складання плану дій (загальні завдання розділяють на дрібніші складові, що конкретизують напрямок діяльності).

Потім проводять зовнішній аналіз, оцінюють сильні і слабкі сторони фірми.

Зовнішній аналіз – це процес оцінки факторів, які об’єктивно утворюються в середовищі функціонування фірми, на яке вона безпосередньо не може впливати.

Для вивчення впливу факторів зовнішнього середовища всю їхню сукупність поділяють на:

а) загальні макроекономічні фактори:

- макроекономічні показники (динаміка ВВП, рівень інфляції, зміни рівня доходів населення, коливання процентних ставок за кредит, курси валют та ін.),

- соціально-демографічна ситуація (структура зайнятості, кількість працездатного населення, рівень соціального захисту населення та ін.),

- державне регулювання бізнесу (можливі зміни в законодавстві щодо даного бізнесу, його товарів, послуг, каналів збуту, цін, оподаткування, митного режиму та ін.),

- природні умови й екологічні обмеження.

б) галузеві фактори:

- споживачі (обсяги та характеристики ринку темпи зростання ринку, сезонність та циклічність попиту, диференціація продуктів, чутливість споживачів до цін, здатність диктувати свої ціни),

- постачальники (кількість, інтенсивність конкуренції, наявність матеріалів-замінників, рівень вертикальної інтеграції з постачальниками, здатність диктувати свої ціни),

- конкуренти (основні сили, що конкурують в галузі, поділ ринку поміж ними, інтенсивність конкуренції, можливості появи принципово нових продуктів-замінників, основні конкурентні переваги в галузі),

- перешкоди для входження в галузь (обсяги початкових інвестицій, доступність джерел сировини та каналів збуту, захист з боку держави),

- технології (швидкість зміни технологій виробництва продукції в галузі, вплив технологічних змін на якість продукції та ціну).

Внутрішній аналіз – це процес оцінки факторів, які є наслідками діяльності чи бездіяльності фірми.

Головне завдання внутрішнього аналізу полягає у виявленні сильних та слабких сторін фірми.

Для впорядкування процесу оцінки виокремлюють:

- Маркетинг (чітке усвідомлення що і кому фірма буде продавати і чому її товари будуть купувати),

- Виробництво (якісні сировина й матеріали, сучасне устаткування, дотримання вимог технології є запорукою ефективності виробництва та високої якості продукції),

- Персонал (успіх у бізнесі залежить від рівня знань, наявності професійних навичок у персоналу фірми та ставлення його до роботи),

- Дослідження і розробки (виживання фірми залежить від її інноваційного потенціалу, спроможності реалізовувати нововведення),

- Фінанси (фінансовий аналіз дає точне уявлення про прибутковість та ефективність робот фірми).

Процес оцінки загального становища завершується порівняльним SWOT–аналізом.

Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-плану.

Зміст і структура бізнес-плану залежить від тієї аудиторії, для якої його призначено. Більшість бізнес-планів складається для залучення інвесторів для фінансування проекту. Найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому будемо розглядати структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

У структурі цього бізнес-плану виділяють такі складові:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фірма та її продукція (послуги):

4.1. Поточна ситуація і тенденція розвитку галузі.

4.2. Опис продукту (послуги) фірми.

4.3. Патенти, товарні знаки, інші права власності.

4.4. Стратегія зростання фірми.

5. Дослідження ринку:

5.1. Загальна характеристика ринку продукту.

5.2. Цільовий ринок бізнесу.

5.3. Місцезнаходження фірми.

5.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

6. Маркетинг-план:

6.1. Стратегія маркетингу.

6.2. Передбачувані обсяги продажу.

7. Виробничий план:

7.1. Основні виробничі операції.

7.2. Машини й устаткування.

7.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.

7.4. Виробничі й невиробничі приміщення.

8. Організаційний план:

8.1. Форма організації бізнесу.

8.2. Потреба в персоналі.

8.3. Власники бізнесу й команда менеджерів.

8.4. Організаційна схема управління.

8.5. Кадрова політика та стратегія.

9. Оцінка ризиків:

9.1. типи можливих ризиків.

9.2. Способи реагування на загрози для бізнесу.

10. Фінансовий план:

10.1. Прибутки та збитки.

10.2. План руху готівки.

10.3. Плановий баланс.

10.4. Фінансові коефіцієнти.

11. Додатки.

Ця структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним.

Правила технічного оформлення:

- наявність титульного аркуша,

- сторінки змісту,

- розміщення резюме на початку бізнес-плану,

- розміщення в кінці бізнес-плану додатків,

- наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

Оформляючи бізнес-план, необхідно користуватися послідовною системою нумерації сторінок у межах документа. При цьому рекомендується дотримуватись таких правил:

- титульний аркуш не нумерується,

- сторінка змісту не нумерується (якщо їх кілька, то вони нумеруються римськими цифрами),

- основні розділи нумеруються арабськими цифрами 1, 2, 3...,

- додатки позначаються великими літерами А, Б, В,... „Додаток А”

- сторінки додатків нумеруються так А1, А2, А3.

 

Резюме.

Бізнес-план розпочинається з резюме. Його складають тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану.

Резюме – це короткий (1-2 сторінки) огляд проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного інвестора та зацікавити його в детальнішому вивченні бізнес-плану.

Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме:

- опис концепції бізнесу, його можливостей, які забезпечать переваги на ринку, та стратегії їх реалізації,

- відомості про цільовий ринок бізнесу (основні споживачі, особливості їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку),

- унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії,

- відомості про компетенцію й професіоналізм керівника фірми та членів команди менеджерів,

- основні передбачувані показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій),

- характеристика загальних потреб у коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.

Продукт (послуги) і ринок.

Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма або в якій воно має намір розпочати свою діяльність. Цей підрозділ бізнес-плану починається зі стислого аналізу справ у галузі. Для цього необхідно:

- навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденції її розвитку,

- стисло охарактеризувати нові для галузі продукти і ринки,

- визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.

Даючи загальну характеристику фірми важливо вказати на:

- стратегічні й тактичні цілі діяльності фірми (наприклад, завоювати певну частку ринку, стати лідером у певній сфері діяльності, першою запропонувати якнайширший асортимент товарів),

- основні види діяльності фірми (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги) та потреби клієнтів, які задовольнятимуться в межах кожного виду діяльності,

- стадію розвитку бізнесу фірми (початок, перепрофілювання, розширення, виокремлення зі складу великої компанії),

- географічні зони, на які поширюється бізнес фірми.

Бізнес-план містить таку інформацію про продукти (послуги) фірми:

- фізичний опис (для товарів це основні фізичні, технічні та експлуатаційні параметри, бажано додати фотографії малюнки, схеми продукції),

- привабливість продукту (наприклад, привернути увагу до ліпшого дизайну, нижчої ціни та інше проти продуктів-конкурентів),

- стадія розробки продукту (прокоментувати на якій стадії готовності до виходу на ринок є продукт бізнесу: проект, дослідний зразок, промислова партія).

Дослідження ринку розпочинається з визначення його найзагальніших параметрів, до яких належать:

- розміри (потенціал) ринку, тобто очікувані сукупні обсяги продажу даного товару протягом певного періоду в певних географічних межах,

- тенденції розвитку ринку, тобто відомості про зростання (стабілізацію, зменшення) ринку даного товару за останні роки і факторів, що впливали та впливатимуть на ці процеси в майбутньому (наприклад, галузеві тенденції, соціально-економічні фактори, урядова політика та ін.),

- основні засоби задоволення попиту споживачів даної продукції та основні можливі конкуренти.

Ринок, на який намагається вийти фірма, складається з клієнтів. Тому після визначення загальних параметрів мають бути встановлені конкретні об’єкти ринку. Поділ споживачів на певні групи називається сегментацією ринку.

У параграфі „Оцінка впливу зовнішніх факторів” мають бути висвітлені:

- рівень конкуренції,

- майбутні джерела конкуренції,

- інші зовнішні фактори.

Доцільно проводити порівняльний аналіз ринкових стратегій найближчих конкурентів. Він дає змогу чіткіше визначити сильні й слабкі сторони конкурентів, визначити власний спосіб побудови конкурентоспроможної ринкової стратегії.

 

Маркетинг-план.

Головна мета маркетинг-плану полягає в поясненні зацікавленим особам, як саме фірма має намір впливати на свій цільовий ринок і реагувати на ситуацію, яка там складеться, щоб забезпечити збут своєї продукції.

Для встановлення загальних орієнтирів маркетингової діяльності фірми необхідно з’ясувати, на якій стадії життєвого циклу є продукт фірми.

Логіка розробки маркетинг-плану передбачає:

1) визначення цілей і завдань маркетингової діяльності фірми (частка ринку, передбачувані обсяги продажу, розгалуженість системи збуту, параметри цінової політики, завдання рекламної кампанії, ключові параметри сервісного обслуговування),

2) вибір та обґрунтування стратегії маркетингу і програм, що її забезпечують (засоби й канали збуту та реалізації продукту, політика ціноутворення, організація рекламної кампанії, політика підтримки продукту фірми),

3) розробку бюджету маркетингу (визначення можливих витрат на реалізацію стратегії маркетингу),

4) аналіз реальності майбутніх обсягів продажу.

Виробничий план.

Виробничий план ґрунтується на маркетингових прогнозах обсягів продажу й номенклатури продукції фірми. Кожний вид продукції має свої стандарти й нормативи щодо організації виробництва, матеріальних витрат, необхідних матеріальних запасах та інше. Інформація, яка використовується у виробничому плані, далі використовується для опрацювання виробничих графіків, складання кошторису операційних витрат, планування доходів і грошових потоків.

Виробничий план доцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто з основних виробничих операцій у їх послідовності. Надати повний список машин та устаткування, необхідних для здійснення виробничого процесу, розрахунок витрат, пов’язаних з придбанням (орендою) машин та устаткування, інформацію про терміни служби та амортизаційні відрахування для кожної одиниці устаткування.

Необхідно навести перелік усіх видів сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, які передбачається використовувати у виробничому процесі, указати конкретних постачальників, визначити закупівельні ціни (за одиницю), дати пояснення щодо фінансових та інших умов поставок і місцезнаходження постачальників, визначити необхідні обсяги запасів, а також вказати на особливості умов їх зберігання.

Обсяг і ґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить.

Організаційний план.

Процес розроблення організаційного плану починається з обґрунтування вибору юридичної форми організації бізнесу.

Далі треба охарактеризувати потребу в персоналі.

У цьому розділі бізнес-плану обов’язково треба подати організаційну схему управління фірмою, за допомогою якої зрозуміло хто кому підпорядкований, з яких підрозділів складається фірма і як буде координуватися діяльність цих підрозділів.

Фінансовий план.

Головною метою фінансового плану є узагальнення у вартісній формі результатів розробки всіх попередніх розділів бізнес-плану, обґрунтування доцільності реалізації пропонованого бізнес-проекту.

Стратегія фінансування передбачає визначення переліку залучених джерел інвестиційних ресурсів.

План доходів і видатків є першим фінансовим документом фінансового плану.Він характеризує загальні суми очікуваних доходів фірми та її витрат за певний період. Він складається помісячно для першого року роботи підприємства та поквартально для наступних років.

Головне завдання розробки плану руху готівки полягає в узгоджені в часі грошових надходжень і виплат. План грошових надходжень і виплат складається на такі саме терміни, що і план доходів і видатків (Додаток В).

На кінець останнього планового року складається баланс.

Оцінка ефективності вкладання коштів у даний бізнес-проект проводиться за допомогою коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ефективності інвестицій.

Оцінка ризиків.

У даному розділі наводиться перелік ризиків, що властиві даній фірмі та шляхи мінімізації їх впливу.

Додатки.

Одна з найважливіших вимог до бізнес-плану – це його лаконічність. Через те в ньому практично неможливо дати докладну інформацію про важливі аспекти майбутнього бізнесу. Для цього використовують додатки.

Найчастіше в додатки виносять: первинні матеріали аналізу ринку, специфікації продукції, рекламні матеріали, схему виробничих потоків, схему організаційної структури, угоди оренди, гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів, юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій...).