Оцінка фінансової стійкості

Таблиця 1.

Основні напрямки і показники фінансового аналізу для оцінювання інвестиційної привабливості фірми

Напрями аналізу інвестиційної привабливості фірми	Показники фінансового аналізу
Аналіз оборотності активів	1.1.Коефіцієнт оборотності всіх активів 1.2.Коефіцієнт оборотності поточних активів 1.3.Тривалість обороту всіх активів 1.4. Тривалість обороту поточних активів
Аналіз прибутковості капіталу	2.1. Прибутковість викори­стовуваних активів 2.2. Рентабельність основних фондів 2.3. Прибутковість власного капіталу 2.4. Прибутковість реалізації (продажу) продукції
Аналіз фінансової стійкості	1.1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) 1.2. Коефіцієнт співідношення позичкових і власних коштів 1.3. Коефіцієнт довгострокової заборгованості 1.4. Коефіцієнт покриття платежів із фіксованими термінами
Аналіз ліквідності активів	4.1. Показник поточної ліквідності 4.2. Показник «критичної оцінки» ліквідності 4.3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 4.4. Тривалість погашення дебіторської заборгованості

 

1. Оборотність активів. Ефективність інвестування у значній мірі визначається тим, наскільки швидко вкладені у виробництво кошти обертаються в процесі господарської діяльності фірми.

2. Прибутковість капіталу. Забезпечення високого прибутку на вкладені кошти є однією з головних цілей інвестування. У сучас­них умовах фірма може значно варіювати показник прибутку, зали­шаючись у цілому ефективно господарюючою підприємницькою структурою.

3. Фінансова стійкість. Аналіз фінансової стійкості фірми дає можливість оцінити інвестиційний ризик, зв'язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити раціональність джерел фінансування поточної виробничої діяльності.

4. Ліквідність активів. Оцінка і прогнозування ступеня ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства оплачувати короткострокові зобов'язання, запобігати можливому банкрутству за рахунок швидкої реалізації окремих видів наявних активів.

 

Узагальнення агрегованих групових показників у один інтегральний показник для оцінки інвестиційної привабливості тієї або іншої фірми може бути здійснено з використанням коефіцієнтів вагомості, відносне значення котрих становить:

1. оборотність активів - 0,15;

2. прибутковість капіталу - 0,50;

3. фінансова стійкість фірми – 0,15;

4. ліквідність активів - 0,20.

У межах діапазону коливань розрахункових значень інтегрального показника кожна оцінювана фірма може бути віднесена до групи з пріоритетною, достатньо високою, середньою або низькою інвестиційною привабливістю.

Оцінка стану інвестиційної привабливості підприємства не передбачає розрахунку всіх існуючих показників.

Модель комплексного аналізу повинна містити мінімальну кількість коефіцієнтів і таблиць, що відображають лише ті дані, які цікавлять керівника підприємства або потенційного інвестора. Необхідно вилучити ті показники, які дублюють інформацію. Така методика дасть можливість отримати більш точну та практичну модель оцінки інвестиційної привабливості, допоможе інвестору швидше прийняти рішення.

Як показує практика, така модель аналізу може використовуватися не тільки для залучення зовнішнього капіталу у виробництво, але за її допомогою керівництво підприємства може визначити власну конкуренто- спроможність на ринку.

В таблиці представлені основні рекомендовані показники, що мають використовуватися під час оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Але дійсний на конкретний момент часу перелік показників має визначатися безпосередньо на підприємстві.

Таблиця. Основні показники оцінки інвестиційної привабливості підприємства

№ з/п	Назва показника	Позна-чення	Методика розрахунку
	Коефіцієнт фінансової незалежності	Кфн	Власний капітал/Сукупний капітал
	Коефіцієнт фінансової стійкості	Кфс	(Довгострокові + поточні зобов’язання) /Власний капітал
	Коефіцієнт інвестування	Кі	(Власний капітал + Довгострокові зобов’язання)/Необоротні активи
	Коефіцієнт маневрування	Км	Власні оборотні кошти / Власний капітал
	Коефіцієнт поточної ліквідності	Кпл	Оборотні активи /Поточні зобов’язання
	Фондовіддача	Фв	Виручка від реалізації продукції/ Вартість основних фондів
	Рентабельність власного капіталу	Рвк	Чистий прибуток/Власний капітал
	Період погашення кредиторської заборгованості	Пкз	(Короткострокові кредити банків + Видані векселі + Кредиторська заборгованість за товари + Зобов’язання перед бюджетом та працівниками з оплати праці / Собівартість реалізованої продукції
	Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	Скдкз	Дебіторська заборгованість / (Видані векселі + Кредиторська заборгованість за товари + Одержані аванси)
	Коефіцієнт оновлення основних фондів	Кооф	Вартість введених основних фондів / Первісна вартість основних фондів
	Рентабельність виробництва	Рвир	Чистий прибуток від реалізації / Собівартість реалізованої продукції
	Рентабельність обороту	Робор	(Операційний прибуток – Сплачені відсотки)/ Оборот з реалізації продукції
	Рентабельність сукупного капіталу	Рск	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування/ Сукупний капітал

 

Коефіцієнт фінансової незалежності показує частку власного капіталу в сукупному, іншими сло­вами, величину залежності від кредиторів. Прийнято вважати, що економічно доцільне значення даного коефіцієнту має бути більше 0,50, тобто власний капі­тал у сукупному повинен становити частку не менше 50 %. Чим далі це значення у бік зменшення, тим більша залежність від кредитів, і навпаки, чим відсо­ток більший, тим менша ця залежність.

Вважається, що інвестор буде настільки охочіше вкладати свій капітал у підприємство, наскільки частка власного капіталу в сукупному буде більшою. Адже тоді підприємство з більшою ймовірністю зможе виплатити свої зобов'язання власними силами.

До речі, на цей показник звертають увагу не тільки інвес­тори, а й кредитори під час розгляду питання про надання позик.

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення різних джерел фінансування діяль­ності (власного і позикового капіталу). Максимально допустиме значення цього коефіцієнта таке, що засвідчує не тільки ступінь ризикованої діяльності, а й можливість погасити борги власним капіталом. Нормативне його значення - 0,50.

Зрозуміло, що зростання боргових зобов'язань підвищує ризик втрати платоспроможності. Борги треба повертати, як правило, з відсотками, поде­куди дуже великими. З іншого боку, борги не тільки збільшують ризик, вони збільшують і доходи підприєм­ства. Адже додаткове залучення капіталу (нехай і пози­кового) сприяє збільшенню обігу і, відповідно, змен­шенню собівартості та збільшенню прибутку. Саме тому важливо правильно розпоряджатися своїми бор­гами і слідкувати за показником фінансової стійкості.

Коефіцієнт інвестування. Це достатність влас­ного капіталу для покриття необоротних активів і участь власного капіталу у формуванні активів. Економічно доцільне значення - більше 1. Чим вище значення показника порівняно з одиницею, тим міц­ніший фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт маневрування. Значення цього коефіцієнта може змінюватися залежно від струк­тури капіталу. Нормативне значення: 0,40-0,60. Збільшення значення цього коефіцієнта характеризує позитивні зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки це означає, що в нього збільшуються можли­вості маневрування власними коштами.

Для кожного інвестора важливе більш вільне воло­діння грошима, адже в такому разі значно більше їх можна направити на капітальні інвестиції та соціальні потреби власників. І, навпаки, чим менше вільних грошей залишається у розпорядженні власника, тим більша ймовірність збанкрутувати. До зменшення рівня вільних коштів можуть призвести насамперед значне залучення кредитів, неправильна цінова політика керів­ництва, неправильний напрямок розвитку тощо.

Коефіцієнт поточної ліквідності. З його допо­могою визначають спроможність підприємства вико­нувати свої зобов'язання за рахунок власних оборот­них активів. Вважається, що оборотні активи повинні в 1,50-2,50 рази перевищувати боргові зобов'язання, тобто нормативна величина цього показника - 1,50- 2,50. За такої умови за рахунок реалізації оборот­них активів забезпечується розрахунок за своїми зобов'язаннями.

Надмірно низьке значення коефіцієнта говорить про можливу втрату платоспроможності, а надмірно високе - про неефективність використання позико­вого капіталу і, як наслідок, низьку рентабельність власного капіталу.

Кожен інвестор розуміє, наскільки важлива здатність своєчасно розраховуватися за зобов'язаннями. Адже, якщо ресурсів для погашення недостатньо, то здійсню­ється пошук додаткових ресурсів (наприклад, банків­ські кредити з відсотками), відкладаються інші важливі платежі (без яких навіть неможливе виробництво), а це додаткові витрати в майбутньому. Це може призвести до того, що зобов'язання зростатимуть швидше за активи. Коефіцієнт поточної ліквідності показує, наскільки короткострокові зобов'язання покриті короткостроко­вими активами, які повинні будуть обернутися в гроші за період, що дорівнює терміну погашення зобов'язань.

Фондовіддача показує величину виручки від реа­лізації продукції на 1 грн активів. Чим більша фондо­віддача, тим ефективніше використовуються активи, тобто капітал, вкладений у них.

Підвищити фондовіддачу можна не лише купівлею нового, дуже дорогого обладнання і введенням най­новішої технології. Тому аналізувати причини низької фондовіддачі треба дуже обережно. Її можливо під­вищити збільшенням коефіцієнта змінності устатку­вання, усуненням позапланових простоїв машин та устаткування, зниженням трудомісткості продукції, усуненням браку, що набагато дешевше.

Для інвестора показник фондовіддачі цікавий насам­перед тим, що завдяки йому можна розрахувати об'єм капітальних вкладень на майбутнє. Не секрет, що майже на всіх підприємствах України оновлення матері­ально-технічної бази відбувається повільними темпами. Тому проблема підвищення ефективності використання основних фондів набуває дедалі більшого значення.

Рентабельність власного капіталу характери­зує ефективність використання власного капіталу, показує наявність чи відсутність його збільшення. Чим вище чистий прибуток, отриманий у резуль­таті господарської діяльності, тим вища рентабель­ність. У сучасних умовах прийнято вважати, що власний капітал ефективно використаний тоді, коли його дохідність перевищує дохідність довгостроко­вих інвестицій у банку.

Період погашення кредиторської заборгова­ності. Це середній термін погашення підприємством короткострокової заборгованості. Збільшення показ­ника свідчить про збільшення заборгованості, але за наявності цього збільшення потрібно звертати увагу на коефіцієнти фінансової залежності та фінансової стійкості.

Співвідношення короткострокової дебітор­ської та кредиторської заборгованості показує, за яку частину кредиторської заборгованості підпри­ємство може розрахуватися за рахунок своїх дебіто­рів протягом року. Нормативне значення цього показ­ника - 1. Чим менше його значення, тим більша ймо­вірність наявності проблем зі сплатою кредитів.

Коефіцієнт оновлення основних фондів, який характеризує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів. Цей показник повинен постійно збільшуватися, але обов’язково з урахуванням інфляції.

Рентабельність виробництва показує ефектив­ність витрат на виробництво. Цей показник є най­більш якісним виміром економічної ефективності виробництва, оскільки він найточніше вимірює вели­чину прибутку з розмірами тих витрат, за рахунок яких він отриманий.

Поряд з рентабельністю виробництва для інвестора цікавою буде і рентабельність окремих видів продук­ції. Адже в загальній рентабельності виробництва є рентабельність всіх видів продукції, одні з яких можуть бути прибутковими, а інші збитковими.

Рентабельність окремих видів продукції допоможе зрозуміти, з чого складається прибуток чи збиток підприємства, і прийняти рішення про відмову від виробництва збиткових видів продукції та збіль­шення випуску прибуткових. Чи, навпаки, якщо збит­кові види продукції мають для підприємства стра­тегічне значення і відмова від їх випуску немож­лива - допоможе розробити комплекс заходів для підвищення рентабельності продукції та виробни­цтва загалом.

Рентабельність обороту дає змогу підприємству збільшувати власний оборотний капітал та підвищу­вати платоспроможність. Для забезпечення само­окупності підприємство повинно забезпечувати рівень рентабельності більше 5 % обороту.

Рентабельність сукуп­ного капіталу характеризує операційну ефектив­ність підприємства.

Даний аналіз показників не потребує широкої інформаційної бази і не вимагає великих витрат часу (це експрес-аналіз). Для прийняття остаточного рішення про вкладення (невкладення) коштів у підприємство інвестору може знадобитись більше інформації.

Таблиця.

Оцінка фінансової стійкості

Оцінка	Характеристика
Абсолютна стійкість	Величина власного обігового капіталу більше, ніж величина запасів
Нормальна стійкість	Планові джерела фінансування дорівнюють величині запасів
Нестійкий фінансовий стан	Відбувається порушення платоспроможності, але зберігається можливість відтворення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення кредитів банку для тимчасового поповнення оборотних засобів
Кризовий фінансовий стан	Підприємство знаходиться на межі банкрутства, при якому сума запасів більша за суму планових джерел фінансування та залучених тимчасово вільних джерел

 

Тип фінансової стійкості визначається за методикою:

 

Таблиця. Методика визначення типу фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показник	Сума
	Власний капітал
2.	Необоротні активи
3.	Власні обігові кошти	р.1-р.2
4.	Довгострокові зобов’язання
5.	Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів	р.3+р.4
6.	Короткострокові кредити і позики
7.	Загальний розмір основних джерел покриття запасів	р.5+р.6
8.	Запаси
9.	Надлишок або нестача основних обігових коштів	р.3-р.8
10.	Надлишок або нестача власних коштів і довгострокових кредитів	р.5-р.8
11.	Надлишок або нестача основних джерел покриття запасів	р.7- р.8
12.	Тип фінансової стійкості

 

Ця методика може використовуватися не лише для залучення зовнішнього капіталу. Результати її корисні керівництву підприємства. Методика має можливість в разі нестійкого або кризового фінансового стану визначати напрямки вирішення цієї проблеми, а вразі нормальної стійкості – знайти інвестора.

Використання даної моделі дає змогу потенційному інвесторові оцінити перспективи своїх вкладень та обрати об’єкт, який максимально відповідає потребам.

Фінансово-економічний аспект інвестиційної привабливості підприємства визначається багатьма факторами, які неможливо аналізувати окремо. Тільки сукупність їх дає можливість отримати повну загальну картину діяльності підприємства.