Пр.11) Функціональні схеми

Рис. 3.2. Приклад виконання функціональної схеми за першим методом

Приклади виконання функціональних схем за другим методом подано на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Приклад виконання функціональних схем за другим методом

Як зазначалося, прилади та засоби автоматизації під час виконання функціональних схем як першим, так і другим методом можуть бути зображені: розгорнуто, спрощено чи комбіновано.

У розгорнутому зображенні на схемах показують: відбірні пристрої, датчики, перетворювачі, вторинні прилади, виконавчі механізми, регулюючі органи і закриваючі органи, апаратуру керування і сигналізації, комплектні пристрої (машини централізованого контролю, телемеханічні пристрої) і т. д.

У спрощеному зображенні на схемах показують: відбірні пристрої, вимірювальні і регулюючі прилади, виконавчі механізми і регулюючі органи. Для зображення проміжних пристроїв (вторинних приладів, перетворювачів, апаратури керування та т. п.) використовуються загальні позначення у відповідності відповідно до чинних стандартів на умовні позначення в схемах автоматизації.

Комбіноване зображення припускає показ засобів автоматизації в основному розгорнуто, проте деякі вузли зображають спрощено.

Прилади й засоби автоматизації, що вбудовуються у технологічне обладнання і комунікації чи механічно зв’язані з ними, зображають на кресленні в безпосередній близькості від них. До таких засобів автоматизації відносяться: відбірні пристрої тиску, рівня, складу речовини, датчики, що сприймають вплив виміряючих і регулюючих величин (вимірювальні звужуючі пристрої, ротаметри, лічильники, термометри розширення і т. п.), виконавчі механізми, регулюючі і запірні органи.

Для датчиків і приладів, що вказують положення регулюючих органів, виконавчих механізмів і т.п., необхідно показувати існуючий механічний зв'язок.

Прямокутники щитів і пультів слід розташовувати в такій послідовності, щоб під час розміщення в них позначених приладів і засобів автоматизації забезпечувалася найбільша простота і ясність схеми і мінімум перетинів ліній зв'язку.

У прямокутниках можна вказувати номери креслень загальних видів щитів і пультів. У кожному прямокутнику з лівого боку вказують його найменування.

Прилади й засоби автоматизації, які розташовані поза щитами і не пов'язані безпосередньо з технологічним обладнанням і трубопроводами, умовно показують у прямокутнику «Прилади місцеві».

Під час креслення функціональної схеми слід уникати дублювання однакових її частин, які відносяться як до технологічного обладнання, так і до засобів автоматизації.

На кресленнях функціональних схем повинні бути наведені пояснення, на підставі яких документів вони розроблені. Допускається також на вільному полі схеми давати коротку технічну характеристику автоматизуючого об'єкта, що пояснюють таблиці, діаграми і т. п.

Для полегшення розуміння сутності автоматизуючого об'єкта, можливості вибору діапазонів вимірювання та шкал приладів, уставок регуляторів на функціональних схемах вказують граничні робочі (максимальні чи мінімальні) значення вимірюючих або регульованих технологічних параметрів при сталих режимах роботи (див. рис. 3.2).

Ці значення в одиницях шкали вибираючого приладу чи в міжнародній системі одиниць без буквенних позначень вказуються на лініях зв'язку від відбірних пристроїв датчиків до приладів. Для приладів, що вбудовуються безпосередньо в технологічне обладнання або трубопроводи (термометри розширення, витратоміри постійного перепаду і т. п.) та розташованих поза прямокутниками, граничні значення величин вказують під позиційними позначеннями приладів або поблизу позначень.

Над основним написом, за її шириною зверху вниз, на першому аркуші креслення розташовано таблицю не передбачених стандартами умовних позначень, прийнятих у даній функціональній схемі; при необхідності ці таблиці можна виконувати на окремих аркушах.

Пояснювальний текст розташовують над таблицею умовних позначень (або над основним написом) або в іншому вільному місці.

Контури технологічного обладнання на функціональних схемах рекомендується виконувати лініями товщиною 0,6-1,5 мм; трубопровідні комунікації 0,6-1,5 мм; прилади та засоби автоматизації 0,5 - 0,6 мм, лінії зв'язку 0,2 - 0,3 мм; прямокутники, що зображують щити і пульти 0,6 - 1,5 мм.

При виконанні функціональних схем обома методами із зображенням приладів за ГОСТ 21.404-85 відбірний пристрій для всіх постійно підключених приладів не має спеціального позначення, а представляють собою тонку суцільну лінію, що сполучає технологічний трубопровід або апарат з первинним вимірювальним перетворювачем або приладом (див. рис. 3.2).

За необхідності вказівки точного місця розташування добірного пристрою чи пункта вимірювання (всередині контуру технологічна апарату) наприкінці тонкої лінії зображається коло діаметром 2 мм (див. прилад 8-1 на рис. 3.2).

Допускається запірну і регулюючу арматуру (наприклад, засувки, заслінки, шибери, направляючі апарати і т. п.), що беруть участь в системах автоматизації і замовляючу за технологічною частиною проекту, зображати на функціональних схемах відповідно до чинних стандартів.

Підведення ліній зв'язку до символу приладу допускається зображати в будь-якій точці. За необхідності вказування направлення передачі сигналу на лініях зв'язку допускається наносити стрілки (див. лінії зв'язку між приладами 10, 1 і 7 на рис. 3.3).