Методи оцінки вибуття виробничих запасів

Ідентифікації собівартості відповідної одиниці продукції	Якщо запаси не замінюють один одного або відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів (автомобілі, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння тощо)
Середньозваженої собівартості	Передбачає проведення оцінки кожної одиниці запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів
Собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО)	Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство. Тобто запаси, які надійшли першими, першими і відпускаються у виробництво та оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Нормативних затрат	Базується на застосуванні норм витрат на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Такі норми розраховуються з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для того, щоб на підприємстві забезпечувався максимально наближений рівень нормативних витрат з фактичними, необхідно постійно аналізувати відхилення від норм та у разі необхідності переглядати встановлені норми. Якщо нормативні ціни вищі за фактичні, то різницю виправляють методом «червоне сторно», а якщо навпаки, то способом додаткових проведень. Оцінка готової продукції на дату балансу коригується до фактичної виробничої собівартості.
Ціни продажу	Метод ціни продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з застосуванням середнього відсотка торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на різні товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Рис. 9. Методи вибуття запасів

У фінансовій звітності запаси відображають за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації.

Якщо на дату балансу відбулося зменшення величини запасів первісно очікуваних від використання економічних вигод в наслідок зниження їх ціни, зіпсування, застаріння, закінчення терміну зберігання, то здійснюється перегляд первісної вартості запасів і проводиться її коригування до рівня чистої вартості реалізації.

Підприємству важливо правильно обрати метод оцінки при вибутті запасів, оскільки це впливає на розмір прибутку і зафіксувати його в наказі про облікову політику.