Міжнародні стандарти обліку

Необхідність і сутність облікової політики за нормативно-правовими актами

Необхідність облікової політики підприємства встановлена в законодавчому порядку. Зокрема, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 — XIV її визначено як спеціальний термін у ст. 1: «Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності». Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.

В ст. 8 закону вказано, що «підприємство самостійно визначає облікову політику в осо­бі його керівника та головного бухгалтера».

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення. Виняток становлять події та операції, в результаті яких коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. У цьому випадку облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбудуться, після дати зміни облікової політики.

Облікова політика є обов'язковою для відображення у фінансовій звітності. Так, відповідно до п. 23, 25 П(С)БО 1 «За­гальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика по­винна розкриватися у примітках до фінансової звітності.

Порядок розробки Наказу про облікову політику

Основним документом, який регламентує облікову політи­ку на рівні підприємства, є наказ про облікову політику. Цим наказом затверджуються методологія та організація ведення обліку на підприємстві.

Від правильного розроблення наказу (розпорядження, положення) про облікову політику підприємства залежить не лише об’єктивне висвітлення інформації у фінзвітності, але і аналіз діяльності підприємства загалом, прийняття рішень в організації роботи підприємства тощо. Тож брати участь у розробці такого документа, на нашу думку, повинні не тільки бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, але і керівники та засновники.

Офіційно типової форми наказу (положення) про облікову політику не затверджено. Підприємство самостійно встановлює «норми» облікової політики (які, безперечно, повинні базуватись на нормах П(С)БО), з огляду на специфіку свого бізнесу. У листі від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/27793 Міністерство фінансів України зазначає перелік відомостей, що мають бути відображені в наказі про облікову політику.

Часто виникає запитання: чи потрібно щороку видавати наказ про облікову політику? Законодавство такої вимоги не висуває. Але зручніше видавати наказ про облікову політику щороку — це свідчитиме про незмінність встановленої облікової політики.

Міжнародні стандарти обліку

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) – система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського об­ліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтег­раційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бух галтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Роз­робляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який створили 29 червня 1973 р. професійні бухгалтерські організації економічно розвинутих країн. Членами Комітету є більше 120 організацій з 88 країн світу.

Метою діяльності КМСБО є формулювання, видання та вдоскона­лення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких необхідно дотримуватись при поданні фінансових звітів, і сприяння Їх прийняттю та дотриманню в усьому світі, поліпшення та по годжу­вання регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних з наданням фінансових звітів.

За станом на 2012 рік КМСБО прийняв і опублікував 41 МСБО.

Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стан­дартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії за­стосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інфор­мації.