Форми та види самостійної (індивідуальної) роботи студента

Існують різні організаційні форми СРС. Перша – традиційна, яка виконується са­мостійно у вільний від занять, зручний для студента час, як правило, поза аудиторією, однак, інколи, з урахуванням специфіки дисципліни (методичному кабінеті кафедри, читальному залі бібліотеки тощо).

Самостійна робота над змістовим модулем передбачає виконання різних видів завдань (репродуктивних, за зразком, реконструктивно-варiативних, частково-пошукових, навчально-дослідних), спрямованих на отримання студентом нових знань, іх систематизацію та узагальнення; формування практичних вмінь та навичок; контроль готовності студента до лекцій, семінарських занять, захисту лабораторних та практичних ро­біт, інших контрольних заходів.

На кафедрі використовуються такі види завдань:

Ø опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу з використанням конспекту лекцій, підручника, довідкової літератури;

Ø вивчення окремих змістових модулів курсу (тем або питань), що передбачені для самостій­ного опрацювання з метою реферування, анотовування, складання тезисного плану, конспекту тощо;

Ø реферування першоджерел;

Ø аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені напередодні запитання;

Ø підготовка додаткового матеріалу до лекції відповідно до заданого плану;

Ø підготовка до виступу на семінарському занятті;

Ø розв’язання і письмове оформлення задач;

Ø підготовка до проведення контрольних заходів (здача зміс­тових модулів, написання модульних контрольних робіт, іспитів тощо);

Ø виконання творчих завдань, які передбачають самостійне складання задач, тестових завдань, комплексу вправ тощо та їх оформлення;

Ø використання кейс-методів (ситуаційні завдання);

Ø оформлення звітів за результатами практик, виконання науково-дослідних робіт, творчих завдань;

Ø підготовка наукових доповідей, анотацій, статей, тез;

Ø виконання підготовчих, інформаційних самостійних робіт;

Ø робота з пошуковими системами Інтернет;

Ø опрацювання поставов, ухвал та рішень Верховного Суду України, Конституційного Суду України, Вищого Апеляційного Суду України тощо.

 

Індивідуальні завдання (реферати, контрольні роботи, аналіз практичних, проблемних ситуацій, проекти задач, підготовка результатів власних дослі­джень до виступу на конференції, участь в олімпіадах, робота з кейсами тощо) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використати знання для вирішення відповідних практичних завдань.

Реферати, аналітичні огляди тощо – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань сту­дентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічно­го циклів. В одному семестрі кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни у робочій навчальній програмі необхідно передбачити не менше 10-15 годин СРС.

 

Вимоги до оформлення самостійної роботи

1) Реферат друкується на аркушах білого кольору формату А4 з однієї сторони. Висота букв і цифр повинна бути не менше 1.8 мм, до 30 рядків тексту на 1 сторінці (інакше кажучи, шрифт Times New Roman, ромір шрифта 14, міжрядковий інтервал 1,5). Розміри полів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє та нижнє - по 20 мм.

 

На титульному аркуші реферату вказують назву закладу, факультет, спеціальність кафедри, дисципліну, тему, курс, групу, прізвище й ініціали студента та викладача.

 

Текст реферату повинен ділитися на вступ, розділи, пункти, підпункти, висновки та список використаної літератури.

 

Заголовки розділів необхідно розміщувати в середині рядка без крапки в кінці і друкувати виділеними прописними буквами, не підкреслюючи.

 

Нумерацію сторінок, розділів, малюнків, таблиць проставляють арабськими цифрами без знаку №.

 

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається в загальну нумерацію сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляється, на наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому кутку сторінки без крапки. Другою сторінкою є план реферативного дослідження.

Вступ

Вступ важливий змістовний елемент реферату. Форма його - довільна, але в ньому повинні обов'язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій правовій проблематиці, оцінка рівня і характеру розробки теми, зміст проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети й завдань дослідження.

Основний зміст реферату

Основний зміст теми повинен бути самостійно виконаним – теоретичним та емпіричним дослідженням відповідно до проблеми, заявленої у назві реферату, узагальненням існуючої юридичної літератури, нормативних актів тощо з вказівкою на її застосування у сфері наукових інтересів автора реферату.

Після розгляду основного матеріалу кожне питання підсумовується шляхом аналізу розглянутого матеріалу, наведення власних розгорнутих висновків що підтверджують власну точку зору на питання що досліджується, наданням пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання, або усунення юридичних недоліків тощо.

Зазначені висновки не виділяються в окремий структурній елемент а є логічним завершенням питання що досліджується.

Загальний висновок роботи

У висновку необхідно дати коротке резюме викладеного у основній частині реферату, висновки, які зроблені відповідно до поставлених завдань, або посилання на методологічне застосування опрацьованого у рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також вказати на ту частину змісту реферату, яка є його особистим доробком.

Список використаної літератури

Список використаної літератури повинен указувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда стосовно змісту реферату. Цей список має включати в себе як фундаментальні наукові праці, так і останні публікації з обраної теми, наявні у вітчизняній та зарубіжній літературі. Використана література обов'язково має знайти своє відображення в рефераті (шляхом аналізу та прямого цитування).

Розділи реферату повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами з крапкою, наприклад: 1., 2., 3.

 

У нумерацію підрозділу (якщо такий є) входить номер розділу і номер підрозділу в цьому розділі, розділені крапкою. Наприклад: 1.1., 1.2., 1.3.

 

Таблиці та малюнки нумерують у межах кожного розділу роботи двома цифрами: номер розділу і підпорядкований номер малюнку, розділені крапкою. Наприклад: малюнок 1.5. (5 малюнок першого розділу). Кожний малюнок повинен мати назву. Слово “малюнок”, його номер і назву розміщують під малюнком таким чином: Малюнок 1.5. Організаційна схема управління (без крапки в кінці).

 

Стандарт оформлення списку використаних джерел (літератури)Література Приклад оформлення

Монографії (один, два або три автори)

Василенко М.В. Трудове право: Навч. Посібник /Текст/ К.: Вища шк., 1992. – 430с.

 

Чотири автори

Основы трудового права / Л.А.Сидоров, Л.В. Адамович, В.Т.Музычук, А.Е. Гридасов; Под ред. Б.И. Тимофеева [Текст]/ К.: Техніка, 1986. – 144с.

Багатотомні видання

Історія України: у 8т.[Текст] / К.: Основи, 2004. – Т. 2. – 530с.

Статті з журналів, інших часописів Нижник Н.Р. Предмет та метод аграрного права [Електронний ресурс] // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2003. - №3. – С.5-14: режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlduvs/2009_2/...

Енциклопедії Юридична енциклопедія: у 6 т. / Ред. кол.: Ю.С.Шученко (голова ред. кол.) та ін. [Текст]// К.: "Укр.енцикл.", 2001. – Т. 3. – 530с.

Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436. [Текст]// Відомості Верховної Ради України. – а 18 – 22. – Ст. 114.

Про ціни та ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 року.[Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - №52. – Ст.650.

Іванов В.А. Поняття трудового права [Електронний ресурс]//Форум права. – 2009. - №1. режим доступу: www.nbuv.gov.ua

 

Реферат оцінюється у 10 балів, які складаються наступним чином:

1 бал – дотримання вимог по оформленню реферату;

1 бал – підготовка вступу з обов’язковим зазначенням актуальності теми дослідження, об’єкта, предмету, мети та завдань дослідження;

2 бали – з обґрунтовані висновки до кожного питання та загальні висновки до роботи в цілому;

1 бал – за належним чином оформлений список літератури до до реферату;

5 балів – за зміст реферату.

 

2)Вимоги до складання тестових завдань.

Одним із основних принципів складання завдань є принцип конгруентності, тобто відповідності змісту завдання змістовності, що перевіряється. Тестові завдання мають бути прагматично коректними і розрахованими на оцінку рівня навчальних досягнень студентів у конкретній сфері знань.

Варто дотримуватися деяких порад щодо складання тестових завдань. Уникайте використання очевидних, тривіальних, амбіційних і тих, що не мають великого значення запитань та формулювань. Дотримуйтеся правил граматики, пунктуації і риторики. Тестові завдання повинні бути легкими для читання та сприйняття. Складайте завдання, які можуть бути виконані за мінімальний час. Цього можна досягти наступним чином: - визначити, відповідь якої довжини Ви хотіли б отримати на тестове завдання відкритої форми, наприклад, одне слово; - використати у тесту стільки тестових завдань, скільки необхідно для досягнення усіх цілей тестування.

Уникайте взаємопов’язаних завдань, де зміст одного завдання є підказкою для відповіді іншого. Уникайте підказок у завданнях та зразках відповідей. Ці підказки допомагають вгадати правильну відповідь не володіючи достатнім рівнем знань та вмінь. З тексту завдання необхідно виключити усі вербальні асоціації, що сприяють вибору правильної відповіді через вгадування. Такими підказками можуть бути: - граматичні підказки; - асоціативні слова та визначення (наприклад, у тестових завданнях закритої форми використання однакових виразів чи слів у формулюванні тестового завдання і можливій відповіді); - систематичне повторення деяких рис правильної відповіді (наприклад, у тестовому завданні закритої форми правильною найчастіше є найдовша за кількістю знаків відповідь).

Кількість варіантів відповідей має бути більше 4-х і менше 8. Зміст завдання має бути відображений короткою, якомога простішою синтаксичною конструкцією, без повторень і подвійних заперечень. При конструюванні тестових ситуацій застосовуються різні форми їх представлення, у тому числі графічні і мультимедійні компоненти з метою раціонального викладення змісту навчального матеріалу. Завдання складається із врахуванням того, що середній час ознайомлення з ним складає 3 хвилини, а максимально припустиме – не перевищує 5 хвилин. Тестове завдання не має відображати суб’єктивний погляд або розуміння окремого автора, не повинно мати дискусійного характеру. Текст тестового завдання не має містити підказки. Бажано, щоб вихідні умови завдань не перевищували 15-20 слів. Усі варіанти відповідей мають бути однакової довжини (не більше однієї строки). Забороняються повторення речень у варіантах відповідей, наприклад повторення визначення якогось поняття з відмінностями. Краще довге запитання і коротка відповідь, аніж навпаки.

Вимоги до завдань із вибором відповідей. Інструкція, основний текст і варіанти відповідей повинні бути зрозумілими для тих, хто тестується. Текст завдання має бути однозначним, сформульованим чітко, по можливості коротко. В основний текст завдання включається максимальна кількість інформації, що стосується проблеми. У варіантах відповідей не використовуються повторення слів та виразів, вони мають бути розміщені в основному тексті завдання. Основний текст завдання і відповіді формулюються із дотриманням орфографічних, пунктуаційних і граматичних правил. У тексті завдання виключається подвійне заперечення.

Серед варіантів відповіді має існувати лише одна правильна або найбільш правильна відповідь. Варіанти відповіді повинні бути короткими, мати приблизно однакову довжину. У відповідях не рекомендується використовувати слова «усі», «ні одного», «ніколи» «завжди» і висловлювання «усі перераховані», «ні один із перерахованих», тому що вони сприяють вгадуванню правильної відповіді.

Варіанти правильної відповіді повинні бути однаково привабливі для тих, хто тестується і не знає правильної відповіді. Варіанти відповідей одного завдання повинні бути пов’язані із змістом розділу, відповідно до якого проводиться тестування. Тестове завдання складається таким чином, щоб його основний текст та варіанти відповідей не були ключем для інших завдань. При складанні групи завдань, що відносяться до одного розділу, необхідно забезпечити незалежність завдань одне від одного, щоб правильність виконання одного завдання не залежала від правильності виконання іншого. Не рекомендується включати завдання, виконання яких базується на суб’єктивній думці того, хто тестується.

У завданнях не повинно бути завідомо хибних варіантів відповідей, що містять підказку, а також варіантів відповідей, що явно виділяються, чи відокремлених. Забороняється застосування усіх правильних чи усіх неправильних варіантів відповідей. Кожне тестове завдання має мати одну правильну відповідь.

Правильна відповідь у тестових завданнях повинна бути 1.

Складання 10 тестових завдань з однієї теми змістовного модуля при дотриманні зазначених вимог може бути максимально оцінена у 3 бали, які поділяються за рівнем:

1 бал – якщо варіантів відповідей до кожного запитання 4;

2 бали – якщо варіантів відповідей до кожного запитання 5;

3 бали – якщо немає варіантів на кшталт «все перераховане», «жодна відповідь не є правильною» тощо.

 

Приклад тестів:

Права власності на землю не набувається:

A. Переданням у власність за договором купівлі- продажу;

B. Переданням у власність за договором міни;

C. Переданням у власність за договором довічного утримання;

D. Переданням у власність за договором банківської гарантії;

E. Приватизацією земель.