V За предметом виконання виділяють грошові зобов’язання.

Грошовим зобов’язанням відповідно до ст. 1 Закону України „По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважається зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

VІ За суб’єктом виконання виділяють зобов’язання особистого характеру.

Зобов’язанням особистого характеру є зобов’язання в якому виконання може здійснювати лише особисто боржник і не може бути покладено на іншу особу (ст. 527)

3. У кожному зобов’язанні завжди наявні дві особи (сторони) – кредитор і боржник. Однак, з цього загального правила законом встановлені два винятки:

- зобов’язання в яких на кожній із сторін беруть участь кілька осіб. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями з множинністю осіб.

- зобов’язання, в яких окрім сторін участь можуть брати треті особи. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб.

В залежності, яка із сторін представлена кількома особами, множинність буває:

1) активною;

2) пасивною;

3) змішаною.

Зобов’язання із множинністю осіб поділяються на:

1) часткові (кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці);

2) солідарні (кожен із кредиторів має право вимагати від усіх боржників або одного з них виконання зобов’язання в повному обсязі або в частині);

3) субсидіарні (додаткові) (кредитор має право вимагати виконання зобов’язання іншим (додатковим, субсидіарним) боржником у разі незадоволення вимоги кредитора основним боржником. На відміну від часткових та солідарних зобов'язань у субсидіарному зобов’язанні кредитор не має права відразу пред’явити вимогу додатковому боржнику, не пред’явивши її основному).

Зобов’язання за участю третіх осіб

В межах одного зобов’язання з основними сторонами (боржником і кредитором) у правовому зв’язку можуть перебувати треті особи, які не є у зобов’язанні ні боржником, ні кредитором. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб. До них належать:

1) регресні (зворотні) зобов’язання;

2) зобов’язання на користь третіх осіб;

3) зобов’язання, які виконуються за боржників третіми особами.

Регресним є зобов’язання, за яким боржник зобов’язаний здійснити для кредитора певні дії у зв’язку з тим, що кредитор вчинив такі ж дії на користь іншої особи замість боржника чи з його вини. Суть його полягає в тому, що особа, яка виконала зобов’язання замість або з вини іншої особи, має право пред’явити до неї зворотну вимогу про відшкодування заподіяних їй таким виконанням збитків.

Зобов’язанням на користь третьої особи є зобов’язання, за яким боржник вчиняє певну дію (виконання) не кредиторові, а вказаній ним третій особі, яка має право вимагати такого виконання на свою користь.

Зобов’язанням, яке виконується третьою особою є зобов’язання, в якому боржник покладає виконання свого обов’язку на третю особу (передоручення виконання).

4. Зобов’язання може бути змінено шляхом:

1) заміни кредитора

2) заміни боржника

Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) правонаступництва, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

3) виконання обов’язку боржника третьою особою. (ст. 512 ЦК).

Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (ст. 515 ЦК).

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦК).

Припинення зобов’язання

Зобов’язання припиняється:

1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК);

2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) (ст. 600 ЦК);

3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги(ст. 601 ЦК).

Не допускається зарахування зустрічних вимог:

– про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;

– про стягнення аліментів;

– щодо довічного утримання (догляду);

– у разі спливу позовної давності;

– в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК);

4) за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація);

5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК);

6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);

7) неможливістю виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК);

8)смертю боржника або кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою (ст. 608 ЦК);

9) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (ст. 609 ЦК).