При підготовці до практичного (семінарського) заняття

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. ПИРОГОВА

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді

__________________________

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

__________________________

(ПІП, підпис)

“_____” _____________2014 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна	Дитячі хвороби
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття 5	Диференційна діагностика серцевих шумів. Вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії. Синдром недостаньості кровообігу.
Курс
Факультет	Медичний №1

 

Вінниця 2014

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вроджені вади серця є однією з поширених ано­малій розвитку, вони становлять 30 % від числа всіх вад. За даними ВООЗ, серед новонароджених кількість дітей з вродженими вадами серця становить близько 1%. В Україні щорічно народжується 4,5 - 6 тис. дітей з патологією серця. Надзвичайно важливими є своєчасна діагностика цієї патології і проведення відповідної хірургічної корекції. Якщо остання не проводиться, то на 1-му році життя помирає близько 55 % дітей з вродженими вадами серця, а до 5-річного віку - 85 %. Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність раннього виявлення вроджених вад серця, точної топічної діагностики й своєчасного хірургічного лікування

Ревматизм складає питому вагу серед всіх захворювань серцево-судинної системи. Нерідко ревматизм призводить до формування набутих вад серця, до інвалідизації дітей та загибелі від різних ускладнень. Найчастіше на ревматизм хворіють діти віком від 6 до 15 років, захворюваність серед школярів становить 1,4 - 3%. Тому лікар, незалежно від спеціальності, повинен вміти своєчасно діагностувати, адекватно лікувати та проводити профілактику ревматизму у дітей.

В структурі захворювань серцево-судинної системи як серед дорослого, так і дитячого населення відмічається збільшення питомої ваги кардіоміопатії, в генезі якої вирішальне значення мають різноманітні мутації генів серцевого тропоніну-Т і тропоміозину. Поширеність кардіоміопатії серед дорослих досягає 40-60 випадків на 100 тис. населення на рік. У дитячому віці це захворювання виявляється рідше, але його поширення поступово зростає і становить 10 випадків на 100 тис. населення на рік. Незважаючи на досягнення сучасної медицини в розробці методик лікування кардіоміопатії, смертність при даному захворюванні залишається високою.

 

2. Конкретні цілі:

Уміти поставити попередній діагноз вродженої і придбаної вади серця, первинної та вторинної кардіоміопатії,аномалії розвитку хордально-клапанного аппарату у дітей. Синдром недостаньості кровообігу, визначити тактику лікування і прогноз даних захворювань у дітей.

Конкретні цілі:

Цілі початкового рівня:

1. Провести обстеження хворих та виділити основний синдром при найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату. 2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень 3. Поставити попередній діагноз найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату 4. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні гемодинамічні патогенетичні механізми при найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату 5.Провести диференціальну діагностику найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального. 6.Визначити лікувальну тактику при цих захворюваннях. Надати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатньості. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.   7. Вибрати раціональну схему диспансеризації. найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату

1. Збирати анамнез у хворих із запальними і незапальними ураженнями міокарду, проводити об'єктивне обстеження дитини – кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Вибирати найбільш адекватні методи лабораторного і інструментального обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів - кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультетської педіатрії 3. Оцінити функціональний стан серцево- судинної системи - кафедра фізіології, пропедевтичної педіатрії 4. Інтерпретувати морфологічний субстрат при враженні міокарду - кафедра патологічної анатомії 5. Написати клінічну історію хвороби – кафедра факультетської терапії, педіатрії 6. Визначити основні групи фармакологічних препаратів, вживаних в кардіології – кафедра фармакології

 

1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

 

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Нормальна анатомія	Знання анатомічних особливостей серцево-судинної системи
2. Нормальна фізіологія	Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) іннервація, функціональна здатність; б) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг.
3. Біологія та генетика	Значення генетичних факторів для формування і функціонування серцево-судинної системи дитини
4. Основи догляду за дітьми	Догляд за серцево-судинною системою хворої дитини
5. Гістологія	Знання гістологічної будови серця та судин
6. Пропедевтика	Оцінити отримані клінічні і пара клінічні результати обстеженого хворого

 

Інформацію, необхідну для виконання базисних знань-умінь, можна знайти:

 

1. Гистология: Учебник / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юрина, Е. Ф. Котовский и др.; Под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. — 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1999. - с.410-422.

2. Лекции по факультетской педиатрии.

3. Патологическая физиология: (Уч-к для студентов мед. вузов) / Н.Н. Зайко, Ю.В. Быць, А.В. Атаман и др.; Под ред. Н.Н. Зайко и Ю.В. Быця - 3-е изд., перераб. и дополн.—К.: «Логос», 1996. - с.394-423, 196-223.

4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. — К., 1999. - с. 358-386

5. Шлопов В.Г. Основы патологической анатомии человека. —Киев: Китис, 1999. с. 262-281, 286-287.

6. Кардіологія дитячого та підліткового віку (Вибранні питання) / під. ред. проф. С.С. Казак. – Донецьк. – 2004. – с. 47-88.

 

1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Клінічні прояви найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

2. Діагностика і диференціальна найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

3. Класифікація найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

4. Етіологія найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

5. Патогенетичні гемодинамічні механізми розвитку найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

6. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.

2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Поняття	Визначення
1. Кардіоміопатії (КМП)	- це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність. В основі хвороби лежить первинне генералізоване незапальне уражен­ня серцевого м'язу, не пов'язане з гіпертонією, ураженням клапану, пе­рикарду, коронарних артерій, вадами серця, яке призводить до проявів серцевої недостатності.
2.I42.0 Дилятаційна кардіоміопатія	- найпоширеніша КМП, для котрої характерно збільшення лівого або правого шлуночка, пору­шення систолічної функції, застійна серцева недостатність, аритмії, емболії.
3.I42.1-2 Гіпертрофічна кардіоміопатія	-симетрична чи асимет­рична гіпертрофія лівого шлуночка, у більшості випадків більше вра­жається міжшлуночкова перегородка, ніж стінки шлуночків, з обструк­цією шляхів відтоку від шлуночків або без її, як правило не супрово­джується розширенням порожнини лівого шлуночка.
4. I42.5Рестриктивна кардіоміопатія	- інфільтративне або фіброзне ураження міокарда, що характеризується ригідними, непіддатли­вими стінками шлуночків, зменшенням наповнення і зниженням діастолічного об'єму одного або обох шлуночків з нормальною чи майже незмінною систолічною функцією та товщиною стінок.
5. Вроджені вади серця (ВВС)	- це різноманітні аномалії розвитку серця та великих судин, що виникають у процесі ембріогенезу і є найбільш значимим проявом дисплазії сполучної тканини серця.
6. Класифікація вроджених вад серця.	1. зі збагаченням малого кола кровообігу - Q21.0 дефект міжшлуночкової перетинки, - Q21.1дефект міжпередсердної перетинки, - Q25.0 відкрита артеріальна протока 2. зі збіднінням малого кола кровообігу - Q22.1стеноз легеневої артерії. - Q21.3Тетрода Фалло. 3. зі збідненням великого кола кровообігу - Q25.3аортальний стеноз, - Q25.1коарктація аорти 4. без порушення гемодинаміки
7. Набуті вади серця (НВС)	- це вади, які виникають у результаті запальних захворювань серця - хронічної ревматичної хвороби серця.
8.Класифікація набутих вад серця.	I 05 Ревматичні хвороби мітрального клапана I 06 Ревматичні хвороби аортального клапана I 07 Ревматичні хвороби тристулкового клапана I 08 Враження декількох клапанів
9. Аномалії розвитку хордальні-клапанного апарату серця (МАРС)	Малі аномалії розвитку серця (МАРС) - це велика гетерогенна група аномалій розвитку серцево- судинної системи, які характеризуються анатомічними і морфологічними відхиленнями від норми структур серця і судин. Зазвичай вони не супроводжуються клінічними і гемодинамічними значущими порушеннями кровообігу.

 

Зміст теми:

Шуми серця.

Шуми в серці у дітей бувають функціональні (не патологічні, нешкідливі), набуті і вроджені.

 

Функціональні шуми в перші роки життя у дітей зустрічаються дуже часто. Це пов’язано з особливою шарованою формою камер серця. У дітей старшого віку частіше пов’язане зі змінами реології крові, наявності аномалії хорального апарату, вторинних (функціональних) крадіоміопатій. Функціональні шуми вислуховуються частіше всього в горизонтальному положенні. Цей вид шумів не супроводжується порушеннями кровообігу, що впливають на стан серця або інших органів. Електрокардіограма і рентгенограма грудної клітини, ЕхоКГ відповідають нормі. Вважається, що в середньому з усіх шумів які виявляються, 40-50% складають саме функціональні шуми.

 

Патологічні шуми пов'язані в більшості випадків з вродженою патологією серця, в тій чи іншій мірі проявляється порушенням кровообігу. У частини новонароджених шуму взагалі може не бути, а з'являється він тільки через деякий час, коли відбудеться певна перебудова кровообігу в наслідок наростанням градієнтів тиску між правими та лівими відділами серця. Наростання шуму з плином часу вважається несприятливим явищем.

Частина придбаних шумів в дитячому віці виникають в результаті наявності придбаних вад серця в наслідок перенесеного ревматизму, септичного ендокардиту, первинних кардіоміопатій що викликає морфологічні зміни клапанів серця. Це служить причиною того, що виникає регургітація (зворотній витік) крові, або стають перешкодою для нормального потоку крові через кільця клапанів серця.