Ефективне управління змінами

Ефективність управлінського лідерства найчастіше ґрун­тується на результативності діяльності лідера у формуванні та управлінні командами. У багатьох сферах командна робота забез­печує високу ефективність і якість. Тому керівники різних рангів намагаються тестувати свої лідерські здібності, створюючи коман­ди, орієнтовані на вирішення таких проблем, з якими не можуть впоратися звичайні групи. Проте далеко не кожному керівнику вдається досягти цієї мети.

Успішне формування й ефективне функціонування команд в організації передбачає посилення ролі менеджера та лідера; про­ведення змін у системі управління й комутації в організації; зміни організаційної культури лідерства.

У цьому розділі розглядаються особливості командної роботи й можливості лідерства у процесі керування командами.

Загальна характеристика команди. У міру зростання ролі гру­пової роботи в ході реалізації реорганізаційних цілей і вирішення складних проблем зростає потреба в зміні змісту й характеру діяль­ності, у розвитку таких якостей групи, що якісно змінюють її.

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

 

Звичайна група — це спільнота індивідів, які регулярно вза­ємодіють, вирішуючи єдині завдання, і мають схожі інтереси. Робоча група — невелика спільнота індивідів, що функціонують, взаємодіють і почувають один одного, як єдине ціле. Як правило, кількість людей у робочій групі варіює від 3 до 25. Члени такої гру­пи характеризуються більш високим ступенем взаємозалежності та взаємної відповідальності за результат спільної діяльності. У робо­чій групі створюються оптимальні умови для ефективної діяльнос­ті (включаючи взаємообмін інформацією) і саморозвитку її членів.

У команді всі ці характеристики поєднуються, але додаються ще деякі:

• більш тісна взаємодія і взаємна залежність;

• члени команди працюють обов'язково спільно;

• командна робота націлена на спільне досягнення стратегічних
і тактичних цілей.

Команда ~ це особливий різновид невеликої групи, якій властиві особливі риси, що визначають ефективність її діяльності. Команда більш сильна й має більший потенціал, ніж робоча група. Але команда вимагає і більшого внеску від усіх членів для реаліза­ції цього потенціалу. Ефективність командної роботи залежить від того, як члени працюють разом.

Існує безліч дефініцій поняття «команда». Так, команду ви­значають як невелику спільноту людей, де здібності одного співро­бітника доповнюють здібності іншого, де члени колективу віддані спільній меті, активно сприяють реалізації завдань, що випливають з неї, виявляючи взаємну відповідальність. Команду також визна­чають як соціальну систему, що складається із взаємозалежних об'єднаних спільною метою членів.

Г. Паркер вказав на три складові, котрі визначають характер команди:

• мета командної діяльності. Як правило, це розвиток системи,
продукту чи якості;

• тривалість функціонування команди. Це може бути короткий
або тривалий проміжок часу залежно від мети й характеристик

команди. Членство в команді. Воно може бути функціональним, коли кожен член команди виконує чітко визначені функції, не вторгаючись у сферу діяльності колег, або взаємним перехрес­ним (усі члени команди взаємно доповнюють один одного). Дослідники особливо підкреслюють таку відмітну особли­вість команди, як взаємозалежність її членів при збереженні від­мінностей між ними [Ооппеііоп]. Доннелон також відзначив, що ці дві особливі риси обумовлюють кілька зріачущих умов ефективної діяльності команди:

вимога функціональної ідерртифікації. У період формування команди кожний із членів команди і надалі може відчува­ти протиріччя між своєю індивідуальною функціональною ідентифікацією та ідентифікацією себе як члена функціо-нальррої комарщи;

• вимога управління взаємною залежністю. У команді індивіди
повинні навчитися ефективно функціонувати в рамках вза­
ємозалежності;

• вимога управління в разі існування відмінностей, у тому числі
відмінностей у силі між членами команди. Команди мають по­
требу в створенріі й підтррімці певного балансу сил між їхніми
членами;

• вимога управління ступенем закритості команди від сторон­
нього впливу;

• вимога своєчасно діагностувати появу суперечностей у дум­
ках, в індивідуальному сприйнятті певних подій, розбіжнос­
тей інтересів членів команди й конструктивно вирішувати
конфлікти, виникнення яких є неминучим і які впливають на
ефективріість роботи;

• вимога створення умов для постійної комунікації членів групи.
Дослідники звертають увагу на те, що команда вшшває на ор­
ганізаційну діяльність та організаційну культуру [\Уі1зоп; \¥еШп5;
В§Ьат], вплив створює ряд організаційнріх переваг, удосконалю­
ється організаційне комунікативне середовище. Воно стає більш

 

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

 

ефективним і відкритим, забезпечуючи всім співробітникам доступ до інформації, що визначає якість роботи:

• формування й діяльність команд, особливо багатофункціо­
нальних, налагоджує більш міцні зв'язки між зовнішніми й
внутрішніми структурами, зацікавленими в результативній
роботі організації. їх роль і значення зростають;

• членам команди властиве більш широке бачення власної місії;
вони гостріше відчувають відповідальність за кінцевий резуль­
тат організаційної роботи;

• командна робота заснована на колективних принципах при­
йняття управлінських рішень і командній відповідальності
за результат, що спонукає її членів упроваджувати відповідні
методи управління й стилі управлінського лідерства;

• члени команди одержують додаткові можливості для розвитку
своїх професійних навичок, надаючи один одному допомогу та
взаємну підтримку, а також освоюючи нові функції, ролі;

• команди встановлюють і підтримують більш справедливу сис­
тему стимулювання та заохочення результативної діяльності;

• особливості командної діяльності обумовлюють важливе
значення організаційних і командних цінностей як фактора
об'єднання членів команди;

• удосконалення якості роботи в команді є головним завданням
для всіх і для кожного її члена окремо, що закономірно підви­
щує ефективність діяльності.

Командна діяльність не є панацеєю від усіх лих, що можуть за­вдати шкоди організації. Доцільність командної діяльності зумов­люється впливом таких факторів:

• реалізація завдання вимагає різних навичок, думок та експертиз;
усі компоненти діяльності є взаємозалежними;

• є достатньо часу для організації і структурування командної
роботи;

• структура й культура організації не виключають ефективного
функціонування команд;

потенційні члени команди зацікавлені у встановленні та під­тримці моральних зобов'язань один щодо одного і виявляють відданість загальній ідеї і цілям;

усвідомлюється висока потреба в координації та інноваціях; серед членів групи встановилася певна взаємодовіра; індивіди мають деякий досвід командної роботи; керівник організації виявляє схильність до демократичного сти­лю лідерства, розуміючи важливість делегування повноважень.

Типи команд

Незважаючи на наявність спільних рис, кожна команда має свої особливості. Ці особливості залежать від специфічних завдань команди, її ресурсів, а також від індивідуальних якостей її членів. Загалом, виділяють такі типи команд:

• команди, націлені на вирішення нечітко визначених, складних
проблем. Члени команд повинні довіряти один одному, бути
надійними, інтелектуальними й прагматичними людьми;

• творчі або дослідницькі команди, націлені на дослідження
можливостей середовища й пошук альтернатив. Члени таких
команд повинні мати стійку мотивацію, бути незалежними,
творчими й наполегливими в здійсненні колективних цілей;

• команди тактичної реалізації (так звані «хірургічні» команди),
націлені на виконання конкретного плану. Вони потребують
чіткої постановки завдання, однозначного розподілу ролей
і формулювання конкретних критеріїв успіху.

У табл. 10.1 подано порівняльний аналіз основних типів команди.

Загальна характеристика основних моделей команди: Бізнес-комаида — група рівних за статусом, що має зовнішнє технічне керівництво і функціонує в ієрархічній організації. Вона націлена на пошук інноваційних рішень, вигідні проекти. Чле­ни команди мають відповідні ділові якості та високу професійну

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

 

Таблиця 10.1

Порівняння основних типів команд

 

Критерії	Вирішення проблем	Творчість	Практична реалі­зація
Основні риси	Довіра, взаєморозу­міння	Самостійність, креативність	Визначеність, забезпеченість ресурсами
Основні за­вдання	Підтримка жит­тєдіяльності команди	Розвиток нового виду продукту/ послуг	Оптимальне виконання за­вдання
Особли­вості діяль­ності	Зосередже­ність на про­блемах і їх ви­рішення	Дослідження можливостей та альтернатив	Конкретні ролі, чіткість і визна­ченість завдання, критеріїв успіху й невдач
Вимоги до особистих якостей членів ко­манди	Інтелект, до­свід, чуттєвість і чесність, відкритість, уміння слухати, толерантність	Інтелект, неза­лежність, аналі­тичні здібності, самовладання, наполегливість	Лояльність, зго­да, активність, відповідальність, готовність на­дати допомогу й підтримку
Приклади прийнятних моделей команди	Бізнес-коман-да,команда пошуку й поря­тунку, 5ШАТ-команда, бага­тофункціональ­на команда	Бізнес-коман-да, спеціальна команда, ко­манда «брудних справ», спортив­на, багатофунк­ціональна	Бізнес-команда, 5ШАТ-коман-да, спеціальна, спортивна, бага­тофункціональна

компетентність, що дозволяє керівництву надати своїм співробіт­никам певний ступінь свободи в прийнятті та реалізації рішень.

«Офіс президента» — команда керівників корпорації, осно­вними функціями якої є координація і прийняття колективних рішень щодо внутрішньої і зовнішньої політики.

Багатофункціональна команда — складається з членів, які вико­нують численні та різноманітні функції (фінанси, продаж, маркетинг

і т. ін.). Мета формування команди — поліпшити координування функціонування провідних фахівців у профільних напрямах роз­витку, удосконалення експертизи, упорядкування використання ресурсів та оптимізація можливих змін. Як правило, така команда ефективна в налагодженні зв'язку між двома видами активності в організації: «за течією» і «проти течії».

Особлива команда — група фахівців, уповноважених і відпо­відальних за виконання певної частини завдання (або за виготов­лення якогось продукту). Це різновид самокерованої команди, що працює автономно й самостійно приймає рішення в межах своєї компетентності. Команда розподіляє ролі й доручає членам завдан­ня, а також визначає терміни й порядок виконання робіт.

Команда пошуку й порятунку — група фахівців з особливими знаннями й навичками, націлена на вирішення специфічних про­блем, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями.

Команда, що виконує «брудну» роботу, — ізольована від вищо­го керівництва група талановитих і творчих індивідів, націлених на самостійне вирішення специфічних і складних завдань.

ЗШТ-команда (зкіііесі ші\і асіуапсесі іооіз) - компетентна у вирішенні якої-небудь проблеми, володіє низкою ефективних і сучасних засобів. Це тип команди, що спеціалізується з вирішен­ня проблем у якійсь певній сфері.

Спортивна команда — тренер у товаристві «зірок». Тренер за­безпечує найбільш повну реалізацію індивідуального таланта кож­ної «зірки» і сприяє тому, щоб його підлеглі виконували в команді відведені їм ролі. Кожен член команди підпорядковує свої прагнен­ня індивідуальним досягненням і меті команди.

«Театральна» команда — члени групи (трупи), що грають ви­значені ролі під проводом сильного керівника. Керівник визначає мету командної діяльності та ролі членів команди. Кожен член ко­манди сприймає свій внесок у командну діяльність як унікальний. Вони пов'язують індивідуальний і командний успіх з колективни­ми зусиллями в реалізації мети.

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

 

Транснаціональна команда — згуртована група, що склада­ється з членів, що належать до різних національних, релігійних і культурних соціальних груп. Цей вид команд набуває поширення у разі інтеграції організації в глобальний процес розвитку.

Відповідно до особливостей складу команди й напряму її ді­яльності виділяють такі типи команд:

1) функціональна команда — створюється на основі чіткої систе­
ми організаційного керівництва й підпорядкування. Команда
складається з фахівців, які повинні максимально ефективно
вирішувати завдання, поставлені керівництвом. Команда
може пропонувати керівництву інноваційні рішення проблем,
але право висунення мети й ухвалення рішення залишається
за керівництвом організації. Діяльність цього типу команди
більш ефективна в традиційній ієрархічній організації, що
функціонує в умовах стабільного, малодинамічного й перед­
бачуваного ринку;

2) мультидисциплінарна команда — поєднує фахівців (частіше
провідних) з ряду організаційних підрозділів або партнер­
ських організацій, чия компетентність дозволяє знайти й реа­
лізувати найбільш оптимальне рішення складної і важкої про­
блеми. Об'єднання здібностей і можливостей кожного з членів
команди, які взаємно доповнюють один одного, створює
синергетичний ефект, що визначає високий потенціал муль-
тидисциплінарної команди. Команда такого типу, як правило,
легше пристосовується до мінливого середовища;

3) самокерована команда — складається з фахівців, які володі­
ють високим рівнем професіоналізму в деяких сферах, вза­
ємно доповнюючи один одного. Цей тип команди характери­
зується високим ступенем свободи в прийнятті й реалізації
рішень. Діяльність цього типу команди більш ефективна за
умов становлення нової справи, створення нової організації
або структури.