Освобождение от электрического тока

Прикосновение к токоведущим частям, находящимся под напряжением, вызывает в большинстве случаев непроизвольное судорожное сокращение мышц. Вследствие этого пальцы, если пострадавший держит провод руками, могут так сильно сжиматься, что высвободить провод из его рук становится невозможным.

Если пострадавший продолжает соприкасаться с токоведущими частями, необходимо прежде всего быстро освободить его от действия электрического тока. При этом следует иметь в виду, что прикасаться к человеку, находящемуся под током, без применения надлежащих мер предосторожности, опасно для жизни оказывающего помощь. Поэтому первым действием оказывающего помощь должно быть быстрое отключение той части установки, которой касается пострадавший.

При этом необходимо учитывать следующее:

а) в случае нахождения пострадавшего на высоте отключение установки и освобождение пострадавшего от электрического тока могут привести к падению пострадавшего с высоты, в этом случае должны быть приняты меры, обеспечивающие безопасность падения пострадавшего;

б) при отключении установки может одновременно отключиться также и электрическое освещение, в связи с чем следует обеспечить освещение от другого источника (фонарь, факел, свечи, аварийное освещение, аккумуляторные фонари и т. п.), не задерживая, однако, отключения установки и оказания помощи пострадавшему.

Если отключение установки не может быть произведено достаточно быстро, необходимо принять меры к отделению пострадавшего от токоведущих частей, к которым он прикасается.

На напряжении до 1000 В

Для отделения пострадавшего от токоведущих частей или провода следует воспользоваться сухой одеждой, канатом, палкой, доской или каким-либо другим сухим предметом, не проводящим электрический ток. Использование для этих целей металлических или мокрых предметов не допускается. Для отделения пострадавшего от токоведущих частей можно также взяться за его одежду (если она сухая и отстает от тела пострадавшего), например, за полы пиджака или пальто, избегая при этом прикосновения к окружающим металлическим предметам и частям тела, не прикрытым одеждой. Оттаскивая пострадавшего за ноги, не следует касаться его обуви или одежды без хорошей изоляции своих рук, так как обувь и одежда могут быть сырыми и являться проводниками электрического тока.

Для изоляции рук оказывающий помощь, особенно если необходимо коснуться тела пострадавшего, не прикрытого одеждой, должен надеть диэлектрические перчатки или обмотать себе руки шарфом, надеть на руки суконную фуражку, опустить на руку рукав пиджака или пальто, использовать прорезиненную материю (плащ) или просто сухую материю. Можно также изолировать себя, встав на сухую доску или какую-либо другую, не проводящую электрический ток, подстилку, сверток одежды и т. п.

При отделении пострадавшего от токоведущих частей рекомендуется действовать по возможности одной рукой.

При затруднении отделения пострадавшего от токоведущих частей следует перерубить или перерезать провода топором с сухой деревянной рукояткой или другим соответствующим изолирующим инструментом.

Производить это нужно с должной осторожностью (не касаясь проводов, перерезая каждый провод в отдельности, надев диэлектрические перчатки и галоши).

На напряжении выше 1000 В

Для отделения пострадавшего от земли или токоведущих частей, находящихся под высоким напряжением, следует надевать диэлектрические перчатки и боты и действовать штангой или клещами, рассчитанными на напряжение данной установки.

На линиях электропередачи, когда освобождение пострадавшего от тока одним из указанных выше способов достаточно быстро и безопасно невозможно, необходимо прибегнуть к короткому замыканию (наброс и т. п.) всех проводов линии и к надежному предварительному их заземлению (согласно общим правилам техники безопасности), при этом должны быть приняты меры предосторожности, с тем, чтобы набрасываемый провод не коснулся тела спасающего и пострадавшего.

Кроме того, необходимо иметь в виду следующее:

а) если пострадавший находится на высоте, следует предупредить или обезопасить его падение;

б) если пострадавший касается одного провода, то часто оказывается достаточным заземление только одного провода;

в) провод, применяемый для заземления и закорачивания, следует сперва соединить с землей, а затем набросить на линейные провода, подлежащие заземлению.

Следует также иметь в виду, что и после отключения линии на ней в случае большой емкости линии может сохраниться заряд, опасный для жизни, и что обезопасить линию может лишь надежное заземление ее.

Б І Л Е Т № 18

1. Назвіть права, які мають спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці. (Б3 в2)

Відповідно до вимог «Типового положення про службу охорони праці» (НПАОП 0.00-4.35-04) служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

· видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи (за формою згідно з додатком) щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Припис складається в 2 примірниках, один з яких видається керівникові робіт, об'єкта, цеху, другий залишається та реєструється у службі охорони праці, і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису, спеціаліст з охорони праці надсилає відповідне подання на ім'я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю;

· зупиняти роботу виробництв, дільниці, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;

· вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;

· надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

· за поліпшення стану безпеки праці вносити пропозиції про заохочення працівників за активну працю;

· залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці.

 

2. Основні вимоги пожежної безпеки до будинків та споруд.

(п.4.2. Правил пожарной безопасности в Украины)

- Все здания, помещения и сооружения должны своевременно очищаться от горючего мусора, отходов производства и постоянно содержаться в чистоте. (Сроки очистки устанавливаются технологическими регламентами или инструкциями).

- В случае реконструкции, перепланировывания, капитального ремонта помещений, зданий и сооружений, необходимо выполнять противопожарные требования, определенные нормативно-правовыми документами и действующими правилами. (Приступать к выполнению работ разрешается при наличии проектной документации, которая прошла предыдущую экспертизу с позитивным результатом в органах государственного пожарного присмотра.

- Противопожарные системы зданий и сооружений (противодымовая защита, пожарная автоматика, противопожарное водоснабжение, противопожарные двери, клапаны, другие защитные устройства в противопожарных стенах и перекрытиях и тому подобное) должно постоянно содержаться в исправном рабочем состоянии.

Отверстия в противопожарных стенах, перегородках и перекрытиях должны быть оборудованы защитными устройствами (противопожарные двери, огнезащитные клапаны, водяные завесы и тому подобное) против распространения огня и продуктов горения.

- Деревянные конструкции в домах всех степеней огнестойкости, кроме V, должны поддаваться огнезащитной обработке, за исключением окон, дверей, ворот, пола, встроенной мебели, стеллажей, если в строительных нормах не определены другие требования. Повреждение огнезащитных покрытий (штукатурки, специальных красок, лаков, обмазок и тому подобное) должны немедленно устраняться с составлением Акта о выполненных работах

Проверку состояния огнезащитной обработки (пропитка) следует проводить не меньше однажды на год с составлением акта проверки.

- Для всех зданий и помещений производственного, складского назначения и лабораторий должна быть определена категория относительно вибухопожежної и пожарной опасности согласно с требованиями ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и сдан по взрывопожарной и пожарной опасности", а также класс зоны за НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила строения электроустановок. Электрооборудование специальных установок", в том числе для внешних производственных и складских участков, которые необходимо помечать на входных дверях к помещению, а также в пределах зон внутри помещений и извне.

- Взрывопожароопасные помещения в многоэтажных зданиях должны размещаться у внешних стен верхних этажей.

- В подвальных и цокольных этажах не допускается:

размещения взрывопожароопасных производств, хранения и применения ЛЗР и ГР, взрывчатых веществ, баллонов с газами, целлулоида, горючей кинопленки, карбида кальция и других веществ и материалов, которые имеют повышенную взрывопожарную опасность:

устройство мастерских, где используются горючие материалы, а также других хозяйственных помещений, если вход к ним не изолирован от общих эвакуационных лестничных клеток.

 

- Не разрешается использовать чердаки, технические этажи и помещения (в т.ч. вентиляционные камеры, электрощитовые) под производственные участки, для хранения продукции, оборудования, мебели и других предметов.

- Двери чердаков, технических этажей, вентиляционных камер, электрощитовых, подвалов должны быть закрытыми. На дверях следует указывать место хранения ключей. Окна чердаков, технических этажей, подвалов должны быть застеклены.

- Приямки оконных прорезов подвальных и цокольных этажей нужно регулярно очищать от горючих отходов производства, сухих листьев, травы и тому подобное. Не допускается закрывать их наглухо, а также загромождать или закладывать оконные прорезы.

- В общественных и бытовых административных зданиях не разрешается размещать магазины и склады товаров бытовой химии, ЛЗР, ГР, огнеопасных (горючих) веществ и материалов (красок, растворителей, лаков, пороха и тому подобное), баллонов с газом.

- В случае необходимости установки на окнах помещений, где находятся люди, решеток, последние должны раскрываться, открываться или сниматься. Во время пребывания в этих помещениях людей решетки должны быть отворены (снятые).

(Устанавливать глухие (несъемные) решетки разрешается в квартирах, банках, кассах, составах, амбарах, комнатах для хранения оружия и боеприпасов, на объектах торговли, рассчитанных на одновременное пребывание до 50 лиц, и в других случаях, предусмотренных нормами и правилами, утвержденными в установленном порядке).

Жилые дома, предприятия, учреждения и другие объекты должны быть обеспечены адресными указаниями (название улицы, номер дома), установленными на фасадах зданий или других видных местах и освещаемыми в темное время суток.

3. Визначення поняття “ охорона праці ” (Б 12 в 3). Сфера дії Закону України “ Про охорону праці ”.

(Ст. 1 Закону «Про охорону праці») Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

(Ст. 2 Закону «Про охорону праці») Дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Б І Л Е Т № 19

1. Фінансування охорони праці на підприємстві. (Б2в2)

(СТ. 19 ЗУ «Об охране труда») Финансирование охраны труда осуществляется работодателем. Для предприятий, независимо от форм собственности, или физических лиц, которые в соответствии с законодательством используют наемный труд, затраты на охрану труда составляют не менее 0,5 процента от фонда оплаты труда за предыдущий год.

На предприятиях, которые содержаться за счет бюджета, затраты на охрану труда предусматриваются в государственном или местном бюджетах размер расходов на охрану труда устанавливается в коллективном договоре с учетом финансовых возможностей предприятия, учреждения, организации.

{Частина четверта статті 19 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014}

Суммы расходов по охране труда, относятся к валовым расходам юридического или физического лица, которое в соответствии с законодательством использует наемный труд, определяются в соответствии с перечнем мероприятий и средств по охране труда, утверждается Кабинетом Министров Украины (Постановление от 27 июня 2003 г. N 994).

2. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.

(Ст.45 ЗУ «Про соціальне страхування…») Права та обов'язки роботодавця як страхувальника.Роботодавець як страхувальник має право:1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих; 3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах; 5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді. Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:1) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків: а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику; 2) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; 3) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;4) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;5) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

3. Порядок розробки інструкцій з охорони праці. (Б 11 в 2)

Відповідно до вимог "Положення про розробку інструкцій з охорони праці" (НПАОП 0.00-4.15-98), інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (роботодавцем) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.Кожній інструкції присвоюється назва і скорочене позначення (код, порядковий номер).Інструкціям, що розробляються і затверджуються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств.У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначенаВключенню до інструкцій підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки.

Розробка, узгодження і затвердження інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються відповідно до вимог "Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві" (НПАОП 0.00-6.03-93) і з урахуванням вимог "Положення про розробку інструкцій з охорони праці" (НПАОП 0.00-4.15-98).

Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати.

Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003-95 "Державний класифікатор України. Класифікатор професій". Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі
зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.

Загальне керівництво розробкою (переглядом) інструкцій на підприємстві покладається на роботодавця. Роботодавець несе відповідальність за організацію своєчасної розробки (перегляду) та забезпечення всіх працівників необхідними інструкціями.

Розробка (перегляд) необхідних інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюється безпосередніми керівниками робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу, лабораторії та інших відповідних їм підрозділів підприємства), які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи.

Здійснення систематичного контролю за своєчасною розробкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін і доповнень до них покладається роботодавцем на службу охорони праці підприємства.

Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця.

Інструкція повинна бути введена в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), обладнання чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників.

 

Б І Л Е Т № 20

1. Права та обов‘язки застрахованих.

(Ст. 43 ЗУ «Про соціальне страхування…») Застрахований має право:1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків; 2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих; 3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; 4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені Законом;5) на послуги медичної реабілітації;6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;9) отримувати безоплатно від Фонду соціального страхування від нещасних випадків роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.

У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.

(Ст. 44) Застрахований зобов'язаний: 1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; 2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування; б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

2. Обов‘язки роботодавця по організації роботи з питань охорони праці. (Б1 в1)

(ст. 13 Закона «Об охране труда»).

Работодатель обязан создать в каждом структурном подразделении и на рабочем месте условия труда в соответствии с требованиями нормативных актов, а также обеспечить соблюдение прав работников, гарантированных законодательством об охране труда. С этой целью собственник обеспечивает функционирование системы управления охраной труда, для чего:

- создает соответствующие службы и назначает должностных лиц, обеспечивающих решение конкретных вопросов охраны труда, утверждает инструкции об их обязанностях, правах и ответственности за исполнение возложенных на них функций;

- при участии профсоюзов разрабатывает и реализует комплексные мероприятия для достижения установленных нормативов по охране труда, внедряет прогрессивные технологии, достижения науки и техники, средства механизации и автоматизации производства;

- обеспечивает устранение причин, вызывающих несчастные случаи, профессиональные заболевания и выполнение профилактических мер, определенных комиссиями по расследованию несчастных случаев;

- организовывает проведение лабораторных исследований условий труда, аттестации рабочих мест на соответствие нормативным актам по охране труда;

- разрабатывает и утверждает положения, инструкции и иные нормативные акты об охране труда, действующие в пределах предприятия и устанавливающие правила выполнения работ и поведения работников на территории предприятия, в производственных помещениях, на строительных площадках, рабочих местах в соответствии с государственными межотраслевыми и отраслевыми нормативными актами об охране труда;

- осуществляет постоянный контроль за соблюдением работниками технологических процессов, правил обращения с машинами, механизмами, оборудованием и другими средствами производства, использованием средств коллективной и индивидуальной защиты, выполнением работ в соответствии с правилами об охране труда;

- проводит работу по пропаганде безопасных условий труда.

3. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.(Б 4 в 3)

Відповідно до вимог «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затверджених наказом МОЗ України від 21.05.2007 N 246

Обов'язкові попередній, під час прийняття на роботу і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань(отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Б І Л Е Т № 21

1. Вирішення суперечок з питань страхування від нещасних випадків.

(Ст. 55) Спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників. Такі ж комісії на тих же засадах створюються при робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників. Положення про діяльність і персональний склад цих комісій затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої - до його правління.

2. Служба охорони праці на підприємстві. Її завдання.

(Ст. 15 ЗУ «Про охорону праці») На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Відповідно до вимог «Типового положення про службу охорони праці» (НПАОП 0.00-4.35-04) основним завдання служби охорони праці є:

· в разі відсутності впровадження системи якості відповідно до ISO 9001 опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань.

· організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників.

· вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

· контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу "Охорона праці" колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

· інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

3. Основні обов‘язки роботодавця по забезпеченню пожежної безпеки.

(п. 2.3. Правил пожарной безопасности в Украины)

- разрабатывать комплексные мероприятия по обеспечению пожарной безопасности, внедрять достижение науки и техники, позитивный опыт;

- в соответствии с правовыми нормативно актами из пожарной безопасности разрабатывать и утверждать положение, инструкции, другие нормативные акты, что действуют в пределах предприятия, осуществлять постоянный контроль за их сдерживанием;

- обеспечивать сдерживание противопожарных требований стандартов, норм, правил, а также выполнения требований предписаний и постановлений органов государственного пожарного присмотра;

- организовывать учебу работников правилам пожарной безопасности и пропаганду мероприятий по их обеспечению;

- в случае отсутствия в правовых нормативно актах требований, необходимых для обеспечения пожарной безопасности, принимать соответствующие меры, согласовывая их с органами государственного пожарного присмотра;

- удерживать в исправном состоянии средства противопожарной защиты и связи, пожарную технику, оборудование и инвентарь, не допускать их использования не по назначению;

- создавать, в случае необходимости, в соответствии с установленным порядком подразделы пожарной охраны и необходимую для их функционирования материально-техническую базу;

- подавать по требованию государственной пожарной охраны сведения и документы о состоянии пожарной безопасности объектов и продукции, что ими производится;

- осуществлять мероприятия по внедрению автоматических средств выявления и гашения пожаров и использования для этой цели производственной автоматики;

- своевременно информировать пожарную охрану о неисправностях пожарной техники, систем противопожарной защиты, водоснабжения, а также о закрытии дорог и проездов на своей территории;

- проводить служебное расследование случаев пожаров.

Б І Л Е Т № 22

1. Склад комісії з розслідування нещасного випадку.

В состав комиссии предприятия входят руководитель (специалист) службы охраны труда или должностное лицо, на которое работодателем возложено выполнение функций по охране труда (председатель комиссии), представитель Фонда по местонахождению предприятия, представитель профсоюза первичной (при наличии на предприятии нескольких профсоюзов - представитель профсоюза, членом которой является потерпевший, а в случае отсутствия профсоюза - уполномоченное наемными работниками лицо по вопросам охраны труда), а также представитель предприятия, другие лица.

В случае, если несчастный случай произошел с физическим лицом - предпринимателем или лицом, обеспечивающим себя работой самостоятельно и добровольно застрахована в Пенсионном фонде Украины при условии уплаты ею взноса на общеобязательное государственное социальное страхование от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, расследование организует Фонд по месту несчастного случая, который образует комиссию в составе не менее трех человек. В состав комиссии входят представитель Фонда по месту несчастного случая (председатель комиссии) и представители райгосадминистрации (в случае несчастного случая в городе районного значения или районе мм. Киева и Севастополя) или облгосадминистрации (в случае наступления несчастного случая в городе областного значения) (далее - местная государственная администрация) по месту несчастного случая, первичной организации профсоюза, членом которой является потерпевший, или территориального профобъединения по месту наступления несчастного случая, если потерпевший не является членом профсоюза.

Проведение расследования несчастного случая, который произошел с физическим лицом - предпринимателем или лицом, обеспечивающим себя работой самостоятельно и не застрахована в Пенсионном фонде Украины как плательщик единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, организует территориальный орган Госгорпромнадзора по месту наступления несчастного случая, который образует комиссию в составе не менее трех человек.

В состав комиссии входят представитель территориального органа Госгорпромнадзора по месту несчастного случая (председатель комиссии) и представители местной госадминистрации по месту несчастного случая, первичной организации профсоюза, членом которой является потерпевший, или территориального профобъединения по месту несчастного случая, если потерпевший не является членом профсоюза.

В случае выявления острого профессионального заболевания (отравления) в состав комиссии также входит представитель учреждения государственной санитарно-эпидемиологической службы по месту наступления несчастного случая.

В состав специальной комиссии входят:

должностное лицо территориального органа Госгорпромнадзора (председатель комиссии);

представитель Фонда по местонахождению предприятия или по месту наступления несчастного случая в случае, если несчастный случай произошел с физическим лицом - предпринимателем или лицом, обеспечивающим себя работой самостоятельно, или в результате дорожно-транспортного происшествия;

представитель органа управления предприятия или местной госадминистрации в случае, если указанный орган отсутствует или несчастный случай произошел с физическим лицом - предпринимателем или лицом, обеспечивающим себя работой самостоятельно, или в результате дорожно-транспортного происшествия;

представитель работодателя или работодатель (в исключительных случаях);

представитель первичной организации профсоюза независимо от членства потерпевшего в профсоюзе (при наличии на предприятии нескольких профсоюзов - представитель профсоюза, членом которой является потерпевший, а в случае отсутствия профсоюза - уполномоченное наемными работниками лицо по вопросам охраны труда);

представитель профсоюзного органа высшего уровня или территориального профобъединения по месту происшествия несчастного случая;

представитель учреждения государственной санитарно-эпидемиологической службы, который осуществляет санитарно-эпидемиологический надзор за предприятием, или такого заведения по месту наступления несчастного случая, если он произошел с физическим лицом - предпринимателем или лицом, обеспечивающим себя работой самостоятельно, в случае расследования случая острого профессионального заболевания (отравления);

представитель Держсільгоспінспекції в случае, когда несчастный случай произошел во время эксплуатации зарегистрированных в ней сельскохозяйственных машин (тракторов, самоходных шасси, самоходных сельскохозяйственных, дорожно-строительных и мелиоративных машин, тракторных прицепов, оборудование животноводческих ферм, посевных и уборочных машин).

2. Фінансування охорони праці на підприємстві. (Б2 в2)

(СТ. 19 ЗУ «Об охране труда») Финансирование охраны труда осуществляется работодателем. Для предприятий, независимо от форм собственности, или физических лиц, которые в соответствии с законодательством используют наемный труд, затраты на охрану труда составляют не менее 0,5 процента от фонда оплаты труда за предыдущий год.

На предприятиях, которые содержаться за счет бюджета, затраты на охрану труда предусматриваются в государственном или местном бюджетах размер расходов на охрану труда устанавливается в коллективном договоре с учетом финансовых возможностей предприятия, учреждения, организации.

{Частина четверта статті 19 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014}

Суммы расходов по охране труда, относятся к валовым расходам юридического или физического лица, которое в соответствии с законодательством использует наемный труд, определяются в соответствии с перечнем мероприятий и средств по охране труда, утверждается Кабинетом Министров Украины (Постановление от 27 июня 2003 г. N 994).

3. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи. (Б 8 в 2)

Згідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05:

- стажування - набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов'язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця;- дублювання – самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов'язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов'язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренувань.Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Стажування або дублювання проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання).У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:- закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці.Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, у протилежному випадку, якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом
може бути продовжено на термін не більше двох змін.

Б І Л Е Т № 23

1. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників. (Б 13 в 2)

За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці підрозділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

Вступний інструктаж з охорони праці проводиться з:

· усіма робітниками, які щойно працевлаштувалися (постійно або тимчасово) незалежно від їх освіти, стажу роботи за професією або посади;

· працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі;

· з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;

· учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

· учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового та професійного навчання у лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов'язки за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва.

Первинний інструктаж проводять на робочому місці до початку роботи з:

· працівником, новоприбулим (постійно або тимчасово) на підприємство;

· працівником, якого переводять з одного цеху виробництва в інший;

· працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

· відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

· студентом, учнем і вихованцем, який прибув на виробничу практику, перед виконанням ним нових видів робіт, перед вивченням кожної нової теми під час проведення трудового та професійного навчання у навчальних лабораторіях, класах, майстернях, на ділянках;

· під час проведення позашкільного навчання в гуртках та секціях.

Первинний інструктаж проводять індивідуально або з групою осіб загальної спеціальності за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для працівників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації.

Програму первинного інструктажу розробляє керівник цеху, дільниці, узгоджують із службою охорони праці та затверджує керівник підприємства, навчального закладу або їх відповідний структурний підрозділ.

Повторний інструктаж проводять на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на квартал, на інших роботах — 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводять з працівниками на робочому місці або у кабінеті охорони праці:

· під час запровадження нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також за внесенні змін і доповнень до них;

· за зміни технологічного процесу, заміни або модернізації устаткування, приладів та інструменту, сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

· за порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травми, аварії або отруєння;

· на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів роботи або нормативних актів про охорону праці;

· за перерви в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — більше 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників загальної спеціальності. Обсяг та зміст інструктажу визначають в кожному окремому випадку залежно від обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками за:

· виконанні разових робіт, не пов'язаних з безпосередніми спеціальності (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо);

· ліквідації аварії, стихійного лиха;

· проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;

· екскурсії на підприємства.

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

Порядок проведення інструктажів.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Після інструктажу має бути проведене усне опитування, а також перевірка практичних навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє той, хто проводив інструктаж. Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особи, яка, проводила інструктаж, робить запис у журналі. При цьому обов'язковими є підписи того, кого інструктували, і того, хто інструктував. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошиті та засвідчені печаткою.

Керівник підприємства зобов'язаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або розмістити її на його робочому місці.

2. Назвіть, кому надсилаються затверджені акти за формою Н-5 та Н-1.

Экземпляры утвержденных актов по форме Н- 5 и Н- 1 в течение суток рассылаются работодателем:

- руководителю (специалисту) службы охраны труда или должностному лицу (специалисту), на которого работодателем возложено выполнение функций по охране труда предприятия, работником которого является потерпевший;

- потерпевшему или уполномоченному им лицу, которое представляет его интересы;

- Фонду по местонахождению предприятия, на котором произошел несчастный случай;

- территориальному органу Гоструда по местонахождению предприятия, на котором произошел несчастный случай;

- первичной организации профсоюза, представитель которой участвовал в работе комиссии, или уполномоченной наемными работниками лицу по вопросам охраны труда, если профсоюз на предприятии отсутствующий.

Копии актов по форме Н- 5 и Н-1 направляются органу управления предприятия, а в случае его отсутствия ― местной госадминистрации.

В случае выявления острого профессионального заболевания (отравление) копия акта по форме Н-1 посылается заведению государственной санитарно-эпидемиологической службы, которое осуществляет санитарно-эпидемиологический надзор за предприятием и ведет учет случаев острых профессиональных заболеваний (отравлений).

3. Право працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. (Б 5 в 1)

(Ст. 6 Закон «Про охорону праці») Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Б І Л Е Т № 24

1. Права працівників на охорону праці під час роботи. (Б5. в 1)

(Ст.. 6 ЗУ «Про охорону праці») Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

2. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи. (Б 8 в 2)

Згідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05:

- стажування - набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов'язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця;- дублювання – самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов'язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов'язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренувань.Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Стажування або дублювання проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання).У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:- закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці.Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, у протилежному випадку, якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом
може бути продовжено на термін не більше двох змін.

3. Організація роботи комісії з питань охорони праці підприємства, її склад.(Б15 в 1)

(ст. 16 ЗУ "Про охорону праці") На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці

Рішення про доцільність створення комісії, її кількісний та персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням власника, органу трудового колективу та профспілкового комітету. Загальні збори (конференція) затверджують Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється за участю сторін на основі Типового положення. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та трудового колективу. Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони праці.

Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства.

Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Б І Л Е Т № 25

1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи.

(ст. 8 ЗУ "Про охорону праці") Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

2. Розробка заходів щодо запобігання пожеж та загибелі людей під час пожеж.

Центральные органы исполнительной власти, Совет Министров Республики Крым, местные органы исполнительной власти, органы местного и регионального самоуправления в пределах своей компетенции организуют разработку и внедрение в соответствующих отраслях и регионах организационных и научно-технических мероприятий по предупреждения пожаров и их тушения, обеспечения пожарной безопасности населенных пунктов и объектов.Министерства и другие центральные органы исполнительной власти:- разрабатывают и реализуют комплексные мероприятия, направленные на улучшения пожарной безопасности объектов;Владельцы предприятий, учреждений и организаций или уполномоченные ими органы (далее - владельцы), а также арендаторы обязаны:· разрабатывать комплексные мероприятия по обеспечению пожарной безопасности, внедрять достижения науки и техники, позитивный опыт;· организовывать обучение работников правилам пожарной безопасности и пропаганду мероприятий по их обеспечению;· в случае отсутствия в нормативных актах требований, необходимых для обеспечение пожарной безопасности, принимать соответствующие мероприятия, согласовывая их с органами государственного пожарного надзора;· осуществлять мероприятия по внедрению автоматических средств обнаружения и тушения пожаров и использование для этой цели производственной автоматики.

3. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи. (Б8 в 2)

Згідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05:

- стажування - набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов'язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця;- дублювання – самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов'язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов'язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренувань.Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Стажування або дублювання проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання).У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:- закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці.Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, у протилежному випадку, якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом
може бути продовжено на термін не більше двох змін.