Оформлення курсової роботи. Оформлену відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектовану курсову роботу належить зброшурувати

Оформлену відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектовану курсову роботу належить зброшурувати, прошити або скріпити скобами у папці.

Укомплектованість роботи – наявність усіх сторінок, нумерації, усіх складових частин відповідно до змісту, відповідність назв розділів у змісті й у тексті роботи.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля зліва 25 мм, справа – не менше як 15 мм, зверху та знизу – не менше як 20 мм. Текст має бути надрукований через 1.5 інтервали, шрифт 14 Times New Roman, (28-30 рядків на сторінці, 70-75 знаків у рядку).

Викладання тексту кожного розділу, а також вступу та висновків слід починати з нової сторінки. Обов’язково писати заголовки, давати назви розділів та підрозділів, проставляти їх номери (наприклад: Вступ або Розділ 1. Теоретичні та правові засади … або 1.1. Поняття та принципи … і т. д.), відокремлюючи їх від основного тексту одним інтервалом та виділяючи їх жирним шрифтом.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм або одну пропущену строку. Перенесення слів у заголовках не дозволяються. Заголовок не може бути більшим за одне речення, максимальна кількість – 7 слів у заголовку. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. При введенні нових абревіатур (скорочень) насамперед обов’язково надають їх повний та скорочений (у дужках) вигляд, зміст і лише потім використовують у тексті. Наприклад: Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульний сторінці (перша сторінка роботи) номер проставляти не слід.

Посилання. У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, з яких були запозичені витяги з нормативних актів, будь-яка статистична інформація, таблиці, цитати та точки зору інших авторів, що їх наведено у роботі.

Посилання на першоджерела робиться при використанні квадратних дужок, у яких позначається порядковий номер у списку використаних джерел та відповідна стаття нормативного акту або сторінка з книги, з якої взято інформацію. Наприклад: [2, ст.173], де 2 – порядковий номер у списку, а ст. 173 – стаття кодексу або закону, на який дається посилання; [10, с.17], де 10 – порядковий номер у списку, а с. 17 – сторінка, де знаходиться у даній роботі матеріал, на який дається посилання.

Список використаних джерел повинен становити 15-20 найменувань. Перелік джерел, безпосередньо використаних під час написання курсової роботи і на які є посилання у тексті, повинен складатися за алфавітом і містити: прізвища, ініціали авторів, повні назви книжок чи статей, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки – загальна кількість сторінок підручника чи монографії (624 с.) або інтервал сторінок – для окремих статей (с. 142-152).

У списку, щоб підкреслити новизну роботи, обов’язково повинні міститися нові джерела та література (мінімум 2-3 позиції) – за поточний рік, в якому виконується курсова робота. Зразок оформлення списку використаних джерел дивись в Додатку № 4.

Додатки, якщо на них є посилання у роботі, розміщують у кінці роботи, можливо, як виняток, у вигляді ксерокопії. Це деяка кількість фактичного або статистичного матеріалу, який у зв’язку із великим обсягом недоцільно включати безпосередньо до тексту роботи, але він добре ілюструє окремі положення курсової роботи. До складу додатків можуть входити: великі за обсягом схеми, діаграми, графіки, таблиці, витяги з тексту нормативних актів (законів, указів, постанов, положень, інструкцій тощо), зразки бланків, документів тощо. Маленькі, тобто значно менші за сторінку, схеми, діаграми, графіки чи таблиці можна розмістити прямо в тексті курсової роботи, якщо це сприяє кращому викладенню матеріалу та висвітленню концепції автора роботи.

Оформлення таблиць і схем

Таблиці. Великий за обсягом цифровий матеріал, який студент вважає за доречне вмістити у текст роботи, як правило, подається у табличній формі. Кожна таблиця повинна мати заголовок (найменування), що відображає її зміст та бути пронумерованою. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: справа над заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер (знак № перед цифрою не ставиться). Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці у даному розділі. Наприклад: Таблиця 1.3 – третя таблиця першого розділу.

Допускається і наскрізна нумерація: таблиці, вміщені у роботу, нумеруються підряд з першої до останньої (наприклад: Таблиця 3 – третя таблиця, вміщена у текст роботи). Нумерацію таблиць здійснюється окремо від нумерації схем (діаграм, графіків).

В оформлені таблиць слід дотримуватися певних правил. Якщо всі показники, вміщені у таблицю, мають одну й ту ж одиницю виміру, то її виносять у заголовок таблиці. Якщо використовуються показники з різними одиницями виміру, то у відповідних графах або рядках таблиці одиниці виміру наводять окремо.

Вміщати у роботу таблиці, що не мають заголовків, нумерації, або на які відсутні посилання у тексті, не дозволяється. У тексті на всі таблиці повинні бути посилання, за формою: (Див.: Таблиця 1) або “…згідно із даними, наведеними у таблиці 2.1., …”.

При великій кількості рядків можливо переносити таблицю на інший аркуш, але назва таблиці розміщується тільки над першою її частиною. Над другою частиною пишуть “Продовження табл. 2.1.”

Якщо цифрові дані в таблиці не наводяться, то в графу заносять прочерк.

Схеми, діаграми, графіки. Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків, вміщений в основну частину, оформляють так: знизу під ілюстрацією з великої літери пишуть слово «Схема», проставляють порядковий номер, ставлять крапку (знак № перед цифрою не ставиться). Далі, продовжуючи той самий рядок, з великої літери вписують назву схеми, яка повинна відображати її зміст.

Номер схеми складається з номера розділу та порядкового номера схеми у даному розділі (наприклад: Схема 2.1. – перша схема другого розділу).

Допускається й наскрізна нумерація: схеми вміщені в роботу, нумеруються підряд з першої до останньої (наприклад: Схема 2 – друга схема, вміщена у текст роботи). Нумерація схем (діаграм, графіків) ведеться окремо від нумерації таблиць.

Назви схем, діаграм, графіків, розміщених в додатку, так само як і таблиць, пишуться у правому верхньому кутку над схемою, діаграмою, графіком.