Аномалії на деревні рослини

Мета: ознайомитися із радіаційним впливом антропогенного радіонуклідного забруднення на вищі рослини, як складову частину лісу та заходами зменшення радіонуклідного впливу на рослини та оточуюче середовище в деревних насадженнях.

Завдання.

Замалювати схему обміну між рослиною та навколишнім середовищем радіонуклідами.
Виявити, у якої із перелічених порід ступінь накопичення радіонуклідів вища: сосни звичайної, дубу черешчатого та каштану кінського (відповідь обґрунтувати).
Заповнити таблицю «Зовнішні ознаки ураження хвойних та широколистяних деревних порід».
Із таблиці 1 відібрати види деревних порід із найменшим і найбільшим вмістом радіонуклідів (з урахуванням того, що ці рослини ростуть в однакових умовах радіаційного забруднення).
Законспектувати виробничо-господарські заходи, які проводять у лісових та міських деревних насадженнях для зменшення радіаційного фону.
Ознайомитися із факторами які підвищують та знижують надходження радіаційних елементів до рослини, законспектувати їх.

Найбільш показовим прикладом антропогенної радіоактивної аномалії можуть бути території забруднені в наслідок аварії на ЧАЕС. В зоні радіоактивного забруднення після аварії виявилися великі площі з різноманітними фітоценозами та різним ступенем радіаційного впливу і ці території можуть бути використані вченими для виявлення впливу радіоактивного випромінювання на рослини.

Практично 90% радіоактивності у 1987 році було зосереджено у п’яти сантиметровому шарі грунту. Так в результаті досліджень було виявлено, що доза радіації на поверхні становила 10-12 сГр, а на глибині 50 см 0,5-1 сГр. Перепахування грунту, опади та інші процеси призвели до розподілу радіації у пахотному горизонті та все ж таки біля 60% радіоактивності було зосереджено у 10-15 сантиметровому шарі грунту.

При вирощувані культур на забруднених грунтах спостерігається перерозподіл радіонуклідів із верхніх шарів грунту у більш глибокі внаслідок поливів, біотичних та біохімічних процесів і через певні проміжки часу виявляється рівномірний розподіл радіонуклідів у пахотному горизонті.

Лісова рослинність має більшу поглинальну ємність по відношенню до радіонуклідів, що пов’язане з наявністю великої кількості розсічених поверхонь (листя, хвоя, мілке гілля та ін..). Так надземна частина сосново-березового лісу затримує більше 40% різноманітних радіоактивних опадів, а густі ялинові насадження практично 100%. Велика поглинаюча здатність хвойних порід пов’язана з тим, що поверхня хвої на протязі всього року концентрує радіонукліди.

В залежності від розмірів радіоактивних часток спостерігається і нерівномірне їх поглинання рослинами: так деревами 20-25 річного віку в районі ЧАЕС крупні частки із атмосфери були поглинуті всього на 20%, а решта із них була виявлена у лісовій підстилці; в свою чергу мілкі радіоактивні частки (в основному у вигляді мілких аерозолів) були поглинуті на 65-70% деревними рослинами, а решта осіла на підстилці. До того ж необхідно зауважити на те, що найбільшого впливу радіації піддавалися частини рослини, які знаходились біля поверхні грунту (отримуючи радіаційне опромінення і з атмосфери і з поверхні грунту).

Деревні рослини поглинають радіоактивні елементи із атмосфери, із грунту і в свою чергу віддають грунту радіонукліди у вигляді рослинних решток, які накопичуються у рослинних залишках (листовий опад, коріння, залишки стовбура та гілля). При чому. якщо залишки надземної частини рослин накопичуються у верхніх шарах грунту, то, наприклад поглинуті із атмосфери радіонукліди із током речовин по рослині можуть бити виявлені на досить великих глубинах у рештках коріння.

	Радіонукліди із атмосфери
	↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓
Рослина
↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓	↑	↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓
Листопад	Радіонукліди із грунту при водно-мінеральному живленні	Рослинні рештки
Грунт

Зовнішній прояв радіаційного ураження може бути абсолютно різний і залежить від багатьох факторів (дози, експозиції, стадії розвитку рослинного об’єкту, формою впливу та ін.).