Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта

 

Час підходу хмари t визначається діленням відстані R від місця розливу СДОР до даного об'єкта, м, на середню швидкість переносу хмари повітряним потоком W, м/с.

t = R / W. 60. (5.3.2)

Середня швидкість переносу хмари визначається за табл. 5.3.3.

 

Таблиця 5.3.3 – Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовиною, W м/с

 

Швидкість вітру V1, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R <10 км	R >10 км	R <10 км	R >10 км	R <10 км	R >10 км
		2,2	1,5		1,5	1,8
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-
	-	-	7,5		-	-
	-	-			-	-

Завдання 5.3.2. У результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані 9 км від населеного пункту, зруйновані комунікації зі зрідженим аміаком масою 10 т. Метеоумови: ізотермія, швидкість вітру 5 м/с. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.

Розв’язання

1.Знаходимо середню швидкість переносу хмари зараженого повітря W з табл. 5.3.3 для ізотермії і швидкості вітру V = 5 м/c:

W = 7,5 м/c.

2. Тоді час підходу хмари зараженого повітря буде за формулою (5.3.2):

t = R / W. 60 = 9000 / 7,5.60 = 20 хв.

 

Визначення часу вражаючої дії СДОР

Час вражаючої дії СДОР t _вр у вогнищі хімічного ураження визначається часом випару СДОР з поверхні його викиду (розливу). Час випару рідини
t _вип (хв), визначається як частка від розподілу маси рідини в резервуарі G на швидкість випару С _вип

t _вр = t _вип = G / С _вип.

Швидкість випару рідини (швидкість рідини, що випарувалася, у хвилину) розраховують за формулою

С _вип = 12,5. S. Ps. (5,38 + 4,1. V). М. 10^-8,

де

· С_вип – швидкість випару рідини, т/хв;

· S – площа розливу, м²;

· Ps – тиск насиченої пари, кПа;

· М – молекулярна маса рідини ^*;

· V – швидкість вітру, м /с.

________________________________________________________________

молекулярна маса рідин: хлор – 70,91; аміак – 17,03; фосген – 98,92; сірчистий ангідрид – 64,07.

 

 

Тиск насиченої пари Рs визначають за рис. 5.3.3.

 

 

Рисунок 5.3.3 – Графік залежності тиску насичених парів отруйних речовин від температури:

1 – синильна кислота; 2 – хлорціан; 3 – фосген; 4 – сірчистий ангідрид; 5 – хлор; 6 – аміак

Площа розливу при обвалуванні сховищ дорівнює площі обвалованої території. При відсутності обвалування для наближених розрахунків можна прийняти, що рідина, що розлилася, покриє поверхню шаром у 0,05 м. У цьому випадку площа розливу S (м²) визначається як частка від розподілу обсягу рідини, що розлилася, на товщину шару 0,05 м:

S = B / 0,05,

де B – обсяг рідини в сховищі, м³.

Час вражаючої дії СДОР у вогнищі хімічного ураження можна також визначати за допомогою таблиць.

Завдання 5.3.3. На об’єкті в результаті аварії зруйнована необвалована ємність з 10 т аміаку. Швидкість вітру 3 м/с. Визначити час вражаючої дії аміаку, що розлився.

Розв’язання

1. З табл. 5.3.4 знаходимо, що час вражаючої дії аміаку (час випару) при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 1,2 год.

 

Таблиця 5.3.4 – Час випару деяких СДОР, год (швидкість вітру
V = 1 м/с)

Сильнодіючі отруйні речовини	Вид сховища
необваловане	обваловане
Хлор	1,3
Фосген	1,4
Аміак	1,2
Сірчистий ангідрид	1,3
Сірководень

 

2. З табл. 5.3.5 знаходимо поправковий коефіцієнт для швидкості вітру 3 м/с; він дорівнює 0,55.

 

Таблиця 5.3.5 – Поправковий коефіцієнт для швидкостей вітру більше ніж V = 1 м/с

Швидкість вітру V, м/с
Поправковий коефіцієнт		0,7	0,55	0,43	0,37	0,32

 

3. Час вражаючої дії аміаку складе, t _ч:

 

t _ч= 1,2.0,55 = ~ 50 хв.