Встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

 

Рис. 11.3. Розробка плану підприємства з поліпшення умов праці

 

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.

Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості продукції та послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції.

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15— 20 %.

Поліпшення умов і впровадження заходів із забезпечення безпеки праці сприяють також скороченню плинності кадрів (за мотивами «небезпечні та шкідливі умови» в промисловості звільняється до 20 % усіх звільнених за власним бажанням, а в будівництві — понад 25 %).

Несприятливі умови праці приводять до різних форм та ступенів стомленості працівників, функціонального напруження організму.

До негативних економічних результатів несприятливих умов праці належать такі: недоодержання додаткового продукту, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

До позитивних соціальних результатів можна віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на стан здоров'я людини, її ставлення до праці, соціальну активність, а також максимальне задоволення умовами праці.

Негативним соціальним результатом є зниження творчої активності, зацікавленості в праці, трудової дисципліни, а також зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.

Для оцінювання результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці, згідно з Методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, запропоновано чотири групи показників:

· зміна стану умов і охорони праці;

· соціальні;

· соціально-економічні;

· економічні.

Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються такими показниками:

· збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах;

· зниження рівня виробничого травматизму;

· зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці;

· зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;

· зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

 

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань.

Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:

1. Податкові пільги на засоби, які застосовуються для оздоровлення умов праці.

2. Диференціація страхових внесків залежно від частоти й тяжкості травматизму та професійних захворювань.

3. Застосування санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов праці.

Використання зарубіжного досвіду в галузі охорони праці сприятиме поліпшенню умов праці на підприємствах України.

 

s Питання до самоконтролю

1. Дати визначення умов праці.

2. Які чинники впливають на формування умов праці?

3. Назвати елементи умов праці.

4. Як здійснюється оцінювання умов праці?

5. Для чого здійснюється атестація робочих місць за умовами праці?

6. Назвати засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.

7. Назвати джерела інформації про стан умов праці на підприємстві.

8 Назвати законодавчі акти, що регулюють умови й охорону праці.

9. Які вимоги щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці передбачені Законом України «Про охорону праці»?

10. Назвати та схарактеризувати заходи щодо поліпшення умов праці.

11. За якими показниками здійснюється оцінювання соціальної ефективності заходів з удосконалення умов праці?