Прийоми виділення окремих частин тексту.

У документах або в наукових дослідженнях слід звертати увагу на терміни, що вживаються у тексті вперше. У цьому разі треба робити логічний чи смисловий наголос на використовуваний тер­мін або правило, теорему, визначення тощо, де він наявний. Наприклад:

Податки — система визначених відсотків, які вираховуються з відповідної оплати юридичних або фізичних осіб.

Для виділення у тексті окремих слів або частин цих слів (зрідка тексту) існує чо­тири способи:

1. ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ. За допомогою цього способу виділяють окремі слова

2. Урозрядку оформляються окремі слова й короткі фрази. Якщо
слово пишеться у розрядку, то після кожної літери в слові наявний проміжок в один знак, а між словами й текстом роблять відступ у 2—3 знаки, щоб виділити слова. Розділові знаки після слів у розрядку ставляться на відстані одного знака а кожне наступне слово починається через 2—3 знаки.

3. Підкреслення виступає найзручнішим способом виділення окремих слів і фраз. Лінію підкреслення починають під першою, а закінчують під останньою лі­терою слова, яке виділяють, включаючи лапки й дужки; розділовий знак, що стоїть пі­сля слова, не підкреслюють. Ціле речення треба підкреслювати суцільною рискою, починаючи від першої літери й закінчуючи останньою літерою речення.

4. Курсивом виділяються слова, речення, частини тексту. Цим способом здебільшого користуються, коли текст набирають на комп'ютері.

Оформлення приміток, додатків, підстав до тексту

Примітка — це додаткова помітка, пояснення і коментар до тексту.

Додаток — це подання додаткової інформації (документа) після тексту.

Підстава — це причина, достатній привід, які виправдовують дію, вчинок. Во­на може супроводжуватися конструкціями типу на підставі — виходячи з чого-небудь, спираючись на щось.

Правила оформлення приміток

Слово «Примітка» пишеться малими літерами (перша літера — велика) ліво­руч без абзацу, після слова ставиться крапка або двокрапка.

1. Текст примітки друкується праворуч, у стовпчик. Наприклад:

Примітка. Абзац має бути типово однаковим і дорівнювати п'яти знакам.

2. Якщо приміток декілька, їх слід нумерувати арабськими цифрами з крап­кою. Між нумерованими абзацами робиться проміжок у два інтервали. Після кожного абзацу ставиться крапка. Слово «Примітки» пишеться у множині. Наприклад:

Примітки: 1. Перелік прийнятих розпоряджень повинен спиратися на відповідні статутні положення. 2. Після ухвали зведеного переліку прийнятих розпоряджень керівникам підрозділів опрацювати систему заходів щодо їх здійснення.

3. Якщо текст примітки не вміщується на одній сторінці, то його слід перенести на наступну, відступивши від лівого поля 10 знаків (8 знаків у слові «Примітка» і 2 знаки —двокрапка та відступ).

4. Примітки відмежовуються від тексту 2—4 інтервалами.

5. Якщо текст примітки не вміщується на одній сторінці, то його слід перенести на наступну, відступивши від лівого поля 10 знаків (8 знаків у слові «Примітка» і 2 знаки – двокрапка та відступ).

Правила оформлення додатків та підстав ті самі, що й приміток.

Покликання до тексту та правила їх оформлення

Покликанням називається текст, що розміщується у кінці сторінки й відмежовується від основного тексту го­ризонтальною рискою і в якому зазначають джерело пок­ликання.

Знак «зірочка» використовується тоді, коли покликань у роботі небагато і розміщуються вони переважно по од­ній на сторінці.

Якщо використовуються арабські цифри як знак по­кликання, то його нумерація може бути сторінковою (в межах однієї сторінки) чи наскрізною (через усю роботу).

Знаки покликань повинні бути однотипними в межах тієї самої роботи. Цифри й зірочки пишуться біля слова вгорі, без відступу між словом і знаком, проте після по­кликання відступ обов'язковий. Розділові знаки ставлять­ся після знака покликання.