Етапи створення нормативів

Процес розробки трудових нормативів відбувається за шість послідовних етапів:

1) підготовча організаційно-методична робота;

2) збирання первинної інформації, проведення полігонних спостережень та лабораторних досліджень;

3) аналіз і опрацювання результатів досліджень, складання нормативних таблиць, графіків, формул, оформлення проекту збірника нормативних матеріалів;

4) експериментальна перевірка проекту трудових нормативів на підприємствах;

5) коригування нормативних матеріалів за наслідками експериментальної перевірки;

6) затвердження, тиражування і розсилка нормативів заінтересованим підприємствам і організаціям.

Розглянемо детальніше зміст роботи на кожному з шести етапів.

Перший етап. Насамперед аналізують наявні нормативні матеріали, їх повноту і

 

 

якість, відповідність сучасним вимогам і умовам виробництва. Після вивчення спеціальної літератури, потреб і замовлень підприємств і відомств визначають перелік трудових процесів, робіт, операцій та їх елементів, на які відсутні нормативи, чи вони є, але застарілі, низької якості. Визначають склад науково-дослідних організацій та промислових підприємств, яких доцільно залучити до активної участі у створенні нових трудових нормативів.

Велике значення на підготовчому етапі має вибір типового змісту трудового процесу і організаційно-технічних умов виробництва, які впливатимуть на параметри трудових нормативів. Важливою характеристикою типового процесу є його економічність, а це означає, що процес має бути грамотно спланований, добре організований і кваліфіковано виконаний.

Для створення укрупнених нормативів трудові прийоми об'єднують у комплекси за ознаками технологічної послідовності факторів, які впливають на тривалість технологічного процесу. У першому випадку об'єктом дослідження є реальний технологічний процес, у другому — розрахунковий комплекс прийомів, об'єднаних спільністю факторів, які визначають затрати робочого часу.

Також на першому етапі роблять попередній вибір факторів, що виливають на трудомісткість трудового процесу або окремих його елементів, складають макети нормативних таблиць. Це теж не проста справа, бо від архітектури таблиць залежить зручність користування ними. При проектуванні макетів таблиць слід добре обмірковувати порядок розміщення нормативних показників, впливових факторів, одиниці виміру показників тощо.

Для координації дій великої кількості виконавців необхідно оцінити трудомісткість цілого процесу розробки трудових нормативів, окремих етапів і частин цієї складної роботи, скласти робочий план із зазначенням дат початку і закінчення кожного етапу, визначити відповідальних осіб, способи і строки звітування перед голо­вною проектною організацією.

Завершується перший етап створенням і доведенням до виконавців єдиної робочої методики проведення досліджень.

Другий етап. Безпосередньо на робочих місцях досвідчені фахівці вивчають і ретельно аналізують зміст трудового процесу, організацію праці, якість обслуговування робочих місць, кваліфікацію робітників, склад виробничих бригад, паспортні показники параметрів роботи устаткування, його технічний стан, характеристики інструментальних наладок та ін.

Виявлені при цьому недоліки та їх причини мають бути усунені. Лише після цього встановлюється раціональний порядок виконання трудового процесу, і фахівці починають виконання планових завдань щодо збирання вихідної інформації для визначення характеру зв'язку між об'єктивними факторами та зміною параметрів трудових нормативів.

Отже, головним завданням другого етапу є нагромадження об'єктивної інформації як на виробництві, так і в лабораторних умовах, необхідної для розробки нормативів.

Третій етап. Одержану з підприємств та лабораторій вихідну інформацію ретельно опрацьовують, а в разі потреби доповнюють і уточнюють. Відтак встановлюють міру залежності між значущими факторами і трудозатратами, уточнюють макети иир^итикних таблиць і заносять до них усю потрібну числову інформацію. Окремі таблиці з

НеобхІДНИМИ КОМеНТарЯМИ Й ПОЯСНеіІНЯМИ КОмПЛСКіу ЮЇЬ ДО ТСМаТИпіІИХ збірНИгЛБ,

тиражують ці збірники як проекти і розсилають обмеженій кількості підприємств і

 

організацій разом з інструктивними матеріалами для випробування у виробничих умо­вах.

Четвертий етап. Проекти збірників трудових нормативів піддають широкомасштабному випробуванню у реальних виробничих умовах. Можливі помилки, неузгодженості між окремими таблицями чи показниками, невідповідності виробничим умовам ретельно фіксують, узагальнюють і надсилають до головної науково-дослідної організації, відповідальної за створення нормативів.

Якиіо під час випробувань будуть виявлені значні недоліки у нормативах або розбіжності між умовами виконання трудових процесів, що передбачені у збірниках нормативів, і реальними умовами виробництва, то головна науково-дослідна організація може продовжити дослідження з подальшим уточненням нормативних матеріалів.

П'ятий етап. Уся інформація, одержана під час випробування запроектованих гпудпішх нормативів, ретельно вивчається, опрацьовується і в міру необхідності використовується з метою поліпшення нормативних матеріалів. Це завершальний етап власне створення їрудових нормативів, тому особлива увага маг бути звернута па забезпечення максимально можливої відповідності умов виконання трудових процесів, що закладені у збірниках нормативів, реальним умовям випоо-д^ц-.■«;, - _;,_р-н гжигю мо и-л гірші, а на кращі зразки організації виробництва і праці. Завершується етап остаточною доводкою нормативних матеріалів і комплектуванням відповідних збірників.

Шостий етап. Підготовлені збірники нормативів узгоджуються з кіднонідними профспілковими організаціями, затверджуються в установленому порядку. Тиражуються і розсилаються всім заінтересованим підприємствам і організаціям,

Робоча методика

Основним документом, що визначає обсяг, зміст, порядок, способи розробки і випробування нормативних матеріалів, є робоча методика. Вона регламентує:

номенклатуру елементів затрат робочого часу, для яких розроблятимуться нормативи;

ступінь диференціації елементів затрат робочого часу;

чинники, що впливають на тривалість трудового процесу чи окремих його елементів;

кількість необхідних спостережень та способи їх проведення і опрацювання результатів;

макети нормативних таблиць.

Відповідальним моментом при підготовці робочої методики є проектування макетів нормативних таблиць, до якості яких пред'являються дуже високі вимоги. Нормативні таблиці повинні містити всю інформацію, необхідну для правильного вибору числового значення нормативів (назву трудового процесу чи його елементів, характеристику оріанізаційно-тсхнічних умов праці, перелік чинних факторів тощо). У разі потреби таблиці супроводжують ескізами операції, схемами робочого місця, словесними поясненнями для правильного розуміння і однозначного ^лушічсния?мІет\ іаЬішчч.

Одним з найефективніших методів з'ясування числових залежностей між об'єктивними факторами виконання конкретної роботи і тривалістю робочого часу є хронометражні спостереження в реальних виробничих умовах Хрономеї нижні дослідження досить трудомісткі, вимагають високої кваліфікації фахівців, тому вони

б\'Л\'ТК КИППЯКЛЯНІ ЧЯ ТЯКИХ УМПЙ

^ >—V — ----------------------------------------------------------- 1----------------------- ^-------------------------------- — ------------------------------------------------------- " * ' - -■ - -

 

 

1. Спостереження проводиться лише на добре організованих робочих місцях з освоєними технологічними процесами, які повністю забезпечені необхідними інструментами та іншим технологічним оснащенням.

2.Технологічна операція поділена на комплекси прийомів, трудові прийоми, дії та рухи для зручності спостережень і забезпечення необхідної точності запису витрат часу.

3. Спостереження ведеться і реєструється на хронокарті лише за умови, що трудовий процес виконується у повній відповідності із запроектованим регламентом.

4. Передбачена робочою методикою кількість хронометражних спостережень виконується у повному обсязі.

При опрацюванні даних хронометражних спостережень та фотографій робочого часу широко використовуються графо-аналітичні методи. Для цього береться координатна сітка з рівномірними або логарифмічними шкалами.

І ':■ вертикальній осі У відкладають значення тривалості часу, а на горизонтальній X — значення фактора, від якого залежить тривалість виконання спостережуваного

к,лк,»лпісІ і Ру дипкл *_» п^^ід^Су їїі Оіі^рііЦІі,

Для досягнення необхідної точності трудових нормативів у процесі їх розробки важливе значення має вибір і обґрунтування чинників, які бсмпоссрс-дньо ишшваюіь на ірива іісіь ірудозих процесів. З цією метою спочатку беруться на облік усі можливі чинники, що якоюсь мірою впливають на затрати часу. Наприклад, трудомісткість ручної операції шабрування металевої поверхні може чнлежнги від інер/инт! матеріалу, конфігурації та площі поверхні, припуску на обробку, бажаної точності обробки.

Сиття КПТШВУ ОКПРМИХ ЧИННИКІВ МО'*С буТИ НСО."ПаКОіі^.О. В:Д ОДгїИ.Ч:р"їДОл-:!С 'і КІС • -

залежить мало, від інших — більше. Є й такі, що дублюють один одного. Через те проводиться поглиблене дослідження чинників з метою з'ясування їхнього впливу на затрати робочого часу.

Залежність між трудомісткістю і чинниками, що її визначають, можна подати у вигляді емпіричних формул, графіків, номограм, таблиць, які потім використовуються для позпахунків нопмативів.

Поглибленому вивченню підлягають лише основні чинники, що мають вирішальне значення для трудомісткості певної операції чи роботи. Другорядними чинниками можна знехтувати, аби на них не марнувати час.

Число чничень чинника залежить від його граничних величин і повинно бути тим більшим, чим більшим є відношення його крайніх значень. За будь-яких обставин кількість значень чинника повинна бути не менше трьох.

2.4. Методи опрацювання матеріалів спостереженняОбираючи метод математичної обробки одержаної первинної інформації, слід враховувати:

а)характер досліджуваних трудових процесів,' а саме: режим роботи устаткування і час виконання ручних трудових прийомів;

б)тривалість і частоту повторювання окремих елементів трудового процесу;

в) потрібну точність нормативних величин, доступність і простоту методів математичного опрацювання.

Здебільшого для опрацювання результатів спостереження рекомендуються такі два методи:

1) графоаналітичний метод середньоарифметичного знаходження нормативної лінії:

 

2) метод найменших квадратів.

З цих двох методів точнішим є другий, хоча він складніший і трудомісткий. Найчастіше його застосовують для опрацювання результатів дослідження режимів роботи устаткування. Для створення нормативів допоміжного часу та нормативів виконання ручних і механізованих операцій доцільно користуватися графоаналітичним методом середньоарифметичного визначення нормативної лінії.