Статеві відмінності у будові таза

Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.

Таз новонародженого складається майже повністю із хрящів з первинними ядрами для скостеніння. Таз має невеликі розміри, його висота більша ніж ширина, статеві відмінності не виражені. Тазова кістка закладається у вигляді трьох кісток: клубової, сідничної та лобкової. Скостеніння і зрощення цих кісток починається у 5-6 років і завершується у 17-18 років. У дівчат при носінні взуття на високих каблуках незрослі кістки тазу можуть зміститися і зростися неправильно (з часом це може утруднити проходження плоду під час родів).

Скелет вільної нижньої кінцівки

Складається зі стегнової кістки, двох кісток гомілки та кісток стопи. Стопа людини утворює склепіння, яке спирається на п’яткову кістку і на передні кінці кісток плесна. Дах працює як пружина, зм’якшуючи поштовхи тіла під час ходіння.

КІСТКИ СТОПИ

1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.

У новонароджених усі кістки заплесна — хрящові. Стопа новонародженого здається плоскою, однак анатомічно склепіння вже сформоване. Однак така стопа ще не пристосована до виконання своїх основних функцій — опори і руху: зв’язки слабкі а тонус м’язів недостатній для утримання склепіння під час навантаження. Дитина спочатку вчиться стояти, а потім ходити на напівзігнутих ногах, поступово пристосовуючись до прямоходіння.

Терміни скостеніння кісток повинні враховуватися під час виконання гімнастичних вправ, навчання дітей правильних рухів у трудовому процесі.

 

ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ ПРАВИЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ СКЕЛЕТА І М'ЯЗІВ

Розвиток опорно-руховоі системи людини. Скелет і м'язи починають формуватися у зародка людини і розвиваються в основному в дитячому і юнацькому віці.

М'язи в новонародженої дитини дуже слабкі. Вони не здаттні до тривалих скорочень. 3 віком м'язи стають дедалі сильнішими. У дитини розвиваються узгоджені рухи.

Правильне формування скелета пов'язане з розвитком м'язів. На тих місцях кісток, куди прикріплюються сухожилки м'язів утворюються кісткові шорсткості, виступи, гребені. Вони тим більші, чим міцніші м'язи, що до них приикріплюються. Це й зрозуміло: адже кістка росте особливо посилено в тих напрямах, в яких вона зазнає найсильнішого натягу або стиснення.

Таким чином, чим більше розвинуті м'язи тіла, тим міццніший скелет.

Значення тренування м'язів. Людина, яка регулярно займається фізичною працею, фізкультурою. спортом, стає сприттною, мускулатура її тіла розвивається, рухи стають точними. Треновані люди сильні, витривалі, працездатні.

Чим більшу роботу виконують м'язові волокна, тим більше поживних речовин приносить до них кров. У людини, яка регулярно займається фізичною працею, фізкультурою, м'язи розвиваються - стають сильніші, бо їх волокна ростуть і потовщується. В результаті добре розвивається не тільки, мускулатура тіла, а й скелет.

Ось чому дуже важливо з дитинства займатися фізичними вправами, працювати на шкільній навчально-дослідній ділянці, в шкільних майстернях, прибирати класи, виконувати потрібну роботу вдома. Все це сприяє фізичному розвитку, зміцнює здоров'я.

Викривлення хребта, плоскостопість та запобігання їм. Наше тіло підтримується у вертикальному положенні багатьма м'язами, наприклад спини і деякими іншими м'язами тулуба. Ці м'язи дуже важливо розвивати, щоб скелет формувався правильно. У вправах, які ви виконуєте на уроках фізкультури, є багато таких, що розвивають саме ці м'язи. Такими є вправи, пов'язані з прогинанням хребта вправо і вліво, колові рухи тулуба, нахиляння вперед, прогинання назад.

Тренування м'язів, що підтримують наше тіло у випрямленому положенні, сприяє розвитку доброї осанки, тобто правильного положення тіла під час стояння, сидіння, ходьби і роботи. Правильну осанку людина не дістає від народження, а набуває її. Вона виробляється в дитячому і юнацькому віці, а після 18 років виправити її вади дуже важко. В дитячому і юнацькому віці, коли хрящова тканина в хребцях ще не замінилася повністю кістковою, особливо важливо стежити за своєю осанкою, правильно сидіти за столом, за партою. У школяра, що день у день сидить або працює в якійсь неправильній позі, може викривитися хребет. Викривлення хребта утруднюють діяльність внутрішніх органів.

Якщо дитина часто піднімає дуже важкі предмети або носить тісне взуття, то це може спричинитися до неправильного розвитку стопи. Її склепіння сплощується - виникає плоскостопість.

Плоскостопість може розвиватися і в дорослих, які у зв'язку зі своєю професією змушені довго стояти на ногах або ходити. Під час ходьби і стояння у людей, хворих на плоскостопість, починається біль у склепінні стопи. Щоб запобігти викривленню хребта і плоскостопості, треба додержувати ряду правил.

Запам'ятайте: кожному треба займатися фізичними вправами; ніколи не слід горбитися; не можна спати, скрутившись калачиком; не треба піднімати дуже важкі предмети; переносячи навіть неважкі предмети, треба рівномірно навантажувати обидві руки; за столом або за партою треба сидіти рівно; під час писання, роботи у майстерні не можна гнутися вбік і тримати одне плече завжди трохи піднятим; не можна носити тісне взуття і взуття на високому каблуку.

Учені-гігієністи рекомендують для учнів і людей різних професій коригуючі вправи. Ці вправи запобігають шкідливим змінам в організмі.

Вплив фізичної праці і фізичних вправ на організм. Фізична праця благотворно впливає не тільки на розвиток мускулатури, а й на діяльність інших систем органів.

Великий російський вчений-фізіолог Іван Петрович Павлов прожив довге життя. Він помер у 86 років і до кінця життя лишався бадьорим, фізично міцним, на диво працездатним. Уже в глибокій старості він писав: «Усе моє життя я любив і люблю розумову працю і фізичну і, мабуть, навіть більше другу». Справді, дуже часто можна було побачити, що І. П. Павлов копає на городі грядки, або захоплено грає в городки, або ж швидко біжить на лижах, або робить прогулянку на велосипеді. Фізична праця і фізичні вправи до останніх років життя І. П. Павлова допомагали його науковій діяльності.

Але фізичною працею, вправами і спортивними іграми треба займатися в міру. Без відповідної фізичної підготовки тривала гра, наприклад у футбол, хокей, баскетбол, а також біг на довгі дистанції можуть завдати шкоди незміцнілому організму.

Вплив фізичних вправ на організм людини, зокрема дитини, вивчав російський учений П. Ф. Лесгафт. Він розробив ряд принципів фізичного виховання.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке опорно-рухова система?

2. Ознаки правильної постави.

3. Типи кісток.

4. Види порушень постави.

5. Сколіоз, його ознаки, причини, профілактика.

6. Статеві відмінності у будові таза людини.