дорадчої діяльності в Україні.

Лекція

Дорадництво як форма агроконсалтингового бізнесу.

1. Сутність дорадчих послуг.

2. Документи, що регламентують здійснення дорадництва.

3. Поняття про сільськогосподарську дорадчу діяльність.

4. Класифікація сільськогосподарської дорадчої діяльності.

5. Особливості здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні.

 

Питання 1. Сутність дорадчих послуг.

ЗУ «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» від 17 червня 2004 р.

Дорадчі послуги – послуги, що надаються суб’єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади;

По-перше, Зміст поняття «дорадчі послуги» необхідно пов’язувати з положенням цивільного, господарського та аграрного права щодо правової природи послуг. Послуги є об’єктом цивільних, господарських та аграрних правовідносин, що визначаються як дії суб’єктів права, внаслідок яких задовольняються потреби інших осіб.

Послуги характеризуються наявністю певного кінцевого результату, який може бути майновим та/або немайновим. Дорадчі послуги, як правило, мають нематеріальний характер. Всі послуги прийнято поділяти на три групи:

1. фактичні;

2. юридичні;

3. змішані.

Перша група послуг характеризується тим, що в них уповноважена особа зацікавлена у здійсненні зобов’язуваною особою фактичних дій (наприклад, послуги по зберіганню зерна на елеваторах).

Другу групу складають послуги які характеризуються тим, що дії зобов’язаної особи мають юридичний характер (наприклад, дії комісіонера по продажу зерна).

Третю групу складають послуги які характеризуються тим, що дії зобов’язаної особи мають як юридичний так і фактичний характер (наприклад, здійснення експедитором транспортного експедирування сільськогосподарських вантажів).

По-друге, дорадчі послуги є об’єктом сільськогосподарської дорадчої діяльності.

По-третє, дорадчі послуги мають майнову (цінову визначеність);

оплатну основу з різними джерелами покриття затрат на їх надання, включаючи державний та місцевий бюджети.

По-четверте, в понятті «дорадчі послуги», згідно Закону, окреслене коло учасників до яких відносяться:

1. суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності;

2. суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості;

3. сільське населення;

4. органи місцевого самоврядування;

5. органи виконавчої влади.

 

Питання 2. Документи, що регламентують здійснення дорадництва.

 

Кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника за програмою базової підготовки для самостійного здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності;

За своєю правовою природою «кваліфікаційне свідоцтво» - це документ, який:

- видається фізичній особі;

- видається відповідно до вимог законодавства;

- засвідчує компетентність суб’єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності – сільськогосподарського дорадника, сільськогосподарського експерта-дорадника – у сфері здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності;

- надає право сільськогосподарському дораднику, сільськогосподарському експерту-дораднику самостійно здійснювати сільськогосподарську дорадчу діяльність після їх внесення до Реєстру сільськогосподарських дорадників чи сільськогосподарських експертів-дорадників.

 

Сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби – документ, що засвідчує право суб’єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності на надання дорадчих послуг шляхом внесення його до Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб (далі – Реєстр дорадчих служб);

За своєю правовою природою «сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби» - це документ, який

- видається юридичній особі;

- видається відповідно до вимог законодавства (див. коментар до ст. 9 Закону);

- засвідчує спеціальну компетенцію суб’єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності – право на надання дорадчих послуг після внесення його до Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб.

сільська місцевість – території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови;

Головне значення цього поняття полягає в тому, що законодавець вперше в аграрному законодавстві визначив поняття «сільська місцевість» на рівні Закону.

Виходячи зі змісту понять «територія», що визначені Законами України «Про планування і забудову території» від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ та «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року № 2807-IV можна говорити про сільську місцевість, як частину земної поверхні, у визначених межах (кордонах), що знаходяться за межами міст, з власними її географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами, які є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови.

 

Питання 3. Поняття про сільськогосподарську дорадчу діяльність.

Сільськогосподарська дорадча діяльність (далі – дорадча діяльність) – сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших господарських підприємств усіх форм власності і господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства;

Ознаки сільськогосподарської дорадчої діяльності:

1. вид господарської діяльності;

2. сфера здійснення – суспільне виробництво, оскільки словосполучення «сукупність дій та заходів» означає діяльність членів суспільства, яка спрямована на досягнення певного результату;

3. зміст – надання дорадчих послуг не для власних потреб, а їх замовникам та/або споживачам послуг;

4. мета – підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення господарства особистими селянськими та фермерськими господарствами, господарськими товариствами, іншими сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності і господарювання, а також сільським населенням;

5. майнова (цінова) визначеність благ, з оплатним або безоплатним наданням результатів їх замовникам та/або споживачам (оплатна основа надання дорадчих послуг з різними джерелами покриття затрат на їх надання);

6. професійні засади здійснення дорадчої діяльності

Питання 4. Класифікація сільськогосподарської дорадчої діяльності.

1. За способом фінансування:

- з фінансуванням за рахунок державного або місцевого бюджетів (дорадча діяльність з надання соціально спрямованих дорадчих послуг)

- з фінансуванням за рахунок приватних замовників;

- зі змішаним фінансуванням.

2. За напрямком здійснення:

- організаційне дорадництво – пов’язане зі створенням, реорганізацією, модернізацією, реструктуризацією суб’єктів господарювання та їх функціонуванням на ринку. Основні методи такої діяльності – отримання актуальної правової та ринкової інформації, організація вертикальної та горизонтальної кооперації тощо.

- технологічне дорадництво – пов’язане з впровадженням нових технологій у сферу виробництва сільськогосподарської продукції. Основний метод такої діяльності – освітній.

- економічне дорадництво – ґрунтується на технологічному та організаційному дорадництві. Мета економічного дорадництва – надання допомоги в досягненні прибутку об’єктом дорадчої діяльності, його максимізації. Як отримати кредит і максимально вигідно ним розпорядитися, як оптимізувати податки – приклади економічного дорадництва. Основні методи такої діяльності – інформаційний.

- юридичне дорадництво – надання юридичних послуг у сфері виробництва сільськогосподарської продукції. Основні напрями – аграрне право, господарське право, цивільне право, податкове право тощо.

- соціально-побутове дорадництво – дорадництво з питань сімейної економіки сільського населення (виробничі функції окремих сільськогосподарських товаровиробників переплітаються з веденням домашнього господарства, наприклад, фермерське господарство).

Основні підходи до здійснення дорадчої діяльності:

- максимальна спрямованість на запити сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;

- забезпечення ефективної взаємодії всіх організацій, установ та підприємств, що впливають на розвиток аграрного сектора;

- залучення до дорадчої діяльності провідних працівників наукових установ та навчальних закладів;

- повна незалежність та конфіденційність інформації в роботі з користувачами послуг;

- гнучкість та орієнтація на перспективу в дорадчій діяльності та організації роботи;

- часткова самоокупність.

Основні завдання та методи здійснення дорадчої діяльності визначені в ст. 4 коментованого Закону (див. коментар ст. 4 Закону).

Оцінюючи вплив сільськогосподарської дорадчої діяльності, можна зробити висновок, що така діяльність, спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу сільської громади, на якісні зміни рівня знань сільськогосподарських товариств і сільського населення й призводить до зміни психології (формування ринкових стереотипів мислення та поведінки) та зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.

 

 

Питання 5. Особливості здійснення сільськогосподарської

дорадчої діяльності в Україні.

1. Іноді управління агропромислового розвитку на місцевому рівні розглядають дорадчі служби як конкурентів. Проте, цей підхід не можна вважати виваженим, оскільки у них різні функції і завдання.

Одним із завдань таких управлінь є реалізації державної аграрної політики та контроль за дотриманням чинного законодавства при реалізації державних цільових програм підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Тобто, ці управління представляють інтереси держави. Інформаційна підтримка сільських товаровиробників управління сільського господарства пов’язана, переважно з реалізацією таких завдань.

2. Головним завданням дорадчих служб є підвищення доходів своїх клієнтів – сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення. Дорадчі служби, на відміну від згаданих управлінь, не є органами влади, а їх завдання не обмежуються інформаційною підтримкою. Тобто, селяни, на думку експертів, більше довірятимуть дорадчим службам, які представляють їх інтереси, ніж управлінням сільського господарства.

3. Дорадча діяльність має досить широкий зміст і відмінність від інших видів діяльності,Ю що закладено у таких її принципах:

1). тверда переконаність у рівності людських можливостей;

2). можливість сприяти змінам у діяльності людей та їх віра в результат;

4. Дорадча діяльність ставить за мету навчити людей творчо мислити, проводити ефективний аналіз економічного та соціального середовища, в якому вони знаходяться, вміти приймати самостійні рішення, що укріплює віру у власні сили і сприяє розвитку особистості.

Тому розв’язання всього комплексу завдань, пов’язаних з оновленням економічної, правової, соціальної культури сільськогосподарських виробників та сільського населення, зміцненням конкурентоспроможного людського капіталу на селі, удосконаленням методів і способів прибуткового господарювання і є основним змістом дорадчої діяльності.

3. Дорадча діяльність не належить ні до наукової ні до викладацької діяльності, а є цілком самостійним видом діяльності.