Адміністративні правопорушення

Одна з причин недостатнього висвітлення у вітчизняній юридичній літературі питань участі адвоката в адміністративному провадженні полягає у в тому, що адвокатській діяльності КУпАП приділяє небагато уваги: фактично згадування про адвоката містяться там тільки в двох статтях - 268 і 271 (не рахуючи тих норм, що регулюють адміністративні правопорушення самих адвокатів).

Рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року положення частини першої ст. 268 КУпАП визнано неконституційним та таким, що обмежує право на вільний вибір особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Після внесення відповідних змін до закону особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, серед інших повноважень має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою не тільки адвоката, а також іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Адвокат, що бере участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, має право:

- знайомитися з матеріалами справи;

- заявляти клопотання;

- за дорученням і від імені особи, що запросила адвоката, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), що розглядає справу;

- інші права, передбачені законами України (ст. 271 КУпАП).

Вищенаведений перелік прав не є вичерпним. Зокрема, зі ст. 279 випливає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення після оголошення протоколу про адміністративне правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи. Отже, заслуховується й адвокат, зрозуміло, якщо він бере участь у розгляді справи.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджується довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право засвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Якщо особа є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті за іншими законами.

Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (ст. 271 КУпАП).

Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку органи (посадові особи) встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- протоколом про адміністративне правопорушення;

- поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;

- висновком експерта;

- показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху;

- показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху;

- речовими доказами;

- протоколом про вилучення речей і документів;

- іншими документами.

Адвокат має виходити з того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Це правило, сформульоване в ч. 3 ст. 62 Конституції України, відноситься не тільки до кримінального судочинства, але і до провадження по справах про адміністративні правопорушення.

У той же час у адміністративному процесі, на відміну від кримінального, адвокат позбавлений права подавати докази. Принаймні ні ст. 271, ні ст. 251 КУпАП його цим правом не наділяють. Вважаємо, що це право адвоката повинно бути закріплено у законі.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення складається з чотирьох стадій:

1) порушення справи про адміністративне правопорушення;

2) розгляд справи про адміністративне правопорушення й винесення по справі постанови;

3) оскарження (або опротестування) постанови по справі (у випадках, коли особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, або потерпілий не згодні з винесеною відносно них постановою, постанову по справі може опротестувати прокурор);

4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення полягає в складанні протоколу уповноваженими на те особами, перелік яких наведено в ст. 255 КУпАП. Наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.

Справу про адміністративне правопорушення взагалі не може бути розпочато, якщо: 1) протокол складено неуповноваженою на це особою або 2) складено з порушенням певної, встановленої законом форми.

У протоколі повинні зазначатися: дата й місце його складання; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення й сутність адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписує особа, яка його склала, та особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому повинен бути вчинений запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення й зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Пояснення й зауваження повинні бути додані до протоколу.

Перша стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення закінчується з моменту надіслання протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. До протоколу мають додаватися й усі інші матеріали про правопорушення (пояснення свідків, протокол вилучення речей тощо).

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення адвокату слід перевірити:

- чи належить до компетенції певного органу (посадової особи) розгляд даної справи;

- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

- чи були додержані права особи при складанні протоколу, зокрема право подати пояснення й зауваження щодо його змісту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання;

- встановити, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП у ході підготовки справи до розгляду справи адвокат може порушувати клопотання перед компетентними органами (посадовими особами).

Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення по справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування у справі й дає правову оцінку діям особи, яку зазначено в протоколі як правопорушника.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення;

- подавати докази;

- заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

- виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

- оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Адвокат по справах про адміністративні правопорушення не замінює особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а діє поряд із нею. Він має право:

- знайомитися з матеріалами справи;

- заявляти клопотання;

- за дорученням особи, яка його запросила, або від її імені приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглянув справу, а також інші права, надані законами України.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Зміст постанови та її форму врегульовано в ст. 283 КУпАП. Крім загальних вимог ця постанова повинна містити: викладення обставин, з’ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Протягом трьох днів копія постанови про адміністративне правопорушення повинна бути вручена під розписку або вислана особі, щодо якої її винесено.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором, особою, відносно якої вона винесена або потерпілим.

Крім того, у випадках, передбачених ст. 270 КУпАП, приносити такі скарги може законний представник особи, відносно якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, чи потерпілого. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення (ст. 269 КУпАП).

Варто також відзначити, що, на відміну від ст. 271, ст. 287 КУпАП у числі осіб, наділених правом оскаржити постанову в справі про адміністративне правопорушення, не називає адвоката.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Органи, яким може бути адресовано скаргу, визначаються в залежності від того, ким винесено постанову про адміністративне правопорушення. Їх перелік закріплений у ст. 288 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За загальним правилом, скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено за поданням прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності подання прокурора - керівником вищестоящого органу. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На постанову по справі про адміністративне правопорушення прокурором може бути внесено подання впродовж десяти днів з дня винесення постанови. За загальним правилом, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (внесення подання прокурора) цієї постанови. Скарга і подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (статті 290-292 КУпАП).

Розглядаючи скаргу прокурора на постанову в справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає одне з таких рішень:

- залишає постанову без зміни, а скаргу чи протест без задоволення;

- скасовує постанову і направляє справу на новий розгляд;

- скасовує постанову і закриває справу;

- змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів висилається особі, відносно якої воно винесено, потерпілому - на його прохання. Про результати розгляду подання повідомляється прокуророві.

З огляду на те, що адміністративне провадження здійснюється широким колом органів і посадових осіб, які не завжди мають необхідну юридичну підготовку, права і повноваження прокурора значно ширші, ніж в інших провадженнях.

Прокурор має право:

- порушувати провадження про адміністративне правопорушення;

- знайомитися з матеріалами справи;

- перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі;

- брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи;

- перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими) особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення;

- вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії (ст. 250 КУпАП).

Відстоюючи права осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, адвокат у багатьох випадках може вдаватися до допомоги прокурора.