Зборівський мирний договір

РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ В 1648-1649 рр.

Пилявецька битва відбулася 11-13 вересня 1648 р. Союзне козацько-татарське військо на чолі з Богданом Хмельницьким зійшлося з польською армією під орудою гетьмана Миколая Потоцького неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині село Пилява Хмельницької обл.).Центральним пунктом битви була гребля через річку. У перший день вона двічі переходила з руки в руки, але з третьої спроби полякам удалося захопити її.

Вирішальна битва розпочалася 13 вересня. Вранці українські, кримсько-татарські та ногайські загони вишикувалися бойовим порядком. Війська Хмельницького потужним ударом відбили греблю. Незабаром козаки почали переслідувати ворога. Польське командування не спромоглося забезпечити організованого відступу. Покидавши зброю та залишивши боєприпаси, польське військо накивало п’ятами. Пилявецька битва завершилася для польської армії ганебною поразкою.

ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА В ГАЛИЧИНУ

26 вересня 1648 р. розпочалася облога Львова.5 жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок - фортецю на високому пагорбі. Львівська міська верхівка, зрозумівши безвихідь свого становища, почала переговори. Гетьман вимагав від польського командування та міської влади капітулювати і видати козакам їхніх запеклих ворогів - Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших. Проте, дізнавшись, що ті таємно втекли до Замостя, наказав припинити облогу і, дочекавшись викупу для сплати ординцям, рушив на Замостя та оточив фортецю. Незабаром Хмельницький отримав викуп і 14 листопада зняв облогу з Замостя.

Причини припинення воєнних дій та відступу української армії з-під Замостя

1. Складне становище армії:

o боєздатного війська налічувалося не більш як 30 тис.;

o гостро відчувалася нестача гармат, боєприпасів і харчів;

o давалася взнаки загальна втома.

2. Наближення зими.

3. Спалах епідемії чуми.

4. Повернення татар до Криму і загроза нападу на Київщину й Чернігівщину литовської армії.

5. Не вичерпаними були військові сили Польщі.

Зваживши на все, Богдан Хмельницький погодився з рішенням ради і настроями старшини та уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.

Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування.

23 грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в‘їхав до Києва.

Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії.

Зборівська битва (біля Зборова, нині Тернопільської обл.) відбулося 5-6 серпня 1649 р. У ніч проти 6 серпня Хмельницький оточив польський табір та містечко Зборів. Зранку 6 серпня козацькі полки одночасно штурмували Зборів, греблю та мости на Стрипі, щоб розірвати зв'язок між Зборовом та королівським табором. Коли, нарешті, місто було здобуте, козаки всі сили спрямували проти королівського табору. Польські вояки почали масово тікати. Ті, що залишилися, були в безнадійному становищі. Хмельницький міг остаточно добити польську армію. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої. Неможливість вести війну одночасно проти Польщі й проти Кримського ханства спонукала Богдана Хмельницького укласти мирний договір з Польщею.

Укладення зборівського договору 8 серпня 1649 р.

Зборівський мирний договір

· Договір передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

· На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні.

· Встановлено реєстр у 40 тис. козаків.

· Усім учасникам війни оголошувалася амністія.

· Шляхта поверталася до своїх володінь.

· Селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.

І Хмельницький, і Польща розглядали Зборівський мир як тимчасовий. Однак першими порушили перемир'я все-таки поляки.

Вони по-перше; покарали учасників повстання, а по-друге: у 1651р. польські війська перейшли р. Случ і вторглись на Волинь. Хмельницький знов таки з ханом рушив на зустріч і у червні 1651р. біля селища Берестечка відбулася битва. Під час цієї битви хап зрадив і залишив поле бою. Він також захопив в полон Хмельницького і протримав більше місяця. Військо залишилось без гетьмана, було деморалізоване і оточене. Командування прийняв Богун і він вивів козацькі війська з оточення. Однак козаки втратили артилерію і обоз. Поляки захопили Київ. Коли хан відпустив Хмельницького, то він побудував біля Білої Церкви табір і зупинив поляків. Там же під Білою Церквою почалися переговори і у вересні 1651 р. під Білою Церквою був підписаний новий Білоцерківський трактат. Умови його для Хмельницького були тяжкі:

♦ під владою гетьмана зберігалось тільки одне Київське воєводство:

♦ реєстр скорочувався до 20 тис:

♦ шляхта знов мала право повернутися у маєтки;

♦ селяни повинні буди повернутися до шляхти:

♦ про унію і про місце в сенаті взагалі нічого не говорилося.

Вже 1652р. Хмельницький відплатив полякам за Берестечко. Він розбив їх під Батогом, причому загинув і польський гетьман Калиновський. У 1653р Хмельницький зійшовся з поляками під Жванцем, Ніхто не наважувався почати бій. В кінці кінців хан знову зрадив і примусив Хмельницького і поляків відновити умови Зборівського договору.

Березневі статті.

В січні 1654р. в Україну прибуло московське посольство. 8 січня 1654р. у Переяславі Хмельницький скликав козацьку раду і рада висловилась за те, щоб визнати владу московського царя. Остаточний текст договору між Москвою і Україною був розроблений і підписаний у Москві у березні 1654р. і одержав назву Березневі статті. Цей договір передбачав слідкуюче:

> Україна визнавала протекторат московського царя;

> Україна зберігала право обирати гетьмана вільно і тільки повідомлятипро це царя;

> в Україні зберігались всі закони;

> Україна мала скарбницю і податки з України залишалися в Україні:

> Україна могла вести переговори з іншими державами і повідомляти про це царя тільки в тих випадках, коли ці переговори могли зашкодити царю;

> Україна мала право мати 60 тис. реєстру;

> Цар зобов'язувався допомогти Україні і не повинен був заключати мир без згоди України;

> московські війська розташовувались під Києвом.

Це був дуже вигіднийдоговір, якби його виконала Москва. Україна фактично залишалась незалежною державою. Однак Москва цей договір від самого початку не виконувала.