Вплив людської діяльності на навколишнє середовище

Господарська діяльність людини зумовлює пошкодження і вичерпування природних ресурсів, що призводить до деформації сформованих протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що може набути характеру незворотних процесів і навколишнє середовище може стати непридатним для існування. З ростом населення планети збільшується вплив на навколишнє природне середовище.

Протягом останніх 150 років населення землі зростає швидкими темпами. Про це свідчать факти, адже на початку нашого літочислення кількість населення Землі сягала 230 млн. осіб. Тільки близько 1830 року вона досягала 1 млрд. осіб, у 1890 році вона становила 1,6 млрд., у 1930 році на Землі було вже більше 2 млрд. осіб, а через 30 років (у 1960 р.) досягла 3 млрд. і вже через 15 років (1975) — 4 млрд. осіб.

Наприкінці 1999 року чисельність населення планети сягнула 6 млрд. чол., а у першій половині XXI ст., за передбаченням футурологів, наблизиться до 11 млрд. осіб (рис.3).

А)

1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050 роки

Б)

Рис. 3 Динаміка приросту населення (а) та загальний приріст населення земної кулі (б)

Отже, щорічно чисельність людей на Землі зростає, а природні ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя цього населення, підвищити його якість - катастрофічно зменшуються. Невпинно збільшується кількість бідних і знедолених, незважаючи на темпи розвитку економіки, відбувається катастрофічне виснаження всіх природних ресурсів.

Демографічні проблеми України

Останнім часом демографічна ситуація в Україні несприятлива (з 1991 року серед населення України смертність перевищила народжуваність, а в 1993 році природний спад досяг вже 180 тис. чоловік).

Крім того, специфіка демографічних процесів (зменшення народжуваності, зростання смертності, деформація статево-вікової структури населення та інше) призвела до того, що знизилась загальна чисельність найбільш продуктивної групи населення. І це не епізодичне явище, а, на жаль, сталий процес.

Що ж стосується окремо міста й села, то тут спостерігається наступне. Для населення, що проживає у місті, від'ємний показник вперше зареєстрований у 1992 році, сільське населення цей критичний бар’єр подолало на 10 років раніше. З цього приводу можна сказати, що сільські жителі першими відчули на собі екологічну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались також і соціально-економічні умови, у першу чергу, незадовільний стан медичного обслуговування.

Життя людей в Україні знаходиться в прямій залежності від стану навколишнього середовища. Внаслідок постійного втручання в природу відбувається порушення екологічної рівноваги і, як наслідок, - посилення нервово-емоційного напруження при повній консервативності функцій організму, що може бути причиною погіршення здоров’я населення.

Урбанізація та її наслідки

Сьогодні відбувається нестримна концентрація людей в містах, з’являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси, збільшується їхня кількість, розміри та проблеми.

Очікується, що частка міського населення в Західній Європі скоро складе 71%, в Північній Америці — 87%, в Латинській Америці - 80%, в Австралії і Океанії — 80%, в Східній Азії — 40%, в Південній Азії - 35%, в Африці - 39%. У 1900 році у світі налічувалось 10 міст-мільйонерів, в 1975 — 185, в 2010 році (за прогнозами) їх число перевищить 450.

Найбільші міста — це Нью-Йорк (14 164 тис.), Лондон (10 722 тис.) і Токіо (10 686 тис.). За ними йдуть три міста, що перевищують вісім мільйонів або наближаються до цієї цифри: Рейн-Рур (8736 тис.), Шанхай (7432 тис.) і Париж (7420 тис.) і чотири міста, що мають або перевищують рівень шести мільйонів — Буенос-Айрес (6700 тис.), Лос-Анджелес (6530 тис.), Москва (6285 тис.) та Чикаго (5977 тис.). Список міст свідчить про якісно нову тенденцію в урбанізації світу — колосальне зростання міст-мегаполісів у країнах, що розвиваються.

В Україні тільки столиця — Київ — є багатомільйонним містом, населення якого сягнуло трьох мільйонів. Сім міст перевищили або сягають мільйонного рубежу: Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг. Десять міст, в яких зараз від 0,5 до 0,3 мільйона мешканців (Маріуполь, Миколаїв, Луганськ, Макіївка, Вінниця, Севастополь, Херсон, Сімферополь, Горлівка, Полтава) незабаром наблизяться до одномільйонного рівня, асимілювавши навколишні менші містечка. Нарешті ще десять міст, які можуть дорости до мільйона мешканців в першій половині XXI ст., - Чернігів, Чернівці, Суми, Дніпродзержинськ, Житомир, Івано-Франківськ, Хмельницький, Черкаси, Рівне, Луцьк. Отже, невдовзі половина населення України проживатиме в містах.

Переважна частина великих міст — це індустріальні комплекси, і головна їхня проблема - продукування виробничих відходів, сміття. Деградоване штучне міське середовище справляє комплексну шкідливу дію на здоров’я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо.

Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах та селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах нині реєструється в два — три рази частіше ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють бронхітами, астмою, алергійними хворобами. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий.

Мешканці великих міст вже давно п'ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Зокрема, в Україні в більшості міст якість питної води не відповідає санітарним нормам. Одночасно з розвитком міст збільшується негативний тиск на біосферу. Проблеми урбанізації ретельно вивчаються у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні.