Провідникова функція спинного мозку

У білій речовині спинного мозку є нервові волокна, які утворюють провідні шляхи. Розрізняють асоціативні, комісуральні і проекційні нервові волокна. Асоціативні волокна здійснюють зв'язки між сегментами спинного мозку, комісуральні – між функціонально однорідними протилежними ділянками, а проекційні зв'язують спинний мозок з вищими відділами центральної нервової системи.

Основними висхідними шляхами спинного мозку є тонкий, клиноподібний, латеральний і вентральний спинноталамічні, дорзальний і вентральний спинномозочкові шляхи.

Тонкий, або ніжний (пучок Голля) і клиноподібний (пучок Бурдаха) проходять у задніх стовпах білої речовини. Вони проводять імпульси від пропріорецепторів (м'язи, сухожилки, суглоби), тактильних рецепторів (дотик, тиск) і рецепторів внутрішніх органів. Волокнами тонкого пучка поширюються імпульси від каудальної частини тіла і нижніх кінцівок, волокнами клиноподібного - від краніальної частини і верхніх кінцівок. Припускають, що волокна цих шляхів проводять інформацію, яка дає змогу визначити локалізацію і контур периферичного подразнення, а також його зміну у часі.

Латеральним спинноталамічним шляхом поширюються імпульси больової і температурної чутливості, вентральним - тактильної. Спинноталамічні шляхи розташовані у бокових стовпах білої речовини. Припускають, що волокнами цих шляхів передається інформація про якісну природу подразників.

Спинномозочкові шляхи – дорзальний, або задній (пучок Флексіга), і вентральний, або передній (пучок Говерса) також розташовані у бокових стовпах білої речовини. Волокнами дорзального шляху проводяться імпульси від м'язових веретен, сухожильних рецепторів і рецепторів шкіри, що реагують на тиск. Волокнами вентрального шляху проводяться імпульси від сухожильних, шкірних і вісцерорецепторів. Інформація, що поширюється цими шляхами, забезпечує координацію тонусу м'язів для збереження пози і виконання рухів

Основні низхідні шляхи спинного мозку: пірамідний, руброспинальний, вестибулоспинальний і ретикулоспинальний. Вони проводять імпульси від центрів головного мозку до ефекторних нейронів спинного мозку і локалізовані у бокових і передніх стовпах білої речовини.

Вестибулоспинальний шлях проводить імпульси від вестибулярного апарату і мозочка до мотонейронів спинного мозку, які регулюють тонус м'язів, координацію рухів і рівновагу.

Ретикулоспинальний шлях утворений аксонами нейронів ретикулярної формації заднього мозку і закінчується на a- і g-мотонейронах. По ретикулоспинальному шляху, проводяться активуючі і гальмуючі впливи на нейрони спинного мозку.

Руброспинальний шлях (пучок Монакова), утворений аксонами нейронів червоного ядра середнього мозку і проводить імпульси від мозочка і смугастого тіла, які регулюють тонус м'язів і координують рухи.

Кортикоспинальний, або пірамідний шлях утворений аксонами великих пірамідних нейронів рухової зони кори головного мозку. У нижній частині довгастого мозку велика частина волокон переходить на протилежний бік (перехрестя пірамід), утворюючи латеральний, або боковий, пірамідний шлях. Решта волокон утворює прямий пірамідний шлях, перед закінченням волокна цього шляху переходять у спинному мозку на протилежний бік. Функція пірамідних шляхів – проведення імпульсів для виконання довільних рухів. Внаслідок перехрещування пірамідних шляхів кожна півкуля мозку іннервує м'язи протилежної частини тіла.

 

Завдання для самоконтролю знань

Спинний мозок виконує провідникову і рефлекторну функції. Чи зберігаються у людини які-небудь рефлекси, крім спинномозкових, після розриву спинного мозку під довгастим? (Дихання підтримується штучно).

Внаслідок нещасного випадку у хворого відбувся розрив спинного мозку і виник параліч нижніх кінцівок. Які ще функції виявились порушеними?

Причина спінального шоку полягає в порушенні взаємозв’язку між головним і спинним мозком. При цьому спостерігається гіперполяризація мембрани спинномозкових нейронів. Якого типу взаємодія порушується між головним і спинним мозком?

 

Рекомендована література

Клевець М.Ю. Фізіологія людини і тварин. Книга 1. Фізіологія нервової, м'язової і сенсорних систем: Навчальний посібник – Львів: ЛНУ, 2000. – С.79-87.

Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 142-149.

Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 112-124.

Физиология человека / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – Т. 1. – М.: Мир, 1996. – С. 93-102.

 

 

ФУНКЦІЇ ЗАДНЬОГО МОЗКУ

Довгастий мозок і міст

Довгастий мозок і вароліїв міст утворюють задній мозок, який разом з середнім і частково проміжним складають стовбур головного мозку.

Задній мозок є філогенетично давнім і зберігає риси сегментарного характеру. У задньому мозку локалізуються ядра V-XII пар черепних нервів.

У довгастому мозку знаходяться ядра чотирьох пар черепних нервів. Ядра під'язикових нервів іннервують м'язи язика. Рухові ядра додаткових нервів іннервують м'язи шиї. Блукаючі нерви – змішані і беруть участь у вегетативній, руховій і чутливій іннервації. Від вегетативних ядер ідуть парасимпатичні волокна до гортані, стравоходу, серця, шлунка, тонкого кишечника, травних залоз. Чутливі волокна блукаючих нервів проводять імпульси від внутрішніх органів. Рухові ядра рефлекторно регулюють послідовність скорочення м'язів глотки і гортані під час дихання. Язикоглоткові нерви теж змішані, мають рухові, чутливі і вегетативні волокна. Рухові волокна іннервують м'язи ротової порожнини і глотки. Чутливі волокна проводять збудження від смакових рецепторів задньої частини язика. Аксони нейронів вегетативних ядер язикоглоткових нервів забезпечують парасимпатичну іннервацію привушних слинних залоз.

На межі довгастого мозку і моста розміщуються ядра слухових нервів. Вони є чутливі і містять слухові і вестибулярні волокна. Слухові волокна йдуть від кортієвого органу завитки. Ці волокна досягають вентральних і дорзальних слухових ядер. Аксони нейронів цих ядер передають імпульси до підкоркових центрів слуху. Вестибулярні волокна йдуть від рецепторів півколових каналів і закінчуються на вестибулярних ядрах (Швальбе, Бехтєрєва і Дейтерса). Частина вестибулярних волокон закінчується у мозочку. Нейрони вестибулярних волокон дають початок вестибуломозочковим і вестибулоспинальним трактам.

У мості є ядра лицевих, відвідних і трійчастих нервів. Лицеві нерви є змішаними. Їх чутливі волокна проводять збудження від рецепторів смаку передньої частини язика. Вегетативні волокна забезпечують парасимпатичну іннервацію підщелепних і під'язикових слинних залоз. Рухові волокна іннервують мімічні м'язи обличчя. Відвідні нерви (змішані) іннервують зовнішні прямі м'язи очей, а їх чутливі волокна зв'язані з пропріорецепторами цих м'язів. Трійчасті нерви теж змішані. Їх рухові волокна іннервують жувальні м'язи, м'язи піднебіння і м'яз, який напружує барабанну перетинку. Чутливі волокна йдуть від рецепторів шкіри обличчя, слизової оболонки носа, зубів і окістя черепа.

До складу сірої речовини заднього мозку входять ядра Голля і Бурдаха, де знаходяться другі нейрони шляхів шкірно-механічної чутливості.

Дозрівання ядер заднього мозку закінчується до семирічного віку.