Альтернативне землеробство

Негативні наслідки інтенсифікації землеробства сприяли розвитку з початку 60-х років XX століття у багатьох країнах альтернативного землеробства, яке часто називають біологічним, біодинамічним або органічним. Альтернативне землеробство, на думку закордонних вчених – це не система, а концепція, новий підхід до землеробства, група методів, етика ставлення до землі.

Вчені вважають, що сучасне сільське господарство уподібнилося промисловому виробництву. в землеробстві використовують підхід, характерний для промисловості. У ґрунт поставляють сировину у вигляді посівного матеріалу, добрив, пестицидів і отримують готову продукцію. На їхню думку, таке землеробство можна назвати хімічним або технологічним, а з урахуванням повсюдного застосування – традиційним.

Суть альтернативного землеробства полягає в повній або частковій відмові від синтетичних добрив. пестицидів, регуляторів росту і кормових добавок. Агротехнічні заходи ґрунтуються на суворому дотриманні сівозмін, введенні в їхніх склад бобових культур. збереженні рослинних залишків, застосуванні гною, компостів і сидератів, проведенні механічних культивацій, використанні біологічного методу захисту рослин.

Мета альтернативного землеробства – отримання продукції, що не містить залишкових кількостей агрохімікатів, збереження ґрунтової родючості і, врешті-решт, охороні довкілля.

Концепція альтернативного землеробства набагато складніша. Якщо в традиційному землеробстві до тих або тих явиш існує функціональний і лінійний підхід, то в альтернативному землеробстві – цілісний підхід. Так, агротехнічні заходи в ньому розглядають у комплексі з усіма можливими наслідками для ґрунту, флори і фауни.

Ґрунт в альтернативному землеробстві вважають практично живим організмом зі складними фізико-хімічними і біологічними процесами. Оброблюваний ґрунт зосередженням численних реакцій обміну речовин, основну роль в яких відіграє едафон, включаючи і ґрунтові мікроорганізми.

Забезпечити збалансованим харчуванням рослини може тільки ґрунт з високою біологічною активністю, яка в альтернативному землеробстві забезпечується за рахунок внесення органічних добрив, головним чином компостів, що розглядаються як живильний субстрат для ґрунтових мікроорганізмів. Компост приводить у рух великі резерви живильних речовин, що перебувають у ґрунті, включаючи фосфор, калій, роблячи їх доступними для рослин. Внесення мінеральних добрив до ґрунту допускається тільки у складі компостів. Отже, в альтернативному землеробстві вважають за потрібне удобрити фунт, а не рослини, в основу покладено принцип: «Від здорового ґрунту – до здорової рослини, тварини і людини».

Основний аспект альтернативного землеробства – збереження первинної структури ґрунту і едафону. Перевагу віддають заходам, які сприяють збереженню едафону. стимулюють біологічну активність ґрунту, сприяють накопиченню гумусу в ґрунті, спрямовані на знищення бур’янів, перешкоджають зараженню ґрунту збудниками різних хвороб.

Під час обробітку ґрунту зі збереженням едафону враховують такі чинники:

ü для кожного ґрунтового горизонту характерний свій особливий едафон;

ü едафон кожного ґрунтового горизонту потребує особливих умов існування (рівень аерації, вологість. рН. живильний субстрат і температура).

Здійснення будь-якого заходу щодо обробітку ґрунту є втручанням у цю складну систему. її відновлення відбувається впродовж тривалого часу.

Обробіток ґрунту в альтернативному землеробстві ґрунтується на таких принципах:

ü не допускається внесення до глибоких ґрунтових горизонтів неперегнилих органічних речовин; потрібно здійснювати лише їх дрібне закладення з тим. щоб вони перегнивали в поверхневому шарі;

ü залежно від особливостей альтернативного землеробства застосовують гнойово-земляний і звичайний компост (у біодинамічному землеробстві) або свіжий гній (у біоорганічному землеробстві);

ü рекомендується за можливості відмовитися від відвальної оранки ґрунту; в разі потреби в такій оранці треба уникати глибокого обробітку ґрунту, оскільки вона призводить до зниження кількості поживних речовин у кореневій зоні, а в посушливих умовах – до руйнування водоносного шару;

ü пушення ґрунту дає змогу зберегти активність едафону; віддається перевага обробітку ґрунту розпушувачами.

У збереженні родючості ґрунту роль дощових черв’яків широко відома. Для їх збереження в альтернативному землеробстві рекомендують:

ü відмовитися віл застосування ротаційних і різальних знарядь, що оброблюють ґрунт;

ü відмовитися від осіннього і весняного обробітку зволожених ділянок через наявність дощових черв’яків в цей період під самою поверхнею ґрунту;

ü через мульчування ґрунту і поверхневого внесення органічних добрив потрібно створити сприятливі умови для проживання дощових черв’яків;

ü відмовитися від беззмінної культури, яка інтенсивно вичерпує запас поживних речовин у ґрунті.

Велику увагу в альтернативному землеробстві приділяють боротьбі з ущільненням ґрунту. Застосовується тільки легка сільськогосподарська техніка.

Не допускається застосування хімічних засобів захисту рослин. Для боротьби зі шкідниками, хворобами і бур’янами під час обробки сільськогосподарських культур використовують тільки агротехнічні і біологічні методи.

Для господарств з альтернативним землеробством, розвиненим тваринництвом замість складних кормових сумішей, що містять численні синтетичні кормові добавки. характерне повернення до природних (натуральних) кормів. Розповсюдження альтернативного землеробства змушує вчених задуматися про перспективи його розвитку. Чи можна, йдучи в цьому напрямі, вирішити назрілі екологічні проблеми? Чи зможе альтернативне землеробство стати реальною альтернативою традиційному. тобто успішно вирішити проблему забезпечення населення планети якісними продуктами харчування?

Більшість методів альтернативного землеробства добре відомі, перевірені багатовіковою практикою провадження сільського господарства. Відмова від мінеральних добрив і пестицидів дає змогу отримувати продукцію, що не містить залишкових кількостей цих агрохімікатів, має вищу біологічну цінність. Вона має великий попит у населення, незважаючи на виші ціни. Заміна мінеральних добрив гноєм і компостами збагачує ґрунт органічною речовиною і сприяє зростанню чисельності організмів, що населяють ґрунт, які відіграють вирішальну роль у підвищенні ґрунтової родючості. Ґрунтозахисна обробка, суворе дотримання сівозмін перешкоджають розвитку ерозії і зменшують втрати живильних елементів з ґрунту. Відмова від мінеральних добрив і пестицидів (за їхньої високої вартості) дає велику економію грошей та енергії. Як підсумок, застосування альтернативних методів позитивно впливає на стан довкілля і здоров’я людини. До хиб альтернативного землеробства належать його підвищена залежність від природних чинників, потреба в обробці на великих площах кормових культур для тваринництва і скорочення за рахунок цього площ під інші важливі культури, нижчий рівень врожайності сільськогосподарських культур, підвищення трудовитрат на їхнє виробництво за рахунок приготування і внесення компостів порівняно з традиційною системою.

Через ні хиби багато вчених і практиків з достатньою обережністю ставляться до альтернативного землеробства. На думку цілої низки вчених, широкомасштабне його застосування в чистому вигляді для вирішення екологічних проблем навряд чи можливе. Вони висловлюють незгоду з окремими складниками концепції альтернативного землеробства, наприклад, щодо цілковитої відмови від мінеральних добрив, які. на їхній погляд, не забезпечують повного повернення забраних з урожаєм живильних речовин, особливо фосфору. Біологічні засоби підвищення ґрунтової родючості не рекомендують протиставляти мінеральним добривам, пестицидам та іншим засобам хімізації, оскільки за правильного використання агрохімікатів дія біологічних чинників посилюється.

Реальною, на думку багатьох вчених, є розроблення інтегрованого землеробства, яке включало б кращі риси альтернативних систем і водночас допускало б у розумних розмірах застосування мінеральних добрив і пестицидів. Таке землеробство не тільки відповідало б вимогам інтенсивного провадження рослинництва з використанням сучасних досягнень науки і техніки, а й екологічним завданням і максимальній реутилізації всіх відходів сільськогосподарського виробництва.