Схема комплексной экологической классификации по О.П. Оксиюк и В.Н. Жукинскому

ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗА ЕКОЛОГІЧНОЮ

КЛАСИФІКАЦІЄЮ, КЛАСИ ТА КАТЕГОРІЇ

Структура екологічної класифікації поверхневих вод

19. Контактная коагуляция, ее преимущества и способность осуществления.

Технологічний процес освітлення і знебарвлення води, що полягає в адсорбції її домішок з порушеною агрегативной стійкістю на поверхні частинок контактної маси. Переваги коагуляції контактної в порівнянні із звичайною об'ємною в наступному: протікає вона швидше, менш чутлива до температури, можлива навіть при низькому лужному резерві води, вимагає на 10-15% менших доз коагулянтів.

В основі процесу лежать вандер-ваальсові сили міжмолекулярної тяжіння. Однак, вони визначаються тільки за умови руху рідини, коли дрібні частинки домішок води зближуються із зернами фільтруючого завантаження, подолавши при цьому електростатичні сили відштовхування.

У процесі контактної коагуляції взаємодіючі частинки, значно розрізняються своїми розмірами. Частинки домішок води мають мікро-і ультрамікроскопічні розміри, а частки контактного середовища - макроскопічні. Прилипання агрегативно нестійких домішок води до поверхні частинок контактної маси є окремим випадком коагуляції. Інтенсивність прилипання дрібних домішок до відносно великим зернам завантаження набагато перевищує швидкість агломерації між собою окремих дрібних частинок у вільному об'ємі рідини.

Подібна глибина освітлення води при контактній коагуляції частинок з утворенням пластівців досягається за 20 - 40 хв. Контактна коагуляція відрізняється не тільки високою швидкістю процесу, але і великою повнотою вилучення з води її домішок, що дозволяє при обробці маломутних кольорових вод обмежуватися тільки одним методом її кондиціонування. При коагулюванні домішок води в об’ємі утворені пластівці вимагають подальшого їх виділення тим чи іншим методом.

Практика показала, що ефект контактної коагуляції підвищується в міру скорочення інтервалу між введенням коагулянту в оброблювану воду і її надходженням у шар контактної маси. За цей короткий проміжок часу в оброблюваній воді встигають утворитися мікроагрегати злиплих первинних частинок. Далі коагуляція йде за рахунок корозії цих мікроагрегатів на макроповерхності частинок контактної маси.

Водоочисні споруди, робота яких заснована на принципі контактної коагуляції, називають контактними освітлювачами, контактними фільтрами, освітлювачами з шаром зваженого осаду.

20. Что такое трофность и сапробность водных объектов?,Галинность воды.

Оценка качества ПВС по общим показателям производится на основе классификаций: a) по степени минерализации, ионному составу и б) эколого–санитарной (трофо–сапробиологической). По характеристикам степени минерализации и ионного состава можно определить галинность экосистем; эколого-санитарная классификация дает представление о положении водного объекта в системе биолимнологической (трофической) классификации вод и позволяет оценивать его санитарно-биологическое состояние (сапробность).

Эколого-санитарная классификация включает трофо–сапробиологические показатели, отражающие абнотические и биотическне параметры водных экосистем: гидрохнмические„ гидрпонологичсскне, бактериологические, а также некоторые гидрофизические, играющие важную роль в функционировании биоты.

ГАЛИННОСТЬ – Галінність – Halinity – отношение организмов к солености воды (различают орг-змы олиго-, мезо-, поли- и эврига- линные).

Трофность – характеристика местообитания (почвы, водоёма) по его биологической продуктивности, обусловленной содержанием биогенных элементов.

По требованиям к трофности местообитания растения и микроорганизмы делятся на:

олиготрофы — организмы, обитающие на почвах (или в водоёмах) с низким содержанием питательных веществ

мезотрофы — организмы, предпочитающие средние по обеспеченности элементами питания местообитания.

эутрофы – организмы, обитающие на почвах (или в водоёмах) с высоким содержанием питательныхвеществ.

Сапробность (от греческого sapros – гнилой) – физиолого-биохимические свойства организма (сапробионта), обусловливающего его способность обитать в воде с тем или иным содержанием органических веществ, поступающих в водоем преимущественно с хозяйственно-бытовыми стоками.