Орбан-Лембрик Л.Є., Кощинець В.В. Юридична психологія: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.- 448 с.

Література: Бедь В.В. Юридична психологія: Навч. посіб. – 4-ге вид. – Л. Новий світ, 2000. – К.:Каравела, 2007. – 376 с.

Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: підручник. – 2-ге вид., перероб.і доп.- Х.: Право, 2008.- 240 с.

Орбан-Лембрик Л.Є., Кощинець В.В. Юридична психологія: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.- 448 с.

Кожна наука відрізняється від інших наук особливостями свого предмета. З'ясування специфічних особливостей явищ, досліджуваних психологією, представляє значно більше труднощі. Розуміння цих явищ багато в чому залежить від свідомості, якої дотримуються люди, які зіштовхуються з необхідністю осягнути психологічну науку.

На сучасному етапі сучасного розвитку, психологія усе наполегливіше займає ключову позицію в системі наук.

На сучасному етапі розвитку суспільства існує потреба застосування психології в будь-якій галузі знань. Однак вона найбільш відчутна при рішенні конкретних юридичних завдань.

У діяльності юриста головне робота з людьми, До неї входить ряд взаємозалежних аспектів: вивчення і оцінка людей, установлення й розвиток з ними психологічних контактів, впливати на них, навчати, виховувати і т.п. Придбання психологічних знань стає просто необхідністю для працівників будь-якої юридичної праці.

Глибоке дослідження зазначених аспектів вимагає психологічного аналізу особистості і юридичної діяльності, що опирається на вивчення основних психологічних явищ, процесів, станів, їхніх особливостей у правовій сфері (потреби, мотиви, цілі, темперамент, установка, соціальна спрямованість та інші характеристики особистості).

Психологічна культура юриста припускає наявність у всіх працівників юридичних органів системи психологічних знань, а також навичок і прийомів, які забезпечували б ним високу культуру спілкування. Психологічні знання підвищують ефективність юридичної діяльності, сприяють її гуманізації й постійному вдосконалюванню. (Кєдров Классификация наук. Т 1. М., 1961)

Психологія - це наука, що вивчає закономірності й механізми психічної діяльності людей. Назва науки «психологія» походить від грецьких слів «психу» (душу), «логос» (навчання), тобто наука про душ, точніше про внутрішній, суб'єктивний світ людини. Термін «психологія» був запропонований німецьким схоластиком Гокленіусом наприкінці ХVI століття.

Юридична психологiя вивчає особливостi психiки в системi «людина право».

Праця iндивiда в будь-якiй сферi людської дiяльностi визначається психiчними процесами, що сприяють пiзнанню об’сктивних законiв дiйсностi, вiдносин мiж людьми, мотивiв i спрямованостi їхньої поведiнки, психологiчної структури окремої особистостi. Кожна галузь працi має притаманнi саме їй риси, що певною мiрою впливають на характер вiдносин людей у процесi конкретних трудових операцiй i розкривають психологiчнi особливостi осiб, якi їх здiйснюють. Її рiзноаспектнiсть визначає необхiднiсть використання в цiй дiяльностi психологiчних закономiрностей, виявлених у процесi винчення й основних характеристик.

Психiчне життя людини, пов’язаної iз судочинством i правовою дiяльнiстю, має свої особливостi, характер яких визначасться виконанням безлiчi рiзноманiтних соцiальних i правових функцiй. Саме дана обставина сприяла формуванню юридичної психологiї — науки, яка дослiджує закономiрностi психiки людини, що виявляються у сферi суспiльних вiдносин, якi регулюються правом.

Юридична психологія - це науково-педагогічна дисципліна, що вивчає психологічні закономірності системи «людина право», розробляє практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи.

Юридична психологія в сучасному її розумінні наука, що вивчає різні психологічні аспекти особистості й діяльності в умовах правового регулювання, може успішно розвиватися й вирішувати комплекс завдань тільки завдяки системному підходу. Синтез психології і юриспруденції в юридичній психології приводить до взаємного збагачення обох наук, вирішенню однієї із найбільш актуальних проблем підвищенню ефективності правоохоронної й судової діяльності.