Национальная металлургическая академия Украины. Выбор технологической схемы улучшения качества воды зависит не только от качества воды источника и требований потребителя

Выбор технологической схемы улучшения качества воды зависит не только от качества воды источника и требований потребителя, нои от количества потребляемой воды. Например, для обработки небольшого количества цветной или мутной воды не может быть рекомендована без изменения (по экономическим соображениям) основная технологическая схема.

Определение оптимального состава реагентов, мест их ввода в обрабатываемую воду, выбор типа и конструкции водоочистного сооружения должны производиться на основании тщательного рассмотрения данных химического и технологического анализов исходной воды и изучения опыта использования аналогичной технологии в подобных условиях. Однако, некоторые решения могут быть приняты априорно на основании обобщения имеющегося опыта эксплуатации водоочистных комплексов в аналогичных условиях.

При предварительном хлорировании воды, коагулировании ее примесей с последующим отстаиванием и фильтрованием не удается достичь полного удаления болезнетворных микроорганизмов. До 10% хлоррезистентных бактерий и вирусов, среди которых могут быть и патогенные, сохраняют свою жизнеспособность. Поэтому заключительным этапом подготовки воды питьевой кондиции является ее обеззараживание.

В технологии водоподготовки известно много методов обеззараживания воды, которые можно классифицировать на четыре основные группы: термический; с помощью сильных окислителей; олигодинамия (воздействие ионов благородных металлов); физический (с помощью ультразвука, радиоактивного излучения, ультрафиолетовых лучей).

В работе проведен сравнительный анализ основных известных технологий и применяемого оборудования, определены условия их применения, основные достоинства и недостатки. Предложены конструктивные и технологические решения по подготовке маломутных вод, извлечения из воды планктона или крупных плавающих примесей, устранения нежелательных привкусов и запахов при кратковременных периодах возникновения их в водоисточнике.

РОЗШИРЕННЯ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ФУНКЦІЙ АГЛОМЕРАЦІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА ЧЕРЕЗ ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ГРУДКУВАННЯ ШИХТОВИХ МАТЕРІАЛІВ

Корягін Д.В., керівник ас. Туріщев В.В.

Національна металургійна академія України

Щорік в Україні утворюється більше мільярда тонн відходів виробництва, з яких лише 10-15% використовується як вторинні матеріальні ресурси. Темпи накопичення шкідливих забрудників і рівень їх впливу на здоров'я людей і стан довкілля в Україні в десятки разів перевищують ті, які існують в розвинених країнах.

Із зростанням обсягів виробництва підприємства вимушені постійно шукати площі для розміщення значних об'ємів відходів, що приводить до порушення екологічної рівноваги конкретних регіонів і біосфери в цілому.

У Національній металургійній академії України розроблена концепція модульного синтезу екологічно чистих промислових об'єктів. Переробка і використання (утилізація) відходів є обов'язковим елементом екологічно чистого виробництва.

Одним із стратегічних напрямів, реалізації концепції екологізації що діють і знов створюваних екологічно чистих виробництв в структурі МПЦ може бути поетапна екологізація виробництв металургійної галузі, починаючи з агломераційного, за рахунок розширення його ресурсозберігаючих функцій і вдосконалення технологічних процесів поводження з сипкими відходами.

Сьогодні спостерігаються серйозні зміни в якості показників компонентів шихти, за рахунок внесення до неї великої кількості вторинної сировини і особливо шламів, до складу агломераційної шихти входять відходи основних металургійних переділів. Подальше розширення екологічних функцій агломераційного процесу привело до того, що в структуру аглошихти входять не лише внутрішньовиробничі відходи, але і тверді відходи сторонніх підприємств.

Отже, на даному етапі розвитку агломераційного виробництва, коли значно зросли його ресурсозберігаючі функції і корінним чином змінився зерновий склад шихтових матеріалів у бік підвищення вмісту тонкодисперсних фракцій, виникла необхідність сформулювати вимоги до процесу підготовки аглошихти до спікання на стадії грудкування.

В процесі грудкування шихти з високою долею тонко подрібнених фракцій, необхідно добитися здобуття окомкованной шихти високої міцності і заданої однорідності по гранулометричному складу шляхом селективного залучення до процесу гранулювання пилоподібних фракцій і роздільним пофракционним зволоженням шихти. Такий підхід дозволить істотно понизити пильовиделенія в процесі спікання і наблизить агломераційне виробництво до розряду екологічно чистих виробництв.

АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ЩОДО ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ЕРОЗІЇ ГРУНТІВ ТА РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

Пугач Я.В., керівники: ст. викл. Сухарева М.В., доц. Пустоварова Т.М.

Національна металургійна академія України

Захист ґрунтів від ерозії і їх раціональне використання - глобальна, загальнолюдська проблема. В епоху інтенсивного розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства, зростання населення виключно важливого значення набуває проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, у тому числі проблема охорони ґрунтів та підвищення їх родючості. В роботі дана характеристика видів ерозії; проаналізовані основні заходи боротьби з водною та вітровою ерозією; обґрунтовано використання комплексного захисту ґрунтів від ерозії; охарактеризовано значення рекультивації земель.

Здійснення завдань охорони природи вимагає комплексного підходу, планування таких заходів впливу на оточуюче середовище, які по можливості забезпечували б природну рівновагу, що порушується діяльністю людини, сприяли б створенню найкращих умов для життя населення планети. У комплексі заходів охорони ґрунтів та відновлення їх родючості особливе місце належить боротьбі з різними видами ерозії та причинами, що їх породжують.