ІІ класу для відкритих та підземних гірничих робіт, крім шахт небезпечних щодо газу та пилу

ВР цього класу мають близький до нульового кисневий баланс. З цієї причини вони утворюють при вибуху порівняно невелику кількість отруйних газів (окисів вуглецю та азоту) і можуть застосовуватися як на відкритих, так і на підземних гірничих роботах.

До гранульованих аміачно-селітрових ВР найпростішого складу, які не містять вибухових сенсибілізаторів, належать ігданіти (Мал. 24), грануліти, створені на основі гранульованої селітри з розміром гранул 2-3 мм. При вибуху вони виділяють кисень, який окислює палива, що вміщуються у вибуховому складі.

Як палива ці ВР містять рідкі нафтопродукти (дизельне паливо, солярове та індустріальні масла), парафіни та воски, алюмінієву пудру.

ВР на найменш в'язкому дизельному паливі виготовляється безпосередньо на гірничих підприємствах за найпростішою технологією на стаціонарних установках (пунктах виготовлення) або самохідних агрегатах. Інші ВР цього типу виготовляються на спеціалізованих заводах.

Завдяки гранульованій структурі та низькій чутливості до механічних впливів ВР даного типу придатні до механізованих способів заряджання. Через відсутність вибухового сенсибілізатора вони мають порівняно низькою детонаційну властивістю. Їхній критичний діаметр детонації значно більший, ніж у амонітів. На відкритих гірничих роботах для збудження стійкої детонації вони вимагають проміжного детонатора у вигляді тротилових шашок або патронів ВР із швидкістю детонації понад 5 км/с.

Для підвищення детонаційної властивості цих ВР промисловість готує до випуску спеціальний сорт пористої гранульованої селітри, що має підвищену вбираючу властивість щодо дизельного палива (8-10 % проти 2-4% для гладкої малопористої селітри). Ігданіт на пористій селітрі має критичний діаметр 50-80 мм, а на селітрі з гладкими гранулами – 100-200 мм.

Ігданіти на селітрі з гладкими гранулами характеризуються малою фізичною стабільністю. У свердловинних зарядах дизельне паливо стікає у нижні шари, що призводить до помітної неоднорідності хімічного складу заряду. Через цю причину час заряджання ігданітом обмежується кількома годинами. Підвищену утримуючу властивість має селітра, що містить поверхнево-активні домішки, і в цьому випадку рідке паливо утримується на поверхні гранул завдяки більшій властивості змочування. Фізична стабільність сполук підвищується також при збільшені в'язкості рідкого палива. З цієї причини грануліти виготовляються на в'язкіших, ніж дизельне, паливах або ж на пористій основі (грануліт М). За технічними умовами в'язкіші масла допускаються також для виготовлення ігданіту А-6, що містить алюмінієву пудру.

Для надання гранулітам водостійких властивостей до них замість рідких палив вводять низькоплавкі тверді вуглеводні типу парафінів або восків, що мають високу гідрофобністю. На стадії виготовлення їх вводять у розплавленому стані. Застигаючи, вони утворюють достатньо міцну плівку на гранулах селітри. Водостійкі грануліти з індексом "В" мають те саме співвідношення компонентів, що й не водостійкі, і відповідно майже ідентичні вибухові характеристики.

Значні відмінності хімічного складу, властивостей і технології мають акваніти роздільного заряджання (АРЗ) (Мал. 25 – акваніт АРЗ; Мал. 26 – акваніт АРЗ - 8).

Вони виготовляються за суспензійною технологією, випускаються у вигляді гранул, але вміщують інгредієнти, які дозволяють пластифіціювати дану ВР водою при пневмозаряджанні з додаванням 4% води. При цьому густина ВР у шпурах досягає 1,3 г/см³. Характеристику найпростіших гранульованих ВР наведено у табл. 15.

Грамоніт 79/21 являє собою механічну суміш гранульованої амічної селітри з лускованим тротилом. За детонаційною властивістю грамоніт 79/21 перевищує гранульовані ВР найпростішого складу, але поступається порошкоподібним амонітам. Для збудження детонації необхідний проміжний детонатор. Грамоніт 79/21 застосовують на відкритих та підземних гірничих роботах для заряджання свердловин і мінних камер. Він зберігає детонаційну властивість при вмісті води до 20%, а при вмісті біля 10% його вибухова дія дещо вища, ніж у сухому стані, завдяки підвищенню густини заряду. При підземних роботах вологість ВР не перебільшує 5%.

Порошкоподібні ВР являють собою суміш аміачної селітри з тротилом або іншими нітроз'єднаннями. До них відносяться амоніти, амонали та детоніт М. Для підвищення енергетичних характеристик у їхній склад вводять алюмінієвий порошок або пудру.

Завдяки тонкодисперсній структурі порошкоподібні ВР мають порівняно високою детонаційну властивість: їхній критичний діаметр не перевищує 15 мм, а при вмісті нітрогліцерину (детоніти) або гексогену (скельні амоніти) він менше 10 мм. Сприйнятливі до імпульсу первинних засобів ініціювання (капсулів-детонаторів), а також детонуючого шнура.

Амоніти, амонали та детоніт М випускаються у паперових патронах діаметром від 28 до 90 мм та масою від 150 г до 3 кг. Менш чутливий амоніт 6ЖВ виготовляється також у вигляді порошку, розфасованого в паперові мішки. За окремими замовленнями амоніт 6ЖВ випускається у поліетиленових м'яких рукавах (оболонках) діаметром 90 мм та у напівжорстких оболонках діаметром 175 та 225 мм для заряджання обводнених свердловин. З цього амоніту виготовляють також заряди контурного підривання та шлангові заряди.

Амоніти, амонали та детоніт М застосовують переважно у патронованому вигляді на підземних роботах для підривання міцних гірських порід шпуровим методом або свердловинними зарядами. Їх широко використовують як патрони-бойовики на підземних роботах та проміжних зарядів для малочутливих до первинних засобів ініціювання гранульованих і водовміщуючих ВР.

Порошкоподібний амоніт через пиління та відносно високу чутливість до механічних впливів і розрядів статичної електрики непридатний для механізованих способів транспортування і заряджання. У непатронованому вигляді він непридатний також для заряджання обводнених свердловин, тому що не тоне, а змішуючись з водою, втрачає свої детонаційні властивості.

Амоніти, амонали та детоніт М витримують годинне замочування у воді на глибині 1 м без втрати детонаційних властивостей.

Недоліками порошкоподібних ВР є схильність до злежування з послабленням детонаційних властивостей. Характеристику амонітів, амоналів та детонітів М наведено у табл. 16.

Гарантійний термін зберігання амонітів та амоналів у паперовій упаковці – 6 міс., детоніту – 8 міс.