Правила модульно-рейтингового оцінювання знань

Звітність студента – екзамен. Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль.

За видами навчальної діяльності бали, отримані впродовж семестру, розподіляються наступним чином (розподіл орієнтовний):

· виступи на семінарах або індивідуальні співбесіди на консультаціях – 50%;

· самостійна робота з вивчення матеріалу підручника або виконання індивідуальних завдань дослідницького характеру (за вибором) – 50%.

За змістовними модулями трудомісткість дисципліни розподіляється пропорційно до їхнього обсягу.

1. Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю:

· виступ на семінарському занятті – до 3 балів (відповідно до отриманої оцінки за трибальною шкалою – 1, 2, 3), так само оцінюються письмові контрольні роботи або результати тестувань, котрі викладач може проводити під час семінарів;

· доповнення на семінарському занятті – 1 бал за кожний змістовний виступ (у сукупності за семінарське заняття студент максимально може заробити 5 балів);

· виконання індивідуальних завдань –0,5 балів за кожну вірну відповідь на питання.

· самостійна робота з вивчення матеріалу підручника – перевіряється тестуванням, максимальна кількість балів -5.

Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване упродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Систематичні пропуски занять без поважної причини (у разі неявки більше, ніж на 1/3 аудиторних занять) і без вчасного відпрацювання караються нарахуванням «штрафних» балів (до 10 максимально).

Участь студентів у науковій роботі кафедри історії заохочується нарахуванням додаткових балів (до 5 максимально).

2. Підсумковий контроль (екзамен) здійснюється у формі письмового тесту. Останній складається з закритої частини (5 питань – максимальна сукупна оцінка 10 балів) та відкритої частини (3 теоретичні питання – максимальна сукупна оцінка 30 балів).

3. Загальні основи оцінки знань студентів:

· відповідь студента (на семінарському занятті, на теоретичні питання під час здійснення підсумкового контролю) має відповідати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму;

· студент вільний в оцінці історичних подій, явищ, фактів.

4. Критерії конкретних оцінок:

· оцінка «відмінно» – повна безпомилкова відповідь на питання, що демонструє глибокі знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, вільне володіння матеріалом, знання основних теорій, концепцій;

· оцінка «добре» – тверді знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, знайомство з різноманіттям концептуальних, теоретичних підходів (допускаються несуттєві неточності);

· оцінка «задовільно» – знання основного програмного матеріалу, здобуті за підручниками, труднощі у володінні ним за умов теоретичних, концептуальних суперечностей (можливі суттєві неточності, помилки);

· оцінка «незадовільно» – прогалини в знаннях основного матеріалу або необ’єктивне чи антиісторичне висвітлення питань.

5. При визначенні підсумкової оцінки складаються результати з усіх видів контролю. Сума балів відповідає наступним оцінкам:

5. У випадку неявки студента на екзамен у відомість обліку успішності проставляється оцінка за МРОЗ.

6. Студенти, які не набрали необхідної кількості балів для зарахування дисципліни або претендують на вищу оцінку, мають право складати іспит із усього курсу на загальних підставах.