ТЕМА “Аналіз фінансових результатів 1 страница

роботи підприємства.”

Методичні рекомендації

до виконання завдань №№ 13,14,15,16

Економічним підсумком діяльності підприємства є прибуток. Це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності роботи – у прибутку акумулюються результати всіх сторін діяльності: виробництво і реалізація продукції, її якість, ефективність використання виробничих ресурсів.

Прибуток характеризує остаточний результат діяльності, прибуток є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, прибуток є джерелом централізованих ресурсів держави.

Прибуток – це економічна категорія, яка характеризує фінансовий результат діяльності підприємства.

Аналіз фінансових результатів є досить вагомою складовою фінансового аналізу діяльності підприємства, що зумовлюється можливістю оцінити результативність його фінансово-господарської діяльності.

 

Основні задачі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства:

1. Систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції та отриманням прибутку.

2. Виявлення резервів збільшення обсягу реалізації продукції та суми прибутку.

3. Оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення обсягу реалізації продукції.

4. Розробка заходів по використанню виявлених резервів.

 

За даними форми № 2 “Звіт про фінансові результати” можна визначити, що на фінансові результати діяльності підприємства впливають такі фактори:

 

Валовий прибуток = чистий доход (виручка) від реалізації – собівартість реалізованої продукції

Фінансовий результат від операційної діяльності = Валовий прибуток + +Інші операційні доходи – - Адміністративні витрати – - Витрати на збут – - Інші операційні витрати

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування =

Фінансовий результат від операційної діяльності + Доход від участі у капіталі + + Інші фінансові доходи – Фінансові витрати – Витрати від участі у капіталі

Фінансовий результат від звичайної діяльності = Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування – Податок на прибуток від звичайної діяльності

Чистий прибуток = Фінансовий результат від звичайної діяльності + Надзвичайні доходи – Надзвичайні витрати – Податок на прибуток від звичайної діяльності

 

Проводиться аналіз методом порівняння фактичного розміру прибутку з базою порівняння. Після загальної оцінки прибутку від звичайної діяльності до оподаткування доцільно провести детальний пофакторний аналіз причин змін окремих складових фінансового результату.

 

Показник прибутку не може достатньою мірою використовуватися для оцінки ефективності діяльності підприємства. Саме тому для оцінки інтенсивності та ефективності виробництва, дохідності підприємства використовують систему показників рентабельності.

 

Основні показники рентабельності та їх економічний зміст.

 

 

 

Рентабельність продукції характеризує дохідність продукції, що реалізують і відображає, який прибуток одержує підприємство на 1 гривню реалізованої продукції:

 

Валовий прибуток

Рентабельність продукції = ----------------------------------------------

Виручка від реалізації продукції

 

Рентабельність основної діяльності характеризує ефективність діяльності підприємства:

Валовий прибуток

Рентабельність основної діяльності = -----------------------------------------------------

Собівартість реалізованої продукції

 

Рентабельність основних фондів характеризує дохідність фондів, прибуток, одержаний на 1 гривню вкладених у виробництво основних і оборотних фондів:

 

Рентабельність Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

основних фондів = ---------------------------------------------------------------------------------------------

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

 

Рентабельність основних фондів перебуває у прямій залежності від рентабельності продукції та в оберненій – від зміни фондомісткості. Тобто, фактори зниження фондомісткості та підвищення фондовіддачі одночасно є факторами підвищення рентабельності підприємства.

 

Формула визначення показника рентабельності вказує на шляхи підвищення рентабельності підприємства:

- прискорення оборотності основних фондів;

- зниження витрат на виробництво.

 

Рентабельність капіталу (майна) характеризує ефективність використання всього майна підприємства і вказує на прибуток, який одержує підприємства з кожної гривні, вкладеній у майно:

Рентабельність Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

капіталу = ------------------------------------------------------------------------------------------------

Середньорічна вартість майна

 

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власних оборотних коштів і залежить від зміни рентабельності продажу та віддачі від вкладення власних джерел у виробництво:

Рентабельність Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

власного капіталу = -------------------------------------------------------------------------------------------

Середньорічна сума власних джерел

Основні задачі аналізу показників рентабельності:

1. Оцінка динаміки показників.

2. Виявлення впливу факторів на відхилення за рівнем рентабельності.

3. Виявлення резервів підвищення рентабельності.

Оцінка показників рентабельності проводиться за даними балансу підприємства і звіту про фінансові результати.

Аналіз показників рентабельності проводиться методом порівняння фактичного значення показників звітного періоду з їх значеннями за минулий період. Визначають відхилення та вплив факторів на зміну показника.

 

При аналізі впливу на зміну рівня рентабельності суми прибутку та вартості основних фондів вплив факторів визначається методом ланцюгових підставлень.

1. Розраховується умовна рентабельність основних фондів (при плановому прибутку (П) та фактичній вартості основних фондів (ОФ)):

Пп

Ру = ------------

ОФф

2. Визначається ступінь впливу змін суми прибутку (П):

Пф Пп

П = Рф - Ру = ------------ - ------------

ОФф ОФф

3. Визначається ступінь впливу зміни середньорічної вартості основних фондів (ОФ):

Пп Пп

ОФ = Ру - Рп = ------------ - -------------

ОФф ОФп

 

При аналізі впливу на зміну рівня рентабельності суми прибутку та витрат на виробництво (собівартості) реалізованої продукції вплив факторів визначається методом ланцюгових підставлень.

1. Розраховується умовна рентабельність основної діяльності (при плановому прибутку (П) та фактичній собівартості (С)):

Пп

Ру = ------------

Сф

2. Визначається ступінь впливу змін суми прибутку (П):

Пф Пп

П = Рф - Ру = ------------ - ------------

Сф Сф

3. Визначається ступінь впливу зміни витрат (собівартості) (С):

Пп Пп

С = Ру - Рп = ------------ - -------------

Сф Сп

ТЕМА “Аналіз фінансового стану підприємства.”

Методичні рекомендації до виконання завдань

№№ 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23

фінансовий стан – це є спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами необхідними для нормальної діяльності підприємства, доцільністю розміщення та ефективністю їх використання.

Аналіз фінансового стану є методом оцінки та прогнозування його фінансової діяльності на підприємстві на підставі бухгалтерської звітності підприємства (форма №1, №2, №3, №4).

На сучасному етапі передбачена така методика аналізу фінансового стану підприємства:

- аналіз динаміки та структури майна підприємства;

- оцінка ефективності використання основних та оборотних коштів підприємства;

- аналіз динаміки та структури джерел утворення майна підприємства;

- аналіз фінансової сталості підприємства;

- аналіз платоспроможності підприємства;

- аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

 

Аналіз стану майна підприємства проводять за даними активу балансу.

Розпочинають аналіз оцінкою змін, що відбулися у вартості майна та у його структурі. Загальна вартість майна визначається за підсумком усіх трьох розділів активу (валюти) балансу. Дані про вартість майна на кінець звітного періоду порівнюються з його вартість на початок періоду, визначають відхилення в сумі та у відсотках до валюти балансу. Після загальної оцінки структури майна переходять до аналізу необоротних та оборотних активів.

До оборотних активів відносяться:

· виробничі запаси і витрати;

· готова продукція і товари;

· грошові кошти і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

· розрахунки.

Завдання аналізу – визначити зміни, що відбулися у складі, структурі, динаміці оборотних активів і оцінити ефективність використання оборотних коштів.

 

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є оборотність, тобто швидкість їх переходу з форми виробничих активів у готову продукцію, швидкість перетворення готової продукції в грошову форму.

Оборотність оборотних коштів характеризується такими показниками, як:

- швидкість обороту активів (коефіцієнт оборотності);

- тривалість одного обороту в днях;

- кількість коштів звільнених із обороту (-), утягнених у оборот (+) у зв¢язку з прискоренням (уповільненням) обертання оборотних коштів.

 

Швидкість обороту активів (коефіцієнт оборотності) розраховується за формулою:

 

Виручка від реалізації товарної продукції та іншої реалізації

Коб = ----------------------------------------------------------------------------------------

Середній залишок поточних активів

 

Цей показник показує число оборотів, які здійснюють оборотні кошти за звітний період.

 

Тривалість одного обороту в днях вираховується як відношення середнього залишку поточних активів до одноденного обороту по реалізації:

Середній залишок поточних активів х Кількість днів у періоді, що аналізується

Тоб = ------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Виручка від реалізації товарної продукції та іншої реалізації

 

або

Кількість днів у періоді, що аналізується

Тоб = ------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Швидкість обороту активів (коефіцієнт оборотності)

 

Він показує, за скільки днів оборотні кошти здійснюють повний кругообіг.

 

Кількість коштів звільнених із обороту (-), утягнених у оборот (+) у зв¢язку з прискоренням (уповільненням) обертання оборотних коштів розраховується за формулою:

 

Виручка від реалізації товарної продукції

та іншої реалізації у звітному періоді

Е = ------------------------------------------------------------- х (Тоб зв - Тоб пл)

Кількість днів у періоді, що аналізується

 

При аналізі впливу на зміну оборотності обігових коштів виручки від реалізації продукції та середніх залишків обігових коштів вплив факторів визначається методом ланцюгових підставлень.

1. Розраховується умовна тривалість одного оберту (при плановій середньорічній вартості обігових коштів (ОК) та фактичному обсягу реалізованої продукції (V)):

 

ОКп х Кількість днів у періоді, що аналізується

Ту = ---------------------------------------------------------------------

Vф

 

2. Визначається ступінь впливу змін обсягу реалізованої продукції (V):

 

ОКп х Кількість днів у періоді, що аналізується

V = Ту -Тп = Ту - ------------------------------------------------------------------

Vп

 

3. Визначається ступінь впливу зміни середніх залишків обігових коштів (ОК):

 

ОКф х Кількість днів у періоді, що аналізується

ОК = ТФ - Ту = ---------- -------------------------------------------------------- - Ту

Vф

 

Інформаційною базою аналізу джерел формування майна підприємства є баланс підприємства, його пасив. Інформація про розмір власного капіталу подана у 1 розділі пасиву балансу.

Дані про позичені кошти, їх склад містяться у 3 та 4 розділах пасиву балансу. Це поточні та довгострокові зобов’язання підприємства.

Для аналізу змін, що відбулися в структурі джерел коштів підприємства визначають питому вагу власних та позичених коштів у загальній їх сумі на початок та кінець звітного періоду, дають оцінку співвідношенню між власними та позиченими коштами.

У найбільш загальному вигляді оцінка джерел коштів проводиться за допомогою фінансових коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт незалежності (автономії).

2. Коефіцієнт фінансової залежності.

3. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (коефіцієнт заборгованості).

4. Коефіцієнт маневрування власних оборотних активів.

5. Коефіцієнт покриття інвестицій.

 

Аналіз фінансових коефіцієнтів проводиться у динаміці за декілька років.

Власний капітал

Коефіцієнт незалежності (автономії) = -----------------------------------------

Загальна сума капіталу

За цим показником встановлюється частка власників у загальній вартості майна підприємства. Оптимальне значення Кн > 0,5. Це означає, що сума власних коштів підприємства повинна бути більше половини всіх його коштів.

 

Залучений капітал

Коефіцієнт фінансової залежності = ------------------------------------

Загальна сума капіталу

Оптимальне значення Кфз < 0,5.

 

Коефіцієнт співвідношення Залучений капітал

залученого та власного капіталу = ------------------------------

Власний капітал

 

Коефіцієнт маневрування Власні оборотні кошти

власних оборотних активів = ----------------------------------

Власний капітал

 

Оптимальне значення цього показника 0,5 – 0,6.

 

Власний капітал + довгострокові зобов’язання

Коефіцієнт покриття інвестицій = -------------------------------------------------------------------

Загальна сума капіталу

 

Оптимальне значення цього показника 0,75 – 0,9.

 

Коефіцієнт співвідношення залучених Залучені кошти

та власних коштів коефіцієнт заборгованості) = -----------------------------------

Джерела власних коштів

 

Це найвагоміший показник, який свідчить про фінансову автономність підприємства (незалежність) від залучення позичених коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучає підприємство на 1 грошову одиницю власних коштів. Оптимальне значення Кзб – 0,3 – 0,5. Критичним значенням цього коефіцієнту вважається одиниця. Якщо Кзб більший за одиницю, фінансова стійкість, автономність підприємства сягають критичної точки.

 

Важливим показником фінансового стану підприємства є його платоспроможність.

Під платоспроможністю розуміють готовність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов’язання, що випливають з торгівельних, кредитних та інших операцій грошового характеру, а також перед своїми контрагентами.

Платоспроможність характеризується ліквідністю його балансу та оцінюється за швидкістю можливого перетворення активів у грошову форму в сумах, що відповідають сумам платежів за його зобов’язаннями.

Виходячи з цього, розрізняють:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності,

- коефіцієнт швидкої ліквідності,

- загальний коефіцієнт ліквідності.

 

Розраховуючи ці показники, до уваги беруть один і той же знаменник – короткострокові зобов’язання: короткострокові кредити, позики, не погашені в строк, короткострокові залучені кошти на кредиторську заборгованість.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.лік.) – це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів: грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидкореалізуючих цінних паперів) до короткострокової заборгованості.

Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Його значення вважається теоретично достатнім, якщо воно перевищує 0,2 – 0,25.

 

Коефіцієнт Грошові кошти та їх еквіваленти, Поточні фінансові інвестиції

абсолютної = ------------------------------------------------------------------------------------------

ліквідності Поточні зобов’язання

 

Оборотні активи - Запаси

Коефіцієнт швидкої ліквідності = ----------------------------------------------

Поточні зобов’язання

 

Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта – 0,7 – 0,8.

 

Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності є загальний коефіцієнт ліквідності.

Оборотні активи

Загальний коефіцієнт ліквідності = -------------------------------

Поточні зобов’язання

 

Він дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають поточні зобов’язання. Нормальним значенням для цього показника вважається 2 – 3.

 

Важливим показником фінансового стану підприємства є стан та структура його дебіторської та кредиторської заборгованості.

 

Дебіторська заборгованість – це заборгованість підприємства, організацій, осіб даному підприємству. Наявність її свідчить про відвернення з господарського обороту коштів даного підприємства, що досить часто призводить до фінансових труднощів.

 

При аналізі дебіторської заборгованості слід враховувати, що вона буває допустима (виправдана) і невиправдана. Допустимою вважається та заборгованість, яка виникла згідно з діючими законами (пред’явлені претензії, заборгованість підзвітних осіб). До невиправданої заборгованості відноситься заборгованість внаслідок нестач, розтрат, порушень фінансової дисципліни відділом капітального будівництва, витрати від псування товарно-матеріальних цінностей, прострочена заборгованість.

 

Дебіторська заборгованість відображається у 3 розділі активу балансу. В ході аналізу вивчають, які зміни сталися в загальній сумі дебіторської заборгованості та в розрізі окремих її статей, визначають питому вагу заборгованості в загальній сумі поточних активів.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість даного підприємства постачальникам за отримані товарно-матеріальні цінності, робітникам щодо оплати праці, бюджету – за платежам, банкам – за кредитами.

 

Як і дебіторська, кредиторська заборгованість може бути допустимою (виправданою) і невиправданою. До останньої відноситься прострочена заборгованість постачальникам, бюджету, позики, непогашені в строк.

 

Кредиторська заборгованість відображається у 3 розділі активу балансу. Залучення в оборот підприємства кредиторської заборгованості в значних сумах часто є наслідком фінансових труднощів підприємства.

 

У ході аналізу доцільно вивчити та оцінити:

- зміни, що сталися в загальній сумі заборгованості та за кожним з її видів на кінець звітного періоду порівняно з початком;

- зміни в питомій вазі заборгованості в загальній сумі оборотних коштів;

- терміни виникнення заборгованості;

- ефективність заходів, спрямованих на зменшення заборгованості.

 

Аналіз розрахунків передбачає вивчення темпів зростання дебіторської і кредиторської заборгованості. Більш високі темпи росту порівняно з минулими періодами, пов’язані з неплатежами, свідчать про погіршення платоспроможності підприємства.

 

Рекомендується скласти розрахунковий баланс, одна частина якого складається зі статей дебіторської заборгованості, а інша – зі статей кредиторської. Дебіторська заборгованість не повинна значно перевищувати кредиторську.

 

Зростання сальдо дебіторської заборгованості свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.

 

 

У ході аналізу визначають оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості. Оборотність обчислюють як відношення середнього залишку дебіторської або кредиторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації.

 

Середній залишок дебіторської (кредиторської) заборгованості

Об = -------------------------------------------------------------------------------------------

Одноденна виручка від реалізації

 

 

Сповільнення оборотності кредиторської заборгованості свідчить про погіршення платоспроможності. Воно може бути результатом зростання питомої ваги прострочених платежів постачальникам, бюджету. Сповільнення оборотності дебіторської заборгованості є ознакою зростання питомої ваги простроченої заборгованості покупців, що свідчить про зниження платоспроможності підприємства - постачальника.

 

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

№ варі-анту	ТЕМА КУРСОВОЇ РОБОТИ
	Економічний аналіз і обгрунтування управлінських рішень.
	Історія і перспективи розвитку економічного аналізу. Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами.
	Предмет, мета, завдання, категорії економічного аналізу. Види і напрямки економічного аналізу.
	Методи та прийоми економічного аналізу.
	Моделювання господарської діяльності підприємства і використання економіко-математичних методів.
	Інформаційна база економічного аналізу.
	Комп’ютерні технології аналітичних робіт.
	Організація та етапи економічного аналізу.
	Аналіз виробництва продукції та послуг.
	Аналіз реалізації продукції та маркетингової діяльності підприємства.
	Аналіз ефективного використання трудових ресурсів.
	Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.
	Аналіз ефективності використання основних фондів.
	Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції.
	Особливості аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
	Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.
	Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
	Основні напрямки аналізу балансу. Вплив інфляції на валюту балансу.
	Аналіз складу майна та джерел його утворення.
	Аналіз ліквідності та платоспроможності за даними П(С)БО № 2.
	Аналіз фінансової стабільності.
	Аналіз ефективності використання оборотного капіталу.
	Аналіз оборотності оборотних коштів за даними П(С)БО № 4.
	Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.
	Аналіз використання капіталу.

 

1. ТЕМА: Економічний аналіз і обгрунтування управлінських рішень.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Зміст і завдання економічного аналізу.

3. Природа управлінських рішень.

4. Процес прийняття управлінських рішень та економічний аналіз.

5. Управлінський облік і економічний аналіз.

 

2. ТЕМА: Історія і перспективи розвитку економічного аналізу. Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Етапи розвитку економічного аналізу.

3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами.

 

3. ТЕМА: Предмет, мета, завдання, категорії економічного аналізу. Види і напрямки економічного аналізу.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Предмет економічного аналізу.

3. Мета і завдання економічного аналізу. Основні його категорії.

4. Види і напрямки економічного аналізу.

 

4. ТЕМА: Методи та прийоми економічного аналізу.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа.

3. Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація.

4. Абстракто-логічні прийоми економічного дослідження.

5. Описові прийоми економічного аналізу.

6. Прийоми елімінування в економічному аналізі.

 

 

5. ТЕМА: Моделювання господарської діяльності підприємства і використання економіко-математичних методів.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Сутність моделювання господарської діяльності в економічному аналізі і засоби його реалізації.

3. Використання математичних методів в економічному аналізі.

4. Інтеграція застосування засобів моделювання та економіко-математичних методів у сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві.

6. ТЕМА: Інформаційна база економічного аналізу.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Система економічної інформації.

3. Інформаційне забезпечення економічного аналізу і його структура.

 

7. ТЕМА: Комп’ютерні технології аналітичних робіт.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Класифікація засобів автоматизації.

3. Технологія обробки аналітичної інформації.

4. Використання електронних таблиць в аналітичних розрахунках.

 

8. ТЕМА: Організація та етапи економічного аналізу.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Методичні принципи організації економічного аналізу.

3. Головні етапи аналітичної роботи та їх характеристика.

4. Сукупність джерел інформації економічного аналізу методика перевірки їхньої достовірності.

5. Узагальнення та оформлення результатів аналізу.

 

9. ТЕМА: Аналіз виробництва продукції та послуг.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції.

3. Аналіз обсягів і динаміки виробництва продукції.

4. Аналіз асортименту продукції.

5. Аналіз структури випуску продукції.

6. Аналіз якості продукції. Аналіз браку.

7. Аналіз ритмічності виробництва.

10. ТЕМА: Аналіз реалізації продукції та маркетингової діяльності підприємства.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Аналіз реалізації продукції.

3. Аналіз маркетингової діяльності підприємства.

 

 

11. ТЕМА: Аналіз ефективного використання трудових ресурсів.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Аналіз чисельності, складу та руху робочої сили.

3. Аналіз використання фонду робочого часу.

4. Аналіз трудомісткості продукції.

5. Аналіз продуктивності праці.

 

12. ТЕМА: Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Програма та методика аналізу матеріальних ресурсів.

3. Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів.

4. Аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

 

13. ТЕМА: Аналіз ефективності використання основних фондів.

1. Роль економічного аналізу за ринкових відносин.

2. Значення, завдання та джерела інформації.