Основні показники населення

 

Абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою:

Δ_ппн = N - М,

 

де Δ_ппн — природний приріст чисельності населення за період (рік);

N— кількість народжених за період (рік);

М— кількість померлих за той самий період.

 

Найпоширенішими показниками у демографічній статистиці є загальні коефіцієнти народжуваності і смертності.

Вони розраховуються як відношення кількості народжених (померлих) до середньорічної чисельності населення, виражаються у проміле і показують, скільки в середньому народжених (або померлих) припадає на кожну тисячу середньорічного населення.

Загальний коефіцієнт народжуваності:

n = N: S · 1000,

 

де n — загальний коефіцієнт народжуваності;

N—кількість народжених за рік;

S — середньорічна чисельність населення.

Загальний коефіцієнт смертності:

 

m = M: S · 1000

де М— кількість померлих за рік;

— середньорічна чисельність населення.

 

Коефіцієнт, що обчислюється в розрахунку на 1000 жінок дітородного віку, називається спеціальним коефіцієнтом народжуваності, або коефіцієнтом плідності (F_15-49)- Він визначається як відношення чисельності народжених за рік до середньорічної чисельності жінок у віці 15-49 років.

= · 1000,

 

де N_x—- чисельність народжених за рік жінками x -вікової групи;

S_x— середньорічна чисельність жінок в х -віковій групі.

 

 

Окремо обчислюється показник смертності немовлят — смертність дітей віком до одного року. Коефіцієнт смертності немовлят має свої особливості розрахунку. Це пов'язано з тим, що частина немовлят, померлих у поточному році, народилась у попередньому календарному році.

 

де Мо — чисельність померлих дітей до 1 року в році спостереження;

N₁, N_.-1 — число народжених відповідно в поточному та попередньому календарному році;

α, β— частка померлих дітей серед народжених відповідно в

кожному році.

Загальні коефіцієнти шлюбності та розлученості визначаються в цілому для двох статей і характеризують кількість зареєстрованих за рік шлюбів (розлучень) в розрахунку на 1000 осіб усього населення країни (регіону, зони, виду поселення):

 

c = C: S · 1000, d = D: S · 1000,

 

де с, d—загальний коефіцієнт відповідно шлюбності та розлученості;

С, D — число відповідно шлюбів і розлучень, зареєстрованих за рік. Також обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:

 

K = D: C 100,

де С — число одружених;

D — число розлучених пар за рік.

Відтворення всього населення характеризують відносні показники природного приросту.

Коефіцієнт природного приросту

 

К _ппр=

Механічний рух або міграція населення — це процес зміни чисельності населення за рахунок зміни місця проживання. При вивченні міграційних переміщень виділяють внутрішню і зовнішню міграції.

До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать:

- валова міграція;

- сальдо міграції.

 

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік.

 

ВМ = П + В

 

Сальдо міграції характеризує приріст (зменшення) чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

 

Δ m =П – В

 

Використання абсолютних показників є недостатнім.

Для порівняння міграцій на різних територіях і на різних етапах періоду використовуються відносні показники.

Основні загальні коефіцієнти міграцій мають такий вигляд:

Коефіцієнт прибуття визначається як відношення чисельності прибулих до середньорічної чисельності населення.

 

К_np =

 

Коефіцієнт вибуття визначається як відношення чисельності вибулих до середньорічної чисельності населення.

 

К _виб =

 

Коефіцієнт рухомості (валової міграції), %о визначається так:

 

Кр = або Кр = Кn + Кв

 

Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення(%о пункти) характеризує його інтенсивність і визначається за формулами:

 

Кмпр = або Кмпр = Кn - Кв

Визначають також відносні показники, які відображають співвідношення між різними міграційними сукупностями, а також характеризують структуру цих сукупностей.

Перелічимо окремі з них:

• кількість жінок, що припадає на кількість чоловіків в усіх міграційних сукупностях;

• співвідношення прибулих з міст і сіл;

• коефіцієнт осідання мігрантів (механічний приріст на кожну тисячу прибулих);

• коефіцієнт демографічної ефективності міграцій (механічний приріст або втрати населення в результаті міграцій на кожну тисячу міграційних переміщень).

Загальний приріст населення визначається як сума природного і механічного приросту:

 

Δ = Δ_ппн + Δ_m

Коефіцієнт загального приросту визначається як сума коефіцієнтів природного і механічного приросту:

Кзаг.пр = К _ппр + Кмпр