Ознайомиться з положеннями методики оцінки противника, вивчить склад самої методики та роботу командира при оцінці противника у ході підготовки та ведення бойових дій.

Найбільш важливими елементами оцінки повітряного противника у є такі:

- бойовий склад та ресурс угрупування ЗПН, що розташовується;

- рубежі досягнення та подльотній час ЗПН;

- можливій задум дiй противника у опрерації;

- потрібний ресурс ЗПН для рішення задач у операції, ударі;

- основні напрямки ударів, найбільш імовірні діапазони висот та маршрутів польоту літаків на малих та гранично малих висотах;

- можливі варіанти оперативної побудови ЗПН,

- тривалість удару та щільність наліту;

- можливості противника по РЕП;

- можливий час початку бойових дій.

У зенітних-ракетних військах, крім загальних питань оцінки, особлива увага звертається на:

- визначення очікуємої кількості засобів повітряного нападу по типам;

- основні напрямки ударів і рубежі пуску крилатих ракет і ракет “повітря-земля”;

- найбільш імовірні маршрути, профілі польотів;бойові порядки авіації противника і очікуємі щільності нальотів, види і способи радіоелектронного придушення РЕЗ і ступінь їх впливу на виконання бойового завдання;

- можливі способи вогневого придушення зенітних ракетних комплексів;

- підлотний час авіації противника;

- найбільш імовірний діапазон висот і швидкостей польоту.

Найважливішим питанням оцінки є оцінка (прогнозування) задуму його дій.

Це найбільш складна задача оцінки противника, яка вважає не тільки наявність необхідних вихідних даних, але та досить високий рівень професійної підготовки, постійного вивчення повітряного противника, використання досвіду навчань та локальних війн, вміння думати за противника та приймати за нього визначені рішення.

У зв'язку з тим, що видати достовірний прогноз про дії противника, як правило, нереально, оцінюється не менше двох найбільш імовірних варіантів його дії, що дозволяє з початку операції швидко внести корективи у прийняті рішення.

Оцiнюючи задум та загальний характер удару ЗПН противника, командир визначає: мету і завдання, до вирiшення яких прагне противник; склад його сил та засобiв, якi беруть участь в ударi; з яких напрямкiв, за якими маршрутам, на яких висотах та якими силами здiйснюється удар; побудування бойового порядку, ешелонування ЗПН противника по глибинi, щiльностi та тривалостi удару; тактичне призначення груп та ступiнь важностi цiлей; типи лiтакiв, крилатих ракет, безпiлотних лiтальних апаратiв; очiкуємі способи дiй.

Після проведення оцінки повітряного противника по всім відзначеним вище питанням формулюються загальні висновки, що доповідаються командиру в інтересах обґрунтованого прийняття їм рішення на подальші бойові дії і відновлення порушеної системи ЗРП.

Таким чином, розглянутий порядок оцінки противника в частини показує, що якість результатів багато в чому буде визначатися рівнем підготовки вихідних даних, посадових осіб, які будуть проводити оцінку.

F-35 (США)