Які основні принципи державної політики в галузі оп?

Поняття та мета курсу ОП в галузі

Оп в галузі-це нормативна дисципліна,яка вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування майбутніх фахівців знань щодо стану та проблем ОП,складових функціонування системою управління ОП та шляхів,методів і засобів забезпечення безпечних умов виробничого середовища та безпеки праці в цілому згідно з основними вимогами законодавчих та нормативних актів з ОП

Забезпечення безпеки праці – необхідна умова будь-якого технологічного процесу.

Головною метою вивчення дисципліни є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці,умов безпечної експлуатації виробничого обладнання,зменшення або повної нейтралізації дії шкідливих і небезпечних факторів,зниження виробничого травматизму на підприємстві. Ефективність управлінської діяльності в цілому по підприємству

залежить від чіткої регламентації функцій, прав і обов'язків усіх

служб і посадових осіб з питань охорони праці, що визначається

правилами і нормами, що діють у галузі.

Тому курсом передбачається вивчення системи управління

охороною праці на підприємстві, механізму реалізації принципу

державної політики про використання економічних методів в

управлінні охороною праці, основних положень правил безпеки

Законодавча база У про оп в галузі

Законодавство України про охорону праці в галузі являє собою систему взаємопов'язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Конституція України - основний закон держави - декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Які основні принципи державної політики в галузі оп?

У Законі України "Про охорону праці" задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

- пріоритет життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції;

- обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- використання економічних методів управління охороною праці;

- комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- запровадження єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності й виду діяльності;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.