Передумова виникнення сюжетно-рольових

Спільних ігор дітей

На основі знайомих конкретних ігрових дій з предметами оволодіти узагальненими способами дії з реальними й уявними предметами, способами їх перетворення, відтворення відомих ігрових дій у нових умовах (скочувати кульку не тільки з лотка, а й з долоні, з гірки, зі столу в кошик тощо) чи здобуття нових результатів завдяки відомим ігровим діям (возять не тільки катал­ку, а й кілька кубиків на паперовій стрічці (поїзд), перед кубиком як «телевізором» садовлять ляльку тощо).

Добре орієнтуватися в різноманітних властивостях знайомих предметів і використовувати їх для різноманітних дій (білим клаптиком тканини застеляти стіл, стелити як простирадло, яскравим закутувати, мов хусточкою; ложкою годувати, помішувати, накладати «страву» тощо).

Розв'язувати ігрові завдання в іграшкових проблемних ситуаціях, створених дорослими.

Уподібнюватися дорослому, відображуючи особливості його дій, у тому числі професійних, які діти спостерігали чи об'єктом яких були в життєвих ситуаціях.

Відображати найпростіші дії цікавих образів — звірят, іграшкових, казкових персонажів; пов'язувати умовність дій з певним образом (зайчик-стрибунець, ведмідь клишоногий), з виконуваною роллю.

Наслідувати позитивне й типове у взаєминах дорослих і своїх однолітків, у спілкуванні з ними та іграшковими партнерами (лялька, іграшкові звірята, казкові персонажі тощо).

Вивчати й обігрувати предмети, користуючись їх реальними властивостями і наділяючи умовними рисами (кульку котити, встановляти в отвори, частувати нею, мов яблуком).

Оволодівати способами дії з уявними предметами (напоїв «чаєм», дав «ліки», «цукерку»).

Володіти найпростішими моделями побутових дій, які зацікавили дитину, самостійно реалізовувати їх, наслідуючи дорослих.

Опанувати способи ігрового спілкування з оживлюваними у спілкуванні з дорослими персонажами народних потішок, казок, ігор або втілених у сюжетно-образних іграшках.

Уміло діяти в уявній ситуації: розуміти поставлені дорослими ігрові завдання виконуванням їх у підготовленій дорослими ситуації. Самостійно ставити мету гри, продумувати хід гри.

Перейти до активної заміни добре освоєних ігрових дій словом («ведмедик уже поспав»).

Підготовчими ігровими діями самостійно створювати умовні ситуації для гри («зварив кашу», «налив її в тарілку», «годує нею ляльку»).

Одержувати від дорослого ігрові завдання, оволодівши способами їх виконання.

Формувати сталість ігрової діяльності, уміння зосередитись на своїй грі. Виявляти цікавість та увагу до ігрових дій інших дітей, гратися поруч з ними, не заважати їм виявляти емоційне співпереживання, надавати посильну допомогу.

Зближуватись на основі радості від спільних ігрових дій, успішного виконання ігрового завдання, погодження дій одне з одним, бажання наслідувати гру інших.

У спільних іграх розвивати й удосконалювати міжособистісні взаємини. Виявляти бажання ділитися іграшками, чемно звертатися з проханням одне до одного, привітно зустрічати прохання чи побажання ровесників.

Дидактичні ігри

Ігри з предметами. Розбирати й складати призначені для цього різноманітні дидактичні й народні іграшки. Пускати дзиґи, застібувати й розстібувати ґудзики, блискавки, кнопки, гачки, липучку на клаптиках тканини, одязі ляльок та власному. Нанизувати на шнури кільця, котушки тощо. Використовувати за призначенням і для здійснення ігрових задумів візки, кулі, м'ячі, обручі, велосипеди тощо.

Споруджувати потрібні для гри будови. Використовувати будівельний матеріал та різноманітні предмети для створення

ігрового середовища, яке допомагає реалізувати ігрові задуми.

Уміло діяти з предметами-знаряддями: вкладати й забивати втулки в отвори різної форми (круглі, трикутні, чотирикутні), загвинчувати великі пластмасові гвинти на збірних іграшках, ловити іграшковою вудочкою різні цікаві предмети, які можна зачепити паличкою, гачком, кільцем.

Закріплювати знання про предмети, їх призначення, класифікацію, узагальнення предметів за істотними ознаками, встановлювати взаємозв'язки між предметами, складати ціле з частин.

Настільні друковані ігри. Створювати цілісний образ чи сюжет з розрізних картинок, кубиків; поєднувати картинки за певними ознаками зображених на них предметів; добирати кілька предметних картинок за змістом сюжетно); складати картинки в певній послідовності з метою динамічного розвитку взаємопов'язаних дій.

Словесні ігри. Формувати уважність, уміння вслухатися у звуки мови, наслідувати звукосполучення й слова. За силою та характерним звучанням впізнавати й наслідувати деякі звуки, крики відомих дітям тварин та їхніх дітей.

Активно, виразно та емоційно спілкуватися в іграх-забавах, під час виконання потішок, колисанок, дитячих пісеньок (відповідно до зображених образів). Застосовувати окремі виразні дії в самостійній грі.

Розв'язувати ігрове завдання, орієнтуючись на звукові, словесні сигнали.

Народні ігри

Продовжувати заохочувати малюків до слухання й емоційного відгуку на такі фольклорні твори: «Ой пасу я бички, бички»; «Кицю, кицю — няв! Тобі кашки дам...»; «Ой ходила Марусинонька»; «Вийди, вийди, сонечко»; «Іди, іди дощику»; «Гайку, гайку»; «Ой баю, мій, бай»; «Ой ти, котик, коточок»; «Качка»; «Квочка»: Розвивати дитячу пам'ять. Підтримувати прагнення малюків до самостійних ігрових дій та діалогічної мови з дорослими та іншими дітьми.

Стимулювати пізнавальну активність дошкільнят під час експериментування із знайомими предметами (іграшки) та новими. Забезпечувати індивідуальний добір іграшок (у достатній кількості на кожну дитину) з метою запобігання

конфлікту та полегшення адаптації дітей при переході з групи раннього віку в молодшу (з сім'ї в дошкільний заклад).

Заохочувати дітей висловлювати свої враження під час ігор з різноманітними предметами-замінниками, іграшками, що відображають хліборобські знаряддя, реальними предметами та уявними (плужки, борони, граблі, лопатки, човник).

Використовувати музичні народні інструменти: скрипки, дудочки, сопілки, вуркала (гудок із дерева), деркачі, іграшки-пищики, глиняні свищики у вигляді пташечок (голуб, зозулька), коників, баранців тощо для задоволення зростаючих ігрових запитів малюків та для розвитку їхньої загальної соціальної активності.

Розвивати сприймання, наочно-дійове і наочно-образне мислення під час індивідуальних дій з кубиками, цеглинками, дерев'яними молоточками, іграшковим посудом тощо.

Заохочувати до групових та колективних форм ігор, використовуючи одночасно кілька іграшок: хлопчик, дівчинка, жінка, няня з дитиною. (Іграшки можуть бути без облич, виготовлені з клаптиків тканини, але з виразними постатями й у правдивому українському вбранні). Розвивати самоусвідомлення, саморегуляцію, стимулювати дітей коментувати ігрові дії простими реченнями: «Я граюсь, я мама»; «У ляльки—намисто»; «Я заколисую (колишу, колихаю) ляльку». Ігри: «Хованки», «Гуси», забави: відшукування предметів, збирання картоплі, біг з перепонами та до вихователя.

Друга молодша група (Четвертий рік життя)

Активно виражати й задовольняти ігрові інтереси, самостійно обирати гру, приєднуватись до задумів однолітків чи зацікавлювати їх власними, за особистим бажанням включатися в організовані вихователем ігри. Ставити певну мету, намагатися досягти її в грі, не відволікатися, не поспішати змінювати поставлені цілі під впливом випадкових обставин. Придумувати гру в умовах різних ігрових ситуацій, а також добирати іграшки, потрібні для самостійно створеного задуму. На основі формування доброзичливих взаємин привчати малят гратися невеликими групами (дві-три, три-п'ять осіб), погоджувати свої дії, виявляти радість з приводу спільних результатів.

Додержуватись елементарних правил спільної гри.

Виявляти співчуття, співпереживання, самостійно пропонувати ровесникам допомогу у скрутних ситуаціях.

Об'єднуватись на основі ігрового задуму, рольової взаємодії, тематичних динамічних добірок іграшок та особистих уподобань.