Карб відання Білобога і Чорнобога

Чорнобог з Білобогом перуняться,
у Сварзі єднаючись,
тим світ удержаний є
Вони суть одно і немає одного без іншого.

Тлумачення

Весь світ складається з двох протилежностей, які проявляють себе як однина і множина, біле і чорне, чоловік і жінка, верх – низ, любов – ненависть, правда – кривда, і так до безконечності. Білобог і Чорнобог – то є дві половини одного цілого, протилежні першопочатки, які підтримують одне одного і водночас борються між собою. Від того вони один з одного світ будують, на протилежне опираючись, основою Всесвіту виступають. Вони нерозривно поєднані, тому ніхто з них не може перемогти, бо вони один без одного не існують. Білобог і Чорнобог білобою і чорнобою проявляються, які є своєрідними станами буття людини, роду, Всесвіту, що є у кожному явищі, предметі чи істоті. Всевишній Рід – єдиний і багатопроявний Бог, який існує завдяки тому, що має у собі єдність, яка проявляється і як любов і життя та прагнення єднатися, і як багатоманітність – прагнення бути окремим, самодостатнім, займати своє місце і час. Рід між цим рівновагу творить, щоб світ збережений був. Білоба – це прагнення до Прави, світла, народження, творення, а Чорноба – це сталість, руйнація і темнота. Всевишній Рід є єдиним і багатопроявним, узагальнюючим все початком, який не має в собі поділу на добре і зле, біле і чорне, верх чи низ. Коли людина, поєднуючи у своїй свідомості дві протилежності буття, усвідомить їх як єдине ціле, тоді вона піднімається над своїм буденним розумінням дійсності і стає свідомо з’єднаною з Родом, почавши жити за Всесвітніми законами Прави. Відайте Вкраїнці-русичі, не завжди те, що ви бачите, насправді є, тільки глибинно мудра людина може побачити причини удаваного зла і небезпеку так званого добра. Бо те, що сьогодні зле завтра може видатись добрим і єдино можливим. Сприйняття світу залежить від зрілості душі людської і в кожного воно своє. Так, темні люди Тьму вважають добром, а для світлих людей вона зло найбільше, та роз’єднаність завжди програє – від того темне знизу, а світле завжди зверху стає. Вкраїнці-русичі від сотворення світу православні, тому, світлі душі маючи, Бога і мудрість у Праві шукають. Незріла душа в усьому бачить відмінність, від того істини не відає, а мудра людина в усьому бачить єдність і подібність. Людина, до досконалості через перенародження йдучи, мудрішає. Часто буває так, що піднявшись на певний щабель розвитку душі і відчувши себе на ньому добре, людина перестає прагнути рухатися, а отже, перестає бути Творцем. Не ступивши на інше місце, вона починає не своє місце займати. Внаслідок цього Ведогонь її, Дух – світла душі частина притягує до тіла певне явище, яке з її позиції затишку і щастя тілесного може здаватися злом. Та шляху іншого немає, щоб заставити Душу до вищого знову йти. У той же час, займаючи місце чуже, людина постійно відчуває на собі тиск, тому вона може вирішити, що світ – злий. То неправда велика, бо ноша кожного по силі йому дана, а хто ношу свою нести відмовляється або за чужу береться, той Долею карається. Урок цей не жорстокістю вважати слід, а добром, бо Рідні Боги шлях кожного ліпше знають і дорогою найкоротшою ведуть. Кожен має право на розуміння своє і помилку невільну, та чим більше він шкоди людям завдасть, тим більше з нього спитається. А ще буває так, що Боги випробувати прагнуть, від того людині у житті все важче і важче стає, та коли вона, завзято працюючи, обов'язок свій не полишає та причину випробування відшукує, вона швидко до блага і добра піднімається. Розглядаючи Добро і Зло, які випливають із Білоби і Чорноби можна помітити, що те, що для одних людей, народів є найбільшим добром, те для інших є найгіршим злом і навпаки. Тут усе залежить від точки зору і рівня усвідомлення дійсності. Не завжди те, що добре для Господаря, буде добрим для Воїна, не завжди те, що добре для Воїна, буде добрим для Відаючого, і навпаки. Тому завжди слід зважувати явище з усіх боків, з точки зору Вищого. Взаємодія і взаємоперетворення Білоби і Чорноби проходить на всіх рівнях і в усіх формах. Слід добре пам'ятати, що ці дві сили у світі знаходяться в однаковій кількості, жодної з них ні більше, ні менше, просто одна з них може бути більше проявлена, а інша прихована. Кожна з цих сил має свій період панування на Землі та у Всесвіті. Ці періоди проявляються у Добі і Ночі Сварога; таким чином за рахунок періоду руху і спокою вони врівноважуються. Пам'ятайте, те, що сьогодні зле, завтра може бути добре, а що сьогодні добре – завтра може бути зле. Від того завжди готові будьте світ сприйняти по новому. Відайте: щоб зрушити світ Явний, потрібна Сила не явна – Сила Духу, Сила Віри, бо одне без іншого не може. Як хочемо мати державу могутню, мусимо мати Віру так само могутню, бо як немає духу у народу, то позбудеться він і тіла. Віра істинна має в собі Веду Святу, Віра без Веди – ніщо. Віра – непідтверджена довіра, а Веда – то знання, які постійно доводять своє існування. Рідна Православна Віра єдина і багатопроявна, а від того містить у собі усвідомлення Віри і Веди. Під Білобою прийнято розуміти добре, чисте, активне, а під Чорнобою – зле, нечисте і пасивне. Білоба і Чорноба виступають примітивною формою оцінки дійсності, тому виникають такі поняття як добре і зле. Завдяки їм людина вибудовує собі вісь координат, яка допомагає їй порозумітися з іншими й орієнтуватися у просторі. Об'єднуючись чи ототожнюючись лише з одним проявом буття, ми творимо в собі несприйняття і відкидаємо частину себе, стаючи недосконалими. Під злом нам уявляються сили спокою і лінощів, які стримують активний рух вперед, та глупством є на це сердитись, бо завдяки цьому все відбувається тоді, коли Всевишнім призначено. Якщо бажане з'явилося у Яві, це свідчить, що сили Пітьми подолані і відбулось зростання якісне, а, отже, Світло переважає. Будучи частиною Рода Всевишнього, людина від народження (так само як і великий Батько) має в собі Світле і Темне. Світле – це всі задатки, таланти, схильності і можливості, а темне – це невігластво, хвороби, басури, недосконалості. Як світле, так і темне лежить глибоко на дні душі нашої, обплутане безладом і мороком. Усе це є наш скарб, лише потрібно це розуміти правильно. Кожен православний вкраїнець-русич незалежно від варни є Воїном Світла, тому він має бути завжди готовим до будь-яких змін і певного роду боротьби з ворогами. Ворогами його є лінь, неуцтво, жорстокість, підлість та інші низькі якості. Не потрібно викидати внутрішній бруд із себе чи втікати від нього, твердячи, що його немає, потрібно його досліджувати, виявляти причини виникнення і, полюбивши, прийняти його як частину себе. Відтоді творяться дива дивні, хвороби і недоліки самі по собі у душі розчиняються і з пітьми народжується світло. Якщо ми, напружуючи усі сили своєї душі, відкидаємо Чорнобу, починаємо її ненавидіти і боятися, від того вона, за законом єдності Білоби і Чорноби, ще більше переповнює нас і оточуючий світ, внаслідок чого виникають страждання. Тільки коли людина піднімається над своїм буденним рівнем розуміння й оцінки дійсності, відаючи, що Білоба і Чорноба – невід'ємні складові одного цілого, вона починає пізнавати закони Прави. До того часу, доки люди будуть негативно оцінювати один одного, у світі постійно буде існувати ненависть, страждання і боротьба. Внаслідок цього людина буде боятися, а лякаючись чогось, ми знову будемо притягувати те, чого найбільше боїмося. Бо що ми продукуємо і творимо назовні, те до нас і повертається. Сіючи навколо Добро і Світло, ми щедрий врожай щастя і любові зберемо!

Карб відання Триглава

У Триглаві перебуваючи, пізнаєш силу і слабкість,
Здобудеш Веду – наскільки будеш мати Віру,
лети над ними Соколом і тільки тоді ти згадаєш Себе.

Тлумачення

Всевишній Бог – єдиний і багатопроявний Рід – має у собі не проявлену форму Див і проявлену Рід, відповідно Рід у собі має Сварога і Ладу. Чоловічий і жіночий початки Всесвіту повністю взаємопроникні і взаємопов'язані, їх поєднання творить третю силу. Таким чином Сварог і Лада народжують Всесвіт, який є для них дитиною. Отже, дві протилежності і їх поєднання складають Священний Триглав. Світ триєдиний і існує у трьох станах: Творенні, Збереженні і Руйнації. "Велес книга" говорить нам: "Це ми були перші, що вклонялися Триглаву". Три сили – Батько, Мати і Дитина, – розгортаючись у просторі і часі (Диві), творять весь світ. Триєдність буття виступає обов'язковою умовою існування Всесвіту та всього сущого і не сущого та має три стани: початок, середину і кінець, але кожен кінець стає початком на новому етапі і в новій якості. Сила Всевишнього Рода триєдина ("три голубочки світ снують") – ширина, висота і довжина, розгортаючись, творять простір і об'єм. Три кольори (жовтий, синій і червоний) творять усе різнобарв'я можливих кольорів. Отже, весь наш світ трисутній і триєдиний. Триєдність Рода проявляється у Священному Дереві Рода, яке має у собі три глави, три рівні або три світи – Праву, Яву і Наву. Коріння Священного Дерева Роду, нижня глава, знаходяться у Наві – не проявленому світі першопочатків і попередників творення. Це світ Предків, спокою і передуючої сили прагнення щодо творення. Це нижній світ вже створених грубих матерій і вібрацій, що тільки-но показуються з Дива. В той же час – це світ руйнації і сталості, смерті і неіснування (для тих, хто знаходиться у Яві). Нава – це невидимий і, так би мовити, підземний світ. Загалом, це "той світ", світ, у якому панує безладдя, тому він може бути своєрідно духовним, надихаючим і радісним, а може бути жорстоким, чорним і злим. У Наві все роз'єднане, там кожне створіння – само за себе. Там є істоти, які народжуються для життя, але не досягнули Прави, бо за кривду свою були у Наву повернуті. Це світ, де панує Морок нерозуміння, духовна пітьма і прагнення руйнації. Ніхто там не бачить нічого, крім себе самого, недосконала душа там злиднями і басурами обступлена, які її гризуть; і мусить вона те терпіти, бо сама їх кривдою породила. Щоб вижити, душі тягнуться до Світла-Вогню, роздмухуючи його в собі. Та навіть цей темний потойбічний світ підпорядковується законам Прави, які приходять туди у вигляді Святого Духу Світла Прави – Світовида (Світо-Дива). Світ Яви – це стовбур і гілки Священного Дерева Роду. Це середня глава – серединний світ, у якому поєднані видиме і невидиме, матеріальне і духовне, світло і пітьма. У Яві Всевишній Рід "грається" сам з собою, творячи себе і руйнуючи, таким чином він пізнає себе у своїх творіннях. У цьому світі проходить життя людини, він явлений, видимий і дійсний, саме в ньому можна побачити вплив духу на матерію, а матерії на дух. Знаходячись у Яві, люди поєднують у собі душу і тіло, тому Ява – це найкраще місце для самопізнання і самовдосконалення. У ній людина, спостерігаючи за собою та оточуючими речами і явищами, пізнає творіння Рода (природу сущого). Бачачи повсякдень лики Всевишнього, вона має можливість через Віру і Веду (знання) збільшити силу Ведогню власної Душі і перейти на вищий щабель життя та розвитку своєї сутності, стати Творцем. Крона Священного Дерева Рода, верхня глава, – це світ Прави, світ духовного життя, Богів і природних законів, які пронизують усе створене Родом, даючи йому гармонію і лад. Права проявляється як у законах фізичного світу, які відомі вченим, так і в законах духовного світу, на яких розуміються Волхви. Тому вона здатна поєднувати, творити гармонію і рівновагу, зберігаючи створене; це світ тонких невидимих енергій. Права складає основу Віри та Веди, єднаючи їх між собою. У кроні Дерева Життя народжуються жолуді, які є душі-сутності світів, рослин, тварин, людей і Богів. Тому усі творіння просякнуті Всевишнім Родом, а від того все живе душею наділено. Та варна і якості кожної душі різні. Щоб вирости, розвинутися, усі сутності починають свій шлях знизу, у Наві і, виростаючи з-під каменя Алатиря, життя за життям збільшуються, покращуються і, зрештою, повертаються у Праву. Від того тіла зірок такі великі, що з землі видно. Усе буття душі проходить у Роді-Триглаві, тому душа праведна розуміння і єдності з Богами Рідними має прагнути. На Богів рівняючись і будучи з ними у Триглаві, людина йде до Бога, Богом стаючи. Людина суть плід і дитя Великого Рода, від того має у собі Душу і Тіло, які є Дивом і Родом, а відтак вона має стати яко Лада чи Сварог. Відайте: кожен чоловік глибинно у собі має від жінки, а кожна жінка має від чоловіка, яко вогонь має у собі воду, а вода вогонь. Будучи подобою Рода, тіло людини у Яві є Деревом Рода, а душа – Яйцем-Писанкою, яка тіло світлом Ведогню просякає, випромінюючи сяйво навколо. У світі ж потойбічному душа як Дерево Рода виступає, а тіло листям. Від того душа з кожним народженням зростає. Людина, яка у собі три глави, три світи пізнає, Триглавом оволодівши, силу дістане велику і непереможною стане. Навчайтесь відання цього таємного, протилежності буття усвідомлюючи і на собі випробуючи, будьте над ними і матимете головний шлях до успіху у будь-якій справі, адже ціле краще розрізненого. Оволодіти Триглавом – це означає жити по Праві, оволодіти законами творення Всесвіту і бути в єдності з Родом Всевишнім.

Карб відання Алатиря

Працюйте на ланах своїх,
бо Праця наша – то пожертва Богам,
для мудрості маєте Алатир-камінь
він вам захист є, він вам і нагорода

Тлумачення

Відайте Вкраїнці-русичі! Рід Всевишній подарував дітям своїм велику Святість Знань Віри і Веди Право-Славної, у Покон уложеної і у Вічному Камені викарбуваної на віки вічні. Той камінь усім каменям камінь, бо той камінь – Алатир. Знають його люди під іменами різними, рекучи його по-різному, бо він єдиний і багатоіменний. Алатир – це престол Роду Великого і сам Рід Трисвітлий, початок та кінець сущого і не сущого, вістря і виток Прави, найвища вершина її. Ціле складається з двох протилежностей, кожна протилежність має у собі два стани, два кінці. Тому з одного стає два, з двох – чотири, з чотирьох – вісім і так до безкінечності. З двох хрестів рівнораменних складаючись, він зірку восьмикутню формує. Хрест твориться від поєднання чоловічого і жіночого, вертикалі та горизонталі і має чотири кінці. Все живе має чотири періоди розвитку – народження, юність, зрілість, старість. Сонце-Дажбог з чотирьох сутей складається, як і Місяць Ясний. Рік Божий чотири пори має. У людей чотири групи крові є. Зрештою, чотири прояви Рода Всевишнього – вогонь, вода, повітря, земля – в основі Всесвіту лежать. Отже, Хрест є знаком триєдності і четвертинності, парного і непарного, чоловічого і жіночого, білого і чорного, які суть одне. Алатир складається з двох Хрестів – Сварг, косого та прямого, які, поєднуючись, восьмипроменеву зірку творять. Подвійні восьмикутні хрести-зірки (дві четвірки) – то суть образ Зародка Творення усього сущого, першокристал, точка, з якої розпочалося творення світу і сам світ загалом. У той же час це і стани, які проходить душа під час розвитку свого, будучи прахом камінним, рослиною, твариною і людиною. Людиною будучи, вона теж чотири випробування має: бути темним і непосвяченим, далі бути господарем, Воїном і Волхвом. Загалом, вісімка – це священне число, символ вічності, нескінченості руху, восьми сторін світу, навіть октава має вісім нот. У Колі Сварожому є вісім головних свят, у житті православного рідновіра є вісім головних вікових посвят, від якісного проходження яких залежить висота розвитку духу його у житті теперішнім. Поєднання восьми точок творять дев'яту в середині, а дев'ять – це число Рода Всевишнього, який суть Див і скупа Богів Рідних. Саме дев'ять місяців носить жінка дитину, бо Дев'ять – це три трійки – Триглав Небес (Три Абсолюти), які є першопочатки, що, знаходячись один у одному, творять все Існуюче. Найсильніші капища мають вісім вогнів жертовних з дев'ятим посередині. Дев'ята, головна точка є перетином усіх інших – це і є Алатир – священний "живий" камінь-зірка, прадавній знак присутності Бога. Він є суттю творіння, символом Всесвіту, який суть яйце, яке народив Першобог Сокіл-Рід; через нього душі праведні з Богами Рідними єднаються. Священний камінь Алатир (латир, олтар, вівтар) – це Око Рода, жертовник, який суть Родове Вогнище Всесвіту, він у Вирії світу Прави лежить, на всі боки світить, основу Дерева Роду складаючи. На нього Боги і люди треби приносять як вдячність і славу Роду Всевишньому за життя, яке він постійно народжує Вогнем свідомості, Морок просочуючи. Алатир – тілам і душам опіка вічна, бо він Око і серце Рода Трисвітлого. Вдячністю право-славного рідновіра Богу за свої народження і можливість самовдосконалення є життя по Праву, а відтак життя праведне: відано Роду служіння, прагнення єдності, ладу і добра, що у Роді земнім чеснотами і шляхетністю проявляється. Алатир є центр Всесвіту і сам Всесвіт, з нього виходять і у ньому сходяться всі шляхи духовні й матеріальні. Він проявляється у будь-якому місці Всесвіту або у всіх місцях одночасно. Алатир уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Сила і міць криється у незліченній і безкінечній кількості живих зародків-бруньок, що лежать під Каменем священним, і якими щовесни Дажбог засіває землю і людство. Смерть вражає лише листя (тіло) Дерева Роду, а стовбур і гілки (душа) залишаються вічно живими. Для того і Смерть потрібна, щоб знищити старе і нежиттєздатне, простір для розвитку даючи новим зародкам життя. Знаком Дажбожої Писанки (системи планетної) є Алатир-Зоря (серце галактики) – Сонечко Красне, тому славити Богів маємо до Сонця ликом обернувшись, або на північ звернувши до Зірок-Алатирів дальніх. Алатир-камінь, будучи джерелом Творення, є місцем відпочинку Рідних Богів, у ньому вони набираються його сили. Алатирем клянучись чи у замовляннях вживаючи, ми усю небесну святість у свідки беремо. Бо як у замовляннях мовиться: "Під тим каменем схована сила могутня, і тій силі кінця-краю немає"; "Хто камінь-Алатир зітре, той мій заговір пересилить". Зрозуміло, що Алатир перетерти неможливо, бо він і є сам Всевишній Рід, тобто весь Всесвіт загалом. В Алатирі закарбовані закони Прави, які складають Покон Рода, тому він є найвищою святістю і джерелом Веди. Це від Алатир-каменя бере сили Бог-громовик Перун. Крешучи з нього блискавиці, він розпалює грозове полум'я і заварює чудодійний напій – Живу Водицю, напій Богів, який несе у собі Живильну силу жіночого початку Всесвіту (для планети це дощ і роса); в той же час він добуває з нього і Вогонь який є силою чоловічою – ними він світ запліднює. Жива вода дощів воскрешає природу і дарує землі врожаї. Будучи глибинно вкраїнським витоковим знаком і символом, Алатир як ніщо інше єднає нас із Всемогутнім родом, своєю присутністю сприяючи духовному і фізичному розвитку і матеріальному добробуту Роду Вкраїнського. У зображенні своїм Алатир поєднує усі найсвятіші символи всіх релігій. Він є витоком інших Святих Знаків Вкраїнців-русичів – кола, хреста і триглава (тризуба). Головне, що повинен знати кожен православний рідновір, це те, що Алатир є вічний і незнищенний ланцюг, який єднає усе суще і несуще – Богів і людей, Предків і нащадків, оріїв, скіфів, антів, русичів, українців, усіх "мертвих, живих і ненароджених", як би ми не називалися у різні періоди творення у єдиний Рід. Сила Алатира безкінечна, як Всесвіта, всі релігії, енергії, сутності, світи є лише мізерною частинкою його.

Карб відання Сварги

Чи то у Небі, чи то на Землі
у Колі Живого явлення
усе перебуває в русі,
істинно те, що все має своє місце і час,
відаючи це – будь мудрим у вчинках

Тлумачення

Волхви велемудрі, за небом та рухом світил протягом тисячоліть спостерігаючи, помітили, що все, як на Небі, так і на Землі, рухається по Сварзі (колоспіралі). Менше коло крутиться навколо себе і більшого кола, більше – навколо ще більшого, і так до безкінечності. Оскільки обертання має певну тяглість, тому народжується Час і Число. Кожне Коло – Сварга переживає момент початку і завершення, даючи рух і сенс колу нижчого рівня. Уся сукупність кіл нижчого рівня творить єдину Вищу Сутність, від того Всевишній Род виявляє себе спокоєм, а Всесвіт рухом. При цьому якісна зміна в русі може розглядатися як кола якогось (циклу), частина (етап) окрема. Від того періодична колова зміна виступає причиною розвитку і руйнування, закономірністю існування Всесвіту. Рух Сварги і відповідна його ділянка (фаза) визначає спосіб існування будь-якого об'єкта чи явища, включаючи людину, народ і людство. Ці кола з обертанням Землі навколо Сонця пов'язані, а Сонячної системи довкола центру Берегині (галактики) нашої, яка обертається довкола міжгалактичного центру, а метагалактики – навколо центру Всесвіту. Обертання Землі-Мокоші навколо Сонця-Дажбога творить Сонячне Коло (Коловорот, Дажбоже коло) – календарний рік. Обертання Дажбожої Писанки (Сонячної системи) навколо центру Лади (Берегині, Галактики) творить Добу Сварогу – зоряний, сидеричний рік. Обертання Лади навколо Алатиря, Сварога міжгалактичного центру, творить Рік Сварога, а обертання мегагалактик навколо Алатиря Рода (центру Всесвіту, Ока Рода) творить Великий Вік Сварога (Велике Коло). Найбільше значення мають кола Вселенські (космічні) в десятки і сотні тисяч років. Доба Сварожа (Коло Свароже) проявляє себе у "зсуванні" Сварожичів (сузір'їв Зодіаку), від того трохи більше, ніж за 2 тисячі років змінюється сузір'я пануюче. Відайте, зорі сильно впливають на долю і життя людини кожної і людство ціле. Це з тим пов'язано, що сузір'я коливання своєрідні мають, які вони навкруги ширять, напливаючи на Землю і мешканців її впливаючи. Кожне сузір'я є маленькою подобою (мікромоделлю) Всесвіту, а отже і самого Рода Всевишнього. Тобто, певним Богом, який так само як і Рід має свою проявлену частину (зірки) і не проявлену (тонкі енергії Духа і Душі). Через сузір'я яке в цей момент на небі панує, Небесний Батько Сварог проявляється. Внаслідок обертального руху Земля час від часу починає віддалятися від центру галактики. Це до того призводить, що свідомість і позитивні якості людства зменшуються, Темна Доба настає. У цю пору розуміння (відання) Покону (а, отже, Прави і Звичаю) до найменшого зводиться, цінності духовні та родинність і людяність вельми занепадають, Веда (знання) недоступною стає, тому приходить час релігій спрощених, які не несуть глибинного розуміння дійсності. При цьому суцільна підміна понять відбувається, на всі поняття і звичаї нове пояснення накидається, яке Істині (Покону) не відповідає. Ці Сварги (цикли) багатотисячолітні у звичаї слов'янськім, подібно до доби земної, як велетенські Доби Богів розуміються, які мають у собі Південь, Північ, Сутінки, Світанок. Ці назви індоєвропейським Югам відповідають, тому взаємозамінними бути можуть. Необхідно пам'ятати, що найбільші зміни проходять не в крайніх точках еліпса (Сатья, Трета, Двупара і Калі-юга), а після їх проходження. Занепад свідомості людей з тим пов'язаний, що з центру Всесвіту, який Алатирем Рода є, постійно відбувається випромінювання Священного Вогню Рода, який Божою благодаттю, радістю, щастям, впорядкованістю та благоденствієм у Праві для людей виступає. Цей Ведогонь просякає усе суще і не суще, прямуючи від більшого до меншого і навпаки. Так він лине з Алатиря Рода у Алатир Лади, а з того – в Алатир Дажбога, а від сонця Дажбога прямує на Землю-Матінку. На землі Сила Ведогню розтікається по Алатирях Родового Вогнища. Сила тая могутня зверху йде від Сонця до людей, а потім від Алатиря Землі-Матінки через Родові вогнищя, Храми та Капища іде до людей з низу, а від них знову повертається у сонце, прямуючи далі до Алатиря Рода, і так вічно. Після кожної ночі неминуче Світла доба настає й при наближенні до Алатиря Лади (центру галактики) ми пробуджуємося, суспільство морально, фізично і світоглядово очищується, відновлюючи втрачені знання та здобуваючи нові. На планеті знову починає панувати праведність, мудрість і справжня духовність, людство глибше усвідомлює себе і своє призначення. Ідея Смерті і Воскресіння (відродження у новій вищій якості) Бога, Природи, Людини, Звичаю появляється на різних рівнях світотворення і є основою Рідної Православної Віри – етнічного віровчення українського народу. Відайте: року Божого 7511 розпочався Світанок Доби Сварожої. Тепер ми переживаємо поворотний період історії – Земля починає рухатися до центру галактики й наша свідомість починає прокидатися, вже з'являються промені світла, які передують Світлій Добі, але під ранок сон людства найглибший. Тому нас ще чекають великі випробування, які проявляться масовими заворушеннями, війнами, землетрусами, потопами та іншими природними і соціальними катаклізмами. Лише від єдності сили думки, доброї волі й праведності (Віри-Веди) Вкраїнців-русичів, слов'ян і кожної людини на Землі залежить, чи буде існувати людське суспільство, чи загине, як попередні цивілізації. Подібні катаклізми постійно виникають під час завершення циклу і залишаються у пам'яті людства як всесвітні потопи. Таким чином Земля-Матінка очищується від бруду і паразитів, які її нищать. Русичі покликані Трисвітлим Родом нести людям Вогонь Віри і Веди, своїм прикладом навчаючи їх життя праведного. Людська істота не досконала, тому її мислення може догматизуватись і закостенівати, накопичуючи "зовнішні форми", втрачаючи глибинне (внутрішнє) розуміння Прави (Світу Богів, Закону Божого у Поконі Рідної Віри). Тому час від часу потрібна очистка підсвідомості, яка протягом життя однієї людини відбувається в обрядах варнових і вікових посвятах (ініціаціях), а протягом життя людства – у циклічних геокліматичних і соціальних змінах. Людина, ситуація чи загалом існування будь-якого об'єкту чи явища відбувається, обертаючись навколо чогось, та настає момент, коли неможливо утримуватися на цьому рівні, тобто, піднятися на інший щабель, або звільнити його для когось іншого. Тому життя православного рідновіра – це теж Коло-Сварга, яке складається з варнових і календарних посвят. Піднімаючись чи опускаючись, людина символічно вмирає для цього рівня, щоб народитися на вищому. Щоб вижити під час катаклізму, Вкраїнці-русичі повинні переосмислити найглибинніші засади свого життя і змінитися, набувши нових якостей, або померти, ставши перегноєм для інших родів. Відповідно до розуміння Кола-Сварги Алатиря, кожне коло (явище чи процес), доходячи до кінця, перетворюється на свою протилежність, якщо не піднімається на вищий щабель. Джерелом розвитку і підняття на вищий щабель виступають як внутрішні сили людини чи (об'єкта), так і зовнішні. Зовнішньою силою щодо людини може виступити Прямий Божественний вплив, вплив середовища або певних людей, які роблять своєрідний поштовх для суспільства, як Волхви для окремої людини під час посвяти. Сьогодні Єдиний і Багатопроявний Бог стукає у серця русичів, змушуючи їх згадати і визнати своє призначення – бути вчителями Всесвітніх законів Прави для інших народів. В той же час слід розуміти єдність Всесвіту, а, отже, і те, що як ми обертаємося навколо світу, так і світ обертається навколо нас, тому можна стверджувати, що рух світил теж відбувається навколо Землі і ті процеси, які відбуваються на ній, теж сильно впливають на Вищі світи. Рідні Боги зацікавлені у тому, щоб людство вижило і продовжило свій розвиток до боголюдства.