Законодавчо-нормативне забезпечення освітянської галузі в Україні

Законодавство України про вищу освіту базується наКонституції України, і його пріоритетом є регулюваннясуспільних відносин у сфері навчання, виховання, професійної,наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.Законодавство про вищу освіту в Україні складається із:

– законів України “Про освіту”, “Пронаукову і науково-педагогічну діяльність”;і,безумовно,нового Закону “Про вищу освіту”2014р.

– указів Президента України від 12.09.1995р. №832 “Проосновні напрями реформування вищої освіти в Україні”, від23.01.1996р. №77/96 “Про заходи щодо реформування системипідготовки спеціалістів та працевлаштування випускниківвищих навчальних закладів”, від 8.02.2001р. №78/2001 “Пропрограму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки”,від 17.02.2004р. №199/2004 “Про заходи щодо вдосконаленнясистеми вищої освіти”;

– Постанов Кабінету Міністрів України від 3.11.1993р. –896“Про Державну національну програму “Освіта (Україна ХХІст..)”, від 12.11.1997р. №1260 “Про документи про освіту тавчені звання”, від 24.05.1997р. №507 “Про перелік напрямів таспеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців увищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями”, від 20.01.1998р. №65 “Прозатвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні(ступеневу освіту)”, від 7.08.1998р. №1247 “Про розробленнядержавних стандартів вищої освіти”.

Закон України “Про освіту” встановлює, що освіта в Україні єосновою інтелектуального, культурного, духовного,соціального, економічного розвитку суспільства і держави.Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистостіта найвищої цінності суспільства, її талантів, розумових іфізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,збагачення на цій основі інтелектуального, творчого,культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на принципах гуманізму,демократії, національної свідомості, взаємоповагиміж націямита народами.Згідно з Конституцією, громадяни України мають право набезкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладахнезалежно від статі, раси, національності, соціального імайнового стану, фаху, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я,місця проживання й інших обставин.

Система освіти в Україні має складну структуру, до якоївходять дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна освіта, аспірантура,докторантура, самоосвіта.

Законодавство України забезпечує право громадян наодержання освіти в інших країнах світу. Розробляютьсяпрограми взаємообміну та стажування студентів і викладачів вінших навчальних закладах України і світу. МОН України задопомогою системи грантів здійснює підтримку українськихстудентів для їх навчання за кордоном. В основу розвитку освіти в Україні покладено методологічні документи, резолюціїЮНЕСКО з питань освіти.

Національні критерії оцінювання якості та відповідності іноземних освітніх кваліфікацій, отриманих у різних регіонах світу, ґрунтуються на положеннях Лісабонської конвенції та Болонського процесу, підписаного 29 країнами Західної і Центральної Європи (19.06.1999р.), до яких Україна приєдналася у травні 2005р.

В Україні державні стандарти освіти– сукупність взаємодіючих документів, що встановлюють визначені напрями і положення щодо реалізації освітнього процесу в Україні, у тому числі й права на освіту, зокрема вищу.

Можна зробити висновок, що законодавче нормативне забезпечення освітянської галузі в Україні добре структуроване та досить змістовне, спрямоване на досягнення кращих результатів у вихованні та інтелектуальному розвитку молоді – майбутніх фахівців.

Лекція 4