Рекомендації щодо прокладання електромереж у квартирах.

Електрообладнання будинків - це сукупність електротехнічних пристроїв, які встановлені в будинках і призначені для енергопостачання інженерних систем та для підведення електроенергії до побутових електроприладів та освітлення. Кабельні вводи в будинок слід виконувати в трубах на глибині 0,5 – 2,0 м від поверхні землі. Трубопроводи для вводу кабелю слід прокладати безпосередньо до приміщення ввідно-розподільчої установки (ВРУ), через яку здійснюється внутрішнє енергопостачання. Крім ВРУ, до основних елементів внутрішніх електричних мереж житлових будинків відносять: вертикальні магістральні лінії (стояки) із поверховими щитками для живлення квартир, силові лінії ліфтових установок, лінії освітлення сходових кліток і технічних поверхів та підвалів, внутрішньоквартирні електричні мережі з квартирними щитками. На ввідній частині ВРУ переважно встановлюють три полюсові рубильники (або перемикачі) та апаратуру захисту. До складу розподільчої частини ВРУ входять засоби захисту ліній живлення, що відходять до споживачів, та прилади для обліку витрат електроенергії. Вертикальні частини (стояки) ліній живлення служать для розведення електроенергії поверхами та квартирами. Прокладання освітлювальної мережі, як правило, здійснюють приховано в каналах та пустотах будівельних конструкцій. Силові розподільчі мережі повинні прокладатись таким чином, щоб їх можливо було замінити, а саме: відкрито – проводами в пластмасових трубах або негорючих коробах; приховано - в каналах та пустотах будівельних конструкцій без труб або в пластмасових трубах в негорючому шарі підготовки підлоги. Стояки ліній, що живлять квартири, та групові лінії освітлення під’їздів у житлових будинках повинні, як правило, прокладатися приховано в каналах будівельних конструкцій (електроблоків). В цих же конструкціях рекомендується розташовувати суміщені поверхові електрошафи (щитки) для з’єднань і розведення провідників. У вентиляційних каналах та шахтах прокладання кабелів не допускається, за виключенням одиночних ліній, які повинні бути в захисній сталевій трубі. Незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки повинні бути розташовані або огороджені таким чином, щоб вони були недоступні з місць можливого частого перебування людей. Вибір способу виконання групових електричних мереж в житлових кімнатах та віталень квартир житлових будинків слід здійснювати, як правило, за рекомендаціями, що наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Рекомендації щодо прокладання електромереж у квартирах

У ванних кімнатах та туалетах, як правило, передбачають приховану електропроводку. При цьому проводи повинні бути прокладені в поліхлорвінілових або інших ізоляційних трубках чи в каналах будівельних конструкцій. Не допускається використання проводів, що захищені металевою оболонкою, або прокладання проводів у сталевих трубах. Висота відкритого прокладання захищених проводів і кабелів та проводів, що прокладені в трубах, коробах та плінтусах із каналами для електропроводок, а також опусків до вимикачів, розеток, пускових апаратів, щитків та світильників, що встановлені на стінах, не нормується. У місцях проходу проводів та кабелів через стіни, перегородки, міжповерхові перекриття необхідно передбачати 359 можливість заміни електропроводки. Для цього прохід повинен бути виконаний у трубі, коробі або в отворі будівельної конструкції. Зазор між проводом та трубою чи конструкцією повинен бути герметизований легковидаляємою масою із негорючих матеріалів.

При прихованому прокладанні проводів слід також передбачати вимикачі та розетки в прихованому виконанні. В житлових кімнатах квартир та гуртожитків повинно бути встановлено не менше однієї розетки на струм 6 А на кожні повні чи неповні 6 м2 площі кімнати, у коридорах квартир – не менше однієї розетки на кожні повні чи неповні 10 м2 площі коридору. У кухнях квартир при площі кухні до 8 м2 слід передбачати: три розетки на струм 6 А для підключення холодильника, надплитової витяжки, радіоприймача трипрограмного мовлення та побутових приладів. У кухнях квартир при площі кухні понад 8 м2 слід передбачати чотири розетки на струм 6 А та одну із заземленим контактом на струм 10 (16) А для підключення побутового приладу потужністю до 2,2 (2,5) кВт. У кухнях із стаціонарними електроплитами слід встановлювати розетку із заземленим контактом на струм 25 А для підключення плит. Розетки в квартирах та гуртожитках повинні встановлюватись в місцях, зручних для користування і з урахуванням проектного розташування побутових та кухонних меблів. Висота встановлення розеток у кімнатах та кухнях не нормується. Висота встановлення освітлювальних та силових розеток в інших громадських будинках та приміщеннях вибирається зручною для під’єднання до них електричних приладів залежно від призначення приміщень та оформлення інтер’єрів, але, як правило, не вище, ніж на 1 м від підлоги. Розетки в житлових кімнатах квартир та гуртожитків повинні мати захисні пристрої, які закривають отвори при вийнятій вилці. Вимикачі повинні встановлюватись на висоті 1,5 м від підлоги приміщення. В школах, дитячих дошкільних закладах та в приміщеннях для перебування дітей вимикачі та розетки повинні встановлюватись на висоті 1,8 м від підлоги. Дозволяється встановлення вимикачів під стелею, якщо вони управляються за допомогою шнура. Не нормується віддаль від розетки із заземленням для плит та кондиціонерів до корпусу цих приладів. При цьому не допускається розташовувати розетки над і під мийками. Розетки для підключення електроприладів в приміщеннях іншого призначення слід встановлювати згідно з діючими стандартами. У вітальні квартири встановлюють електричний дзвінок, а біля входу в квартиру – дзвоникову кнопку. Встановлення та кріплення плінтусів з каналами для електропроводок повинні передбачатись в архітектурно-будівельній частині проекту. Установка електродвигунів на горищах допускається за умови розташування їх над нежитловими приміщеннями та при виконанні вимог санітарних норм. Пускові апарати і щити повинні бути встановлені в окремих приміщеннях зі стінами, перекриттями і 361 підлогою із матеріалів, що не горять, або в шафах, які виконані із матеріалів, що не горять, та віддалених від горючих елементів будинку не менше 0,5 м. Електродвигуни насосів, вентиляторів, ліфтів, а також захисні та пускові апарати для них повинні бути доступні тільки для обслуговуючого персоналу. Винятком можуть бути кнопки управління пожежними насосами та вентиляторами. Всі кнопки повинні мати відповідні надписи.