Японська єна розглядалася як третя найважливіша резервна валюта протягом кількох десятиліть, але останнім часом ступінь використання цієї валюти знизився.

Швейцарський франк використовується як резервна валюта через його стабільність, хоча частка всіх валютних резервів у швейцарських франках, як правило, нижча за 0,3%.

За останні роки зацікавленість у просуванні своїх валют для використання їх як світові резервні виразила ціла низка країн, зокрема Китай і Росія.

Що виступає валютою

Сьогодні роль валюти виконують кредитні гроші, монополію на випуск (емісію) яких мають центральні банки, які ще називають монетар-ними органами. Так, в Україні – це Національний банк України (НБУ), у США – Федеральна резервна система (ФРС), в Європейському Союзі – Європейський центральний банк (ЄЦБ) тощо. Як валюту використовують насамперед готівкові гроші (банкноти і монети певної держави), які мають реальне фізичне вираження, а також безготівкові гроші, які існують у формі банківських депозитів (депозитних грошей), чеків, платіжних карток або інших форм грошових переказів. Готівкові і безготівкові гроші (рис. 9.2) є однаковими за суттю грошима в тому сенсі, що обидві ці форми є засобами платежу (розрахунків).

АЛЮТА

Го

тівкова

Безготівкова

Ро

змінні

Банк

ноти

Депози

тні

вазігроші

онети

грош

Довго-

бігові

Ювілейн

строкові

Ве

кселі

Чеки

депозити

Рис. 9.2. Елементний склад валюти

Між валютами існує різниця в можливості валюти однієї країни обмінюватись (повністю або частково) на валюти інших країн. Ця особливість називається конвертованістю валюти.

Конвертованість валюти –здатність валют виконувати функціїплатежу в будь-якій країні.

Конвертована валюта –законодавчо закріплена оборотність націо-нальної грошової одиниці, можливість її обмінювати на іноземні валюти для всіх охочих. Оборотність грошової одиниці – важливий чинник ефективної участі країни в міжнародному розподілі праці, світовій торгівлі та роз-рахунках.

За ступенем конвертованості розрізняють повну конвертованість,

часткову конвертованість і неконвертованість валюти(табл. 9.3).

		Таблиця 9.3
	Види конвертованості валют та їхні ознаки

І	Повна	означає можливість її вільного обміну на іноземну
	конвертованість	валюту для всіх власників (як резидентів, так і
	валюти	нерезидентів) і за всіма операціями

Часткова валюта,обмін якої на іноземну валюту обмежений. конвертованість Обмеження можуть стосуватися певних операцій валюти (часткова поточна конвертованість) –це означає

можливість без обмежень здійснювати експорт і імпорт товарів та послуг; обмеження можуть стосуватися певних суб’єктів (власників валюти) – іноземців (нерезидентів) або тільки резидентів – громадян країни

IІІ Неконвертована валюта,що не обмінюється на іноземну валюту або валюта ж має суттєві обмеження в її обміні за всіма

операціями

Процес становлення конвертованості валюти дуже довгий і складний. Україна розпочала цей процес 1997 року, коли підписала відповідну статтю статуту Міжнародного валютного фонду, згідно з якою наша країна взяла на себе зобов’язання усунути будь-які обмеження на перекази і платежі за поточними операціями. Відтоді Україна ввела часткову конвертованість своєї національної валюти.

Року Міжнародний валютний фонд у розряд повністю конвертованих валют відніс долар США. На даний час з понад 150 країн – членів МВФ повністю конвертовані валюти мають 10 найбільш розвинених країн світу. Приблизно 50 мають валюти з обмеженою конвертованістю. З 1976-го МВФ увів поняття «вільно викорис-товувана валюта», суттю якого є повна конвертованість валют. Така валюта використовується в міжнародних розрахунках, операціях міжнародних валютних ринків і накопичується у валютних резервах країн світу.

До провідних світових валют, які мають повну конвертованість і найбільш часто використовуються в міжнародних розрахунках, нале-жать такі основні валюти: долар США, євро, швейцарський франк, фунт стерлінгів, японська єна, канадський долар.