Тема 7. Роль правоохоронних органів у правовому регулюванні безпеки підприємницької діяльності

Відомо, що запобігання економічним злочинам забезпечують не лише правоохоронні органи, а й ціла низка інших державних органів і громадських формувань. Згідно із законодавством, до системи державних правоохоронних органів, які беруть участь у боротьбі з економічною злочинністю, включено: 1) спеціальні державні органи, що в межах покладених на них повноважень безпосередньо здійснюють боротьбу з економічною злочинністю; 2) державні органи, що здійснюють певні функції щодо боротьби з економічною злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій. До спеціальних державних органів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, належать підрозділи:

- Міністерства внутрішніх справ України, зокрема Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ);

- податкової міліції Державної податкової служби України, зокрема, з організації боротьби з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності; по боротьбі з незаконним відшкодуванням ПДВ тощо;

- Служби безпеки України (по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю; по захисту економічної безпеки держави).

Виділяється три напрями профілактичної роботи зазначених підрозділів: виявлення й усунення (нейтралізація) криміногенних факторів, що зумовлюють ці злочини (загальна профілактика); виявлення та недопущення злочинів, учинення яких готується (спеціальна профілактика); встановлення осіб, від яких з високим ступенем імовірності можна очікувати вчинення злочинів, та відповідний вплив на них (індивідуальна профілактика).

До державних органів, які беруть участь або здійснюють певні функції з протидії економічній злочинності, в межах виконання покладених на них інших основних функцій, належать: органи внутрішніх справ (інші підрозділи) і Служби безпеки України (крім спеціальних підрозділів); органи прокуратури України; органи і установи виконання покарань; митні органи і підрозділи Прикордонних військ України; органи Державної податкової адміністрації України (крім спеціальних підрозділів); органи контрольно-ревізійної служби, включаючи і відомчі ревізійні підрозділи державних органів виконавчої влади; Держфінмоніторинг України; органи, що входять до структури Антимонопольного комітету та Національного банку України, а також інші кредитно-фінансові установи; органи, що входять до структури Фонду державного майна, Національного депозитарію та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; відповідні органи і установи, що входять до структури Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України та деяких інших центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Як зазначалося, в органах внутрішніх справ створена окрема служба, безпосереднім завданням якої є профілактика економічної злочинності - Державна служба боротьби з економічною злочинністю. Очевидно, що діяльність підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю, з огляду на попередження злочинів економічної спрямованості, повинна у першу чергу орієнтуватись на заходи спеціально-кримінологічного характеру, впливаючи на об'єктивні та суб'єктивні фактори, що породжують економічні злочини і сприяють їм.

Пріоритетом у діяльності служби БЕЗ на сучасному етапі є боротьба з хабарництвом і зловживаннями посадових осіб, забезпечення відшкодування матеріальних збитків державі та потерпілим і реальне оздоровлення стратегічних напрямів економіки. Звідси випливають основні завдання ДСБЕЗ, а саме:

- захист економічних відносин від злочинних посягань;

- попередження злочинних посягань на економічні відносини;

- виявлення правопорушень у сфері економіки;

- розкриття фактів замаскованих злочинних посягань на економічні відносини, в тому числі організованими злочинними групами;

- викриття осіб, які вчиняють злочини у сфері економіки;

- забезпечення відшкодування фізичним та юридичним особам, державі збитків, завданих у результаті вчинення економічних злочинів.

Працівники підрозділів цієї служби:

- виявляють причини й умови вчинення злочинів у сфері економіки та вносять пропозиції органам державної влади та місцевого самоврядування про необхідність усунення причин і умов, що сприяють учиненню злочинів;

- здійснюють оперативне обслуговування об'єктів господарювання різних форм власності;

- здійснюють оперативно-розшукові заходи щодо виявлення осіб, які готують злочин або вчинюють замах на злочин у сфері економіки;

- періодично здійснюють аналіз стану економічної злочинності, визначають основні напрями і тактику оперативно-службової діяльності, пов'язаної з виявленням правопорушень у державному, колективному і приватному секторах економіки і вживають заходів для усунення причин і умов, що сприяють учиненню злочинів у різних галузях економіки;

- взаємодіють з іншими службами щодо встановлення осіб, які займаються злочинною діяльністю у сфері економіки;

- здійснюють оперативно-розшукові заходи щодо виявлення і роз'єднання організованих злочинних груп або злочинних організацій у сфері економіки;

- вносять узагальнені подання до органів державної влади та місцевого самоврядування, власників майна про необхідність усунення причин і умов, що сприяють злочинам у сфері економіки;

- висвітлюють у засобах масової інформації стан економічної злочинності;

- проводять серед населення роботу щодо роз'яснення законодавства з питань відповідальності за вчинення економічних злочинів.

Залежно від ситуації та особливостей території обслуговування розробляється більш детальний план профілактики економічної злочинності, де можуть бути застосовані заходи:

- перевірка за участю підрозділів Фонду державного майна України додержання законності процесів роздержавлення власності з метою своєчасного попередження незаконного вилучення активів підприємств з державними частками майна шляхом використання схем банкрутства, передачі їх майна до дочірніх та спільних підприємств, холдингових компаній, вжиття скоординованих заходів для викриття зловживань з боку посадових осіб, насамперед фактів хабарництва й корупції;

- проведення комплексу оперативно-розшукових заходів, спрямованих на викриття задокументованих фактів нецільового використання бюджетних коштів;

- інформування населення через засоби масової інформації про роботу органів внутрішніх справ із розслідування кримінальних справ про найбільш резонансні злочини, а також виявлені в ході розслідування справ причини і умови, що сприяють учиненню злочинів, проведення брифінгів, прес-конференцій і "круглих столів" із ЗМІ з найбільш актуальних питань;

- проводити спільно з іншими контролюючими органами перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з метою викриття та профілактики порушень законодавства.

Таким чином, працівники ДСБЕЗ здійснюють заходи кримінологічної профілактики, до яких належать: упередження появи у сфері економічних відносин становища, яке може бути використане злочинцями; обмеження, що перешкоджають поширенню негативних явищ, які детермінують окремі економічні злочини; усунення криміногенних явищ і попередження нової активізації дій злочинців; захист матеріальних об'єктів, цінностей та інше від безпосереднього злочинного посягання. Крім працівників ДСБЕЗ профілактику економічної злочинності здійснюють дільничні інспектори міліції. Вони періодично роблять аналіз оперативної обстановки на ділянках обслуговування, вносять керівництву органу внутрішніх справ пропозиції щодо підвищення ефективності профілактичної роботи; виявляють недоліки в роботі підприємств та установ щодо збереження матеріальних цінностей, доповідають про них керівництву міськрайорганів внутрішніх справ та надають пропозиції щодо вжиття конкретних заходів для їх усунення; здійснюють контроль за своєчасним уживанням керівниками підприємств, організацій і установ заходів щодо усунення умов, що сприяли вчиненню правопорушень; інформують населення про заходи і засоби правомірного захисту від злочинних та інших посягань шляхом проведення серед громадян відповідної роз'яснювальної роботи, виступів у засобах масової інформації тощо.

Але не тільки оперативні працівники та дільничні інспектори міліції здійснюють профілактичні заходи щодо запобігання економічній злочинності. Цим займаються також працівники органу дізнання та слідства. Відповідно до ст. 23 КПК України орган дізнання та слідчий при провадженні дізнання та попереднього слідства у кримінальній справі зобов'язані виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, а також вносити у відповідний державний орган, громадську організацію або службовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Такий профілактичний вплив здійснюється працівниками органів досудового слідства при реалізації ними кримінально-процесуальних функцій виключно у межах правового поля, а саме: попередження злочинів, які готуються; негайне припинення злочинів, які вчинюються; встановлення у процесі розслідування всіх причин та умов, що сприяють їх вчиненню; вжиття заходів по доведенню відомостей щодо причин та умов, які сприяють учиненню злочинів; забезпечення заходів до реального усунення причин та умов, що сприяють учиненню злочинів. Таким чином, орган дізнання та слідчий, виходячи з вимог закону, зобов'язані насамперед з'ясувати причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, а також вжити заходів щодо усунення цих причин і умов.

Узагальнення практики профілактики економічної злочинності підрозділами органів внутрішніх справ показує, що усунення умов, які сприяють учиненню економічних злочинів, здійснюється шляхом: притягнення до відповідальності службових осіб підприємств і банків, органів управління, органів контролю і правоохоронних органів, у діях яких є ознаки складів злочинів; направлення подань у відповідні інстанції підприємницьких структур (правління, рада директорів, збори акціонерів) з рекомендаціями про усунення факторів, які сприяють учиненню злочинів.

Необхідність запобігання їм і, водночас, складність викриття вимагає відповідно до закону здійснювати проникнення в злочинні групи негласних працівників оперативних підрозділів або осіб, які співробітничають з останніми, здійснювати візуальне спостереження із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів для встановлення: поведінки службових осіб і працівників підприємств і банків, які свідомо полегшують злочинцю домогтися поставленої мети; поведінки службових осіб і працівників органів управління, органів контролю і правоохоронних органів, причетних до створення таких умов; поведінки керівників-підприємців, які своїми діями полегшують учинення злочинів; недоліки організаційної структури конкретних підприємств і банків; недоліки у здійсненні контрольних функцій з боку службових осіб чи органів.

Сучасна дійсність вимагає: профілактика економічної злочинності має бути сконцентрована на напрямах, що визначають економічну безпеку держави. Пріоритетним залишається запобігання злочинам, пов'язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, торгівлею людьми, зброєю, викраденням автотранспорту, ухиленням від сплати податків, фіктивним підприємництвом, викраденням бюджетних коштів, шахрайством з фінансовими ресурсами, контрабандою, створенням конвертацій них центрів і офшорних компаній, діяннями у кредитно-фінансовій, банківській та зовнішньоекономічній сферах. І далі актуальним є запобігання злочинам у сфері приватизації нерухомості, в аграрному секторі економіки, який стає об'єктом масштабних і небезпечних посягань, що вимагає комплексної програми їх попередження.

Актуалізується і вимагає науково-обгрунтованого прогнозування проблема попередження "кіберзлочинності", оскільки ці діяння пов'язані з міжнародним авторитетом держави, загрожують економічними збитками.

Отже, основними напрямами діяльності ОВС у сфері профілактики економічної злочинності є:

- створення інформаційного банку даних щодо фізичних і юридичних осіб, які проходять за оперативними матеріалами і кримінальними справами про злочини економічного спрямування;

- використання комплексу оперативно-розшукових заходів для запобігання економічним злочинам, їх викриття та припинення;

- протидія незаконній підприємницькій та іншій господарській діяльності юридичних та фізичних осіб;

- виявлення економічних злочинів та проведення щодо них до-слідчої (попередньої) перевірки;

- виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили економічний злочин;

- інформаційно-аналітичне забезпечення протидії економічній злочинності.