Загальні відомості про будову нервової системи людини

Навчально-методична карта лекційного заняття №2

Тема: Мозок і психіка

Кількість годин: 2

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

-навчальна: актуалізувати знання студентів щодо будови нервової системи, ознайомити із взаємозв’язками психіки та будовою головного мозку;

-виховна: виховувати інтерес до вивчення психічних процесів, станів, властивостей та утворень людини;

-розвивальна: розвивати мислення, пам'ять, увагу, уміння аналізувати та конкретизувати інформацію.

Міжпредметні зв’язки: медицина, анатомія.

Матеріально-технічне забезпечення заняття:

схеми та таблиці до теми, мультимедійне обладнання, презентація.

Організація заняття: вітання, перевірка явки студентів і готовність

аудиторії до заняття.

Мотивація: обґрунтувати необхідність вивчення загальної психології для кращого пізнання себе, оточуючих людей та майбутніх учнів.

План

1. Загальні відомості про будову нервової системи людини.

2. Мозок як орган психіки. Кора півкуль головного мозку, її будова і функції.

3. Рефлекторна діяльність мозку.

4. Нервові процеси в корі великих півкуль головного мозку та їх динаміка. Сигнальні системи у роботі кори півкуль головного мозку.

Активізація розумових здібностей: бесіда про рефлекторну

діяльність головного мозку

Самостійна робота: складання психологічного словника.

Домашнє завдання: Самостійно опрацювати літературні джерела та обґрунтувати процеси системності у роботі кори головного мозку.

Література:

1. Варій М. Й.Загальна психологія: підручник /для студ. психол. і педагог. спец. - 2-ге вид., випр. і доп. / М. Й. Варій. – К.: ЦУЛ, 2007. – 968 с.

2. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посіб.- 2-е вид., стереотип. / С. Д. Максименко. – К.: МАУП, 2001. – 256 с.

3. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. - 5-те вид., стер. / П. А. М'ясоїд. – К.: Вища школа, 2006. – 487 с.

4. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч.посібник.- 3-є вид., випр. / П. А. М'ясоїд. – К.: Вища шк., 2004. – 487 с.

5. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим: Курс лекцій / Т. Ф. Цигульська. – К.: Наукова думка, 2000. – 190 с.

 

Викладач: Максимчук Г. М.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Загальні відомості про будову нервової системи людини

У людини носієм психіки є головний мозок.

Нервова система виконує в організмі ряд функцій: 1) зв'язок організму людини з навколишнім середовищем; 2) регуляцію діяльності органів і системи органів; 3) забезпечує координовану діяльність між органами і системою органів в процесі діяльності організму, управляє нею.

Всі явища людської психіки виникають, формуються і розвиваються в процесі діяльності мозку, який відображає дійсність. Інакше кажучи, вища нервова діяльність - фізіологічна основа психіки. Ось чому для розуміння різноманітних проявів психічного життя потрібно познайомитися з будовою і основними законами діяльності нервової системи.

Нервова система складається з центральної і периферичної. До центральної нервової системи належить головний і спинний мозок, тобто ті частини нервової системи, які лежать в кісткових покривах черепа і хребта, а до периферичної - соматичні (черепні і спинномозкові) і вегетативні (симпатичні і парасимпатичні) нерви.

Матеріальною основою функціонування нервової системи є нервова тканина. Вона утворюється з нервових клітин - нейронів. Форма нейронів різноманітна. Нейрон складається із тіла і відростків, що відходять від нього. Тіло нейрона мікроскопічної величини (в середньому 0,03 мм), але нервове волокно може бути різної довжини - до декількох десятків сантиметрів.

Від тіла нервової клітини відходять відростки - дендрити і аксони. По дендритах нервові імпульси проводяться до тіла нейрона, а по аксону - від нього. Нервове збудження розповсюджується із швидкістю 120 м/сек. Але для людського тіла така швидкість достатня, адже нервовому збудженню треба пройти відстань не більше 1,5-2 м. Нервові волокна зверху покриті білою жироподібною мієліновою оболонкою, оболонка виконує захисну функцію та роль ізолятора і забезпечує проведення збудження в певному напрямку (без неї збудження розповсюджувалося б хаотично).

Окремі нейрони з'єднуються між собою з допомогою особливих контактних механізмів, які одержали назву синапсів. В синапсах відбувається передача збудження від клітин до клітин хімічним шляхом з допомогою речовин, які називаються медіаторами.

Скупчення тіл нервових клітин разом з дендритами складають сіру речовину головного і спинного мозку, скупчення нервових волокон - білу речовину. Роль сірої мозкової речовини - накопичення, посилення і перероблення збудження, а роль білої речовини - передача нервового збудження від одних нервових клітин до інших. Нерви проводять збудження тільки в одному напрямку - від різних частин тіла до мозку (доцентрові нерви), а від мозку до різних частин тіла (відцентрові нерви).

В спинному мозку розташовані центри вроджених безумовних рефлексів. Він регулює м"язові рухи людського тіла і кінцівок, а також роботу внутрішніх органів.

Головний мозок знаходиться в черепній коробці, яка надійно захищає його від пошкоджень. Історично головний мозок більш пізнє утворення, ніж спинний мозок. Головний мозок людини набагато складніше утворення ніж мозок найвищих тварин. Мозок знаходиться у внутрішньому рідинному середовищі, що омиває його нейрони. На 80 % мозок складається із води.

Робота мозку ґрунтується на безперервному обміні поживних речовин через кров. Складаючи вагу біля 2% загальної ваги людини, мозок споживає до 20% кисню, необхідного людині. Кров виносить і відходи життєдіяльності мозку. Тому мозок потребує численного постачання крові і дуже чутливий до перерв у її постачанні. Через 15 сек. після повного припинення циркуляції крові в мозку настає втрата свідомості, а через 10 хвилин мозок вмирає.

Вага мозку людей різна: від 1000 до 2000г і в середньому досягає 1450г. Виникає питання: чи залежить рівень психічного розвитку людини від ваги її мозку? Історичний розвиток нервової системи живих істот відбувався шляхом збільшення мозкової маси. Тому вага людського мозку переважає мозок всіх найвисокоорганізованіших тварин, крім дельфіна (вагамозку людиноподібної мавпи біля 400г, собаки - 80г). Але є тварини і з більшою вагою мозку. У кита вага мозку становить 7 кг, у слона - 5,5кг, у дельфіна - 1,8кг, хоча кит і слон за рівнем психічного розвитку стоять нижче не тільки людини, але й людиноподібної мавпи. Причина зрозуміла - для управління таким великим тілом, як тіло кита (до 15 тонн) або слона (3 тонни), потрібна велика мозкова маса. Тому для порівняння береться не абсолютна вага мозку, а відносна, яка показує, яку частину загальної ваги живої істоти займає її мозок. У людини відношення ваги мозку до ваги тіла складає приблизно 1/45, у людиноподібної мавпи - 1/ 100, у дельфіна - 1/125, у собаки -1/170, у слона - 1/600, у кита - 1/2000 частина. Але і відносна вага мозку не характеризує ступінь психічного розвитку. У миші відносна вага мозку 1/40, у горобця та інших дрібних пташок ще менша -1/25.

Більшість талановитих людей (композитори А.Бородін, Ф.Шуберт, математики К.Гаусс, С.Ковалевська та ін.), мали мозок середньої ваги. Мозок Д.Менделеєва важив 1571г., І.Павлова - 1653г. Найбільший мозок був у І.Тургенєва - 2012г. Але були талановиті люди вага мозку яких була нижче середньої. Так, вага мозку французького письменника А.Франса складала 1017г. Поряд з цим відомі випадки, коли звичайнісінькі люди мали вагу мозку більше 2000г. Таким чином, вивчення мозку людей призводить до висновку про відсутність зв"язку між кількістю мозкової речовини і ступенем психічного розвитку індивіда.

Головний мозок складається з ряду відділів, які мають зв'язок між собою.

Нижній відділ називається довгастим мозком,який з'єднує спинний мозок з головним. Над довгастим мозком знаходиться середніймозок,мозочок, ще вище - проміжний мозок. Всі ці відділи зверху покриті великими півкулями.

Мозочок регулює рівновагу і забезпечує координацію довільних рухів. При пошкодженні або захворюванні мозочка тварина, наприклад, не може стояти і безперервно рухає головою, тулубом і кінцівками, не може координувати рухи кінцівок.

Проміжний мозок має велике значення в інстинктивних і емоційних проявах людини.

В сірій речовині довгастого мозку розташовані життєво важливі центри, які регулюють дихання, діяльність серця, жування, смоктання, ковтання, кашляння, тонус скелетних м"язів, роботу судиннорухового центру.

В довгастому і середньому мозку знаходиться особлива нервова тканина у вигляді густої сітки з нейронів з їх відростками особливого виду. Ця нервова тканина одержала назву ретикуляторної формації. Вона є збудником кори великих півкуль. Посилаючи нервові імпульси до великих півкуль, ретикулятивна формація призводить їх в активний стан і підтримує цю активність. Людина з пошкодженою ретикулятивною формацією впадає в так звану кому

 

Мозок як орган психіки.