II. Психологічні особливості судового процесу

В юридичній літературі під правосуддям розуміється особливий вид державної діяльності, який полягає у роз­гляді і вирішенні певних категорій справ. Функція суду полягає в тому, щоб вирі­шити конфлікт, відновити справедливість.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону. Основна і виняткова функція суду — вирішення справи по суті. Суд здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та деяких інших категорій справ у вста­новленому законом процесуальному порядку.

Психологічні особливості процесуальної діяльності суду пов'язані з такими обставинами:

- чітким порядком розгляду справ у суді (точна правова регламентація процедури);

- стадійністю здійснення діяльності (процес проходить декілька точно визначених етапів);

- активністю різних учасників процесу (прокурора, захисника, цивільного позивача, цивільного відповідача та ін.);

- зовнішніми умовами, в яких здійснюється правосуддя (зал судового засідання, технічне оснащення процесу, на­явність атрибутики тощо).

Су­довий процес передбачає виникнення процесуальних правовідносин.

Процесуальна форма є гарантією захисту прав і законних інтересів особи. Судова діяльність характеризується певною послідовністю, стадійністю. На кожній стадії виносяться процесуальні рішення.

Психологія взаємин учасників судового розгляду пе­редбачає поділ процесуальних функцій, змагальність сторін. Змагальний процес будується на засадах процесу­альної рівності сторін. Активна діяль­ність суду полягає у забезпеченні рівних прав сторін (об­винувачення і захисту). У змагальному процесі можна го­ворити про психологічні особливості діяльності обвину­вача, захисту, суду.

Функція підтримання державного обвинувачення у суді покладається на органи прокуратури. Прокурор, підтримуючи перед судом державне обвинувачення, по­дає докази, сприяє встановленню об'єктивної істини. У змагальному процесі важливе значення має обви­нувальна промова прокурора. Прокурор має переконати суд у правильності пропонованої ним моделі події злочину й особах, які його вчинили.

Промова обвинувача повинна мати наступальний ха­рактер, справляти психологічний вплив і відповідати соціальним очікуванням. Захист - є відповіддю на обвинувачен­ня і становить сукупність прав і заходів, спрямованих на захист невинуватості підсудного та його прав і інтересів перед судом. Захисник повинен організувати захист так, як вважає за доцільне, використовуючи різні тактико-психологічні прийоми. При цьому він повинен діяти у межах закону, не допускати порушень норм адвокатської етики.

У психологічному аспекті важливе значення мають зовнішні умови, у яких здійснюється правосуддя. До та­ких умов може належати приміщення, у якому відправ­ляється правосуддя, зал судового засідання, меблі, що знаходяться в залі, тощо. Винесення рішень суддею від імені держави передбачає наявність у залі засідання державної символіки (герба, прапора), а сам суддя повинен бути одягнений у мантію. Ці зовнішні умови сприяють виробленню поваги до суду, впливають позитивно на психіку осіб, які потрапили в сферу судочинства.

ВИСНОКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ. Основна і виняткова функція суду — вирішення спра­ви по суті. Суд здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та деяких інших категорій справ у вста­новленому законом процесуальному порядку.

Психологічні особливості процесуальної діяльності суду пов'язані з чітким поряд­ком розгляду справ у суді, стадійністю здійснення діяльності ак­тивністю різних учасників процесу, зовнішніми умовами, в яких здійснюється правосуддя. Судова трибуна - засіб виховання громадян. Виховний вплив адресується не лише підсудному, а й іншим особам.