Типи державних фінансових зобов’язань соціального характеру

 

Будь-яка держава зацікавлена в раціоналізації бюджетних витрат, значна частина яких зумовлена наявністю соціальних зобов’язань, що закріплені відповідними положеннями Конституції та інших державних законодавчих актів.

У зв’язку із цим планування заходів соціальної політики та обґрунтування її бюджету передбачає необхідність визначення пріоритетності й повноти фінансування державних зобов’язань соціального характеру.

Варто зазначити, що під державними фінансовими зобов’язаннями соціального характеру розуміють одержувані з консолідованого державного бюджету населенням країни не пов’язані із трудовою діяльністю трансферти в готівковій, безготівковій, близькій до готівки або натуральній формах чи у вигляді послуг, які визначені Конституцією країни й закріплені державними законами, а також мінімально необхідні витрати для функціонування і розвитку інституційних структур, які надають ці трансферти та послуги.

Державні фінансові зобов’язання соціального характеру можуть класифікувати за різними критеріями.

За джерелами фінансування державні фінансові зобов’язання соціального характеру поділяють на дві великі групи:

- зобов’язання, що фінансуються на основі страхових принципів з державних позабюджетних фондів: наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, допомога по безробіттю тощо. Формування фінансових ресурсів на виконання зобов’язань такого характеру забезпечують страхувальники – фізичні і юридичні особи;

- фінансові зобов’язання соціального характеру, які фінансуються безпосередньо з різних рівнів бюджетної системи країни: зобов’язання по фінансуванню окремих соціальних галузей (освіти, науки, культури, охорони здоров’я й фізичної культури тощо); деякі соціальні трансфери, які не входять до системи обов’язкового пенсійного страхування (такими можуть бути, наприклад, пенсії окремим категоріям пенсіонерів, пенсія за віком тощо); окремі соціальні програми і заходи (щодо сприяння зайнятості населення, міграційної політики, програми, орієнтовані на конкретні групи населення – дітей, інвалідів, осіб старших вікових категорій тощо); фінансове забезпечення інституційних структур соціальної політики (відділів соціального захисту населення, органів управління різних рівнів, які безпосередньо реалізовують соціальну політику в країні).

За необхідністю виконання всі державні фінансові зобов’язання соціального характеру поділяють на безумовні та умовні.

Ø Б езумовні зобов’язання – зобов’язання перед фізичними особами щодо виплат їм відповідно до чинного законодавства соціальних трансфертів: наприклад, державних пенсій, допомоги з безробіття, відшкодування шкоди, отриманої працівником у зв’язку зі здійсненням ним своїх трудових обов’язків, заробітної плати зайнятих в організаціях, фінансованих з державного бюджету. Особливу групу безумовних фінансових зобов’язань соціального характеру становлять захищені статті. Захищені статті Державного бюджету України – це видатки його загального фонду, які не можуть скорочуватися за обсягом під час виконання бюджету навіть у випадках виникнення (збільшення) дефіциту бюджету. До захищених видатків віднесено видатки загального фонду бюджету на: 1) оплату праці працівників бюджетних установ; 2) нарахування на заробітну плату; 3) придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; 4) забезпечення продуктами харчування; 5) оплату комунальних послуг та енергоносіїв; 6) обслуговування державного боргу; 7) поточні трансферти населенню; 8) поточні трансферти місцевим бюджетам; 9) підготовку кадрів вищими навчальними закладами I–IV рівнів акредитації; 10) забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; 11) фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки.

Ø Умовні державні фінансові зобов’язання соціального характеру містять зобов’язання перед юридичними особами і побічно перед фізичними особами, які затверджуються державним бюджетом, а також бюджетами державних позабюджетних фондів на черговий календарний рік і не мають систематичного характеру. Це, насамперед, витрати на соціально-культурні заходи. Очевидно, що витрати за відповідною статтею державного бюджету можуть бути секвестровані, тоді як розмір державної пенсії або єдиної щомісячної допомоги на дитину не підлягає секвестру ні за яких умов. Водночас у складі видаткової частини бюджетів державних позабюджетних фондів умовні зобов’язання становлять витрати, порядок розрахунку яких, на відміну від розрахунку величини соціального трансферту, призначуваного конкретній фізичній особі, не формалізований (типовими прикладами є витрати позабюджетних фондів на фінансову підтримку створення і збереження робочих місць, санаторно-курортне обслуговування працівників і членів їхніх родин тощо).

За галузевою ознакою державні фінансові зобов’язання соціального характеру можуть бути на:

- трудові відносини й оплату праці;

- умови й охорону праці;

- зайнятість;

- пенсійне та інші види соціального забезпечення;

- державне соціальне страхування;

- підтримку родин з дітьми;

- підтримку різних категорій тих, хто навчається (від тих, хто навчається в освітніх установах середнього й початкового професійного рівнів, до аспірантів і докторантів);

- підтримку інших категорій населення;

- охорону здоров’я, демографію, культуру.

За призначенням можуть бути виділені прямі й інфраструктурні державні фінансові зобов’язання соціального характеру.

• Прямі зобов’язання: зобов‘язання перед фізичними (різні види соціальних трансфертів) і юридичними (фінансування об’єктів соціальної сфери і державних програм соціального характеру) особами. Державні фінансові зобов’язання соціального характеру перед фізичними особами виконуються за двома типами ознак потенційного реципієнта (громадянин, домогосподарство):

- категорійною ознакою: вік (наприклад, пенсіонер), медичні покази (інвалід), сімейний стан (мати-одиначка) та інші аналогічні характеристики, що збігаються із затвердженими законодавчими й нормативними актами, які визначають категорії реципієнтів соціальних трансфертів;

- адресною ознакою, при використанні якої той чи інший вид зобов’язання виконується перед фізичними особами, якщо їх соціально-економічні характеристики (наприклад, рівень доходів, забезпеченість житловою площею тощо) є нижчими від законодавчо встановленої межі для виконання цього зобов’язання.

• Інфраструктурні державні фінансові зобов’язання соціального характеру виникають у зв’язку з необхідністю виконати прямі соціальні зобов’язання. До них належать, насамперед, так звані адміністративно-управлінські витрати, необхідні для забезпечення функціонування структур, що виконують від імені держави прямі зобов’язання.

За тривалістю всі державні фінансові зобов’язання соціального характеру можна поділити на постійні й тимчасові.

§ Прикладом постійних є зобов’язання із забезпечення державними трудовими або соціальними пенсіями осіб, що досягли пенсійного віку, пенсіями по інвалідності громадян, визнаних інвалідами на безстроковий період.

§ До складу тимчасових зобов’язань входять зобов’язання з виплати допомоги по безробіттю, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини та інші аналогічні зобов’язання перед фізичними особами, а також передбачені державним бюджетом на черговий календарний (фінансовий) рік зобов’язання з фінансування бюджетної сфери, державних програм соціального характеру.

За характером витрат державні фінансові зобов’язання поділяють на:

ü нетто-витратні, фінансування яких здійснюється відповідно до чинного законодавства про соціальний захист (державні соціальні пенсії, пенсії по інвалідності, допомога одиноким матерям тощо) державним бюджетом на черговий рік;

ü авансовані, ресурси для забезпечення яких формуються на страхових принципах до початку їхнього фактичного фінансування (трудові пенсії, допомога по безробіттю тощо);

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Вкажіть джерела фінансування соціальної політики.

2. Які позабюджетні джерела фінансування соціальної політики вам відомі?

3. Які існують напрямки фінансування соціальної політики?

4. Які чинники можуть впливати на вибір методів фінансування соціальної політики?

5. Охарактеризуйте податкову політику України на сучасному етапі та її роль у наповненні соціального бюджету.

6. Назвіть зовнішні джерела фінансування соціальної політики.

7. Що таке захищені статті бюджету?

8. Які видатки загального фонду бюджету України віднесено до захищених?

Рекомендована література

1. Баринова Т. А. Финансовое обеспечение социальной сферы на региональном уровне / Т. А. Баринова, В. В. Емельянова. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2007. – 148 с.

2. Іванова О. Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти: курс лекцій / О. Л. Іванова. – К.: КМ Академія, 2003. – 108 с.

3. Кузнєцова Р. П., Шинтік Н. В. Законодавчо-нормативна база як основа розрахунків у моделі соціального бюджету / Р. П. Кузнєцова, Н. В. Шинтік // Соціальний захист. – 2001. – № 4. – С. 57–62.

4. Ржаницына Л. Социальная составляющая бюджета – 2006 / Л. Ржаницына // Человек и труд. – 2005. – № 10. – С. 10–21.

5. Роик В. Социальный профиль бюджета – 2006 / В. Роик // Человек и труд. – 2005. – № 11. – С. 47–50.

6. Скулиш Ю. І. Бюджетне забезпечення соціальної сфери в Україні: оцінка ефективності та підходи до обґрунтування / Ю. І. Скулиш // Економіка і держава. – 2009. – № 1 (73). – С. 21–23.

7. Социальная политика: учеб. / под общ. ред. Н. А. Волгина. – М.: Экзамен, 2003. – 736 с.

8. Спікер П. Соціальна політика: теми та підходи / П. Спікер. – К.: Фенікс, 2000. – 400 с.

9. Шевчук П. І. Соціальна політика / П. І. Шевчук. – Львів: Світ, 2003. – 400 с.