Дотримання вимог природоохоронного законодавства 6 страница

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин допомагає вирішувати ці питання.

Проведення інвентаризації регламентується відповідною інструкцією «Про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», яка затверджена наказом Мінприроди 10.02.1995 р., №7 (далі – Інструкція).

Інструкція містить в собі методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного прогресу та його особливостей.

В Інструкції узагальнені та викладені основні вимоги до:

— порядку проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин і представлення її в органи Мінприроди України;

— оформлення звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

Застосування даної Інструкції обов’язкове при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин виробничими обєднаннями і промисловими підприємствами, організаціями і установами (далі – підприємства), які мають викиди забруднюючих речовин а атмосферу, незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності.

7.2. Основні терміни та їх визначення.

1. Викид речовини – надходження речовин в атмосферу від джерел забруднення.

2. Інвентаризація – систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря.

3. Потужність викиду – кількість речовини, яка викидається в атмосферу за одиницю часу.

4. Джерело забруднення атмосфери – об’єкт, з якого поширюється забруднююча речовина.

5. Стаціонарне джерело забруднення атмосфери – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

6. Пересувне джерело забруднення атмосфери – транспортний засіб, рух якого супроводиться викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

7. Точкове джерело викидів – джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді точки в системі координат.

8. Лінійне джерело викидів – джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії, і має початок і кінець в системі координат.

9. Площинне джерело викидів – джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється з поверхні, що має територіальні координати в системі координат.

10. Організований викид – викид який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди.

11. Неорганізований викид – викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

12. Технологічне джерело забруднення – об’єкт, в якому утворення забруднюючих речовин спричинене технологічним процесом.

13. Граничні нормативи утворення забруднюючих речовин – гранична кількість забруднюючих речовин, які утворюються при експлуатації окремих типів технологічного та іншого обладнання і відводяться в атмосферне повітря, встановлюються з урахуванням сучасних технологічних можливостей, прогресивних маловідходних технологій, комплексного використання сировини, удосконаленого газопилоочисного обладнання та інше.

14. Концентрація забруднюючих речовин – кількість забруднюючої речовини в певному об’ємі або ваговій одиниці в газах, що відходять в атмосферне повітря.

15. Газоочисна установка – споруда, призначена для вловлювання з відхідних газів або вентиляційного повітря наявних в них шкідливих домішок, яка складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання і комунікацій.

7.3. Порядок проведення інвентаризації.

Інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел.

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

Обсяг інвентаризації викидів визначається залежно від поставленої мети у відповідності з вимогами законодавчих актів та нормативних документів по даному питанню.

При інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються такі матеріали:

— матеріали прямих вимірів, які основуються на проведенні безпосередніх інструментальних вимірів;

— матеріали розрахункових методів;

— матеріали технологічного регламенту та проектних показників.

В необхідних випадках для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методики, затверджені органами Мінприроди України.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємство проводить в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Мінприроди України.

У випадку зміни параметрів джерел викидів, зареєстрованих у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, підприємство, при необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково без відповідних вказівок вищезазначених органів і представляє звіт в органи Мінприроди України.

Перед проведенням інвентаризації викидів повинна бути виконана робота по наладці технологічного та вентиляційного обладнання відповідно до діючих санітарно-гігієнічних норм.

Відповідальність за достовірність результатів, повноту і якість інвентаризації, а також за якість представленого звіту несе організація, яка виконувала дану роботу.

Підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировина, що використовується і т.д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві виконують спеціалізовані організації, а також відповідні підрозділи підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання і знаходяться на обліку в Мінприроди України.

Матеріали звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин затверджуються керівником підприємства, для якого виконується інвентаризація, відповідним записом і печаткою на звіті (додаток 1). Матеріали звіту по інвентаризації викидів, з моменту затвердження його керівником підприємства, зберігаються на підприємстві до проведення наступної інвентаризації. За результатами проведеної вибіркової інвентаризації, у випадку необхідності, вносяться відповідні зміни в матеріали повної інвентаризації викидів підприємства.

Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин подається в органи Мінприроди для реєстрації у вигляді роздрукованого звіту (один примірник), а також на дисці за програмою, затвердженою Мінприроди України.

Вартість робіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, виконаних в об’ємі даної Інструкції, визначається на договірній основі з урахуванням діючих розцінок на виконання таких робіт.

Матеріали інвентаризації використовуються для:

— розробки нормативів гранично допустимих викидів;

— регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

— здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;

— розробки короткострокових і довгострокових планів заходів підприємств;

— розробки екологічних програм по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

7.4. Зміст звіту.

Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати такі розділи:

1) відомості про підприємство;

2) загальна частина;

3) об’ємно планувальні рішення промплощадки;

4) характеристика джерел утворення забруднюючих речовин;

5) характеристика джерел викидів забруднюючих речовин;

6) характеристика газоочисних установок;

7) характеристика викидів забруднюючих речовин від основних виробництв;

8) висновки та рекомендовані заходи по експлуатації і наладці технологічного обладнання та газоочисних установок.

Розглянемо більш детальніше зміст цих розділів.

1. Відомості про підприємство:

— повне і коротке найменування підприємства;

— поштовий індекс, адреса;

— міністерство чи відомство, якому підпорядковане підприємство;

— вид економічної діяльності у відповідності з класифікатором;

— дані про наявність на підприємстві служби по охороні атмосферного повітря, лабораторії по контролю стану навколишнього природного середовища;

2. Загальна частина:

— мета і завдання виконання інвентаризації викидів;

— перелік договорів, на основі яких виконуються роботи;

— найменування організації, яка виконувала роботи по інвентаризації, її реквізити, копія реєстраційного свідоцтва;

— методики виконання робіт з посиланням на стандарти, нормативи, нормативно-методичну літературу та довідковий матеріал;

— методики, по яких проводились прямі інструментально-лабораторні вимірювання, засоби виміру, їх похибка;

— методики, які використовуються при визначенні величин викидів розрахунковим методом.

3. Об’ємно-планувальні рішення промплощадки:

— графічні матеріали: карта-схема підприємства з нанесеними корпусами і розміщеними в них виробництвами, номер джерела викиду, в т.ч. відкритих ділянок зберігання сировини і матеріалів, які можуть бути джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу, стоянки автомобілів, тощо;

— особливості розміщення підприємства: характер забудови території, що прилягає до промплощадки з вказівкою промислових підприємств, що на ній розташовані.

4. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин.

4.1. Характеристика технології виробництва та технологічного обладнання, опис продукції, яка випускається підприємством, основна сировина, що використовується, її хімічний склад по ГОСТу або аналізу заводської лабораторії (дані повинні бути пов’язані з балансовою схемою матеріальних потоків), кількість витраченого основного і резервного палива, його якісні характеристики. При цьому необхідно враховувати наявність у газах, що відходять, забруднюючих речовин, які утворюються в ході ведення технологічного процесу.

Визначення забруднюючих речовин, їх кількісних і якісних характеристик надається в додатку (таблиця 2.1).

4.2. Характеристика джерел утворення надається по технологічному обладнанню, техпроцесу або його етапу.

4.3. Кількісна та якісна характеристики джерел утворення надаються на основі прямих вимірювань забруднюючих речовин, проектних даних або технологічного регламенту. У випадку відсутності одного з показників (величини, визначеної прямими вимірами, взятої з проектних матеріалів або техрегламенту) вказується причина неможливості його визначення. Надається характеристика максимальних і мінімальних фактичних концентрацій, які одержані безпосередньо інструментальними вимірами, при ведені технологічного процесу за технологічним обладнанням (агрегатом) на кожному з етапів технологічного процесу і відповідному його навантаженні, а також проектне значення концентрацій (мг/м³) при номінальному навантаженні обладнання. У випадку зміни проектних показників вказується значення концентрацій по останньому технологічному регламенту.

5. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин.

5.1. В розділі надаються параметри джерел викидів, потужність та інші відомості у відповідності з додатком (таблиця 2.2).

Визначення забруднюючих речовин, їх кількісні та якісні характеристики приводяться на основі прямих вимірювань забруднюючих речовин, проектних даних (або технологічного регламенту) та розрахункових методів.

5.2. Величина викиду, на основі прямих вимірювань, визначається при номінальному навантаженні технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які істотно відрізняються величинами викиду. При цьому за максимальну фактичну величину викиду приймається найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу.

Проектна величина викиду береться з технологічних регламентів, що входять в проектні матеріали на будівництво, реконструкцію, техпереобладнання і т.д., а у випадку модернізації техпроцесу, в ході їх експлуатації, за матеріалами останнього затвердженого техрегламенту.

Величина викиду розрахунковим методом визначається згідно з методиками, погодженими з Мінприроди України.

5.3. Показники, що передбачені таблицею 2.2 (графи 14-18), які виконанні прямими вимірами, розрахунковими методами чи взяті з проекту (або техрегламенту), є обов’язковими. При цьому, у випадку відсутності одного з показників вказується причина неможливості його визначення. Одержані показники аналізуються і за визначену величину приймається показник, який найбільш відображає викиди від діючого технологічного обладнання при нормальних умовах його експлуатації.

5.4. В розділі також подається інформація про викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел (враховуються викиди забруднюючих речовин, які утворюються від пересувних джерел в межах промплощадки, від внутрішнього заводського транспорту, стоянок автомобілів і т. д.). Розрахунок викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел проводиться розрахунковими методами за методиками, погодженими з органами Мінприроди України.

5.5. Первинні матеріали результатів вимірів і результати, отримані розрахунковим методом, додаються до звіту по інвентаризації.

6. Характеристика газоочисних установок.

В розділі надається характеристика газоочисних установок, їх технічний стан, ефективність роботи, параметри пилогазоповітряної суміші і інша інформація у відповідності з таблицею 2.3. (додаток 2).

7. Характеристика викидів забруднюючих речовин від основних виробництв.

В таблиці 2.4 (додаток 2) приводиться характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу від основних виробництв, перелік яких визначається органами Мінприроди України.

При визначенні річних викидів забруднюючих речовин враховується коефіцієнт корисної дії (ККД) очистки ГОУ. У випадку 2-3 ступінчатої очистки ККД вказується в цілому.

8. Висновки та рекомендовані заходи по експлуатації і наладці технологічного обладнання та газоочисних установок.

В розділі приводиться аналітичний матеріал, який стосується особливостей експлуатації на даному підприємству технологічного обладнання і газоочисних установок, використання промислових технологій, їх відповідності світовому науково-технічному рівню, а також можливі заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

7.5. Додатки до інструкції «Про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві».

Додаток № 1

 

Міністерство (відомство)

Виробниче об’єднання

«Затверджую»

---------------------------------

 

Посада керівника підприємства

/підпис/

Дата М. П.

 

Звіт

по інвентаризації викидів забруднюючих речовин

на __________________________________________________________

(найменування підприємства)

 

Посада керівника організації, яка проводила інвентаризацію

__________________________________________________________ (підпис)

 

Дата М. П.

Місто – рік

 

Додаток №2

Зміст звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу викладено у таблицях 2.1 – 2.4.

 

Таблиця 2.1.

Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин

 

Виробництво

№ Джерела викиду

№ Вент. установки

Джерело утворення забруднюючої речовини

Етапи технологічного процесу

Завантаження тех. процесу

Об’ємна витрата газу, м³/ сек.

Температура, ◦С.

Забруднююча речовина

Значення концентрації забруднюючих речовин, мг/м.куб

Методика визначення показників

Фактичн.

проектне значення

по тех. регламенту *

макс

мін

найменування

кількість

код

найменування

 

*) Примітка: у випадку зміни проектних показників вказується значення концентрації по останньому технологічному регламенту.

 

Пояснення до таблиці 2.1.

В графі 1 – вказується, до якого виробництва відносяться джерела утворення забруднюючих речовин (агломераційне, шлакопереробне, віскози та інші);

в графі 2 – номер джерела викиду;

в графі 3 – номер вентиляційної установки;

в графі 4 – найменування установок, агрегатів, де безпосередньо утворюються забруднюючі речовини (парові котли, доменні печі, промивні колони та інші), а також основні джерела утворення неорганізованих викидів (нещільності обладнання, ставки-відстоювачі, шламові поля та інші);

в графі 5 – кількість одиниць технологічного обладнання;

в графі 6 – етапи (операції) технологічного процесу;

в графі 7 – інформація по завантаженню технологічного обладнання (наприклад, по котлоагрегатах випробування проводиться при завантаженні приблизно 0.30 мах, 0.50 мах, 0.75 мах і 100 мах);

в графі 8 – об’ємна витрата газу, що відповідає максимальній фактичній концентрації (м³/сек);

в графі 9 – температура газоповітряної суміші,ºС;

в графі 10 – «код забруднюючої речовини» міститься в списку «Перелік і коди речовин, забруднюючих атмосферне повітря», якщо код забруднюючої речовини відсутній, необхідно звертатися в органи Мінприроди України;

в графі 11 – найменування забруднюючої речовини, що утворюється;

в графі 12-13 – максимальна і мінімальна фактичні концентрації, які одержані безпосередньо інструментальними вимірами, при веденні технологічного процесу за технологічним обладнанням (агрегатом) на кожному з етапів технологічного процесу і відповідному його навантаженні;

в графі 14 – проектне значення концентрації, мг/ м³;

в графі 15 – значення концентрації по технологічному регламенту (мг/ м³), у випадку зміни проектних показників вказується значення концентрації по останньому технологічному регламенту;

в графі 16 – надається перелік методик визначення концентрації забруднюючої речовини, об’ємних витрат газу, відбору проб, які погоджені органами Мінприроди України.

Основні вимоги по відбору проб здійснюються згідно з Інструкцією по відбору проб з газопилових потоків.

Таблиця 2.2.

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

№ Джерела викиду	Найменування джерела	Висота джерела викиду, м	Діаметр джерела викиду, м	Координати джерела
Точкового або початку лінійного, центру симетрії площинного джерела	Другого кінця лінійного, ширина і довжина площинного джерела	Кут довжини площинного джерела відносно ОХ заводської системи (град)
Х1	Х2	Х3	Х4

 

 

Характеристика пило повітряної суміші

Забруднююча речовина

Вихідні дані для визначення величини викиду (максимальні)

Визначена потужність викиду

Мето дика визна чення вели чини вики ду

об’єм м, куб/ сек

швидкість, м/сек

t, ◦С

код

найменування

факт

проектні

розрахункові

г/с

т/рік

г/с

г/с

т/рік

г/с

т/рік

 

Пояснення до таблиці 2.2.

В графі 1 – номер джерела викиду;

в графі 2 – найменування джерела викиду забруднюючих речовин (труба, шахта, аераційний ліхтар і т. д.), а також об’єднанні джерела викидів (в цьому випадку потрібно вказати, які вентсистеми об’єднанні);

в графі 3 – висота джерела в метрах над рівнем землі;

в графі 4 – діаметр гирла джерела, в метрах;

в графі 5 – надається абсциса точкового джерела (або початок лінійного, або центр симетрії площинного), в метрах;

в графі 6 – надається ордината точкового джерела (або початку лінійного, або центру симетрії площинного), в метрах;

в графі 7 – надається абсциса кінця лінійного джерела або довжина площинного, в метрах;

в графі 8 – надається ордината кінця лінійного джерела або ширина площинного, в метрах;

в графі 9 – кут довжини площинного відносно ОХ заводської системи;

в графі 10 – об’єм пилоповітряної суміші, що відповідає максимальному (г/с) викиду;

в графі 11-12 – показники швидкості, температури, що відповідають максимальному (г/с) викиду;

в графі 13 – код забруднюючої речовини міститься в списку «Перелік і коди речовин, забруднюючих атмосферне повітря». Якщо код забруднюючої речовини відсутній, необхідно звертатися в органи Мінприроди України;

в графі 15 – максимальна величина викиду (г/с) забруднюючої речовини, яка одержана безпосередньо інструментальними вимірами;

в графах 16-17 – (г/с, т/рік) дані беруться з проектних матеріалів або з останнього затвердженого технологічного регламенту;

в графах 18-19 – величини, які одержані розрахунковими методами.

Потужність викиду (т/рік) визначається за попередній рік на встановлену дату проведення інвентаризації.

При заповнені граф 20-21 проводиться аналіз одержаних показників. Перевіряється їх достовірність, правильність відбору проб, що пов’язується з навантаженням технологічного обладнання. За результатами аналізу приймається відповідне рішення. При визначенні максимального (г/с) викиду приорітет надається прямим вимірам, а при визначенні потужності викиду (т/рік) - розрахунковим методам;

в графі 22 – дається посилання на методики визначення потужності викиду (максимального г/с і т/рік) забруднюючих речовин.

При наявності на підприємстві внутрішніх пересувних джерел викидів;

в графах 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14, 20, 21, 22 – дається характеристика пересувних джерел викидів.

Таблиця 2.3.

Характеристика газоочисних установок

№ джерела викиду	№ Вент. системи	№ ГОУ технол. ланцюгу	Газоочисна установка	Міжремонтний період експлуатації	Параметри ПГПС на вході в ГОУ
клас, код	найменування	період	дата останнього ремонту	об’ємні витрати газу, м.куб/с	температура, ◦С

 

 

Параметри ПГПС на виході з ГОУ	Забруднюючі речовини по яких проводиться газоочистка	№ Ступеня очищення	Концентрація речовин на вході в ГОУ мг/м куб.	Ефективність очищення, %	Концентрація речовин на виході з ГОУ мг/м куб.	Прилади контролю, якими обладнано ГОУ
об’ємні витрати газу, м.куб/с	температура, ºС	код	найменування

 

Пояснення до таблиці 2.3.

В графі 1 – номер джерела викиду;

в графі 2 – номер вентиляційної системи;

в графі 3 – номер ГОУ на ланцюгу вентсистеми;

в графі 4 – для одержання інформації про «Код ГОУ» необхідно звернутись в органи Мінприроди України. У випадку відсутності інформації про ГОУ, що існує або пропонується, необхідно описати його характеристику згідно з додатком (3) і направити її в Мінприроди України. У цьому випадку код буде встановлено органами Мінприроди України;

в графі 5 – найменування газоочисної установки;

в графі 6-7 – міжремонтний період експлуатації і дата останнього ремонту;

в графі 8-9 – фактичні параметри пилогазоповітряної суміші на вході в газоочисну установку (м³/с);

в графі 10-11 – фактичні параметри пилогазоповітряної суміші на виході з газоочисної установки (м³/с, ºС);

в графі 12-13 – найменування забруднюючих речовин, по яких проводиться очистка і їх код (код надається із списку «Перелік і коди речовин, забруднюючих атмосферне повітря»);

в графі 14 – номер ступені газоочисної установки;

в графі 15 – концентрація речовини на вході в газоочисну установку;

в графі 16 – ефективність роботи газоочисної установки, %;

в графі 17 – концентрація речовини на виході із газоочисної установки;

в графі 18 – прилади контролю, якими обладнана газоочисна установка.

Таблиця 2.4.

Характеристика викидів забруднюючих речовин від основних виробництв

Виробництво	Продукція, що випускається	Характеристика сировини, матеріалу	Викиди забруднюючих речовин	Питомий викид на одиницю сировини. продукції
найменування	одиниця виміру	кількість	найменування	одиниця виміру	кількість	код	найменування	одиниця виміру	Фактичний викид

 

Пояснення до таблиці 2.4.

В графі 1 – найменування виробництв;

в графі 2 – найменування продукції, що випускається, або напівпродукту;

в графі 3 – одиниця виміру продукції, що випускається (кг, т, шт і т. д.);

в графі 4 – кількість продукції або напівпродуктів, що випускається;

в графі 5 – найменування сировини (матеріалу), що використовується або напівпродуктів;

в графі 6 – вказується одиниця виміру сировини (матеріалу), що використовується (тонни, літри, штуки);

в графі 7 – вказується кількість сировини (матеріалу), що використовуються, або напівпродуктів;

в графі 8 – код забруднюючої речовини;

в графі 9 - найменування забруднюючої речовини;

в графі 10 – одиниця виміру (т/рік, т/добу, т/год), залежно від технологічного процесу;

в графі 11 – фактичний викид забруднюючих речовин в атмосферу від виробництв в цілому;

в графі 12 – питомий показник викиду на одиницю продукції або сировини.

Додаток №3

Характеристика газоочисної установки і технологічних заходів для зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу промисловими джерелами.

1. Поштові реквізити і телефон приймальної організації.

2. Повне технічне найменування газоочисної установки, яка розроблена або використовується організацією, або технічних заходів для зниження аспіраційних викидів забруднюючих речовин.

3. Характеристика забруднюючих речовин, по яких буде досягнуто зниження маси викидів.

4. Максимальна допустима концентрація забруднюючих речовин в аспіраційному повітрі на вході в апарат.

5. Коротка характеристика і класифікація апарату очистки або технологічного заходу (суха, мокра, електроочистка, фільтр…).

6. Прийнята розробником і виробником позначка апарату очистки.

7. Маса, кг.

8. Габарити (довжина, ширина, висота).

9. Номінальна продуктивність по очищеному аспіраційному повітрі, м³/год.

10. Кошти установки і на який період.

11. Характеристика гідравлічного опору (формула для визначення або числове значення при номінальній продуктивності).

12. Для мокрої очистки – необхідний тиск води на вводі в апарат.

13. Характеристика ефективності роботи апарату (формула для визначення або числове значення при номінальній продуктивності).